На сайті президента зареєстрована петиція щодо скасування «соєвих правок»

Зареєстрована вона від «Українського клубу аграрного бізнесу», а саме генеральним директором асоціації Тарасом Висоцьким. В асоціації вважають, що Президент має вжити заходів щодо відміни скасування бюджетного відшкодування ПДВ, пише landlord.ua.

Згідно тексту петиції, так звані «соєві правки» нанесуть шкоду аграріям та галузі в цілому.

«Зміни до Податкового кодексу України, що передбачають скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті технічних культур, а саме сої з 01.09.2018 та ріпаку з 01.01.2021 року, — викликали хвилю обурення аграріїв по всій країні. Аграрії впевнені, що «відтерміноване» скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку нанесе велику шкоду сільському господарству України», — йдеться в зверненні.

Згідно заяви прес-служби УКАБу, одним з таких механізмів може стати підтримка Петром Порошенком законопроекту № 7403-2 від 29.12.2017.

«В УКАБі прогнозують, що «соєві правки» зумовлять зниження закупівельних цін на насіння сої та ріпаку знизить їх рентабельність. Це потягне за собою скорочення посівних площ під цими культурами. Перспектив росту ринку соєвої олії в Україні вкрай мало, адже в нас немає культури споживання даного продукту і очікувати його зростання в короткостроковій перспективі не доводиться ні в харчових, ні в промислових цілях. Головними споживачами соєвого шроту є тваринництво, яке також не тішить темпами росту», — прогнозують в асоціації.

Станом на 9 ранку 25 січня петиція до Президента набрала 14 голосів, коли для її розгляду головою держави потрібно 25 тисяч. Збір голосів триватиме 90 днів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Куди Україна експортує чорну ікру та молюски

Продають коропа, судака та товстолобика, проте росте попит на більш делікатесні продукти – чорну ікру, молюски і жаб'ячі лапки, пише hyser.com.ua.

Як розповів виконавчий директор асоціації Українська Аквакультурне Співтовариство Юрій Яременко, на даний момент закордонних імпортерів цікавить українська аквакультура. Вже зараз українські виробники експортують в країни Європи свою рибну продукцію – коропа, судака, товстолобика.

«Обсяги поставок рибної продукції за кордон щорічно зростають. Особливим попитом у країнах ЄС користуються український судак і товстолобик. Наші колеги з Франції говорили про те, що готові закуповувати в Україні значний обсяг товстолобика», — зазначив директор асоціації.
За його словами, зростає попит серед імпортерів і на делікатесні товари сектора аквакультури. Так, деякі українські компанії мають перспективи розвитку експорту таких делікатесних продуктів, як чорна ікра і молюски.

Приміром, уже в 2017 році українські компанії почали поставки чорної ікри в країни Європи і Північної Америки. А за останні кілька років вже сім українських підприємств офіційно почали виробництво чорної ікри, орієнтуючись переважно на експортні ринки.

Що стосується молюсків, то поки ця сфера аквакультури не демонструє таких успіхів, як по чорній ікрі.

Він зазначив, що незважаючи на унікальні виробничі і природні можливості, Україна поки сама змушена імпортувати молюсків. Хоча раніше Україна щорічно відправляла на експорт у країни Європи (в першу чергу у Францію та Італію) понад 2 млн устриць.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як обрати оптимальний елеватор: лайфхаки експертів

В Україні спостерігається помітне зростання кількості елеваторів. Як зауважили експерти, аграрії зрозуміли, що в умовах високих цін на додаткову обробку, зберігання та відвантаження зерна на сторонніх елеваторах, ризики втрати якості при безграмотному його зберіганні і навіть можливі крадіжки при передачі на зберігання, вигідніше і надійніше побудувати свій власний елеватор.

Його будівництво недешеве, але така інвестиція досить швидко окупається і дозволяє не хвилюватися за долю зібраного врожаю.

Але важливо обрати оптимальні параметри всіх елементів зернового елеватора, правильно провести розрахунки, підібрати обладнання, що відповідає навантаженню й структурі зернових, які там зберігаються.

В результаті правильно підібране обладнання, технології будівництва і, зрозуміло, висока якість будівництва - запорука того, що елеватор не зруйнується та швидко себе окупить, зерно не буде пошкоджено, а приймання та відвантаження будуть проведені в строк.

Під час заходу перед слухачами виступили представники трьох українських компаній - авторитетні експерти в області проектування та будівництва об'єктів зернового господарства. Спікери розповіли про основні особливості кращих, з їхньої точки зору, технологій будівництва елеваторів (зокрема, металевих силосів), подискутували про переваги та недоліки кожної з основних представлених в Україні технологій будівництва, обговорили методи підбору та оптимальні рішення щодо монтажу обладнання.

Так, Олексій Грушко, директор "Варіант Агро Строй", і Руслан Шульга, технічний директор, детально представили актуальну лінійку обладнання та зупинилися на технічних особливостях логістики, монтажу елеваторів. Крім того, фахівці перерахували фактори впливу на терміни експлуатації елеваторного обладнання.

Юрій Андрієвський, директор ТОВ "Креатив-Агромаш",  зупинився на німецькій технології Lipp, яка вже встигла відмінно себе зарекомендувати в Європі, США та Азії. Спеціаліст  проаналізував особливості технології, можливість використання Lipp в залежності від розміру силосу і оцінив конструкції силосів спіральних і панельно-болтових.

Руслан Демчук, старший регіональний представник KMZ Industries  - провідного постачальника комплексних рішень для зберігання і обробки зерна в Україні, звернув особливу увагу присутніх на модифікації силосів. Він дав практичні поради щодо вибору елеваторів, перерахувавши і проаналізувавши переваги та недоліки бетонних і металевих силосів. Спікер розповів про особливості монтажу і про можливі помилки при будівництві силосів.

Учасники заходу отримали відповіді на головні питання з будівництва елеваторів: з чого почати і чим закінчити, з якими труднощами доведеться зіткнутися, як і яких помилок потрібно уникнути.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні яблука можуть поступово витіснити польські з Європейського ринку

Вони вважають, українські виробники яблук можуть поступово витісняти їх з Європейського ринку, повідомляє Інфо-Шувар.

«Україна інтенсивно збільшує обсяги виробництва яблука, а садівники працюють над підвищенням якості та дієвим просуванням свої продукції на ринку, сподіваючись потіснити на ринку своїх конкурентів з Польщі та Італії» - пише портал sadyogrody.pl.

“Через суттєве зниження врожаю, попит на польську продукцію мав би стрімко зростати, проте цього не відбулося саме через українське яблуко”, - зазначив в інтерв’ю sadyogrody.pl Міхал Лачович, президент групи виробників La Sad.

Втім, далеко не всі фахівці погоджуються з такою думкою. Мирослав Малішевський, президент Спілки садівників Польщі, не вірить у те, що українська продукція зможе потіснити польську і зазначає що головним ринком збуту для українського яблука є Схід та пострадянські країни.

"Логічним ринком збуту для України є Схід, а не Захід. Україна може експортувати продукцію до Росії, оскільки не підпадає під дію ембарго. Також, українська продукція охоплює все більше пострадянських ринків. Я не вірю в те, що українське яблуко може потіснити на ринку польське”, - розповів пан Малішевський журналістам sadyogrody.pl.

Насправді Україна також знаходиться серед країн, по відношенню до яких Росія ввела ембарго ще в 2014 році. До вересня 2015 року українське та польське яблуко потрапляло в Росію через Крим, але після введення блокади цей канал поставок припинив існування і Білорусь стала головним офіційним зовнішнім ринком збуту для яблука з України та Польщі. В новостворених умовах, виробники обох країн замислились над пошуком альтернативних зовнішніх каналів поставок: Польща почала збільшувати експорт в напрямку країн Західної Європи та Африки, Україна теж почала задивлятись в бік ЄС. Втім, слід зазначити, що експорт яблук в обох країнах і до сих пір суттєво залежить від попиту в країнах СНД.

«Україна вже не перший рік робить спроби вийти на ринок ЄС зі своїм яблуком. Ще рік тому це було переважно промислове органічне яблуко для виробництва соків. Цього року ми суттєво збільшили експорт сировини в ЄС і зробили перші спроби вийти з десертним яблуком на ринок досить вимогливих європейських країн: Скандинавії та Великобританії. Не все йде гладко, але ж ніхто й не очікував, що знайомство з новим ринком буде легким. Я впевнена, що наступні кілька років Україна буде намагатись завойовувати ринок ЄС, тому що без експорту український яблучний бізнес не зможе існувати, а ринок Росії лишається офіційно закритим для нас. Але в найближчий перспективі ми навряд чи створимо суттєву конкуренцію для польських садівників в ЄС. В нас ще досить мало господарств, які мають відповідні сертифікатами і ще менше тих, хто розуміє сам процес експорту в цей регіон", – коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Нагадаємо, Польща лишається найбільшим виробником яблук в країнах ЄС, за сприятливий погодних умов ця країна може збирати майже 4 млн. тон яблук. Для порівняння, в сусідній Україні щороку збирають 1,0-1,2 млн. тон яблук, це дорівнює річному обсягу експорту польського яблука. Майже 600 тис. тонн яблука Польща експортує в країни СНД, Білорусь займає левову частку в структурі експорту. Річний обсяг експорту яблука з України складає 10 -18 тис. тон, більшість яблука ми теж відправляємо в Білорусь.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чверть сирів на російському ринку має українське походження

Щорічний обсяг поставок в Росію сироподібних продуктів, вироблених переважно з рослинних жирів, але таких, що видаються за молочні сири, досягає 150-300 тис. т в рік. Значна частина таких продуктів нібито випущена в Україні, поставки з якої заборонені від 2016 року.

Про це повідомила офіційний представник Россельхознадзора Юлія Мелано, передає РБК, пише ТСН.

За її словами, продукція ввозиться до Росії через Білорусію під виглядом товарів з Македонії, Ірану та інших країн. Так, вона заявила, що в жовтні 2017 року на кордоні з Білорусією співробітники Россельхознадзора зафіксували провезення 75 партій "білково-жирового продукту" з таких країн, як Македонія, Китай, Іран, Сан-Марино. Однак ветеринарні служби цих країн відповіли, що цю продукцію ні до Росії, ні до Білорусі не відвантажували.

"Швидше за все, йдеться про легалізацію українського сиру або білково-жирового продукту через Білорусію (зокрема, через "Белтаможсервис")", — йдеться у надісланому в середині грудня 2017 року листі керівника Россельхознадзора Сергія Данкверта заступнику глави Мінекономрозвитку Саві Шипову. Йдеться про постачання на територію Росії "небезпечної та низькоякісної продукції", заявляв Данкверт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Морква та буряк є лідерами за темпами подорожчання

Морква та буряк – є лідерами за темпами подорожчання. Про це повідомляють експерти “Інфо-Шувар”, з посиланням на дані власного моніторингу цін на гуртових майданчиках країни.

Згідно даних цього моніторингу, за останніх кілька днів морква зросла в ціні більш, ніж на третину , на гуртових майданчиках країни вона сьогодні пропонується по 5,5-6,0 грн/кг (0,16-0,18 EUR/кг), деякі продавці встановили ціни на рівні 6,5-7,0 грн/кг (0,19-0,21 EUR/кг). Майже в півтора рази за останній тиждень подорожчав і буряк. Станом на 24 січня, буряк на торгових майданчиках країни підскочив в ціні до 5,0-7,0 грн/кг (0,15-0,2 EUR/кг).

Схожа ситуація відбувається і по капусті, від початку тижня, ціна на неї зросла майже на 50% і сьогодні вже досягнула відмітки 3,5-5 грн/кг (0,10-0,14 EUR/кг).

Найповільніше, серед усіх овочів “борщового набору”, дорожчають картопля та цибуля. Від початку тижня, ціни на картоплю зросли на 7-10%, станом на 24 січня 2018 року, кілограм картоплі на гуртових ринках пропонується по 3,5-4,5 грн/кг (0,10-0,13 EUR/кг). Ціна на цибулю сьогодні перебуває в межах 3,2-4,2 грн/кг (0,09-0,12 EUR/кг) і є на 5% вищою, ніж на початку поточного тижня.

На думку гуртових компаній ціни на різні види продукції зростають під впливом різних факторів. Наприклад, подорожчання капусти оператори пов’язують із стриманими продажами на рівні виробників, хоча запаси в сховищах поки що, є достатніми для того, щоб задовольнити наявний внутрішній попит. Але фермери зреагували на позитивний тренд, який намітився на ринку ще тиждень тому і не квапляться реалізовувати запаси, сподіваючись на те, що ціни в наступні кілька місяців будуть лише зростати.

А от по моркві та буряку подорожчання може бути пов’язане із скороченням запасів в сховищах, при цьому, по буряку це найбільш помітно. І виробники і гуртові компанії вважають, що в найближчій перспективі ситуація із пропозицією українських коренеплодів може лише погіршиться, тому що продукція досить погано зберігається і відсоток відходів є більшим, ніж передбачалось на момент закладання в сховища.

По цибулі та картоплі зростання ціни більшість учасників ринку пов’язують із логістичними проблемами, які стали наслідком погіршення погодних умов. Це дійсно суттєво підігріло попит на всі овочі «борщового набору», особливо в Центральних та Південних регіонах .

Слід зазначити, що по моркві та буряку сьогодні зафіксовано і найбільше відхилення від цін минулого року, по інших видах продукції зміни поки що досить незначні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview