На сьогодні законопроект про ринок землі не стоїть на порядку денному ВР

Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков на брифінгу після засідання погоджувальної ради, передає  УНН.

“Завжди є закони, законопроекти, які є більш дискусійні, менш дискусійні, з більш серйозним впливом на громадянське суспільство. Станом на сьогодні цей законопроект (про ринок землі — ред.) не стоїть на порядку денному, але ми йдемо до того, щоб розглядати всі закони, які є в порядку денному сесії. Час для цього у нас ще є”, — сказав Разумков, відповідаючи на питання про те, коли законопроект про землю може бути винесений на розгляд.

Він висловив думку про те, ці питання ще будуть опрацьовані як з представниками різних політичних партій та груп, так і з депутатським корпусом і суспільством.

Раніше Олексій Мушак повідомив, що у Верховній Раді Україні вже 14 січня можуть проголосувати за відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні.

Нагадаємо, Комітет з питань аграрної та земельної політики проголосував рекомендувати Верховній Раді України ухвалити в цілому законопроєкт №2178-10 щодо відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держгеокадастр: Документи на землю можна погодити он-лайн

Про це повідомляє Урядовий портал. 

З жовтня 2016 року започатковано принцип екстериторіальності погодження. Таким чином, було усунуто підґрунтя для корупційних ризиків. Адже громадянин міг отримати документи без контакту з чиновниками, через електронний кабінет. Він не знав, до чиїх саме рук потрапить документ, а тому і не міг шукати шляхи «домовлятися».

Це також сприяло своєчасності, об’єктивності та неупередженості розгляду проектів. Висновки надсилалися на електронні адреси розробників автоматично (за умови, якщо вони подавали документацію на погодження через особистий кабінет).

Термін отримання висновку — усього 10 днів.

Таким чином, станом на сьогодні на погодження до територіальних органів Держгеокадастру надійшло 1 000 074 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Опрацьовано 994 137 (99%) проектів, серед яких надано 730 764 (74%) висновки про погодження та 263 473 (26%) не погоджено. Ще 5 837 проектів знаходяться на опрацюванні.

Для порівняння — у 2015 році, коли погодження проектів землеустрою відбувалося за місцем розташування земельної ділянки, до територіальних органів Держгеокадастру надійшли 200 343 проекти, серед яких 103 548 (52%) було погоджено, а решта – 96 795 (48%) оцінено негативно та повернуто на доопрацювання. 80 000 (40 %) проектів розглянуто із порушенням законодавчо визначених термінів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На вітчизняних елеваторах почали різко зростати закупівельні ціни на зерно

Так, у четвер, 9 січня, індикативний вітчизняний зернотрейдер СП «Нібулон» збільшив ціни закупівлі пшениці у власних філіалах в середньому на 50 грн./тонна, а кукурудзи – на 60 грн./тонна. 10 січня, закупівельні ціни на означені культури ще додатково зросли на 50-70 грн./тонна. В середньому на 250 грн./тонна від попередніх учора підвищила закупівельні ціни на пшеницю і кукурудзу на своїх елеваторах і група компаній «Прометей».   

Від п’ятниці закупівля продовольчої пшениці на елеваторах внутрішніх областей ведеться в діапазоні 4900-5300 грн./тонна, фуражної – 4730-5150 грн./тонна, кукурудзи – 3850-4300 грн./тонна, що в середньому на 100-150 грн./тонна більше, ніж на початку поточного тижня.

Причинами стрімкого зростання цін на пшеницю і кукурудзу на первинних базисах закупівлі стали аналогічне підвищення цін попиту на означені культури в портах внаслідок зміцнення експортного ринку, пониження курсу національної валюти, а також брак пропозиції з боку виробників, які лише починають входити у звичний робочий ритм після тривалих новорічних свят.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Харківщині молокозавод виготовляв фальсифіковане масло

Про це повідомили у листі спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.

Зразки масла солодковершкового «Екстра» 83% жиру виробництва ТОВ «Богодухівський молзавод» (партія 2, дата виробництва 25.10.2019) були відібрані в рамках проведення планового заходу державного контролю.

«Відповідно до експертного висновку Хмельницької регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби, де проводили експертизу, відібраний зразок масла за жиро-кислотним складом молочного жиру не відповідає нормам згідно методики ДСТУ ISO 5508:2001», — йдеться у повідомленні.

Джерело: milkua.info

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Права на незареєстровані в кадастрі земельні ділянки захистити практично неможливо

Проте головною проблемою залишається внесення до кадастрової системи відомостей про земельні ділянки, які формувалися в радянські часи та в перше десятиліття незалежності України (до 2004 року), коли почалося створення електронної земельно-кадастрової системи. Тому перше завдання на сьогодні — переконатися, що інформація про всі земельні ділянки, права на які були посвідчені правовстановлюючими документами (державними актами, договорами оренди тощо), внесена в електронну кадастрову систему і стане доступною для всіх бажаючих.

На цей час зі сформованими, проте не зареєстрованими в земельному кадастрі ділянками коїться певна плутанина, адже власники й користувачі земельних ділянок найчастіше мають документ, що посвідчує їхні права на землю, проте відомостей про точні характеристики ділянки, і особливо її межі, може не бути, а сама ділянка — не мати унікального ідентифікатора: кадастрового номера. Звісно, ефективно захищати права на такі земельні ділянки практично неможливо, а їх використання пов'язане з величезною кількістю титульних ризиків.

Інше питання — наповненість інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також його узгодженість (синхронізація) із земельним кадастром. Варто пам'ятати, що до 2013 року права на земельні ділянки, які виникали внаслідок укладення угод купівлі-продажу, дарування земельних ділянок тощо, реєструвалися в земельному кадастрі. Проте в новий реєстр речових прав ці відомості не були перенесені автоматично, але землевласники й землекористувачі, яким держава одного разу зареєструвала права на землю, не мусять потерпати через те, що держава тривалий час не хоче перенести відомості з однієї електронної бази даних до іншої. Більше того, земельний кадастр і реєстр прав мають бути не просто синхронізовані один із одним, — вони мають стати повністю інтероперабельними і взаємодіяти в режимі реального часу, тобто кадастровий реєстратор повинен мати повний доступ до відомостей реєстру прав, а реєстратор або нотаріус прав повинен бачити всі відомості кадастру. Відповідні законодавчі зміни парламент уже ухвалив, проте тепер слід уважно відстежувати їх практичну імплементацію.

Уряд давно мав би розпочати об'єднання кадастрових систем і перейти до створення єдиного кадастру нерухомості. Насправді доволі архаїчною слід вважати систему, в якій реєстрація земельних ділянок здійснюється в одній інформаційній системі, реєстрація прав — у зовсім іншій, а будівлі та споруди як об'єкти нерухомості взагалі не реєструються в електронній базі даних.

Можна очікувати, що на початку 2020 року Верховна Рада нарешті ухвалить у цілому законопроєкт "Про національну інфраструктуру геопросторових даних". Адже довгий шлях реального об'єднання кадастрових систем, яким європейські країни й наші найближчі сусіди рухаються ще з 2000-х років, ми починаємо лише тепер. Якщо по-простому, різні відомства й органи влади в нашій державі завжди вели кадастри та реєстри окремо одне від одного. Із більшим чи меншим успіхом землевпорядники вели земельний кадастр, лісники — лісовий, водники — водний, геологи — кадастр родовищ і корисних копалин, архітектори — містобудівний тощо. При цьому вони не мали спільної картографічної основи, внаслідок чого багатократно зростали суспільні витрати на створення геоданих, а відомості в різних системах "не збігалися".

Сьогодні державні геоінформаційні ресурси, по-перше, слід зробити повністю відкритими та публічними, трансформувавши їх за потреби в електронний вигляд, а по-друге — забезпечити інтероперабельність різних кадастрових та реєстраційних систем. Звичайний громадянин або підприємець повинен мати можливість, зайшовши на єдиний державний геопортал, зразу отримати відомості про будь-яку нерухомість — її технічні й історичні характеристики, планувальні обмеження у містобудівній документації, інженерні мережі, природоохоронні вимоги, транспортні комунікації, соціальну інфраструктуру тощо.

Завдання зі створення національної інфраструктури геопросторових даних, безперечно, складне, проте, за оцінками ООН, його виконання зазвичай підвищує ВВП держави на 0,2–0,6%. Для України, чий ВВП 2018-го року становив 3,56 трильйона гривень, за консервативним сценарієм, ефект становитиме не менше 7,1 мільярда гривень.

Таким чином, плани реформ у кадастровій сфері — вельми амбітні, а очікування — ще більші. Питання в одному: чи вистачить нинішнім політичним гравцям волі та ресурсів довести справу реформування кадастрових систем до успішного завершення?

Автори:  Андрій Мартин та Людмила Сімонова, член Ради з матеріальних активів Міжнародного комітету зі Стандартів оцінки (IVSC)

Джерело: Дзеркало тижня

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Дніпропетровщині пустять з молотка елеватор

На аукціоні OpenMarket (ДП "СЕТАМ") виставлено на продаж елеватор в Дніпропетровській області. Його продає державний Ощадбанк, повідомила прес-служба торгового майданчика.

"Ощадбанк на аукціоні OpenMarket продає елеваторний комплекс місткістю 84 700 куб. м для зберігання зернових культур, площею 2397,42 м2" , – йдеться у повідомленні.

Аукціон призначений на 16 січня. Стартова ціна лоту – 107,65 млн гривень.

"З огляду на швидкі темпи [запланованого] відкриття ринку землі в Україні, думаю, цей лот є дуже привабливим активом як для великих фермерських господарств, так і для малих фермерів, які хочуть розвивати своє господарство", – сказав генеральний директор ДП "СЕТАМ" Віктор Вишньов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview