178171

На Сумщині створять два агрокластери

Про це повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації Олександр Маслак, пише kurkul.com

Також він додав, що складовими агрокластеру можна виділити:

    Виконавча влада — Сумська ОДА, Департамент АПР, Районні державні адміністрації;
    Місцеве самоврядування — Сільські ради, Селищні ради, Міські ради;
    Інфраструктура — Переробні підприємства, Складське господарство, Оптова та роздрібна/фірмова торгівля;
    Наукове забезпечення — Сумський НАУ, Інститути та дослідні станції НААН України;
    Виробники — Особисті селянські господарства, Фермерські господарства.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Українцям запропонували 2 варіанти розпорядження паями

Теґи: 

Про це розповів народний депутат України від «БПП» Олексій Мушак, пише AgroPolit.com.

«Рішення Євросуду визнає фактично те, що ми просили зробити Конституційний суд, – що земельний мораторій обмежує права громадян», – наголошує він.

Депутат розповідає, що рішення ЄСПЛ є обов’язковим для національних судів. Це значить, що в разі, якщо хтось з українців-власників паїв звернеться до суду щодо порушення його прав за 1-ю статтею підписаної Конвенції, то суд повинен дозволити продаж. Якщо цього не буде, можна йти до національного суду, Конвенції чи Вищого Верховного суду України. Він запропонував 2 варіанти, щодо вирішення земельного питання:

«Перший варіант – потрібно звертатися в українські суди, вони зараз отримали аргумент, що можна скасовувати мораторій. Будь-хто із власників земель може піти до українського суду, будь-який суд, будь-якої інстанції може скасувати мораторій – і це буде абсолютно законно. Другий – Верховна Рада повинна змінити статус КВО, що малоймовірно. У фіналі Рада може залишити мораторій, але з певними змінами, наприклад, з умовою продажу 1 га землі на рік, тобто, його де-юре наче знімуть, але в обмеженому вигляді», – розповідає нардеп.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Як правильно захистити посіви соняшнику

Проте отримання високого врожаю  неможливе через забур’яненість посівів. Саме тому аграрії по всій території України розпочали обробку посівів соняшника засобами захисту рослин.  Хімпрепарати застосовують для профілактики хвороб олійної культури від фомозу, альтернаріозу, септоріозу, фомопсису та інших видів недуг рослин. Обробляти соняшник необхідно в оптимальній фазі його розвитку на стадії появи 4-6 листків культури.

Цього року фермери відзначають нестачу вологи, що призводить до зниження ефективності дії ґрунтових гербіцидів. У зв’язку з цим є виробничі системи, які передбачають висів гібридів, стійких до трибенурон-метилу чи імідазолінонів. Їх вирощування не потребує обробки посівів ґрунтовими препаратами. Натомість вимагає лише застосування специфічних гербіцидів для ефективного знищення однорічних і багаторічних дводольних бур’янів у період вегетації.

Для соняшника, стійкого до трибенурон-метилу, застосовують страховий гербіцид Голд Стар, ВГ (трибенурон-метил, 750 г/кг) у нормі 30-50 г/га з прилипачем Тандем (0,15%). Його перевагою є відсутність будь-якої післядії на посів наступних культур у сівозміні та можливість без загрози висівати озимі зернові у поточному році. Застосування Голд Стар вирішує проблему забур’яненості такими видами, як гірчак почечуйний, ромашка (види), гірчиця польова, гірчиця чорна, грицики звичайні, дворядник, редька дика, щириця розлога, жовтець (види), зірочник середній тощо. За максимальних норм витрати також знищуються перерослі бур’яни та частково осоти. Препарат забезпечує прибавку врожайності на рівні  0,9-1,4 т/га.

Для соняшника, стійкого до імідазолінонів, застосовують гербіцид Віталайт, РК (імазамокс, 33 г/л + імазапір, 15 г/л). З 2018 року препарат має вдосконалену формуляцію, яка розчиняє захисні шари тканин у дводольних бур’янів, а також дозволяє застосовувати його у період від двох справжніх листків у соняшника з нормою витрати 1,0-1,2 л/га. Також перевагою препарату є стримування проростання різних рас вовчка соняшникового.

«У питанні захисту рослин дуже важливо раціонально та обґрунтовано використовувати препарати у своїх посівах. Якщо аграрій не порушує рекомендацій виробників, консультується з ними, не купує продукти сумнівного походження у неперевірених компаніях, а довіряє лише серйозним компаніям, які довгий час прозоро працюють на даному ринку – він завжди отримує найвищі результати!» - розповідає Олександр Мигловець, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР  корпорації UKRAVIT - найбільшого українського виробника ЗЗР та мікродобрив.

«Розумне застосування того чи іншого препарату дозволить отримати високу ефективність його дії та надійно і довготривало захистити посіви, зібравши натомість щедрий врожай»,- підкреслив Олександр Мигловець.

«UKRAVIT  пропонує інноваційні та економічно обґрунтовані технологічні рішення залежно від регіону вирощування та рівня інтенсифікації. При цьому ми завжди надаємо повну безкоштовну консультаційну допомогу аграріям від наших фахівців щодо використання препаратів на посівах тих чи інших сільгоспкультур», - зазначає Олександр Мигловець.
 

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).
 

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Жимолость є однією з найбільш недооцінених ягідних культур

Про це в ході виступу на дев'ятій міжнародній конференції «Ягоди України-2018: заморозка і свіжий ринок» заявив Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ, пише agrarii-razom.com.ua.

«Не дивлячись на те, що на сьогодні цікавість до вирощування жимолості проявляють не тільки українські фермери, а й садівники з ряду інших країн, в тому числі з ЄС і Канади, цей сегмент так і залишається нерозвиненим. Ніде, включно з Україною досі і немає офіційної статистики щодо обсягів виробництва і зовнішньої торгівлі цією ягодою », - говорить експерт.

За оцінками відділу маркетингових досліджень Інституту садівництва НААНУ, в Україні площі під жимолость займають приблизно 120 га, причому, близько половини комерційного виробництва припадає лише на 3 господарства.

За словами А.Ярешенко, така ситуація зумовлена рядом причин. Перш за все, це пов'язано з браком інформації та досвіду у вирощуванні жимолості.

«Технології вирощування цієї культури поки невідпрацьовані. Фермери змушені вчитися на власних помилках, а це тягне за собою певні втрати. Більш того, є і проблеми з підбором сортів. Багато з них мають недостатню адаптованість до наших кліматичних умов. Однак в той же час варто відзначити, що вже на даний момент близько 15% вирощуваних в Україні сортів припадає саме на вітчизняну селекцію », - продовжує експерт.

У той же час пан Ярещенко впевнений, що жимолость є однією з найбільш недооцінених ягідних культур, враховуючи її корисні властивості. При цьому він підкреслює, що для успішного розвитку цього сектора необхідно більше часу.
«Не можна вимагати, щоб будь-яка культура «вистрілила» моментально. Згадайте, скільки часу знадобилося для розвитку сектора лохини, щоб українці дізналися про цю ягоді і полюбили її! Споживачі повинні отримати більше інформації, повинна скластися певна культура споживання. Зараз ми бачимо, як змінюється ситуація по тій же ожині. Так що жимолості теж потрібно дати час », - резюмує Олександр Ярещенко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Селяни відмовляються тримати корів через закупівельну ціну на молоко

Люди в селах стрімко втрачають доходи, поширюються настрої, що корів треба збувати, пише nedelya.info.

Як повідомив начальник управління агропромислового розвитку Глухівської РДА Олександр Фурса, на Глухівщині молоко закуповують компанії «Славія», «Ярославна», «Контакт Плюс», «Базис Плюс». Представники всіх чотирьох, як один, заявляють: мовляв, ми і раді приймати по вищій ціні. Воно дійсно того вартує. Але ж молокозаводи різко знизили закупівельну ціну, тому склалась така ситуація.

– У селі роботи немає, тому ми тримаємо дві корови. А що робити? Донька навчається на платному. Ми тільки й живемо за ці гроші. Коли приймали молоко по 5 грн, то отримували в місяць біля семи тисяч, зараз же виходить трохи більше чотирьох. Є різниця?! Такий тяжкий труд, а так його недооцінювати! Саме обідне те, що в магазинах молочка не подешевшала ні на копійку, а навпаки час від часу дорожчає, – розгнівано говорить жителька Банич Валентина Петрівна.

Ми пройшлись магазинами і переконались, що цінники на прилавках з молоком, маслом, сирами не зменшились. У той час, коли у селян купують молоко по 3.50 грн, то на вітрині літр коштує 22 гривні. Ті, хто розуміється в ситуації, пов’язують зниження закупівельної ціни на молоко з монопольним становищем компаній у регіонах та їх можливим зговором один з одним. Прості трудівники опинились у заручниках: зміна правил гри вибиває у них землю з-під ніг.

– Очевидно, що на нас хтось заробляє шалені гроші. Ми хочемо жити на своїй землі, готові працювати у селах. Але нас винуждають кидати сім’ї та їхати за границю заробляти копійку. З тією коровою стільки труда вложиш, поки заробиш на молоці. Але і тут нас кинули, – говорить Іван Клещенко, який привіз у Глухів на базар жінку торгувати молочним.

Більшість людей сидять і мовчки лаються, а деякі вирішили нагадувати про свою проблему діями: так, жителі Буринського району перекривали трасу в надії, що це приверне увагу влади і ціна на молоко підніметься.

Багато селян взялися активно писати у різні інстанції. Так, до народного депутата від округу Андрія Деркача надійшло 12 колективних звернень. Серед них і від жителів Полошок, котре підписали 97 людей. «Йде тенденція до тотального вирізання худоби. Людям нема, за що жити… На місцевому рівні ефективних заходів щодо нормалізації ситуації просто не існує, необхідне термінове втручання Верховної Ради та Уряду», – пишуть люди.

Як стало відомо, в свою чергу народний депутат Андрій Деркач звернувся до голови Сумської ОДА М. Клочка, голови Антимонопольного комітету Ю. Терентьєва з вимогою «провести перевірку щодо можливих порушень законодавства суб’єктами господарювання унаслідок можливої змови в питаннях формування закупівельної ціни на молоко». До речі, раніше нардеп подавав у Раду законопроект, який повинен був дати можливість державі встановлювати рівень закупівельних цін на молоко і контролювати їх. Але його не підтримали БПП і «Самопоміч». Законопроект так і не став законом.

Зараз селами ходять чутки, що 3.50 грн за літр – це не межа, влітку молоко може здешевіти до 3 гривень. «Хай літо походить моя корова, а на осінь здам її. Нема смислу тримати: дітям у Київ сир і сметану раз у півроку вожу як гостинець, то куплю у сусідки. А грошей на молоці вже не заробиш», – ділиться планами на ринку чоловік.

Як заробити чверть мільйона за сезон: бізнес на шавлії, м'яті, мелісі

Про це пише expres.ua.

"Найбільші площі займають розторопша плямиста, ромашка лікарська, ехінацея пурпурова, м'ята перцева, шавлія лікарська, череда трироздільна, валеріана лікарська, алтея лікарська, чебрець звичайний, меліса лікарська, котяча м'ята справжня, нагідки лікарські, материнка звичайна,— розповідає "Експресу" Назар Приведенюк, завідувач відділу Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААНУ.

Вирощування  лыкарських рослин — високоприбуткова справа. Зі  сотки, наприклад, можна зібрати 20 — 35 кілограмів коренів валеріани (при вартості 90 — 120 гривень за кілограм),  30 — 40 — трави ехінацеї (12 — 15 гривень за кілограм),  15 — 20 — коренів ехінацеї (130 — 190 гривень за кілограм), 40 — 60 — трави череди (18 — 21 гривня за кілограм), 30 — 40 — трави алтеї (15 — 20 гривень за кілограм) та 20 — 25 кілограмів коренів цієї рослини (35 — 50 гривень за кілограм). 

Тобто з гектара поля щороку можна збирати сировину, що коштуватиме від 50 тисяч (0,5 тонни квітів ромашки) до 300 тисяч гривень (3,5 тонни сухого кореня валеріани).  Витрати можуть становити до 25 тисяч гривень у вирощуванні ромашки та 170 тисяч — якщо культивувати валеріану. 

Із залученням засобів малої механізації одна сім'я може доглядати від 0,5 до 2 гектарів лікарських рослин та отримувати від 30 до 250 тисяч гривень чистого прибутку щороку, залежно від того, які культури вирощує.  А якщо використовувати краплинне зрошення, то термін вирощування, скажімо, ехінацеї пурпурової з двох років скорочується до одного.

Найбільші споживачі лікарської рослинної сировини — фармацевтичні компанії. Також лікарські рослини використовують у виробництві косметичних засобів та продуктів харчування. Значну частину сировини закуповують виробники чаїв з лікарських рослин. Набуває популярності використання лікарських рослин у ветеринарії та для годівлі тварин як харчової добавки. Велику частину сировини закуповують трейдери. Після обробки (подрібненням, просіюванням, відділенням пилу та домішок) її експортують.

Є в Україні великі підприємства, що займаються вирощуванням лікарських рослин. Цю сировину експортують до Німеччини, Польщі, США та інших країн. Та все ж велику частину згаданих рослин вирощує та заготовляє населенням. Україна експортує понад 3 тисячі тонн лікарської рослинної сировини та близько 2 тисячі тонн споживає сама.

Ваш вибір 'Цікаво'.