170513

На Сумщині виробляють унікальний буряковий йогурт

Унікальне поєднання молочної сировини і буряку дозволило підвищити вміст харчових волокон у йогурті на 42%, β-каротину на 13%, на 9% —  магнію та вітаміну С, на 8% — заліза, на 4% — кальцію.

Цукати червоного буряка — відмінне джерело харчових волокон. Вони володіють властивостями сорбенту та є пробіотиками (речовинами, що стимулюють ріст і розвиток корисної мікрофлори товстого кишечника).

Аби розпочати масове виробництво бурякового йогурту сировари чекають цукати, виготовлені в СНАУ. Про це сировари повідомили на своїй сторінці у Facebook.

Розвиток міні переробки молока та сироваріння в Україні активізувався. Так нещодавно у Полтаві провели першу конференцію ремісничих сироварів.

 

Джерело: SEEDS.org.ua  

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшила імпорт яблука в 10 разів

За інформацією аналітиків EastFruit, в листопаді 2019 року, в самий розпал збирання нового врожаю яблука, Україна імпортувала понад 1,3 тис. тонн цих фруктів – лише в три рази менше, ніж експортувала. Подібна ситуація є унікальною, оскільки навіть у 2017 році, коли урожай яблук був низьким, імпорт був майже в 10 разів нижче. У порівнянні з жовтнем, коли пропозиція яблука була нижче, ніж у листопаді, імпорт виріс на 72%.

Більш того, яблуко в Україну ввозилася переважно з Польщі, яка більше всіх інших країн постраждала в 2019 році від заморозків і більше всіх країн в Європі знизила обсяги виробництва яблука, як в натуральному, так і у відносному вираженні.

Дані статистики говорять про те, що за листопад 2019 роки в Україну було поставлено в 10,5 разів більше, ніж в тому ж місяця роком раніше. Всього ж за перші чотири місяці сезону імпорт яблука вже досяг 3,7 тис. тонн, або в шість разів більше, ніж за такий же період попереднього сезону. До речі, імпорт за цей період перевищив експорт лише в два рази.

За серпень-листопад 2019 року з України експортовано 8,7 тис. тонн яблука – на 47% менше, ніж за той же період 2018 року. Імпортери Близького Сходу, які активно закуповували яблуко з України в минулому сезоні, в цьому році скаржилися на те, що їхні запити на поставку яблука багато садівники і експортери просто ігнорували.

«Дуже б не хотілося, щоб з яблуком повторилася ситуація, яку ми зараз бачимо на ринку картоплі, коли в роздріб продається переважно імпортна продукція і вона дешевшає. В цей же час українська картопля закладена в сховища в надії на зростання цін. Якщо у вересні-жовтні фермери мали можливість продати картоплю по 10-11 грн/кг (45-50 центів США за кг) оптом, то зараз ціни вже впали до 7 грн/кг (30 центів США) і активних продажів української картоплі від українських фермерів немає, тобто вони вже втратили по 3-4 грн/кг і ризикують ще більше наростити втрати»,- говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«На сьогоднішній день відпускні ціни садівників на ходові сорти яблука в Польщі майже в два рази нижче, ніж в Україні. При такій різниці в ціні, супермаркетам України і трейдерам вигідніше закуповувати яблуко в Польщі, ніж просити українських виробників продати продукцію, т. к. польське яблуко вже спаковано і сортовано. При цьому не варто звинувачувати тільки садівників – сприяє імпорту і погіршує привабливість експорту і постійно зміцнюється українська валюта»,- зазначає Андрій Ярмак.

Семен Крамаренко, представник Української плодоовочевої асоціації (УПОА) пропонує не забувати, що Польща продає своє яблуко не тільки в Україну, але і на ті ринки збуту, які Україна завоювала насилу роком раніше – насамперед на Близький Схід.

«Якщо в минулому році покупці з ОАЕ і Саудівської Аравії бажали яблуко з України, то в цьому році, зважаючи на дуже низький пропозиції українських фруктів, вони закуповують більше яблука в Польщі. Також на наші традиційні ринки виходять садівники Молдови та Сербії, поки наші постачальники воліють грати в рулетку і зберігати яблуко в надії на зростання цін. Залишається лише сподіватися, що їх ставка спрацює»,- зазначає представник УПОА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Використання аграрних розписок стає дедалі популярнішим

Про це AgroTimes повідомив директор ДП «Аграрні реєстри» Юрій Пустовіт.

За його словами, на сьогодні цим фінансовим інструментом скористалися понад 1000 агровиробників і 135 компаній-кредиторів.

«Як показує досвід, користуються цим інструментом різні категорії господарств, починаючи від тих, що обробляють 1 га землі (характерно для вирощування нішевих культур) до кількох сотень тисяч гектарів (агрохолдинги), а суми фінансування за аграрними розписками коливаються від $400 до $20 млн. Втім, більшість користувачів наразі – це середні сільгоспвиробники», – зазначив Пустовіт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Який прогноз на перезимівлю озимих в Україні

Про поточний стан посівів озимих на полях та прогноз на перезимівлю рослин виданню SuperAgronom.com розповів В’ячеслав Панасюк, керівник відділу польового маркетингу LNZ Group.

«Узагальнюючи ситуацію, яка наразі відбувається в Україні, можна сказати, що за 10-ти бальною шкалою, стан озимих можна оцінити на 4-5. У частині Черкаської та Київської областей пшениця увійшла в зиму у фазі шильця. Тривалий час не було схожості у зв’язку з відсутністю достатньої кількості вологи — відповідно отримали зріджені посіви. Господарства, де застосували неякісні протруйники ймовірно навесні матимуть проблем з хворобами, тому доведеться провести якісну фунгіцидну обробку», — говорить фахівець.

Окрім цього, на полях Житомирщини і Вінниччини частина пшениці та ячменю увійшла в зиму у фазі кущення, але з недостатньою густотою посівів. У західних регіонах озимі зернові досягли фази 3-4 листки, їх стан оцінюється переважно як добрий.

«У Одеській та Миколаївській областях озимим довелось найтяжче — фаза 1-2 листочки. Вологи не було, сівбу проводили в досить пізні терміни. Приблизно така сама ситуація в Донецькій та Дніпропетровській областях», — зауважив В’ячеслав Панасюк.

За його прогнозами, пшениця вийде з зими досить слабкою, тому доведеться активно попрацювати весною.

Джерело: superagronom.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український виробник фісташок планує розширювати асортимент сортів

Фісташковий сад Андрій Петков заклав півтора роки тому в червні і каже, що поки втрат серед саджанців не спостерігається. Однорічні рослини фісташок наразі вже мають висоту близько 40 см. Деякі екземпляри досягають 50-60 см.

У наступному році фермер планує прищеплювати сортові форми рослини Керман (жіночий), і Петер (чоловічий), які спочатку випробує на «дорослих фісташках».

«У мене є десяток дерев, яким уже повних два роки, я на них спробую прищепити привезені сорти, якщо експеримент буде вдалим, наступний рік почнемо з прищеплення всього саду», — розповідає садівник.

За словами фермера, фісташка виявилася рослиною абсолютно невимогливою. При посадці саджанці поливали всього лише два рази, не вносячи при цьому добрив та хімії.

«Таким чином, я стимулюю розвиток кореневої системи. Фісташка славиться потужною стрижневою кореневою системою, яка може йти до 15 м в глибину і самостійно добувати собі воду. Звичайно, в найближчому майбутньому я планую провести зрошення на поле, тоді будемо поливати», — розповідає Андрій Петков.

Через 5 років садівник вже планує отримати перший урожай горіхів, адже дерево починає плодоносити через 6-7 років після посадки. Якщо рослина прищепити, то перший урожай можна почати збирати через 2 роки після щеплення. Однак до самоокупності та отримання прибутку з саду ще далеко.

Джерело: superagronom.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна наростила імпорт цитрусових із Туреччини та Іспанії

Про це УНН повідомляє з посиланням на митну статистику.

Всього ж з початку поточного року з Туреччини імпортовано цитрусових на суму понад 91 млн доларів.

На другому місті серед країн імпортерів цитрусових Єгипет – з початку року в Україну звідти завезено продукції на суму 33,6 млн доларів, але у листопаді обсяг імпорту становив всього 374 тисячі доларів.

Ввозить Україна цитрусові також з Іспанії – з початку року на суму 13,3 млн доларів, а у листопаді на майже 2,5 млн доларів.

Обсяг імпорту з інших країн загалом становить близько чверті від усього імпорту цитрусових (з початку року 45,4 млн доларів, а протягом листопада – 7,1 млн доларів).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview