На Тернопільщині селяни опалюють свої домівки брикетами з відходів малини власного виробництва

Завдяки фінансуванню ПРООН кооператив придбав і запустив брикетну лінію. Село Лосятин Кременецького району Тернопільської області відоме далеко за межами свого району, повідомляє Національний промисловий портал.

Перш за все, тим, що вкрай мала кількість людей з нього їде на заробітки — в селі є усі можливості заробити, а в сільськогосподарський сезон Лосятин стає важливим роботодавцем для сусідніх сіл.

Його мешканці об’єдналися у два кооперативи, що займаються вирощуванням малини та суниць. Саме ці кооперативи дозволяють лосятинцям успішно продавати свою продукцію в Україні та за кордоном за вигідними цінами і не особливо перейматися роботою деінде.

Однак це не єдине, чим особлива громада Лосятина. Те, що починалося як ягідний кооператив, продовжилося як енергетичний. Тепер лосятинці самі забезпечують себе паливом для власних домівок. Цим паливом стали відходи їх основного бізнесу — вирощування малини.

Ось цим ми опалюємо наші домівки, — показує темно-коричневі брикети голова кооперативу “Ягідний край” Віктор Придатко. — У нас цієї сировини достатньо. У кожного члена кооперативу значні ділянки і багато стебел малини, які раніше просто спалювали на полях.

Технологія вирощування малини, яка використовуються в Лосятині, передбачає її зрубування щоосені. Раніше мешканці села просто спалювали величезні стоси малинових стебел, проте штрафи за задимлене повітря змусили задуматися про те, як позбавитися від таких витрат.

Хтось із членів кооперативу запропонував перетворити проблему у можливість економити на опаленні домівок. Завдяки фінансуванню з боку ПРООН та ЄС кооператив “Ягідний край” придбав та запустив у роботу брикетну лінію.

Лінію розмістили у непримітному ангарі поряд з холодильною камерою — одним із найважливіших активів кооперативу. Сюди селяни привозять в’язки малини і звідси забирають свої брикети, оплативши лише собівартість роботи установки.

Виходить суттєво дешевше, ніж газ, — каже Придатко. — Хоча багато людей ще палять газом, бо хочуть залишити собі субсидію. Мені за останні роки держава нарахувала близько 13 тис грн, проте я їх не забиратиму — є власне паливо.

Брикетний цех має вигляд звичайного сараю.
Мешканці Лосятина не винаходили велосипед. Створення енергетичних кооперативів — поширена практика в розвинутих країнах.
Так, жителі Хербрам-Вальда, що між Дортмундом та Ганновером, Німеччина, опалюють свої домівки місцевою щепою. Їх енергетичний кооператив щороку закуповує у місцевих лісгоспах близько 2 тис тонн щепи і централізовано подає тепло до 40 будинків, у яких живуть 138 мешканців.

Проте для жителів Хербрам-Вальда важлива не лише вартість опалення, а й передбачуваність ціни та контроль за власною енергетичною інфраструктурою.

Ми не хочемо залежати від того, з якої ноги встав король у Саудівській Аравії та скільки коштуватиме нафта у зв’язку з черговим конфліктом на Близькому Сході, — каже голова місцевого енергетичного кооперативу Міхаель Кльозенер.

Енергетичний кооператив у Лосятині може стати прикладом для тисяч українських громад, які прагнуть зменшити витрати на обігрів власних будинків або хочуть стати співвласниками власної енергетичної інфраструктури.
Його перевагами є також створення робочих місць та більша прогнозованість ціни на енергетичні ресурси. Витрати тут можуть контролювати самі споживачі послуг без втручання урядових органів, посередників та великих монополій.

Попри недосконалість законодавства, яке надмірно регулює роботу енергетичних кооперативів, повторити досвід громади Лосятина і зменшити витрати на обігрів можуть тисячі українських громад. При цьому держава та місцеві органи влади повинні допомагати таким групам, а не лише отримувачам субсидій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До сільської місцевості покриття 4G найближчим часом не дійде

Про це пише propozitsiya.com.

Керівник фірми, що спеціалізується на впровадженні технологій точного землеробства, які дуже залежать від якості й швидкості Інтернету, пояснив: «Для покриття сільської місцевості потрібні інші частоти, а вони на аукціони не виставлялись. Втім, деякі оператори, наприклад Київстар, приділяють багато часу створенню продуктів для аграріїв, як-от мобільні додатки та інші».

Нагадаємо, що 31 січня 2018 року відбувся аукціон, під час якого українські мобільні оператори отримали ліцензії на розповсюдження 4G покриття в діапазоні 2600 мегагерц.
Таким чином, вітчизняним аграріям і далі залишається тільки мріяти про безперервний доступ до швидкісного Інтернету на своїх полях, що давало б змогу користуватися дронами, моніторинговими системами та деякими датчиками. А без своєчасного отримання інформації цінність, скажімо, точного землеробства скорочується у рази. Зараз же у більшості фермерів немає змоги користуватися Інтернетом на тому рівні, якого дійсно потребує їхня діяльність. Навіть 3G покриття, за словами багатьох аграріїв, у сільській місцевості досі працює неналежним чином. А щодо 4G, появу якого нещодавно анонсували в Україні, то він поки що залишатиметься недоступним для жителів сільської місцевості. У першу чергу через те, що держава не може наразі запропонувати мобільним операторам частоту, яка б охоплювала територію за межами великих міст.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

ТОП-10 олійно-екстракційних заводів України

Про це повідомляє biz.censor.net.

У 2017/18 МР урожай соняшнику скоротився на 2 млн т або до 11,6 млн т в порівнянні з 2016/17 МР. Обсяг виробництва сої скоротився на 0,5 млн т — до 3,8 млн т. Трохи зрівноважило ситуацію зростання обсягу виробництва ріпаку — 2,2 млн т проти 1,2 млн т минулого року.

ТОП-10 найбільш потужних олійно-екстракційних заводів України:

1. ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат»;

2. ЗАТ «Придніпровський ОЕЗ»;

3. ПАТ «Запорізький ОЖК»;

4. ТОВ «Миколаївський ОЕЗ»;

5. ТОВ «Олсідз Блек Сі»;

6. ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія»;

7. ПрАТ «Пологівський ОЕЗ»;

8. ТОВ «А.Т.К.»;

9. ТОВ «Бандурський Елеватор»;

10. ТОВ «Вінницька птахофабрика».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії Львівщини обзавелись новими елеваторами

Про це журналу The Ukrainian Farmer розповіла директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Наталія Хмиз, пише AgroTimes.

Зокрема, новий елеватор в селі Новосілки Гостинні Самбірського району побудувало «Агро ЛВ Лімітед». Його потужність із зберігання зерна становить 6 тис. тонн зерна.

Ще один елеватор з’явився смт Жвирка Сокальського району. Зерносховище побудувало підприємство «Західний Буг», його потужність – 23  тис. тонн зерна.

Крім цього, агрофірма «Дзвони» збудувала другу чергу свого елеватора в селі БолотняПеремишлянського району.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд прийняв зміни до Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Зокрема, внесено уточнення у структуру завдань і заходів Концепції, їх фінансування та термін їх реалізації - дію продовжено з 2020 до 2021 року.

Відповідне рішення було прийняте сьогодні, 14 лютого, на засіданні Кабінету Міністрів України.

 До зазначеного документу включено: 

- положення щодо забезпечення комплексного розвитку сільських територій за рахунок стимулювання розширення напрямків діяльності аграрного сектору економіки;

- заходи, направлені на забезпечення профілактики та    ліквідації    захворювання    на    африканську   чуму   свиней;

- заходи, направлені на підтримку лісової галузі, зокрема, щодо відтворення, охорони і захисту лісів, підвищення їх продуктивності, поліпшення якісного складу, збереження їх біорізноманіття.

Такі зміни дозволять створити організаційно-економічні умови для ефективного, соціально спрямованого розвитку аграрного сектору економіки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Справа ДПЗКУ: Суд заарештував майно та кошти двох компаній

Теґи: 

Про це йдеться у відповідних ухвалах суду від 24 січня, пише Економічна правда.

Зокрема, заарештовані банківські рахунки "ТІС-Зерно", відкриті у банку "Південний" та комплекс будівель та споруд в районі причалу №17 загальною площею 51,5 тисяч кв м, що знаходиться в Одеській області.

Арешти відбулися за клопотанням детектива НАБУ, який стверджував, що бізнесмен російського походження, який є громадянином Угорщини (Федоричев - ЕП) у 2014 році корумпував керівника Державної продовольчої зернової корпорації.

НАБУ стверджує, що з квітня по липень 2016 року громадянин Угорщини Федоричев в різних країнах зустрічався з головою правління ДПЗКУ (в той час корпорацією керував Петро Вовчук - ЕП).

Згідно з матеріалами, на цих зустрічах бізнесмен за неправомірну вигоду пропонував продати ячмінь і пшеницю за цінами нижче ринкових і досяг "злочинних домовленостей".

"В своєму офісі в Києві ДПЗКУ уклала контракт з продажу 75 тис. тонн ячменю по 209 доларів за тонну, які гонконгський посередник тут же в Києві перепродав кіпрській компанії Федоричева Lirtavis Enterprises Ltd вже за ціною 217,85 долара за тонну", - йдеться в ухвалі.

Йдеться про 273 тисячі тонн ячменю і 22,1 тисячі тонн пшениці загальною вартістю близько 60 млн доларів, а також про причетність до цих операцій ряду осіб, в тому числі фінансового директора "Трансінвестсервісу" і замдиректора з фінансових питань "ТІС-Зерно".

В ухвалах, Федоричев зазначений власником компаній "Fedcominvest Europe Sarl", "Fedcominvest Monaco Sam" (обидві Монако) та засновником "ТІС-Зерно", "ТІС-Міндобриво", "ТІС-Руда", "ТІС-Контейнерний термінал", "Федкомінвест-Україна", "ТІС-Вугілля", "Трансінвестсервіс", "ТІС - 14 причал", "ТІС - 15 причал", "АТІС".

Федоричев бізнесмен російського походження, який виїхав з СРСР в 1987 році, наразі він є громадянином Угорщини і живе в Монако. Він є колишнім власником російських футбольних клубів "Динамо" (Москва) і "Ростов".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview