178171
182818

На Тернопільщині вовки нищать худобу

Жителька села Пищатинці сама ледь не стала жертвою хижака, перестрівши його посеред білого дня, пише znaj.ua.

Відомо, що звіра, який вже прямував до жінки, сполошила отара кіз, яка якраз теж з’явилася на шляху.

"В Пищатинцях, в директорки школи Митарчук Тетяни за хатою був прив’язаний бичок, кілограмів 150 мав. А на ранок він був висунений на долину і роздертий: нога зламана, живіт розірваний, ну й поїджене", – ділиться побоюваннями голова Пищатинської сільської ради Антоніна Терлецька. - "А що його поїло, хто знає. Там Юрій Вітюк був, наш дільничний, викликав єгерів", – додала Антоніна Терлецька.

Потерпають і сусідні села Матвіївці та Кудлаївка. В першому жертвами хижака стали п’ятеро овець з кошари фермера, в другому було понівечено лоша.

"Я бачив вовка три роки тому і то навіть не впевнений, що то був вовк, можливо, то був бродячий собака. Але на Тернопільщині кажуть, є", – пояснює Василь Ковальчук, керівник Кременецької районної організації українського товариства мисливців і рибалок.

"В нас на Кременеччині його практично немає. Йому нема де затриматися і нема кормової бази. Коли були тут могильники від телячих ферм, ось тоді вовк в нас був постійний", – запевняє Василь Ковальчук.

"Так, на території Шумського району вовк присутній. По Кременецькому району, скажімо, стаціонарно його немає, хіба коли проходить міграція, вони тоді можуть переходити. Як правило, в парувальний сезон міграція не відбувається, тому, як кажуть, це хіба справа випадку, а не якоїсь постійної небезпеки", – каже керівник управління Держпродспоживслужби в Кременецькому районі Андрій Заєць і додає, що в Кременецькому районі звернень з приводу нападу диких тварин поки не було.



Яка рентабельність виробництва основних видів агропродукції

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо рівня рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, торік рівень рентабельності виробництва зерна склав 25,0% проти 37,8% у 2016 році, насіння соняшнику – 41,3% проти 63%, цукрових буряків – 12,4% проти 24,3%, овочів відкритого ґрунту 15,6% проти 19,7% відповідно. Тобто майже по усіх видах рослинницької продукції – крім нетипової для сільгосппідприємств картоплі –рентабельність виробництва зменшилася. Найбільше вона знизилася по цукрових буряках – майже удвічі, наголосив науковець.

У тваринництві вперше за останні 25 років рентабельним стало виробництво м’яса великої рогатої худоби – 3,4% проти (-24,8%) у 2016 році. Також стало рентабельним виробництво м’яса свиней – 3,5% проти  (-4,5%) торік. Хоча цей показник ще значно менший за історичний максимум останніх 25 років: у 2015 році рентабельність виробництва м’яса свиней сягнула 12,7%, нагадав академік.

Другий рік поспіль рентабельним було і виробництво м’яса птиці (без врахування переробленого на власних потужностях): 7,0% минулого року і 5,0% – у 2016 році.

Водночас вперше з 2006 року збитковим стало виробництво яєць (-9,0)%. У 2016 році вони ледь втримали рентабельність у 0,5%, тоді як 2015 року рентабельність виробництва цього виду продукції птахівництва сягнула рекордного з 1994 року рівня у 60,9%, зауважив Юрій Лупенко.

Збитковим залишилося виробництво м’яса овець і кіз (-39,9)% проти (-35,2)% у 2016 році.

Зменшення рівня рентабельності виробництва більшості видів сільськогосподарської продукції посилюватиме переорієнтацію сільгосппідприємств на найбільш маржинальні, в першу чергу зернові та технічні культури, крім цукрових буряків, підсумував Юрій Лупенко.



Німецькі виробники яєць та курятини вимагають збільшення ціни на цей товар

Згідно з даними Міжнародного інформаційного агентства з питань птахівництва, спостерігається зниження виробництва яєць на 25% у порівнянні з минулим роком.

За даними Німецької асоціації птахівників, значне збільшення цін на корми для тварин протягом останніх тижнів поставило фермерів перед великими труднощами. Ціни на пшеницю - основний компонент кормової складової для птиці, зросли на 25%. В результаті цього, німецькі птахівники мають намір збільшувати закупівельні ціни на свою продукцію і споживачам доведеться приготуватись до подорожчання  курятини. Проте варто зазначити, що в Німеччині існує велика кількість традиційних магазинів знижок, що мають можливість пропонувати  дуже низькі ціни через свою потужність на роздрібному ринку.

Як повідомляє Reuters, аналітики сільськогосподарської продукції прогнозують зниження виробництва зернових культур у Північній Європі через посуху та характеризують нинішню ситуацію катастрофічною.

Так, Франція з 2,6 мілн. тонн скоротила виробництво зерна порівняно з минулим роком, в той час як Швеція також знизила виробництво пшениці на  40%. Також очікується, що Великобританія матиме найменший врожай  пшениці за останні п'ять років.



Власники паїв незадоволені ціною оренди землі

Про це свідчать дані дослідження Всеукраїнської асоціації пайовиків, розповідає на сторінці у Facebook член правління асоціації Михайло Апостол, пише agropolit.com.

Протягом червня поточного року активісти Всеукраїнської асоціації пайовиків провели анкетне опитування серед 1500 власників земельних паїв Брусилівського, Коростишівського, Черняхівського , Хорошівського, Радомишльського та Малинського районів Житомирської області. Активісти цікавилися рівнем задоволеності селян платою за оренду їх земельних паїв, доступністю селян до належного правового захисту їх прав як власників землі.

За даними асоціації, непрозорість у формуванні ціни оренди, відсутність реальної конкуренції на селі між орендарями призводить до того, що окремі селяни отримають не більше 300 гривень в рік за оренду належного їм земельного паю. Пайовики не мають правового захисту у питаннях землеволодіння (оформлення договору оренди, спадщини, розірвання угод, винесення меж та інше).

Цікаво знати, що в Україні у 2017 році середній розмір плати за оренду одного гектара сільськогосподарської землі склав всього 1369 гривень (41 євро), - йдеться у повідомленні.

На думку Асоціації, такий стан орендних платежів є вкрай низьким та не відображає реальної вартості земельних паїв, яка має бути не нижчим 3700 гривен на гектар.

Ваш вибір 'Подобається'.


У Держрезерві розповіли про плани щодо зберігання зернових

Про це повідомляє Державне агентство резерву з посиланням на директора ДП «Златодар» Валерія Буркацького, пише Укрінформ.

«Через несприятливі погодні умови новий заготівельний сезон в нашому регіоні цього року стартував дещо пізніше, однак перше зерно вже прийняли. В серпні плануємо прийняти понад 14 000 тонн, з яких 1 500 тонн ріпаку та 12 500 тонн пшениці», - пояснив Буркацький.

Загалом, за його словами, у поточному маркетинговому сезоні підприємство планує прийняти до 100 тис. тонн зернових. В розрізі ранніх культур - до 24 тис. тонн пшениці, а серед пізніх культур, що зазвичай становлять основний об'єм зернових, які на зберігання приймає ДП «Златодар», майже 71,5 тис. тонн кукурудзи, 3,5 тис. тонн насіння соняшнику та 1200 тонн ріпаку.

«Минулого року «Златодар» прийняв понад 90 тис. тонн. Цьогоріч запланували збільшити об'єми до 100 тис. тонн. Така політика нам дозволяє заробляти кошти та активно їх вкладати в  модернізацію своїх потужностей. Наприкінці минулого року ми власним коштом встановили сонячну електростанцію, робота якої за І півріччя поточного року зекономила нам майже 113 тис. грн. Черкащина - аграрний край, тому в планах на наступний рік - модернізація млина та відновлення мукомельного виробництва», - наголосив керівник ДП.

У Держрезерві зазначають, що загалом всі підприємства, що формують аграрний напрям Держрезерву, цього року планують поповнити свої потужності на понад 600 тис. тонн зерна.

Як раніше повідомляв голова Держрезерву Вадим Мосійчук, з початком жнив Держрезерв планує закупівлі зерна пшениці 2 і 3 класу нового врожаю 2018 року по всіх 10 агропідприємствах системи Держрезерву для закладання  на потреби держави в обсязі до 40 тис. тонн.

Як повідомлялося, Держрезерв входить у трійку найбільших власників зерносховищ в Україні. Агарний напрям системи формують 10 активних підприємств потужністю більше 1 млн тонн. На базі кожного підприємства Держрезерву працюють сертифіковані лабораторії, оснащені сучасним обладнанням, що допомагають визначати та контролювати якість матеріальних цінностей на всіх етапах.



"Гаврилівським курчатам" відмовили в переробці відходів

Про це пише Інтерфакс-Україна.

Причиною відмови стала, за словами представника ДП «Укрветсанзавод», надмірна завантаженість заводу.

У зв’язку з проведенням планового ремонту технологічного устаткування підрозділу з виробництва біологічних кормових добавок, «Комплекс Агромарс» змушений зупинити роботу підрозділу на один місяць.

У зв’язку з цим підприємство звернулося до спеціалізованих підприємств «Укрветсанзавод», з якими укладені договори про підготовку до періоду зупинки виробництва. Графік завдань на переробку падежу птиці (до 20 тонн щодня) і побічних продуктів забійних цехів (до 75 тонн щодоби).

«Однак, Сквирський ветсанутильзавод не в змозі переробити весь обсяг запропонованих відходів самостійно, а Тульчинський, Хмельницький і Шепетівський заводи, які могли б надати допомогу, працюють з низькою продуктивністю. Тальнівський, Костопільський та Лебединський ветсанутильзаводи, посилаючись на надмірну завантаженість, фактично відмовляються їх приймати», — йдеться у зверненні «Агромарса», направленому голові Держпродспоживслужби в зв’язку зі ситуацією, що склалася.

Керівництво «Укрветсанзаводу» також заявило про нездатність підпорядкованих підприємств прийняти і переробити протягом місяця весь обсяг побічних продуктів тваринного походження компанії.

«Агромарс» з метою вирішення проблеми з переробкою просить голову Держпродспоживслужби дати розпорядження «Укрветсанзаводу» знайти вихід із ситуації і підготувати графік прийому відходів на переробку на період зупинки підрозділу компанії