На українському ринку стрімко дешевшають томати

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти». Як свідчать дані щоденного моніторингу проекту, за тиждень ціни на цю продукцію впали майже на чверть.

На даний момент продавці вже готові відвантажувати томати 35-38 грн/кг (0,99-1,07 євро/кг). Для порівняння: тижнем раніше ціни на цю продукцію в Україні нерідко доходили до 50 грн/кг (1,41 євро/кг).

Головною причиною такого цінового тренда, на думку гравців ринку, є вкрай невисокий попит на дану продукцію. Оптові компанії закуповують томат дрібними партіями, посилаючись на низьку зацікавленість споживачів. Більш того, покупці часто залишаються незадоволені якістю пропонованого томату.

Як результат, вже сьогодні ця продукція в Україні стоїть на 13-16% дешевше, ніж у другій половині січня 2017 р. При цьому гравці ринку не виключають подальшого здешевлення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи стане рис новим брендом Херсонщини?

Невже така «райдужна» перспектива чекає на сільгоспробітників Херсонщини, адже місцеві власті обіцяють небувалий розвиток в області рисової галузі?

Як розповів директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександр Паливода, кардинальне удосконалення рисової галузі Херсонщини дійсно планується, однак відбуватися це буде відповідно з новітніми технологіями вирощування даної культури.

За словами Олександра Паливоди, у 2016 році під посіви рису була відведена площа в 7,5 тис. га, в 2017 вона зросла до 7,8 тис. га Урожайність в 2016 р. була 54 центнери з гектара, а в минулому році – 57 центнерів. Площі з кожним роком збільшуються.

У свій час, коли землі різали на паї, багато чеків було зруйновано, тому зараз проводиться відновлення цих систем. Фермери почали усвідомлювати наскільки вигідним є вирощування рису, вони сьогодні не тільки відновлюють зрошувані чеки, але і впроваджують систему крапельного зрошення на своїх плантаціях. Їх на сьогоднішній день близько 200 га. Якщо розвиток галузі буде йти такими темпами, то Україна незабаром зможе відмовитися від імпортного рису, оскільки вітчизняний ринок будуть задовольнити херсонські виробники.

Імпортозаміщення сьогодні є одним з головних завдань для нашої області. «Наш рис вже зараз успішно експортується в інші країни і є затребуваним на міжнародному ринку, оскільки має високу якість, що відповідає міжнародним стандартам. Тому у нього є всі шанси стати брендовою культурою Херсонщини, поряд з херсонськими кавунами, томатами та цибулею», - зазначив Олександр Паливода.

Джерело: khersondaily.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Названо найбільш перспективний напрямок агроекспорту в ЄС

Одним з найбільш перспективних напрямків розвитку двостороннього співробітництва між Україною та Євросоюзом у галузі сільського господарства є поставка еко-продуктів.

Таку думку в коментарі кореспонденту у ФРН висловив перший заступник міністра, в.о. міністра агрополітики Максим Мартинюк, який відвідав 83-ю аграрну виставку в Берліні "Зелений тиждень", пише Телеграф.

"Якщо говорити в цілому про потенціал у двосторонній торгівлі, то я бачу великі можливості в області органічної продукції. З одного боку, попит на цю категорію стабільно зростає як відповідь на актуальні тренди на споживчому ринку, з іншого - Україна має можливість для збільшення обсягів виробництва органічної продукції і, відповідно, для нарощування експорту", - підкреслив він.

Він також зазначив, що для стабільного розвитку цієї галузі необхідно прийняття відповідного закону, який встановив би чіткі вимоги до сертифікації органічного виробництва. "Ми очікуємо, що Верховна Рада найближчим часом ухвалить цей закон, і після прийняття всіх підзаконних актів наше законодавство буде гармонізовано з європейським в частині регулювання виробництва органіки", - поінформував Мартинюк, нагадавши, що прийняття цього закону є одним із зобов'язань країни, зазначених в Угоді про вільну торгівлю.

Аналізуючи в цілому торговельні відносини між Україною та Євросоюзом у галузі АПК, він зазначив, що Угода про асоціацію і зону вільної торгівлі, яка вступила в силу в минулому році, безумовно розширила можливості для українських виробників, а також дозволила зміцнити позиції тим, хто вже давно експортує. І якщо по ряду категорій - мед, соки, зернові - квоти обрані протягом перших двох тижнів року, то за деякими товарними позиціями, зокрема, ячменю, залишається великий потенціал для розвитку торгівлі.

В Україні з січня 2006 року реалізується Проект "Німецько-український аграрний діалог (APD)", він підтримує Україну у справі реформування аграрного законодавства та аграрної політики з урахуванням міжнародного досвіду Німеччини та інших країн, а також міжнародних організацій (ЄС, Всесвітня торгова організація), згідно з принципами ринкової економіки та структурної політики.

Всього за 11 місяців 2017 року Україна експортувала до Німеччини сільськогосподарської продукції на 345 857 тис. доларів, що на 62% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Найбільші обсяги експорту в категоріях м'ясо і субпродукти (20 062 тис. дол), мед натуральний (28 485 тис. дол.), насіння олійних культур (193 500 тис. дол.), вироби з зерна хлібних злаків (10 453 тис. дол.).

Українська делегація бере участь у найбільшій сільськогосподарській виставці в Європі, "Зеленому тижні", яка проходить у Берліні з 19 по 28 січня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Автомобілі вироблятимуть із соломи та стебел кукурудзи

Очікується, що це дозволить знизити викиди парникових газів і створювати більш дешеві автомобілі, повідомляє Popular Science, пише agroday.com.ua.

Вуглецеве волокно в п’ять разів легше і в сотні разів міцніше за сталь. Однак вартість матеріалу дуже висока, адже він виробляється з нафти. Виготовивши рослинний аналог, вчені вирішили проблему дорожнечі, а також перетворили вуглепластик в більш екологічний продукт.

Американці розклали рослини до цукрів, потім перетворили їх в кислоту, а з допомогою каталізатора вже отримали необхідне волокно. Причому процес не супроводжувався викидом токсичних речовин або надлишкового тепла.

Зараз матеріал тестують у виробництві економічних автомобілів. Оскільки корпус складається з вуглепластика, машини вимагають в рази менше палива, а значить, можуть добре заощадити на бензині.

«Надалі плануємо більш фундаментальні дослідження. Будемо розширяти виробництво рослинного вуглеплатика й використовувати його для виготовлення інших побутових матеріалів», — розповів Грег Бекхем, керівник наукової групи Національної лабораторії відновлюваної енергії в США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Польщі здивовані рішенням України заборонити імпорт польської свинини

Про це повідомляє УНН з посиланням на “Польське радіо”.

“У зв’язку з появою нових випадків вірусу африканської чуми свиней (АЧС) у диких кабанів на терені Польщі, ветеринарна служба України впровадила заборону на ввезення тварин, чутливих до АЧС, а також продуктів, сировини, генетичного матеріалу з них та кормів з Підляського, Мазовєцького, Люблінського та Вармінсько-Мазурського воєводств”, — йдеться у повідомленні.

Із заборони виключені корми тваринного походження, якщо вони пройшли термічну обробку, що гарантує знищення вірусу АЧС.

За словами польських експертів, Польща експортує в Україну небагато м’яса, а тому введення цієї заборони не є проблемою для галузі.

Вони вважають, що Україна не купує в Польщі, бо для неї це надто дорого.

“Дивно, що країна, у якій набагато більше, ніж у нас, поширена хвороба африканської чуми свиней, боїться певних наших виробів та м’яса, що пройшли перевірку”, — наголошують поляки.

Нагадаємо, за два останніх роки в Україні знищено близько 80 тисяч голів свиней через спалах АЧС.

Також нагадаємо, у серпні минулого року у Польщі заявили про намір побудувати паркан на кордоні з Україною через епідемію АЧС. Таким чином Польща планує захистити своїх фермерів від вірусу та зекономити півмільярда євро на боротьбі з АЧС.

Коментуючи цю ситуацію, нардеп Тригубенко зазначив, що Європа втомилася спостерігати за неефективністю спроб Держпродспоживслужби побороти африканську чуму свиней.

“Виходить, що полякам безпечніше витратити мільйони ​​доларів, щоб побудувати між нами паркан, ніж розраховувати на партнерство і взаємні зусилля в боротьбі з африканською чумою... Як на мене, то така заява міністерства сільського господарства Польщі — це просто "вердикт", винесений нашим чиновникам за бездіяльність”, — зазначив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Західні ЗМІ заговорили про український мораторій на продаж землі

Якби не продовження мораторію на продаж землі, вже у 2018-му можна було б очікувати важливих інвестиційних вливань, у першу чергу, в розбудову зерносховищ та у зведення вагонів для транспортування зерна. На жаль, цього не станеться – принаймні, в поточному році.

Про це пише авторитетний аграрний журнал Top Agrar, статтю якого цитує експерт із міжнародних питань Борис Немировський у публікації для сайту "24".

Так, журналісти німецького видання впевнені: щойно Україна відкриє ринок землі – вона зможе значно збільшити свій аграрний експорт до ЄС та до всього світу.

Тієї ж думки дотримуються й Міжнародний Валютний фонд разом зі Світовим банком. Перший високо оцінює український земельний кадастр, другий офіційно порекомендував українському уряду скасувати ухвалений мораторій вже у 2018 році, не очікуючи, поки спливе його термін.

"Від цього залежать не лише чергові грошові транші, які має надати Україні МВФ, а ще й великі обсяги грошових інвестицій в українську економіку",– зазначає експерт.

Офіційні підстави для подовження мораторію роз'яснив для європейців інший фаховий часопис – швейцарський Schweizer Bauer, зазначивши, що українські депутативказують на відсутність механізму прозорого продажу земельних наділів, додає Немировський. Окрім того, українські парламентарі побоюються, що лібералізація земельного ринку може стати загрозою для "продовольчої безпеки країни".

Однак, на думку швейцарського журналу із 2001 року, коли і був ухвалений цей мораторій можна було б подбати і про прозорість, і про продовольчу безпеку. Певно, є якісь інші, неназвані підстави робити "тимчасовий" мораторій фактично постійно діючим, припускають журналісти.

"Україна – аграрна держава і навіть без потужних інвестицій, без модернізації свого сільського господарства примудряється експортувати продукти та сировину за кордон – але в цьому році добрі показники виявилися, швидше, справою випадку, аніж здобутком українських промисловців: зрештою, прогноз на 2017 рік виглядав гіршим, ніж згодом виявилися реальні цифри. Добрі прогнози цього року стосуються також і врожаю озимих – до 6,1 млн тон. Тож із такими показниками ні неврожай, ані лібералізація "продовольчій безпеці" не загрожують", – зауважує Schweizer Bauer.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview