182818
178171

На українських ринках істотно подорожчали огірки

Про це свідчать дані щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі і фрукти». При цьому аналітики проекту зазначають, що істотному подорожчанню місцевої продукції не перешкоджало навіть присутність на ринку огірка з Туреччини і Польщі.

Так, сьогодні українським господарствам вдається відвантажувати огірок гладкий по 48-52 грн/кг (1,49-1,61 євро/кг), що на 20-24% дорожче, ніж тижнем раніше. Огірок колючих сортів надходить у продаж за 68-72 грн/кг (2,11-2,23 євро/кг). Таким чином, за тиждень ця продукція стала дорожче в середньому на 55%.

Такий ціновий тренд експерти пояснюють кількома причинами. Перш за все, подорожчанню сприяє помітне збільшення попиту всіх категорій покупців. Крім того, підтримку цінам на місцевий огірок надає істотне подорожчання імпортної продукції, ціни на яку за тиждень виросли в середньому в 1,5 рази.

У результаті на даний момент український тепличний огірок коштує в 1,7-2 рази дорожче, ніж на початку квітня 2017 р. Проте багато учасників ринку не виключають, що вже наступного тижня в цьому сегменті варто очікувати не менш різкого цінового зниження.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Українці випивають за рік в три рази менше пива, ніж чехи

Про це інтерв'ю Українським Новинам повідомив Денис Хренов, виконуючий обов'язки керівника компанії "САН Інбев Україна", яка входить до трійки найбільших в Україні виробників пива.

Хренов зазначив, що загалом виробництво пива в Україні продовжує скорочуватися, а "САН ІнБев Україна" наразі вийшов на показники з виробництва на рівень 2003-2004 років.

Так, у 2017 році компанія скоротила виробництво своєї продукції на 4% до 47,7 млн дал порівняно з 2016 роком.

При цьому, зі слів Хренова, торік спостерігалося незначне падіння продажів компанії в межах 4%, а найбільш затребуваним залишився середньоціновий сегмент пива.

Також він зазначив, що зараз середньостатистичний українець випиває за рік 42 літри пива, що, наприклад, в 3 рази менше, ніж аналогічний показник у Чехії.



"Нібулон" визначився, коли почне днопоглиблення Дніпра

Роботи пов'язані із будівництвом там перевантажувальних терміналів підприємства, повідомляє ЦТС із посиланням на дані компанії, пише Укрінформ.

"Вже 15 червня "Нібулон" планує розпочати виконання днопоглиблювальних робіт на Дніпрі у ході будівництва нових перевантажувальних терміналів компанії у Запорізькій та Дніпропетровській областях, загальним обсягом до 500 тис. куб. м грунту", - йдеться у повідомленні.

У роботах буде задіяне самохідне днопоглиблювальне судно "Миколаївець", яке 4 квітня завершило аналогічні роботи у руслі Південного Бугу. Повідомляється, що після завершення днопоглиблення Дніпра "Миколаївець" знову повернеться до Миколаївської області.

"З середини вересня "Миколаївець" повернеться на Південний Буг і завершить днопоглиблення на ділянці від м.Нова Одеса до м. Вознесенськ, забезпечивши глибину суднового ходу 2,4 м", - додали у "Нібулоні".

Ваш вибір 'Подобається'.


Каліфорнійський суд виніс вирок каві

Судовий процес в американському штаті тривав вісім років і нарешті рішення прийнято: кава шкідлива й продавці повинні попереджати про це, повідомляє CNBC.

Виною всьому став акриламід — хімічна речовина, яка утворюється в процесі обсмаження бобів. Вона ж є канцерогеном, здатним викликати рак.

Starbucks і майже 90 інших виробників стверджують, що акриламід міститься в каві в таких малих концентраціях, що ними можна знехтувати. Проте бізнес не зміг відстояти свої аргументи в суді.

Видалити акриламід з продукту, не порушуючи його смак, неможливо. Деякі кав’ярні вже вивісили у себе попереджувальні надписи — як цього і вимагає рішення суду.

При цьому багато споживачів говорять, що це не утримає їх від споживання кави. Або скорочення цього споживання.

До слова, ще в 2016 році Всесвітня організація охорони здоров’я вивела кави зі списку можливих канцерогенів». Дослідження показують, що кава навряд чи викличе рак молочної залози, передміхурової залози або підшлункової залози, і, схоже, знижує ризик розвитку раку печінки і матки.

А от в Україні споживання натуральної кави набуває все більшої популярності. За словами Слави Бабича, чемпіона світу з приготування кави в джезві 2018 року, кав’ярні на сьогоднішній день стали найвигіднішим бізнесом.

Джерело: agroday.com.ua



Вирощування коноплі сприяє росту цін на нерухомість

Як передає JLL, компаніям, які вирощують цю рослину, знадобляться додаткові промислові площі. Зокрема, консультант оцінює, що їм буде потрібно приблизно 750 000 м2 протягом двох років. Водночас, це невелика цифра в порівнянні із загальним обсягом ринку індустріальної нерухомості Канади, що становить близько 148 мільйонів м2. Вакантність в цьому сегменті дуже низька: у Торонто - 2,8% станом на VI квартал 2017 року, в Ванкувері - 2,1%.

Деякі компанії вже почали замислюватися про розширення. Так, Aurora Cannabis реалізує проект площею 74 000 м2, а Canopy Growth оголосила про намір побудувати близько 280 000 м2 теплиць.

Медична марихуана вже легалізована в Канаді. У цьому сегменті, обсяг якого оцінюється в $ 30 мільярдів, працюють 85 компаній.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Харчові підприємства високого ризику перевірятимуть раз на 3 місяці — Держпродспоживслужба

Про це Громадському повідомив голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа.

«Далеко не кожне підприємство буде перевірятися, скажімо, раз на квартал. Тільки ті, що будуть віднесені до високого ступеню ризику. А я думаю, що їх буде близько півтора тисячі в Україні. Інші, менше ризиковані будуть перевіряти раз два роки, раз на три роки», — зазначив він.

До таких підприємств, наприклад, належать молокопереробні. Лапа також додав, через посилення контролю за якістю продукції, у Держспоживслужбі можуть виникнути проблеми із кадрами:

«Ми будемо дивитися на наше кадрове забезпечення. Там де буде потреба, будемо додатково оголошувати конкурси. Або інший варіант — якщо побачимо, що не справляємося, можливо будемо пропонувати зменшення періодичності такого контролю. Бо збільшити граничну чисельність державних службовців не так просто. Попередньо ми оцінюємо, що зможемо ефективно виконувати контроль в цій сфері», — додав Лапа.

В Україні з 4 квітня 2018 року набув чинності ухвалений минулого року Верховною Радою закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми та побічні продукти».

Контроль за якістю харчових продуктів здійснюватиметься за «ризик орієнтованою моделлю». У підприємствах, що відносяться до групи високого рівня ризику, перевірки будуть проводитись раз на квартал.

Крім цього, новий закон передбачає підвищення штрафів за порушення умов зберігання продуктів та неналежні умови їхнього виробництва.

Зокрема, за продаж продуктів, термін зберігання яких вже вичерпався, підприємцям доведеться заплатити до 45 тисяч гривень,  а якщо споживання таких продуктів нанесе шкоду здоров’ю, то відповідне підприємство можуть закрити на 10 днів.

Ухвалення такого закону щодо регулювання якості харчових продуктів було однією з євроінтеграційних вимог.

Ваш вибір 'Цікаво'.