150670

На українських ринках подорожчала лохина, а слива і виноград подешевшали

Лохина в цьому сезоні коштує на чверть дорожче, ніж в аналогічний же період минулого року. Про це повідомляє «АПК-Інформ».

Активний попит дозволяє українським виробникам лохини уникати цінових коригувань, незважаючи на сезонне збільшення пропозиції.

На даний час фермери відвантажують лохину по 130-180 грн/кг, залежно від якості та обсягу партії.

Варто відзначити, що нині ціни на лохину в Україні в середньому на чверть вище, ніж на початку серпня 2016 року. В аналогічний минулорічний період господарствам не вдавалося вести відвантаження дорожче 140 грн/кг. Однак, незважаючи на вищий ціновий рівень, лохина має підвищений попит на внутрішньому ринку та в експортерів.

Станом на 7 серпня, лохина зросла в ціні на українських ринках на 6%, і її середня вартість становить 150 грн/кг.

Найдорожче в Україні лохину пропонують за ціною 180 грн/кг на ринку «Шувар» у Львові. Найнижча ціна на лохину зафіксована на ринку «Столичний» у Києві - 120 грн/кг.

Також на оптових українських ринках знизилася ціна на сливи на 20%. Середня вартість сливи по Україні на даний момент становить 8,50 грн/кг.

Знизилася в ціні і диня на 30% до 9,50 грн/кг. Мінімальна ціна на диню встановлена в Херсоні (ринок «Нежданий») - 4 грн/кг.

Крім того, в Україні подешевшав білий виноград на 22%. Купити білий виноград на оптових ринках країни можна в середньому за 35 грн/кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробляють українці на полях у Польщі

Але не працювати. Але це нікого не зупиняє - у літній сезон українці заполонили польський ринок праці, повідомляє  Страна.ua.

Хоча офіційно працювати в країні ЄС з одним лише біопаспортом не можна - потрібна робоча віза і дозвіл на роботу, в Польщі роботодавці часто заплющують очі на відсутність необхідних документів в українців.

Польський ринок потребує дешевої робочої сили, і саме Україна - головний її постачальник. Місцеві чиновники визнають, що якби не українці, польська економіка просто б зупинилася. Хоча багато поляків незадоволені таким станом справ, бо українці збивають їм зарплати.

Зараз в Польщі працює близько 1,5 мільйона українських заробітчан, а до кінця року тут чекають ще півмільйона українців. Виїзду людей на заробітки до сусідньої країни сприяє непроста економічна ситуація в Україні.

У Польщі після введення безвізу українським заробітчанам підняли зарплати в середньому на 30%. Якщо в травні працівники з України отримували 9 злотих на годину (64 грн), то зараз, за ​​даними агентств з працевлаштування, 12 злотих на годину (86 грн).

У літній період в особливій ціні сезонні працівники, які допомагають аграріям на полях. Зараз на сезонні роботи в Польщі шукають працівників з України на зарплату 2,4 тис злотих (17 тис. грн). Раніше вони отримували близько 1,8-2 тис. злотих (13-14 тис. грн).

На збільшення зарплат заробітчанам вплинуло кілька факторів. По-перше, піднялася мінімальна зарплата і погодинна оплата в цілому в Польщі. По-друге, почалися сезонні роботи, зокрема в агрогосподарствах. І тут поляки воліють наймати українців, навіть нелегально, через соціальну та культурну близькість двох народів.

Польських роботодавців не зупиняють й облави на нелегальних працівників з України, які час від часу влаштовують місцеві чиновники. У разі затримання нелегалів роботодавцю загрожує штраф у розмірі до 5 тис. злотих (36 тис. грн).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське тваринництво нарешті отримає стратегію

Концептуальні питання Стратегії були обговорені під час наради під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової, першого заступника Держпродспоживслужби  Андрія Жука, представників міністерства, НААН, громадських організацій та підприємств.

«Стратегія направлена на три напрямки: племінна і селекційна робота, протиепізоотичні заходи та ветеринарія, заходи із нарощування поголів’я тварин та просування на зовнішні ринки. Ці питання є наразі актуальними для подальшого розвитку галузі тваринництва. Тому спільно з досвідченими фахівцями ми напрацьовуємо план дій з їх вирішення», - повідомила Олена Ковальова та додала, що зустріч організована відповідно до протокольного доручення Прем’єр-міністра України.

Під час зустрічі були заслухані пропозиції щодо підсилення інституційної спроможності Держпродспоживслужби, налагодження роботи в сфері ідентифікації сільськогосподарських тварин. Також учасники ринку обговорили питання удосконалення селекційно-племінної справи в Україні у відповідності до кращих європейських і світових практик.

Наприкінці зустрічі було домовлено утворити робочу групу з розроблення проекту Стратегії розвитку галузі тваринництва на період до 2030 року та проекту концепції Державної цільової програми селекції у тваринництві на період до 2025 року.

Довідка:

Станом на 1 липня 2017 року у всіх категоріях господарств поголів'я великої рогатої худоби становило 61,2 тис. голів, що на 0,5% більше ніж за аналогічний період минулого року. В тому числі корів – 27,7 тис. голів, свиней – 56,4 тис. голів, овець та кіз – 33,1 тис. голів, поголів’я птиці – 1283,4 тис. голів.

За даними Митної служби України за 5 місяців 2017 року Україною експортовано 147,9 тис. тонн м’яса на суму 218,5 млн дол. США, що на 91,8 млн дол. США або на 42% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зростала вартість хліба за роки незалежності України

Про що ми? Сьогодні говоримо про основний соціальний продукт українця – хліб.

Для зручності розрахунку аналітики порталу “Слово і Діло” порахували ціну за 1 кг хліба. При цьому варто враховувати, що маса однієї буханки залежно від стандартів виробника може коливатися від 0,7 до 1,4 кг. Отож за роки гіперінфляції, а точніше з 1992-го по 1996-й, ціна на 1 кілограм житнього хліба зросла з 1,5 до 15,9 тис. куп.-крб. Середньомісячна заробітна плата за цей час збільшилася з 1,532 тис. куп.-крб до 3,208 млн куп.-крб. Тобто, за 4 роки хліб подорожчав у 10,6 тис. разів, а заробітки збільшилися лише приблизно в 2,1 тис. разів.

Із впровадженням чинної національної валюти ціна на цей продукт встановилася на рівні 52 копійок, тоді як середня з/п по країні становила 103,28 грн. Через 5 років, у 2001-му, хліб коштував уже 1,65 грн, а заробіток пересічного українця складав 253,39 грн. Далі зростання ціни дещо сповільнилось відносно інфляції, але це було викликано радше ситуативними факторами. В 2006 році коли середня зарплата по Україні сягала 864,91 грн, кілограм житнього хліба коштував приблизно 1,96 грн.

А от надалі ріст ціни на цей соцпродукт почав потроху наздоганяти темпи зростання зарплат. У 2011-му, коли, за даними Держстату, середня заробітна плата складала 2,297 тис. грн, один кілограм хліба продавали вже по 4,07 грн, а в 2016-му – по 9,89 грн (середня з/п тоді становила 4,362 тис. грн).

Слово і Діло продовжує рубрику, присвячену зростанню цін на основні соціальні продукти і послуги, цього разу в центрі нашої уваги продукт, без якого не обходиться жодна українська родина – хліб.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що в Україні реально відбувається з експортом молока?

"Нещодавно говорили про збільшення експорту на 20% чи щось подібне, і я пояснював, чому така аналітика не є аналітикою, і вводить ринок в оману (тоді просто взяли вагу всіх молочних продуктів).

 

ФАО та ЄБРР роблять перерахунок (експорту – ред.) в стандартне молоко через реальні коефіцієнти, на базі того, скільки фактично йде молока на виробництво окремих видів продукції.

Так от, за перше півріччя експорт молочних продуктів зріс на 93,9%!

Чому це відбулося? Передусім завдяки прекрасній світовій кон'юнктурі на масло. Експорт масла з Україні зріс втричі! Завдяки тому, що на виробництво одного кілограму масла потрібно чимало молока, загальні показники такі позитивні. До речі, експорт сиру теж зріс на 21%, однак лишається відносно невисоким. Ми цілком можемо отримати за підсумками року найвищий експорт молокопродуктів з 2013 року, що є позитивним моментом і дає надію виробникам", - зазначає Андрій Ярмак.

"В той же час, в високому експорті масла є одна проблема – певна бомба уповільненої дії. Супутником виробництва масла найчастіше є виробництво сухого молока. А от світовий ринок сухого молока не є навіть наполовину настільки перспективним, як ринок масла. Ціни там лишаються відносно невисокими, а запаси – досить значними.

Отже, цілком імовірно, що ми можемо вийти з сезону "великого молока" з надлишковими запасами сухого молока та з дефіцитом молочного жиру.

До речі, позитив в УМІ та експорті вже впливає на виробництво. Переробники збільшили об'єми виробництва. Особливо приємні показники по закупівлі молока від професійних господарств – плюс 4,2%!

Ще більш приємною є цифра в 72%. Це питома вага професійного молока (молока від сільськогосподарських підприємств) в переробці. Минулого року за перше півріччя було 70%.

Отже, якість теж зростає. А значить ми рухаємося вперед!", - підкреслив експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Огірки почали стрімко дорожчати

Про це повідомляє АПК-Інформ: овочі та фрукти.

Наразі тепличний огірок великим оптом уже надходить у продаж по 8-10 грн./кг. Ціни на продукцію відкритого ґрунту стартують від 6 грн./кг.

За словами галузевих експертів, підвищувати ціни на огірок українським господарствам вдається, перш за все, за рахунок досить обмеженої пропозиції.

Вибірки ґрунтового огірка досить малооб'ємні через спеку. Водночас поставки тепличної продукції також невеликі, оскільки до реалізації огірка другого обороту поки приступили поодинокі комбінати.

Варто відзначити, що сьогодні ціни на огірок на українському ринку варіюються фактично в тому ж діапазоні, що й і аналогічному періоді рік тому. Проте багато гравців ринку не виключають подальшого подорожчання за умови збереження сьогоднішніх темпів збуту.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview