На українських ринках стане ще менше лимонів і апельсинів

У вересні 2017 року імпорт цитрусових в Україну став помітно нижче рівня за аналогічний місяць 2016 року, повідомляє UBR.

При цьому аналітики проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» відзначають, що однією з причин такої ситуації є істотне зниження поставок лимонів і апельсинів.

Так, за вересень Україна закупила на зовнішньому ринку 2,1 тис. тонн лимона, а це на 45% менше, ніж за такий же місяць 2016 року.

Також суттєво знизилися поставки апельсина — імпорт за перший місяць осені склав 2,7 тис. тонн, що на 18% менше торішніх показників за вересень.

З початку сезону-2017/18 Аргентина помітно скоротила свою присутність на українському ринку цитрусових.

Аргентина відвантажила на український ринок всього 1,2 тис. тонн зазначених фруктів, а це вдвічі менше, ніж за аналогічний місяць роком раніше.

Тим не менш, варто відзначити, що Аргентині вдалося утримати за собою друге місце в рейтингу головних постачальників цитрусових в Україну: на частку цієї країни у вересні довелося близько 22% всього імпорту.

Далі слід Туреччина з часткою 16%.

Очолює ж список ПАР, на частку якої з початку поточного сезону довелося близько 51% всіх експортованих в Україну цитрусових.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на томати в Україні побили історичний рекорд

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

На даний момент українські тепличні комбінати готові відвантажувати томати не дешевше 24-28 грн/кг (0,77-0,90 євро/кг). Таким чином, тільки з початку поточного тижня їм вдалося підвищити ціни на цю продукцію в середньому в 1,6 рази.

Стрімке зростання цін галузеві експерти пов'язують з дефіцитом томата на ринку, оскільки більшість комбінатів вже заявили про завершення сезону реалізації. Більш того, компенсувати нестачу місцевої продукції за рахунок імпортного томату поки не вдається: поставки з Туреччини досить малооб'ємні і нестабільні, а ціна на турецький томат нерідко досягає 38 грн/кг (1,22 євро/кг).

В результаті на сьогоднішній день томат на українському ринку вже коштує в середньому на 35% дорожче, ніж у другій половині листопада 2016 р. При цьому гравці ринку не виключають можливості подальшого зростання цін у даному сегменті, оскільки пропозиція продукції з місцевих господарств стрімко скорочується.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Влада зайнялася проблемами селян при здачі молока на переробку

"Прем'єр-міністр доручив спільно з міністерствами та провідними асоціаціями молочників України знайти механізм вирішення проблемних питань селян – індивідуальних виробників молока", – сказав Кубів, передає БизнесЦензор.

Мова йде про проблеми селян при здачі молока на переробні підприємства, а також з одержанням ними субсидій.

За інформацією галузевих асоціацій молочників, а також профільних міністерств, зараз більшість селян змушені здавати сире молоко посередникам і за меншою ціною, ніж її приймає переробне спеціалізоване підприємство. Тому ускладнюється контроль якості сирого молока та визначення його собівартості, а також формується тіньовий ринок заготівлі молочної продукції одноосібних фермерів.

Крім того, в силу специфіки методології розрахунку доходу селянські господарства повинні включити всю суму від продажу молока у свій дохід, що впливає на розмір субсидії на оплату послуг ЖКГ.

"У той же час повне виключення цього доходу може негативно вплинути на деякі такі господарства. Тому необхідно спільно з Мінагрополітики розробити методику обліку доходу для обчислення субсидії, щоб цей інструмент був спрямований на захист саме неспроможного домогосподарства при оплаті комунальних послуг", – зазначив у ході наради заступник міністра соціальної політики Микола Шамбір.

За інформацією асоціації молочників врегулювання зазначених проблемних питань дозволить одноосібним фермерам отримати можливість здавати продукцію своїх господарств безпосередньо переробним підприємствам.

У профільних асоціаціях молочників також переконані, що в разі позитивного рішення названих проблем одноосібних фермерів на переробні підприємства додатково надійде близько 1,5-2 млн тонн сирого молока. Крім того, переконані в асоціаціях, переробні підприємства забезпечать кращий контроль якості молока і правильне формування собівартості для виробництва кінцевої продукції. За їх оцінками, додаткові надходження до бюджету можуть скласти до 1,5-2 млрд грн на рік.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зроблений ще один законодавчий крок на захист аграріїв

Щоб не залишити рейдерам жодної шпарини чи юридичної колізії, якою б вони могли скористатися у своїх незаконних намірах, Міністерство юстиції постійно працює над поліпшенням законодавства в цій сфері. Про це пише Олена Сукманова, заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації, у своєму блозі на Українській Правді.

"За останній час Мін’юст зробив кілька продуктивних кроків: зокрема, вже рік працює антирейдерський закон. Він посилив відповідальність власне за рейдерство та ввів жорсткіше покарання для тих, з чиєї легкої руки воно можливе, – для реєстраторів.

Окрім того,ефективно працює наша комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. З початку року комісія вже задовольнила понад півтисячі звернень, повернувши у власність громадян, зокрема, 5,5 тисяч земельних ділянок загальною площею більше 7 тисяч гектарів", - зазначає Олена Сукманова.

Вона нагадала, що у серпні за ініціативи уряду та Мін’юсту в усіх областях створили антирейдерські аграрні штаби. За результатами їх трьохмісячної роботи проти рейдерів, які намагалися захопити агропідприємства, порушено 17 кримінальних справ.

"Але ми не зупиняємося на досягнутому. Проаналізувавши роботу агроштабів та схеми, за якими діяли рейдери, Мін’юст разом з народними депутатами, МінАПК та аграрними асоціаціями розробив низку законодавчих змін, які перекриють агрозлочинцям поле для незаконної діяльності.

Законопроект "Про захист майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі" вже готовий і найближчим часом буде внесений до парламенту", - підкреслює Олена Сукманова.

Його ключові ідеї:

– Головна новація: можливість для власника (саме можливість, а не обов’язок) усі договори щодо майна укладати в нотаріальній, а не просто письмовій формі, як зараз. І це буде зазначено в реєстрі.

Тобто без нотаріально посвідченої згоди власника здійснити будь-які дії з його майном буде неможливо. Ця норма зніме проблему реєстрації договорів оренди за підробленими підписами чи фальсифікацію самих договорів.

– Законопроект передбачає, що державний кадастр буде містити відомості про речові права на земельні ділянки, набуті до 1 січня 2013 року, а також про їхніх власників та користувачів.

"Нагадаю, до 2013 року договори оренди реєстрували у відділах земельних ресурсів з відображенням у державному земельному кадастрі, а після 2013 року права оренди реєструють вже винятково у держреєстрі речових прав.

Тепер реєстратор бачитиме повну ситуацію із земельною ділянкою завдяки автоматичному обміну інформацією між державним земельним кадастром та реєстром речових прав на нерухоме майно. Це ліквідує проблему подвійних договорів оренди, які часто використовують рейдери як інструмент для атаки на фермерські господарства.

До речі, автоматичний електронний обмін даними між реєстром майнових прав і Держгеокадастром вже працює.

– Законопроект пропонує надати реєстраторам доступ до єдиного державного демографічного реєстру, щоб вони могли пересвідчитись, що особа, яка хоче здійснити реєстрацію своїх прав, дійсно є тим, за кого себе видає.

Окрім того, реєстратори матимуть доступ до єдиного реєстру довіреностей – для перевірки документів.

– Законопроект вводить нову для власника можливість розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі, якщо є більше ніж піврічна заборгованість по сплаті за користування цією ділянкою.

Нинішній порядок розірвання договорів оренди в судовому порядку для багатьох селян є доволі складним. Тепер же орендарі будуть завжди в "тонусі", бо знатимуть: якщо вони не виплачуватимуть орендну плату – договір може буде розірвано.

– Орендарі й орендодавці зможуть звернутися до держреєстратора із заявою про зупинення автоматичного поновлення оренди землі від дати закінчення договору. Нині оренда продовжується автоматично, без бажання орендодавця, бо люди, що живуть у селі і здають паї в оренду, не мають штату юристів, які б щодня відслідковували дату закінчення угоди.

Дуже сподіваюся, що цей законопроект підтримає парламент. І що він буде дійсно виконуватися, щоб уже наступного року на період жнив нам не довелося знову в кожному регіоні створювати антирейдерські аграрні штаби.

Правова держава не повинна потребувати "милиць" у вигляді різного роду штабів, комісій, міжвідомчих робочих груп, які стимулюють органи влади ефективно виконувати свої обов’язки.

У першу чергу, працювати повинен Закон. Єдиний для всіх", - зазначає Олена Сукманова.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Вінничині вирощують трюфелі

Плодоношення трюфелів починається зазвичай на четвертий-п’ятий рік, пише AgroTimes.

«З плантації, залежно від виду трюфеля може бути зібрано в перший рік від 4 кг/га і вище. Рекорд ‒ 250 кг/га. Середня врожайність ‒ 80-150 кг/га», ‒ зазначив фермер.

Щодо рентабельності цього виробництва Олександр Джига підкреслив, що це ‒ довгий бізнес. «Перші інвестиції становлять 5-10 тис. євро/га, щоб закласти плантацію, ‒ розповів він. ‒ У цю суму входить посадковий матеріал, платня за роботу, аналіз ґрунту і його підготовка, крапельне зрошення, огорожа. Окупляться ці вкладення на восьмий-дев’ятий рік».

Але завдяки тому, що врожайність із кожним роком підвищується, мікориза посилюється й більше дає трюфелів, далі прибутки будуть більшими, додав він.

Щорічні витрати становлять близько 350-500 євро/га: на коригування живлення, аналізи та міжрядні обробітки від бур’янів. Здебільшого це платня за людську працю, пояснив фермер. Отож загальні витрати до першого врожаю становлять 7,5 тис. – 12,5 тис євро/га.

Олександр Джига планує розширити площу під трюфельною плантацією до 20 га. Він наголосив, що місць, де можна вирощувати трюфель, із кожним роком стає менше. «У нас у цьому плані екологія краща, тому маємо перспективу, ‒ переконаний він. ‒ Мінімум 20–30 років цей бізнес в Україні буде вигідним, без перевиробництва й великої конкуренції».

Також у планах Олександра Джиги ‒ сертифікація і вихід на європейський ринок. Хоча фермер уточнив: «Нас цікавить навіть не так Європа, бо там є свій трюфель, як ринок Японії. Там він дуже популярний».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Наша Ряба" розширює виробничі потужності

Як повідомляє прес-служба компанії, у ІІ кварталі 2018 року планується на нових потужностях запустити вирощування курчат-бройлерів.

Це дасть змогу збільшити обсяг виробництва курятини приблизно на 35 тисяч тонн у 2018 році зі значним нарощуванням потужностей протягом наступних років.

Загальна потужність другої черги Вінницької птахофабрики, яка на 100% буде введена в експлуатацію протягом наступних трьох років, складає 260 тис. тонн.

Довідка: "Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. Земельний банк компанії  станом на початок 2016 року складав близько 370 тис. га. Агрохолдингу належить 30 підприємств в 14-ти регіонах України, а також м'ясопереробні потужності в ЄС, центр дистрибуції і логістики в ОАЕ. МХП експортує свою продукцію в 70 країн. Чистий прибуток МХП в 2016 році склав $ 69 млн.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview