На українських ринках суттєво подорожчали головні види капусти

Про це повідомляють фахівці "Інфо-Шувар", за результатами власного щоденного моніторингу цін на найбільших гуртових ринках країни.
Згідно даних “Інфо-Шувар”, впродовж останнього тижня, найстрімкіше зростала ціна на пекінську капусту. Тільки за останніх кілька днів вона подорожчала на цілих 60% і зараз пропонується на майданчиках наймасштабнішого оптового ринку Західної України ОРСП “Шувар” за ціною 10-13 грн/кг (0,3-0,39 EUR/кг). Виробники «пекінки» повязують зростання ціни з надзвичайно високим попитом з боку експортерів. За даними «Інфо-Шувар» з вересня по січень з України було експортовано 3,7 тис. тон пекінської капусти , майже весь обсяг було вивезено в зимові місяці. Білорусь стала єдиним покупцем української «пекінки». Цікавим є те, що в порівнянні з минулим роком експорт української «пекінки» збільшився в рази. Протягом грудня 2016 та січня 2017 року з країни було вивезено лише 600 тонн цієї продукції.
Білоголова капуста сьогодні теж вражає подорожчанням. За даними експертів, станом на середину поточного тижня, гуртова ціна на білоголову капусту на ОРСП «Шувар» досягала найвищої відмітки 6 грн/кг (0,18 EUR/кг). Потім, ціни трохи відкотились до 4,7-5 грн/кг (0,14-0,15 EUR/кг) , але це найвищий показник від початку закладання врожаю у сховища.
Слід зазначити, що в порівнянні із минулим роком, пекінська капуста вже подорожчала мінімум на 20%, а білоголова зросла в ціні більш, ніж вдвічі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Африканські країни постачатимуть кокоси до окупованого Криму

Про це пише Інформатор.

“У нас була зустріч із керівництвом міністерства сільського господарства Криму”, – повідомив мер бенінського міста.

За даними Інтерфаксу, на зустрічі сторони обговорили товарообмін.

“Ми можемо вам доставляти кокоси, кешью, ананаси, а нам потрібні зерно, борошно”, – зазначив Жорж Бада, мер бенінського міста Абомей-Калаві, додавши, що це неповний список.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняний сир на зовнішніх ринках дорожчий за європейський

Про це повідомляє Інфагро, пише agroday.com.ua.

Як зазначається, українські виробники скаржаться на низький споживчий попит на сири, але в той же час не хочуть його стимулювати шляхом зниження цін.

Наприклад, ціна на українські традиційні сири в СНД становить $4,1-4,4 тис. за тонну, це приблизно на $ 1 тис. дорожче, ніж європейські гауда і едам.

Як відзначають експерти, з такою ціновою різницею українським виробникам буде складно завоювати нові ринки.

Минулого місяця на зовнішні ринки українські сировари відправили 223 тонни твердих сирів, імпорт даної продукції склав 370 тонн. Крім того, було завезено близько 300 тонн білих сирів і 160 тонн плавлених.

На внутрішньому ринку також спостерігається великий розрив цін залежно від категорії виробника. Оптові ціни для дистриб’юторів на напівтверді сири становлять 130-150 грн/кг. У роздрібних мережах такі сири вже також можна знайти по 150 грн/кг.

Нагадаємо, в 2017 році Україна збільшила експорт сирів на 12% і відправила на зовнішні ринки 9,05 тис. тонн цього продукту на суму $32,51 млн. Крім того, Україна увійшла в десятку експортерів сирів до ЄС.

У той же час, імпорт сирів зріс на 42%, в минулому році було ввезено 10 тис. тонн цієї продукції вартістю $47,13 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Кропивницькому фермер вирощує японську айву

Про це пише “Агро-Центр”.

“За формою це кущ. Саме дерево зможе рости 50 років. У мене з таких рекордсменів тільки горіх. Виходить, придбав йому пару”, — розповідає В’ячеслав Швець.

Він розповідає, що посадив дерево в березні, до початку сокоруху, узяв два саджанці, бо вони один одного запилюють. Відстань між рослинами має бути від трьох метрів, щоб було куди розростися. Айва не боїться перепадів температури і весняних заморозків. Плоди схожі на яблуко. М’якуш та шкірка — жовті.

“Інструкцію продавця з вирощування записав на папірці. Удома ще пошукав у книжках. Виявилося, що вітаміну С у плодах айви в кілька разів більше, ніж у лимоні”, — каже Швець.

Хеномелес квітне помаранчево-червоним або світло-рожевим цвітом. Квітки тримаються на гілках близько місяця.

“Називаю її підсніжником. Зацвітає тоді, коли решта дерев у садку тільки думають, чи викидати листки”, — каже садівник.

За його словами, урожай айви дозріває у вересні-жовтні. Потрібно встигнути зірвати плоди до заморозків. Вони не пообсипаються з гілок, але будуть не такими ароматними. Перший урожай можна зібрати на четвертий рік. З одного куща виходить 3–5 кг плодів, близько 50 г кожен.

“На зиму молоді рослини треба пригинати до землі й накривати гілками хвойних дерев. Із настанням весняного тепла накриття необхідно зняти”, — наголошує Швець.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні очікують перевиробництво овочів

Про це розповів представник Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва Сергій Потапов Agroday.ua.

«У сезоні-2017 вперше за 6-7 років не було такого продукту, який би стрімко дешевшав. Натомість картопля, морква та буряк б’ють цінові рекорди. Вартість овочів борщового набору зросла на 50-300%. Томати та огірки з плівкових теплиць подорожчали вдвічі», — сказав він.

У поточному сезоні при врожайності цибулі 60 т/га її собівартість складала 1,48-1,63 грн залежно від гібриду та регіону вирощування. Відпускна ціна з поля — 3,5-3,8 грн, тобто більш як вдвоє вища.

За словами Потапова, маятник прибутковості овочевого бізнесу зазвичай спрацьовує кожні сім років. І ті, хто поступово накопичували виробничий досвід, в такі роки добре заробляють.

Після цінових рекордів фермери масово ринуться вирощувати овочі і в 2018 році Україна отримає перевиробництво. Це означає, що ціни на продукцію впадуть, а отже багато хто зазнає збитків.

«Торік головною причиною овочевого неврожаю стали погодні катаклізми навесні та восени: гради, ливні та заморозки. Той же "Грін Тім" втратив 87 тонн врожаю іспанського часнику — 480 га поля просто замерзло», — каже експерт.

За даними Мінагрополітики, у 2017 році Україна зібрала 8,7 млн тонн овочів відкритого грунту, і ще 560 тис. тонн — тепличних. Найбільше було зібрано помідорів (2,26 млн тонн), капусти (1,6 млн тонн) та цибулі (майже мільйон тонн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій

Механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі, який Кабінет міністрів України затвердив 7 лютого, сприятиме її подальшій тінізації, оскільки, згідно з новими програмами розподілу коштів, сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій, який зміг би компенсувати їх витрати.

Як зазначає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», згідно з якою виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство розробило механізм розподілу держпідтримки таким чином, що чиновники зможуть на власний розсуд обирати отримувачів дотацій.

«Програма «квазіакумуляції ПДВ» не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом, а це практично всі середні і малі господарства, дотацію майже не отримували. ВАР розробила проект нового порядку розподілу коштів, з урахуванням допущених помилок. Наші пропозиції були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат», - зазначив Денис Марчук.

Більше того, в цьому році уряд практично усунув профільні асоціації від обговорення порядку розподілу державної підтримки, що обурило учасників ринку та викликало ряд запитань.

«Якщо запропонована програма розподілу коштів і справді така чесна та справедлива, як запевняє Мінагропрод, чому уряд відмовився від діалогу з аграрними асоціаціями? Ми не збираємось мовчати. Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об'єднання "Аграрна Рада". Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6-7 березня у ВЦ «КиївЕкспоПлаза». Запрошуємо до участі усіх зацікавлених осіб», - додав експерт.

На переконання ВАР, передбачений на 2018 рік механізм державної підтримки сільгоспвиробників буде неефективним. Найбільші побоювання в експертів викликає програма здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, на фінансування якої в цьому році передбачено 2,5 млрд грн. Справа в тому, що на сьогодні більшість тваринників в Україні знаходяться практично на грані виживання через низьку рентабельність виробництва. І тому основні сили фермерів направлені на утримання діючих комплексів та збереження існуючого поголів’я, і аж ніяк не на розширення. А тому першочерговою задачею держави мала бути фінансова підтримка тваринників та відшкодування їх витрат внаслідок втрати спецрежиму ПДВ, а не направлення такої значної суми на статтю видатків, половина якої зрештою так і залишиться в бюджеті.

Більше того, основними отримувачами дотацій за цією програмою, як і минулоріч, стануть птахівники, які і без підтримки з боку держави мають надзвичайно рентабельний бізнес і, на відміну від інших напрямків тваринництва, можуть інвестувати значні суми в розширення виробництва.

Іншою сумнівною ініціативою уряду є розширення програми часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 945 млн грн. У 2017 році на фінансування даної програми було передбачено 550 млн грн, з яких витрачено - менше половини.

Додатково 1 млрд грн уряд направив на програму підтримки фермерських господарств і кооперативів. Однак на практиці ця ініціатива також може не спрацювати.

«Фермерів необхідно стимулювати до об’єднання, оскільки кооперація є дієвим інструментом для збільшення ефективності і прибутковості виробників. Однак важливо розуміти, що фермер по своїй суті – індивідуаліст. А більша частина з виділеного 1 млрд грн буде спрямована саме на фінансування кооперативів. Популяризація кооперативного руху – дуже важлива мета, але одного року замало для того, щоб наша держава зробила значний прогрес в цьому напрямку. Тому велика частина коштів за даною програмою також не буде використана», - сказав Денис Марчук.

Крім того, уряд планує направити ще 1,5 млрд грн на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ, а 300 млн грн – на підтримку садівництва та виноградарства. Але і ці програми породжують більше запитань, ніж відповідей, основне з яких: хто відповідатиме за розподіл коштів та вирішуватиме, до чиїх рук буде направлена дотація?

Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн с 5,5 млрд грн у 2017 році.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview