170513

На українських вівцях найбільше заробляють китайці та поляки

Такої думки Василь Стефурак, фермер з одного з сіл Печеніженської об’єднаної громади, що на Прикарпатті, пише agro.guide.

Вівчар має 200 голів породистих тварин, часто носить традиційне гуцульське вбрання, хвацько грає на дримбі. Та не уявляє Карпат без овець.

Проте Стефурак звертає увагу, що в Україні немає умов для імпорту та і експорту цих тварин.

«Мабуть, усі пам’ятають той гучний скандал, коли 300 дорогих породистих вівців вмирали з голоду в Одеському порту, бо вони начебто могли бути хворими. Тоді загинули близько 60 дорогих тварин, а відповідальності ніхто не поніс», — згадує фермер.

Процедура імпорту, наприклад, барана-плідника нині виглядає так: ви їдете в Австрію, замовляєте там породисту тварину, її одразу ставлять на карантин на місяць, потім виписують документи і везуть замовнику. На нашому кордоні барана ставлять на карантин ще на місць. А це – смерть тварині, бо умови утримання у нас далекі від європейських.

Але якось породисті тварини все ж потрапляють в Україну? У середовищі вівчарів і козівників є таке поняття – «заносний» баран чи цап. В Європі купують маленьку тварину віком два-три тижні і проносять у сумках на кодоні не як сільськогосподарську, а як домашню — пса чи кота. Звичайно, вона не має документів про походження.

Проте імпорт і експорт тварин — не єдина проблема. Інша полягає в тому, що продукція вітчизняного вівчарства нічого не вартує.

«Шерсть ми здаємо по 10-12 грн/кг. Її купують китайці, роблять нитку і продають нам ту ж шерсть, але уже в виробі і в десятки разів дорожче. Шкіру у нас скуповують поляки максимум за 100 грн/кг, виправляють, продають нам по 1000 грн, а ми продаємо її на базарах та по трасах по 1200-1500 грн. На шкіру є попит, але чомусь більше на цьому заробляє Польща, а не Україна», — ділиться Стефурак.

М’ясо вівчарі взагалі законно продати не можуть, бо немає сертифікованої бойні.

«Бойня – це дуже дорого – близько мільйона євро. Тому у нас в супермаркеті  новозеландська баранина продається по акції за 945 грн/кг. А гуцулам за щастя було б продавати за 145 грн», — говорить вівчар.

Є також проблема диких тварин. Вбивати вовків, які інколи завдають великої шкоди, вівчарам не дозволяють. Бо є захист тварин. А електропастухи вже не рятують, бо хижаки вчаться їх обходити.

Також в країні дуже погано працює Центр ідентифікації тварин. Він був створений, щоб спрощувати життя і допомагати, але став настільки зарегульованим, що лише робить перешкоди і вбиває будь-яку ініціативу вівчарів, додає гуцул.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У США дали невтішний прогноз щодо українського ринку свинини

Про це йдеться у звіті Департаменту сільського господарства США (USDA), передає УНН.

Прогнозується, що Україні не вдасться відновити показники експорту свинини ні в 2019, ні в 2020 році.

"Хоча правила МЕБ (міжнародне епізоотичне бюро) допускають регіональні експортні обмеження, важко переконати іноземних партнерів в безпеці української свинини і продукції з неї", - йдеться в повідомленні.

Аналітики нагадують, що в 2019 році Україна спробувала вирішити проблему шляхом створення виробничих відсіків. Виробниками необхідно створити закриті виробничі системи з високим рівнем біобезпеки. Ці відсіки повинні бути оцінені і визнані потенційними торговельними партнерами.

"Однак до сих пір вітчизняними виробниками свинини не було створено жодного відсіку для продажу", - йдеться в повідомленні.

У звіті також відзначається, що сьогодні експорт свинини з України обмежений кількома напрямками з більшістю зарубіжних ринків, які постраждали від АЧС.

Як писав УНН, в минулому році в Україні було зафіксовано 145 випадків АЧС, які відбулися у всіх без винятку областях країни. У цьому році - зареєстровано вже понад 40 спалахів.

При цьому, компенсації за збиток від АЧС українські фермери отримують з великими затримками, і часто, не в повному обсязі.

На цьому тлі Україна нарощує імпорт свинини - переважно з Польщі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Все більше українських тваринницьких компаній експортують продукцію до ЄС

Про це повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства у коментарі УНІАН.

"Станом на 30.08.2019 право експорту харчових продуктів тваринного походження в Європейський Союз мають 138 українських підприємств", - сказано в повідомленні.

За інформацією відомства, право експорту до країн ЄС мають, зокрема, 4 українських виробники м'яса птиці та 1 виробник продуктів з м'яса птиці; 2 виробники молокопродукції; 27 виробників рибної продукції; 4 виробники яєць і яєчної продукції; 72 виробники меду; 6 виробників равликів, а також один виробник кишкової сировини та один виробник харчового колагену.

У прес-службі також додали, що між компетентними органами України та інших держав світу в період з січня по липень поточного року було погоджено 24 ветеринарних сертифікати для експорту української агропродукції. Так, за вказаний період були узгоджені ветсертифікати з Боснією і Герцеговиною - для експорту українського молока і молочних продуктів, м'яса птиці, яєць, харчового колагену, добового молодняку птиці та інкубаційних яєць (за винятком безкильових видів); з Катаром - для експорту з України м'яса та м'ясних продуктів, зокрема м'яса птиці і яловичини, а також молока і молочних продуктів, столових яєць і яєчних продуктів, риби та рибопродуктів та перероблених харчових продуктів; з Республікою Ліван - для експорту українського рогатої худоби на забій; з Республікою Македонія - для експорту українського м'яса птиці, комбікормів, молочної продукції, яєць і яєчних продуктів; з Королівством Саудівська Аравія - для експорту яловичини та продуктів з неї, а також молока і молочної продукції; з Сербією - для експорту риби та рибних продуктів, призначених для споживання людиною; з Туреччиною - для експорту українського харчового колагену і з Японією - для експорту українського м'яса птиці.

За даними Держпродспоживслужби, станом на липень 2018 року кількість українських підприємств-експортерів агропродукції, які здобули право експорту харчових продуктів тваринного походження, становила 836. За даними Мінагропроду, загальна кількість українських підприємств, які мають право експорту продуктів тваринного походження до ЄС, становить 306.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Кіровоградщині вилучено з обігу фальсифіковане масло

Фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у формі інспектування відібрали зразки трьох марок масла для проведення лабораторних досліджень:

- масло солодковершкове «Селянське» з вмістом жиру 73% виробництва ТОВ «Вівальді Д», Хмельницька область;

- масло вагове селянське з вмістом жиру 72,5% виробництва ТОВ «Хеппі Мілк Плюс», Київська область;

- масло солодковершкове «Вершкова долина» з вмістом жиру 72,6% виробництва ДП «Старокостянтинівський молочний завод», Хмельницька область.

Зразки продуктів виробництва ТОВ «Вівальді Д» і ДП «Старокостянтинівський молочний завод» було відібрано в торговельних закладах у м. Кропивницький та м. Долинська, а зразок продукту виробництва ТОВ «Хеппі Мілк Плюс» - на харчоблоці дошкільного навчального закладу в м. Знам’янка.

Відповідно до експертних висновків регіональних державних лабораторій Держпродспоживслужби в Кіровоградській та Полтавській областях зазначений харчовий продукт є фальсифікатом, оскільки в усіх зразках виявлено невідповідність вимогам нормативної документації (ISO 17678:2010) за тригліцеридним складом молочного жиру, що є порушенням ст. 32, 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». При цьому один зі зразків (ТОВ  «Хеппі Мілк Плюс») не відповідав вимогам ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови» за фактичними мікробіологічними показниками, причиною цього могло стати порушення температурного режиму під час зберігання.

Відповідно до рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області обіг масла зазначених виробників в торговельних закладах та ДНЗ, а також його закупівлю у виробника для харчування дітей було припинено.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У 3D-друк м’яса інвестували $6 млн

Як зазначається, компанія Redefine Meat прагне використовувати технологію 3D-друку для розробки м’ясних продуктів без використання матеріалу тваринного походження.

За словами співзасновника і генерального директора компанії Ешчара Бен-Шіріта, їхня мета – не просто розробити новий харчовий продукт, але і впровадити нову технологію для розробки, виробництва і масштабування продуктів з альт-м’яса.

«Ми вже успішно надрукували відмінні продукти для численних заходів, і протягом наступних 12 місяців ми виведемо технологію на новий рівень , зробивши величезний вплив на ринок м’яса і майбутнє нашої планети. Ми раді, що отримали ці інвестиції, і працюємо з якісними інвесторами, які поділяють наші бачення і підтримують Redefine Meat на шляху до того, щоб стати лідером галузі» , – сказав очільник компанії.

Redefine Meat має на меті повною мірою запустити дану технологію вже наступного року.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільша за 140 років негода на сході Іспанії знищила 300 тисяч гектарів врожаю

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на El Pais.

Тисячі людей продовжують бути евакуйованими зі своїх будинків, у багатьох людей відсутня питна вода і електроенергія.

За першими оцінками двох аграрних асоціацій, загалом втрачено близько 300 тисяч гектарів посівних площ, що еквівалентно площі провінції Алава. Зокрема, знищені врожаї цитрусових, винограду та овочів.

Президент автономного співтовариства Валенсія Симо Пудж наполягає на тому, щоб попросити "своєрідний план Маршалла" для цього району.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview