На вертикальних фермах збирають по 12 врожаїв на рік

Однією з перших переваги нового тренда в сільському господарстві оцінила Японія. Відразу кілька компаній побудувало в країні багатоярусні гідропонні господарства, які виробляють врожаї в режимі нон-стоп і вже приносять перший прибуток, пише agrarii-razom.com.ua.

Японія однією з перших стала відкривати «фабрики рослин» ще в 1980-і роки, і сьогодні їх кількість зросла до 182, пише IEEE Spectrum. Найбільша вертикальна ферма належить компанії Spread - її гідропонний «завод» Kameoka складається з двох корпусів площею 900 кв. м, а загальна площа грядок перевищує 25 000 кв. м. Щодня Spread виробляє по 21 000 качанів латуку - і це лише початок. Цієї осені компанія відкриє в Токіо вдосконалену ферму Techno Farm. Автоматизовані грядки будуть виробляти в два рази більше продукції - приблизно по 648 качанів на квадратний метр.

Вертикальні гідропонні ферми не потребують грунту, свіжого повітря, сонячне світло і великі запаси води. Як зазначає кореспондент IEEE Spectrum Гаррі Гольдштейн, часто такі господарства розташовуються в занедбаних офісних будівлях і нагадують бібліотеки, де замість книг на полицях розташовуються діжки з рослинами, а в якості підсвічування використовуються світлодіоди.

В одному з таких приміщень знаходиться ще одна японська ферма - VegetaFarm. На території площею 160 кв. м ростуть зелені листові овочі, і щодня «фабрика» виробляє 1000 качанів латуку. Рослини отримують поживні речовини від розчину, в який занурені коріння. Також на фермі штучно генерується необхідний рівень CO2 в повітрі, а світлодіоди імітують сонячне світло, освітлюючи рослини 16-17 годин в день. Для деяких рослин спеціально підбирають систему освітлення і набір поживних речовин - так фермери можуть впливати на смакові властивості овочів.

В середньому на вертикальних фермах урожай сходить за 30-60 днів в залежності від виду рослин. Завдяки цьому власники «рослинних заводів» збирають не по три врожаї на рік, а по 12.

Погодні умови та шкідники не впливають на рослини. Більш того - їх навіть не доводиться обробляти пестицидами і хімікатами. Деякі ферми не миють свою продукцію перед упаковкою, так як її можна їсти прямо з грядки, не боячись отруїтися.

Установка VegetaFarm середнього розміру з повним комплектом устаткування обходиться в $ 1 млн. Мало хто готовий вкладатися в такий метод виробництва. За даними Yano Research Institute, в 2013 році індустрія вертикальних ферм в Японії оцінювалася в 3,4 млрд ієн ($ 31,2 млн). Для порівняння - весь ринок овочів в країні в той період оцінювався в 2,25 трлн ієн. А значить, вертикальні ферми займають лише 0,15% ринку.

Але, як вважає один з ідеологів вертикальних ферм Діксон Деспомье, Японію слід вважати світовим лідером ринку. «Фабрики рослин» в країні розташовуються недалеко від міст і їх число росте з кожним роком. Для порівняння - в США в 2017 році нарахували лише 56 комерційних вертикальних ферм, причому до них належать не тільки гідропонні і аквапонні господарства, але і теплиці на дахах будинків. Слідом за Японією і США йдуть Тайвань і Китай, які також інвестують в будівництво вертикальних грядок.

Деякі експерти вважають, що вертикальні ферми принесуть величезну користь екології.

    Місту досить отримувати 10% овочів із закритої «фабрики», щоб звільнити 881 000 кв. км фермерських земель і скоротити стільки CO2, скільки було вироблено за 25 років. Але для цього території звичайних фермерських господарств потрібно знову перетворити в ліси, а для вирощування овочів доведеться будувати величезні багатоповерхові комплекси. - каже Деспомье.

Вертикальним фермам вдається привертати увагу і гроші інвесторів. Так, американський стартап Bowery недавно залучив $ 27,5 млн від великих венчурних фондів і відомих шеф-кухарів. Ферми Plenty ще рік тому отримали $ 200 млн від фонду SoftBank.

За прогнозами Grand View Research, до 2025 року ринок вертикальних ферм досягне $ 9,9 млрд, а значить, число гідропонних «фабрик» буде рости, а їх продукція буде користуватися попитом.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Сорго може стати однією з основних промислових культур вітчизняних аграріїв

Одним з перспективних напрямків, на думку фахівців, є вирощування сорго. Ця культура має всі шанси стати однією з основних, зазначає директор “НВТ Укрсорго” Ярослав Бардін, пише agrarna-pravda.com.

"Хоча сорго на сьогодні — малопоширена в Україні культура, площі якої станом на 2018 рік займають лише 40 тис. га, проте її навряд чи можна віднести до нішевих. Адже завдяки своїм особливостям вона має величезний промисловий та експортний потенціал та здатна, за прогнозами, у найближчі 5 років повністю замінити в Україні кукурудзу й цукровий буряк", - зазначає Ярослав Бардін.

“У 2000 році я написав монографію по ріпаку. Тоді цією культурою в Україні було засіяно 41 тис га, я ж прогнозував, що незабаром площі під озимим ріпаком становитимуть 500–600 тис га. Так і сталося. В ті самі часи сої було 40 тис га, сьогодні вже понад мільйон гектарів, і вже ніхто не вважає сою нішевою культурою. Через 3–4 роки сорго буде вирощуватися в Україні на площі від 1 до 3 млн га”, — переконаний Ярослав Бардін.

Сорго — це африканська культура, яка потребує найменшу кількість вологи на одиницю продукції. Це найбільш стійка до спеки й посухи серед усіх польових культур, яка має високу адаптивність, невимоглива до родючості грунту та навіть, відповідно до досліджень, сприяє його оздоровленню.

“Ця культура більш посухостійка і вимагає вдвічі менше води, ніж кукурудза, та в 3–3,5 рази менше, ніж соя, соняшник та ріпак”, — розповідає Ярослав Бардін.

Сорго оптимально вписується в традиційну сівозміну, є ідеальним попередником для озимої пшениці, а в посушливі роки за врожайністю переважає кукурудзу. Сучасні гібриди забезпечують по 12–13 т зерна з гектара. Крім того, сорго має на 2–3 % більше білку, ніж кукурудза, та не поступається їй за амінокислотним складом.

Зернове сорго знаходиться на 4 місці в світі за обсягами виробництва після пшениці, рису та кукурудзи. На полях Мексики, США, Аргентини ця культура займає значні площі в зонах ризикованого землеробства.

Попри те, що сорго саме по собі є невибагливою культурою та здатне давати високі урожаї, є низка інноваційних технологій, які здатні ще більше підвищити рентабельність вирощування цієї культури.

Зокрема, відмінно працює для сорго інноваційний спосіб посіву «твін-роу» — здвоєні рядки. Цей метод в останні два роки пан Ярослав активно впроваджує у своє виробництво. Спосіб вже давно відомий на американському ринку та передбачає схему міжрядь 50+20.

Здвоєні рядки дають приріст урожаю сорго 0,7 т/га тільки за рахунок більш раціонального розміщення рослин у грунті. Таке розміщення дає меншу конкуренцію, краще водоспоживання й мінеральне живлення з грунту. Крім того, сучасні сівалки дають можливість посередині вужчого міжряддя вносити на глибину 10–14 см мінеральні добрива.

Це дуже важливо в посушливі роки або в такій ситуації, як цього року, коли весна проминула за 2–3 тижні й перейшла в літо, в результаті чого верхній шар присихає, і ті добрива, які вносяться сівалкою, фактично не працюють через брак вологи. А на глибині 10–14 см завжди є волога, тож міндобрива гарантовано спрацьовують. “Коли ми вносимо мінеральні добрива врозкид, ми фактично живимо 70-сантиметрове міжряддя, завдяки чому бур’яни активно там ростуть. За технології здвоєних рядків бур’янів буде мало, і вони дуже кволі”, — розповідає Ярослав Бардін.

На світових ринках продукти із сорго мають великий попит. Це пояснюється відсутністю в складі сорго глютену, завдяки чому продукти з нього є повноцінним харчуванням для великої кількості людей, яким призначена безглютенова дієта.

Які країни купують українські яблука

На цю країну припало майже 45% усього експорту цих фруктів у грошовому вимірі. Про це свідчать дані ДФС, передає УНН.

Зокрема, за даними фіскалів, Україна експортувала до Білорусі станом на 31 серпня яблук, груш та айви на 4 млн 128 тисяч доларів (44,97% обсягу експорту цієї продукції). Молдова за цей час купила яблук, груш та айви на 1 млн 891 тисяч доларів (20,6%). Ще одним великим покупцем цих фруктів стала Швеція, яка придбала цього товару на 877 тисяч доларів (9,55%).

Інші держави купили в України яблук, груш та айви на 2 млн 284 тисяч доларів (24,88%).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Інновації у вітчизняному АПК поки не працюють на повну силу

Про це в ході IX Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) заявив президент УКАБ, генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса, повідомляє Аgroreview.com.

"Сьогоднішній світ агротехнологій настільки обширний. Ми говоримо про вертикальні ферми, інноваційні системи зрошення, точне землеробство, дрони. Але в мене виникає враження, що українські аграрії не знають, що з усім цим робити. Ми не розуміємо дуже багато речей. Виробники сільськогосподарської продукції мають орієнтуватися в першу чергу на споживача. Люди хочуть споживати екологічно чисту продукцію, але в той же час не платити за неї занадто дорого.
Українські сільгоспвиробники частково загубилися в інноваціях. 80 % інноваційних рішень в українських компаніях пов’язані з безпекою, щоб не дати вкрасти або провести якусь корупційну складову", - зауважив Алекс Ліссітса.

На його думку, виробники досить часто не можуть зрозуміти всі переваги інноваційного продукту. ІТ-розробники часто не розуміють проблематику аграрного сектору, а аграрії не розуміють, для чого їм взагалі ІТ-компанії.

Експерт підкреслив, що в Україні практично відсутні незалежна консалтингова оцінка та наукова думка. Алекс Ліссітса наводить як приклад досвід Нідерландів, де саме незалежні консультанти є сполучним елементом між наукою, бізнесом і владою.

«Для якісного стрибка і ефективного впровадження інновацій в агросекторі необхідні кардинальні зміни в освіті і науці, радикальна реструктуризація бізнес-процесів і системи менеджменту в агробізнесі, повний перегляд трудового законодавства та відкриття доступу для кваліфікованих кадрів з-за кордону, налагодження нових ринків збуту шляхом укладення нових торговельних угод і перегляд існуючих та залучення прямих іноземних інвестицій в сектор через продаж активів і землі», — резюмує Алекс Ліссітса.

Довідка:

Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) – аграрна конференція №1 в СНД та Європі, котра повністю розкриває всі аспекти управління аграрним бізнесом. Цьогорічна ключова тема конференції – Агробізнес 2018: АГРО чи БІЗНЕС. Захід організований Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ) та проходить 19-20 вересня 2018 року у с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні зібрали майже 37 млн тонн зерна

З них зібрано:

- ранніх зернових та зернобобових – 34,3 млн тонн з площі 9,9 млн га при врожайності 34,8 ц/га;

- кукурудзи – 2,2 млн тонн з площі 402 тис. га (9%) при врожайності  54,9 ц/га;

- гречки – 84 тис. тонн з площі 66 тис. га (61%) при врожайності           12,8 ц/га;

- проса – 56 тис. тонн з площі 36 тис. га (68%) при врожайності 15,7 ц/га.

Продовжується збирання технічних культур, яких намолочено:

- соняшнику – 4,7 млн тонн з площі 2,2 млн га (36%) при врожайності 21,3 ц/га;

- сої – 837 тис. тонн з площі 346 тис. га (20%) при врожайності 24,2 ц/га;

- ріпаку – 2,7 млн тонн з площі 1,0 млн га при врожайності 26,1 ц/га.

Цукрових буряків накопано 947 тис. тонн з площі 20,0 тис. га (7%) при врожайності 467 ц/га.

Поряд зі збиранням урожаю проходить осіння посівна кампанія. Так, аграрії посіяли 1,1 млн га озимих зернових культур (16%), при прогнозованій площі 7,2 млн га. Крім того, озимого ріпаку посіяно на 882 тис. га (99%) при прогнозованій площі 888 тис. га.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Державна політика і підтримка в АПК повністю відсутні

Про це заявив на IX Міжнародній конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), Айварас Абромавічус, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України, акціонер компанії «Агро-Регіон», повідомляє Аgroreview.com.

"Якщо подивимося на ЄС, то там 174 млн гектарів земель, а субсидії на аграрний сектор становлять 59 млрд євро. У Литві близько 3 млн гектарів сільськогосподарських земель. Країна отримує 675 млн євро дотацій з бюджету Євросоюзу. І дивлячись, який ефект державна підтримка має на сектор, то очевидно, що багато господарств близько ¾ свого доходу мають від субсидій. У деяких випадках, операційні збитки повністю покриваються державною підтримкою", - зазначив Айварас Абромавічус.

На його думку, Україна багато чому може навчитися у Європи та перейняти  успішний досвід інших країн.

Читайте також: Айварас Абромавічус будує агро-технологічний парк на Київщині

"Україна конкурує на глобальному ринку з країнами, в яких допомога аграрному сектору є досить істотною. Державна політика і державна підтримка в аграрному секторі в Україні повністю відсутні. Підтримка держави звичайно потрібна, а державні дотації є обов'язковими, але тільки за умови, що вони зрозумілі, справедливі і прості в адмініструванні. Будь-які дотації, які потребують ручного управління, в країні з високим рівнем корупції будуть використовуватися неефективно і для «обраних». Звичайно ж, потрібен цілий набір механізмів допомоги малим фермерам та фермерам-початківцям. А для великих і середніх фермерів головне, щоб держава не заважала та не запроваджувала нових мит, податків і не створювала дискримінаційних умов купівлі землі після закінчення мораторію", - зауважив Айварас Абромавічус.

Довідка:

Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) – аграрна конференція №1 в СНД та Європі, котра повністю розкриває всі аспекти управління аграрним бізнесом. Цьогорічна ключова тема конференції – Агробізнес 2018: АГРО чи БІЗНЕС. Захід організований Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ) та проходить 19-20 вересня 2018 року у с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область.

 

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.