На вертикальних фермах збирають по 12 врожаїв на рік
Однією з перших переваги нового тренда в сільському господарстві оцінила Японія. Відразу кілька компаній побудувало в країні багатоярусні гідропонні господарства, які виробляють врожаї в режимі нон-стоп і вже приносять перший прибуток, пише agrarii-razom.com.ua.
Японія однією з перших стала відкривати «фабрики рослин» ще в 1980-і роки, і сьогодні їх кількість зросла до 182, пише IEEE Spectrum. Найбільша вертикальна ферма належить компанії Spread – її гідропонний «завод» Kameoka складається з двох корпусів площею 900 кв. м, а загальна площа грядок перевищує 25 000 кв. м. Щодня Spread виробляє по 21 000 качанів латуку – і це лише початок. Цієї осені компанія відкриє в Токіо вдосконалену ферму Techno Farm. Автоматизовані грядки будуть виробляти в два рази більше продукції – приблизно по 648 качанів на квадратний метр.
Вертикальні гідропонні ферми не потребують грунту, свіжого повітря, сонячне світло і великі запаси води. Як зазначає кореспондент IEEE Spectrum Гаррі Гольдштейн, часто такі господарства розташовуються в занедбаних офісних будівлях і нагадують бібліотеки, де замість книг на полицях розташовуються діжки з рослинами, а в якості підсвічування використовуються світлодіоди.
В одному з таких приміщень знаходиться ще одна японська ферма – VegetaFarm. На території площею 160 кв. м ростуть зелені листові овочі, і щодня «фабрика» виробляє 1000 качанів латуку. Рослини отримують поживні речовини від розчину, в який занурені коріння. Також на фермі штучно генерується необхідний рівень CO2 в повітрі, а світлодіоди імітують сонячне світло, освітлюючи рослини 16-17 годин в день. Для деяких рослин спеціально підбирають систему освітлення і набір поживних речовин – так фермери можуть впливати на смакові властивості овочів.
В середньому на вертикальних фермах урожай сходить за 30-60 днів в залежності від виду рослин. Завдяки цьому власники «рослинних заводів» збирають не по три врожаї на рік, а по 12.
Погодні умови та шкідники не впливають на рослини. Більш того – їх навіть не доводиться обробляти пестицидами і хімікатами. Деякі ферми не миють свою продукцію перед упаковкою, так як її можна їсти прямо з грядки, не боячись отруїтися.
Установка VegetaFarm середнього розміру з повним комплектом устаткування обходиться в $ 1 млн. Мало хто готовий вкладатися в такий метод виробництва. За даними Yano Research Institute, в 2013 році індустрія вертикальних ферм в Японії оцінювалася в 3,4 млрд ієн ($ 31,2 млн). Для порівняння – весь ринок овочів в країні в той період оцінювався в 2,25 трлн ієн. А значить, вертикальні ферми займають лише 0,15% ринку.
Але, як вважає один з ідеологів вертикальних ферм Діксон Деспомье, Японію слід вважати світовим лідером ринку. «Фабрики рослин» в країні розташовуються недалеко від міст і їх число росте з кожним роком. Для порівняння – в США в 2017 році нарахували лише 56 комерційних вертикальних ферм, причому до них належать не тільки гідропонні і аквапонні господарства, але і теплиці на дахах будинків. Слідом за Японією і США йдуть Тайвань і Китай, які також інвестують в будівництво вертикальних грядок.
Деякі експерти вважають, що вертикальні ферми принесуть величезну користь екології.
Місту досить отримувати 10% овочів із закритої «фабрики», щоб звільнити 881 000 кв. км фермерських земель і скоротити стільки CO2, скільки було вироблено за 25 років. Але для цього території звичайних фермерських господарств потрібно знову перетворити в ліси, а для вирощування овочів доведеться будувати величезні багатоповерхові комплекси. – каже Деспомье.
Вертикальним фермам вдається привертати увагу і гроші інвесторів. Так, американський стартап Bowery недавно залучив $ 27,5 млн від великих венчурних фондів і відомих шеф-кухарів. Ферми Plenty ще рік тому отримали $ 200 млн від фонду SoftBank.
За прогнозами Grand View Research, до 2025 року ринок вертикальних ферм досягне $ 9,9 млрд, а значить, число гідропонних «фабрик» буде рости, а їх продукція буде користуватися попитом.