178171

На Вінничині навчились виготовляти сир халумі, який можна смажити

Теґи: 

Про це пише agroday.com.ua.

Тут вирощують корів породи «чорний густин». Тварини дуже продуктивні, але й дуже вимогливі до умов утримання: бояться задухи та протягів. Тому на фермі висока стеля та постійна вентиляція.

Стадо розділене на окремі групи, кожна з яких має свій раціон. Усі тварини без ріг — їх видаляють при народженні, аби уникнути травматизму.

Під час доїння на фермі людина не контактує з молоком. Воно по трубах надходить до окремої ємкості. Там охолоджується, пастеризується. Далі до молока додають закваски та чекають, доки воно загусне.

На фермі виготовляють кисломолочні сири, йогурти та тверді сири. Кисломолочний сир виготовляють за технологіями, близькими до традиційних, але без використання пресу – тоді він м’якіший та має більш насичений смак.

Також тут створюють термостатний йогурт з додаванням інуліну – клітковини, видобутої з кореня цикорію. Сировину закуповують в Данії.

А ще на фермі варять три види твердих сирів, один із них – за кіпрським рецептом – халумі. В оригіналі його роблять з суміші козячого та овечого молока. Тут його навчилися варити з коров’ячого. Халумі має високу температуру плавлення, тому перед вживанням його можна смажити.

Ваш вибір 'Подобається'.

Урядовці розповіли про житлові субсидії для фермерів

Про це пише kurkul.com.

«Раніше при розрахунку розміру субсидії органи соцзахисту брали до уваги 100% доходів від здачі молока виробниками. Це заганяло сільський молочний бізнес в тінь, розвело чимало посередників, які скупляли молоко на чорному ринку й перепродували його вже переробним підприємствам», — ідеться в повідомленні.

Тепер органи соцзахисту враховуватимуть лише 30% доходів від реалізації молока молокопереробникам. У Мінсоцполітики вважають, що це сприятиме розвитку фермерства й належному утриманню худоби.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Поляки розширюють виробництво грибів в Україні

Теґи: 

Про це пише agroday.com.ua.

П’ять років тому польський інвестор почав в Уманському районі будівництво сучасного підприємства по виробництву міцелію для вирощування печериць ТОВ «Мікоген-Центр». Воно було завершене в 2016 році і обійшлося в 22,8 млн грн.

Днями генеральний директор підприємства Олег Тригубенко, директор-розпорядник Йоньчик Владзімєж Адам і директор з маркетингу Михайло Машлянка, провели для представників Уманської районної державної адміністрації екскурсію, представивши всі етапи виробництва міцелію. Як розповів Адам, продукт виготовляється методом природного бродіння на відкритій місцевості з натуральної сировини: пташиного посліду, спор грибів, соломи.

Підприємство має сучасну лабораторію, яка контролює якість. А санітарна зона (влаштована з урахуванням рози вітрів), система аерації забезпечують безпеку для жителів наближених населених пунктів.

Спільне українсько-польське починання виявилось успішним, продукція має хороший, стійкий попит, а тому ТОВ «Мікоген-Центр» найближчим часом планує запустити другу чергу будівництва заводу.

Ваш вибір 'Подобається'.

Вчені працюють над створенням картоплі, яка не чорнітиме від окислення

Після семи років вивчення методики редагування генів групі дослідників Національного інституту сільськогосподарських технологій (INTA) в Аргентині вдалося модифікувати ген, який активізує окислення м’якоті бульб, пише superagronom.com.

Цей ген — поліфенол оксидаза, він викликає ферментацію в бульбах, а відповідно — окислення і почорніння, коли їх розрізають і м’якоть стикається з повітрям.

Через це виникають труднощі при переробці картоплі, до того ж таке окислення впливає на харчові властивості як самої картоплі, так і виготовлених із неї продуктів.  Зараз аргентинські фахівці продовжують робити тести, щоб підтвердити, що вимкнення згаданого гена надає картоплі відповідні властивості.

«У своїх дослідженнях ми використали техніку редагування генів, відому як генні ножиці або CRISPR/Cas9. Йдеться про цілеспрямовані зміни в генетичному матеріалі рослин та тварин, з метою поліпшення їхньої виробництва та якості», — сказав Серджіо Фейнголд, директор лабораторії сільськогосподарської біотехнології INTA.

Дослідники вважають, що контроль за цією проблемою дасть змогу уникнути значних економічних втрат для сільгоспвиробництва та промисловості.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Фермерам потрібні дешеві кредити, щоб купувати землю

Для реалізації цієї мети треба акумулювати кошти для великих капіталовкладень, що на сьогоднішній день означає напрацювати надійний алгоритм отримання кредитів на тривалий термін під малі відсотки, пише УНІАН.

Цю тему обговорювали під час зустрічі Прем'єр Міністра з представниками різних регіональних засобів масової інформації, що відбувалася в Києві.

На думку першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, якщо дотримуватися основних положень земельної реформи, фермери повинні стати єдиними володарями земель сільськогосподарського призначення. Він зауважив, що потрібно передати землю від тих, хто може її обробляти до тих, хто організує своє господарство на ній. Земля повинна приносити прибуток не тільки агрохолдінгам, але людям, які народилися та живуть на цій землі, а тепер бажають вирощувати на ній якісну та прибуткову конкурентоспроможну продукцію.

На цю мету і спрямована Земельна реформа, основні положення якої чітко обмежують коло осіб, які допущені до купівлі землі:

• головні покупці – фізичні особи, які проживають в сільській місцевості і бажають працювати на своїй землі;

• націленість на розвиток дрібних і середніх товаровиробників;

• заборона на покупку землі іноземцями;

• обмеження доступу агрохолдингів до ринку землі.

Коли земля перейде до власності фермерів, вона може виконувати функцію застави для отримання кредитів від банків. Ця умова стане ключовою при переході до вільного земельного ринку. Для того, щоб цей процес стартував потрібно пройти шляхом прийняття двох, дуже важливих законопроектів, вважає Максим Мартинюк: перший – про обіг земель сільськогосподарського призначення, другий – про створення структури для фінансово-кредитної підтримки земельного ринку.

Другий документ має містити положення про порядок отримання кредитів для організації фермерських господарств, про їх терміни та розміри кредитних ставок. Перший заступник зауважив, що сьогодні 20% річних та строк до 5 років кредиту не може створити комфортні умови фермерам для придбання земельних ділянок, що мають стати для них інструментом для отримання прибутку.

На його думку виходом з цієї ситуації, має бути організація державними інституціями кредитно-гарантійного агентства, вважає перший заступник. Ця структура повинна забезпечити контроль видачі дешевих кредитів на термін до 30 років в гривні під малі відсотки на рівні 3-4% на рік. Ці доступні ресурси почнуть рух аграрної сфери в бік розвитку нових земельних відносин, коли будуть прийняті два згаданих законопроекти, які запустять механізм вільного ринку землі. На думку Максима Мартинюка ця мета буде досягнута, коли влада буде спостерігати зміни в суспільстві щодо позитивного сприйняття переходу до нового земельного ринку.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В українському порту створять сучасний контейнерний термінал

Про це повідомляє прес-служба АМПУ, пише agropolit.com.

Крім того, за словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, компанія DP World, яка входить до топ-3 найбільших світових портових операторів, планує реалізувати інвестиційний проект в порту «Южний».

"Ми маємо великі сподівання, що Одеська область стане тим регіоном України, в який у цьому році зайдуть два світові інвестори. Це компанія Hutchison Ports і DP World. Обидві компанії вірять в Україну, хочуть бачити її на своїй мапі. Для нас це суттєвий крок вперед щодо якості, обсягу і нових світових бізнес-підходів, які будуть впроваджені в Україні", — зазначив міністр інфраструктури.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.