150670

На Волині відкриють зерновий елеватор, аналогів якому ще в області немає

Зерновий елеватор товариства з обмеженою відповідальністю «П’ятидні» почали зводити у Володимирі в лютому цього року.

Об`єкт відвідав голова обласної державної адміністрації Олександр Савченко, пише pershyj.com.

Елеватор не має аналогів на території області та є сучасним високотехнологічним комплексом, який надаватиме повний спектр послуг з приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження зерна і олійних культур.

Аграрій Валерій Діброва, який зводить комплекс, розповідає, що це лише початок розбудови підприємства у Володимирі-Волинському:

«Сучасне обладнання та наявність кількох ліній надає можливість одночасно приймати зернові не тільки різних культур, але й різної якості та вологості. Крім того, цей елеватор завантажуватиме потяги сировиною, що експортується. Після завершення хочемо ще добудувати залізничну колію біля підприємства та заводи».
Кошторисна вартість об’єкта – 8 млн доларів. Потужність елеватору – майже 70 тисяч тонн одноразового зберігання зернових і олійних культур. Окрім того, підприємство зможе відвантажувати 25 вагонів за добу. Також тут буде створено 80 робочих місць.

Олександр Савченко зауважив, що процес будівництва йде дуже швидко:

«Пам`ятаю, коли минулого разу дивилися будівництво, був лише залитий бетон на землі та ще дещо. А зараз – елеватор майже готовий. Потужне підприємство – гордість Волині».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як працює найбільший насіннєвий завод в Україні

Агрохімічний гігант Bayer почав будівництво заводу в Житомирській області в 2014 році. Підприємство площею 35 га обійшлося компанії в $200 млн. Його потужності будуть забезпечувати насінням кукурудзи марки DEKALB 2,5 тис. фермерських господарств. Територія заводу раніше належала компанії "Ерідон", а потім агрокомпанії "Монсанто", яку в червні 2018 року придбав Bayer за $66 млрд.

У 2018 році новий насіннєвий завод буде використовувати тільки деякі свої потужності — зерна кукурудзи будуть доопрацьовуватися на заводах-партнерах, але з 2019 року на заводі почнуть забезпечувати весь цикл виробництва насіння.

У заводу Bayer є свій парк польової техніки (культиватори та трактори), і всі посівні заходи компанія проводить сама, використовуючи для цього землі 13 фермерств в центральних регіонах країни. В цьому році компанія вже засіяла 3,5 тис. га кукурудзи, з них 1,2 га планують доопрацювати на Bayer, решта — на заводах-партнерах.

Максимальна кількість постійних співробітників заводу — 80 осіб, сезонних — 200 осіб. У перший сезон на виробництві працюватимуть 40 постійних і 80 сезонних працівників, які, за прогнозами, забезпечать обробку 750 тис. посівних одиниць (мішків) за сезон. При цьому в одному мішку міститься близько 70 тис насіння.

Кукурудза, зібрана на фермерських полях, потрапляє на завод через дві прийомні лінії, за якими вони доставляються в зону очищення.

Потім качани, потрапляючи в оптичні сепаратори, звільняються від обгортки, і подаються на сортувальні столи. Там відбувається відбір кукурудзяних качанів щодо відповідності стандартам якості. Процес повністю автоматизований, але співробітники стежать за роботою системи. За чотирма сортувальними столами працюють 12 сортувальників. Вони порівнюють качани з еталонними зразками, і відсівають невідповідні.

Якщо на сортувальний стіл качан потрапляє неочищеним, сортувальник повертає його назад на очисну лінію, де він проходить повторну очистку. Орієнтовна пропускна спроможність очисних машин — 60 тонн сировини на годину. З цієї кількості сировини можна отримати близько 27 тонн насіння — обсяги можуть змінюватись в залежності від гібриду. На заводі допрацьовують тільки гібридні види кукурудзи. Оскільки чисті сорти погано адаптовані до різних погодних умов, для експорту вибирають спеціально виведені гібриди.

Читайте також: Насіннєві гіганти: топ-10 найбільших заводів України

Перед тим як запускати на очисні лінії новий гібрид, працівники роблять зачистку всіх ліній, щоб виключити змішування насіння. Якщо в партію потрапить хоча б один качан від іншого гібрида, вся буде списана. При цьому вартість 20 тонн готової продукції — близько $75 тис.

Після очищення кукурудза потрапляє в сушарки. У перший сезон на заводі буде працювати одна сушарка, в наступному році запустять другу. Одноразово в сушарку можна завантажити 2 тис. тонн качанів, які будуть перебувати там близько 72 годин — час регулюється в залежності від рівня вологості качанів при зборі, від температури навколишнього середовища при транспортуванні. Середня відстань від поля до заводу — 250 км. На більш далекі відстані качани везти небажано.

В процесі сушіння вологість продукції знижується з 35% до 12% при середній температурі сушіння — 40-45 градусів за Цельсієм. В сушарці працює система, яка автоматично відстежує температуру і вологість.

Потім кукурудза передається на молотьбу, де насіння відокремлюються від качанів і містяться в бункерній складі, розрахованому на 20 тис. тонн. Качани спалюють в котельні, де встановлено 2 твердопаливних котла.

Джерело: delo.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як в порту "Южний" будують найбільший зерновий термінал

У порту "Южний" триває будівництво одного з найбільших портових терміналів в Причорноморському регіоні. Проект готовий на 85% і має бути завершений у 2019 році. "Економічна правда" дізнавалася як іде будівництво спільного українсько-американського зернового терміналу MV Cargo.

Справжня назва проекту – MV  Cargo. Його називають найбільшим інвестиційним проектом в Україні за останні три роки. Сьогодні – це 150 млн доларів інвестицій, що є доволі значною цифрою для українських реалій.

Партнерами по проекту для американського інвестора Cargill стали Андрій Ставніцер та Єгор Гребенніков.

Після завершення будівництва термінал зможе в рік перевалювати близько 5 млн тонн зернових. Орієнтовно це 12% всього експорту зерна з України. У перспективі при потребі він зможе збільшити обсяг перевалки ще на 2-4 млн тонн.

Почалося все в 2015 році, коли був підписаний меморандум про намір почати будівництво терміналу. На запитання, чи не було це ризикованим кроком після подій на сході України, гендиректор MV Cargo Йеспер Педерсен відповідає: "Ні".

"Так, після подій на Майдані були певні політичні ризики, складна економічна ситуація, але це не відміняло того факту, що Україна – найбільший експортер зерна, як і те, що українське зерно за своїми властивостями – одне з найкращих у світі", - пояснює він.

Cargill, який працює в Україні з 1991 року, стане власником 51% акцій проекту. За словами Педерсена, американці давно шукали можливості для інвестицій в портову логістику, вони мали досвід роботи на зерновому ринку, лишалося знайти локальних партнерів для проекту.

Дійсно Андрій Ставніцер та Єгор Гребенніков знають про портову інфраструктуру не з чуток. Вони – співвласники групи терміналів "ТІС" - найбільшого стивідорного оператора в Україні, якому належить 5 терміналів.

Зараз добудовується друга черга проекту, яка має бути введена в експлуатацію в листопаді 2018 року. В квітні на термінал приїхали перші партії зерна Cargill, зараз туди заїжджають вантажівки й інших трейдерів.

Всього у новому терміналі планують створити 500 робочих місць. Компанія найматиме працівників із навколишніх регіонів.

"Більшість спеціалістів на будівництво ми знайшли в Україні, деяких запрошували з Нідерландів, Індонезії, китайці робили проект з днопоглиблення в порту. Кадрове питання - це питання знань, якості та ціни, українці тут виграють", - розповідає керівник терміналу.

Для реалізації проекту потрібно було 11 ділянок загальною площею 28 га. З висоти пташиного польоту об’єкт здається іграшковим, але на галереї елеватора людина відчуває себе крихітною.
Зерно, яке приїжджає автомобільним та залізничним транспортом, одразу перевіряється в лабораторії, де за півгодини його аналізують на наявність 1200 компонентів (пестицидів, шкідників – ЕП.), визначають його вологість. Наразі вона працює у тестовому режимі та за день може прийняти 100 вантажівок.

Після цього зерно прямує на станцію відвантаження. На терміналі "з нуля" побудували власні станції розвантаження автомобілів та залізничних вагонів. За добу можуть розвантажити 790 вантажівок та 256 залізничних вагонів.

Розвантаження автомобілів буде здійснюватися трьома потоками, два з яких забезпечуватимуть продуктивність 550 т/год, а один - 700 т/год. Розвантаження вагонів відбувається двома конвейерами продуктивністю 1500 т/год кожний.
Вивантажене зерно транспортується стрічковими і ланцюговими конвеєрами на елеватори. Всього буде збудовано 14 силосів на 210 тис. тонн зернових.
Крім того, є склад напольного зберігання на 80 тис. тонн, який розділений на 5 відсіків, у кожному з яких може зберігатися різний вид зерна. Сумарно склад та силоси можуть зберігати 290 тис. тонн зерна, і це також – один з найбільших показників в Україні.

На елеваторах відбувається очистка та сушка зерна. Продуктивність сушарки – 150 т/год при зниженні вологості з 18% до 13%.

У кожній елеваторній банці в підлозі є отвір, у свій час зерно висипається на конвеєр і прямує до причалу, де його вже чекає судно. Загальна протяжність конвеєрних стрічок на терміналі – 4 кілометри.

Навантаження зерна на судно здійснюється суднонавантажувачем потужністю 2000 т/год. За 2-3 дні на терміналі можна завантажити судно post-panamax.

На терміналі – один із найглибоководніших причалів серед  українських  зернових терміналів.

У березні 2018 року відбувся тендер на проведення днопоглиблювальних робіт в порту "Южний". Його виграла китайська компанія China Harbour Engineering Company Ltd. Вартість робіт – близько 1 млрд грн. Фактично це дає можливість заходити  крупнотоннажним суднам з осадкою до 14,5 метрів дедвейтом 100 тис. тонн.

Глибина каналу пізніше буде збільшена до 16 метрів – такі зобов’язання брала на себе Адміністрація морських портів України. Компанія збудувала причал довжиною 486 метрів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Херсоні стартував AGROPORT SOUTH KHERSON 2018

Теґи: 

«Для мене АГРОПОРТ Південь Херсон 2018– це надихаюча подія, – заявила Заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева під час прес-брифінгу з нагоди відкриття АГРОПОРТ Південь Херсон 2018/ AGROPORT SOUTH KHERSON 2018.

-  Я надзвичайно рада, що мій перший приїзд в Херсон стався саме під час проведення цього масштабного агрофоруму. Ці 2 дні є надзвичайно важливими для мене, адже за цей час у мене є можливість поспілкуватися з виробниками та разом з ними створити концепцію максимально ефективного використання колосального аграрного потенціалу Херсонщини, - додала Трофімцева.

АГРОПОРТ Південь Херсон 2018/ AGROPORT SOUTH KHERSON 2018– це один з найбільших у Східній Європі заходів, присвячених аграрній галузі та перспективам її розвитку. Цей захід став наймасштабнішим діловим майданчиком для фермерів, які приїхали на захід із 16 областей України: Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська  та інші аграрні області України.

На виставці площею в 3000 кв.м. представлені понад 200 компаній-учасниць, з яких тільки 25% складають представники Херсонщини. Загальна кількість відвідувачів, за оцінками організаторів, складе 5000 чоловік.

«Такий масштаб під час першого Південного Агропорту, для нас, як організаторів -  не просто сухі кількісні показники. Це індикатори, які свідчать про потенціал регіону, про зацікавленість партнерів з усієї України вести бізнес в регіоні», - додав Дмитро Титаренко, генеральний менеджер проекту «AGROPORT Ukraine».

«Зараз 32%  ВРП Херсонщини складає агросектор. Отже, ми маємо докласти максимум зусиль для розвитку цього напряму», - зазначив голова обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв.

Про потужний вплив виставки АГРОПОРТ Південь Херсон 2018 на розвиток агрокомплексу та логістики регіону висловився також координатор розвитку продовольчої й сільськогосподарської організації FAO в Україні Михайло Малков:

«Херсонщина є ключем до продовольчої безпеки України та, не побоюсь цього слова, світу також. Тому сьогодні ми тут, аби забезпечити правильну реалізацію та розвиток аграрних багатств регіону, а крім них також розвиток логістики – саме тому як локацію для проведення АГРОПОРТ Південь Херсон 2018 ми обрали термінал Херсонського аеропорту – адже саме він має в найближчому майбутньому стати знаковим  транспортним хабом для поширення нашої продукції в будь-який куточок світу».


Коротка довідка:

 

АГРОПОРТ™ (www.agroport.ua) – щорічний масштабний захід з підтримки фермерства та сільгоспвиробників України і Східної Європи. Проходить з 2015 року за підтримки ФАО і входить в календар ООН. Традиційно тематика заходу корелюється з генеральною лінією ФАО і підтримує тематику Міжнародних років, які приймає Генеральна асамблея ООН. З 2016 АГРОПОРТ об'єднав фермерів всієї України і проводиться в форматі Захід-Схід. Форум є комплексним і складається з виставки техніки і технологій для фермерства, інвестиційної конференції та серії семінарів, круглих столів та зустрічей бізнесу. З моменту заснування проходить на майданчиках Міжнародних аеропортів. З 2018 року АГРОПОРТ проходить в трьох містах та охоплює інтереси індивідуально західних, південних та східних агровиробників.

Організатори форуму: Департаменти агропромислового розвитку Львівської, Херсонської на Харківської облдержадміністрацій та консалтингова компанія ТОВ «Авіабренд».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де народжується салат для бургерів з МакДональдза

Теґи: 

ЕП побувала на полях під Києвом, де вирощуються салати для українських ресторанів мережі Макдональдз. Хто саме цим займається, і як салат потрапляє в будь-яку точку країни свіжим, в нашому репортажі.

З чого складається бургер з МакДональдза? Крім булочки, біфштексу, сиру, овочів та соусу, це ще і свіжі салати. І де б ви не куштували бургер, в Одесі, Львові, Дніпрі чи Києві, салати до нього насправді вирощують в одному місці. Неподалік від столиці, в Броварському районі.

Іспанець Хосе Луїс — власник тих самих "салатних полів", на яких вирощується продукція для МакДональдза. На 50 гектарах його компанія "Фіно верде" вирощує салати для ресторанів мережі.
Салат "айсберг" з родини айстрових виглядає як звичайна українська капуста, але на смак значно ніжніший. На українських полях він новачок, хоч європейці давно ласують ним у ресторанах і вдома.

У 2018 році "Фіно верде" також налагодила в Україні вирощування салату "батавія" для бургерів "Маестро". Для торгових мереж на полі поряд з батавією та айсбергом кучерявляться лоло бьондо та бордовий лолороссо, фрізе і зовсім трошки ромену.

"Вирощування салату вимагає делікатного догляду, сучасних технологій і відповідних природних умов", — пояснює Луїс.

Його українська команда постійно консультується з іспанськими колегами, які мають значно більший досвід у вирощуванні певних сортів салату. Виростити елегантну, але примхливу батавію було непросто. У 2017 році команда агрономів жила на київському полі, аналізуючи нюанси вирощування.
Сприятливий клімат, гарна земля і ринок реалізації — основні причини іспанських інвестицій в Україну. Вітчизняний ринок салатів ненасичений. Хосе Луїс прогнозує його ріст мінімум на 15-20% у найближчі три роки.
Компанія "Фіно верде" є частиною ABM Holding. Підприємство засноване у 1983 році у регіоні Мурсія на півдні Іспанії. Холдинг спеціалізується на вирощуванні салатів та овочів.

В Іспанії АВМ Holding належить 2 тис га. Холдинг вирощує салати також у Марокко.
На відміну від України, де салати ростуть з квітня по жовтень, в Іспанії сезоном для вирощування є зима через високі температури влітку. Технологію та європейські традиції команда іспанця принесла і в Україну.

На полі встановлені системи зрошування, що рятують салат у літню спеку.
Насіння компанія купує в українському представництві голландської компанії "Рийск ваан", пророщує розсаду в Кременчуці, після чого висаджує рослини у відкритий ґрунт. Цикл вирощування салату становить близько 60 днів.

Згадувану батавію та айсберг збирають вручну. Качанчики зрізають і складають в ящики, які одразу їдуть на завод під Макаровом, що в Київській області. Одна людина може зібрати до 600 кг айсбергу, батавія значно легша. Під час збирання качани періодично перевіряють на відсутність всередині шкідників та залишків добрив.
Хосе Луїс каже, що витрати на вирощування салату в Іспанії та Україні мало чим відрізняються через високу імпортну складову. Насіння та засоби захисту рослин для овочевих культур та салатів в Україні імпортуються.

В Іспанії залежно від сезону та культури затрати оцінюються 6-9 тис євро на гектар. У налагодження виробництва в Україні компанія вклала 5,5 млн євро. На ці кошти у 2012 році був збудований завод з переробки салату площею 1 944 кв м.

Там працює салатна лінія потужністю 1 тонна за годину, лінія для нарізання цибулі та моркви, лінія миття і сушіння помідорів. Обслуговує підприємство понад 50 осіб.
Що ж відбувається із салатом на заводі? З поля на завод усі салати приїжджають у прохолодному автомобілі з температурою 1-4 градуси. Після розвантаження продукт потрапляє на лінію з підготовки сировини, де оператори видаляють салатні качани і знімають припечені на сонці листки салату.
Це єдиний етап на заводі, де людина впливає на процес обробки. Після цього салат двічі миють. Вода для цього тричі очищається й охолоджується. Потім салат автоматично нарізають, висушують і складають у пакети з азотом. Після водних процедур та пакування салат трохи відпочиває на прохолодному складі.
Термін зберігання салату батавія — лише сім днів. За цей час його повинні встигнути розвести у ресторани "МакДональдз" і реалізувати.

"У 2017 році ми виробили 1 млн кг салатів. У 2018 році плануємо збільшити цей показник мінімум на 30%", — каже Хосе Луїс.
За його словами, окупність заводу — п'ять років. Зупинятися в розвитку "Фіно верде" не планує. Згодом можливе розширення площ під салатами на 20 га і встановлення ще однієї лінії на заводі.

"МакДональдз" купує 80% продукції, решта йде у мережі "Ашан" та Fozzy. Узимку компанія імпортує салати з Туреччини, Єгипту, Тунісу та обробляє їх на заводі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мікробіолог вирощує в залізничному тунелі екзотичні гриби

У покинутому залізничному тунелі в Південному Уельсі в Австралії мікробіолог Ноель Арролд облаштував ферму з вирощування екзотичних і екологічно чистих грибів, повідомляє agroday.com.ua.

Цей тунель був побудований в 1866 році і використовувався до 1919 року, поки поруч з ним не побудували новий тунель з подвійною колією, який незабаром створив нову залізничну гілку між Сіднеєм і Канберрою, столицею Австралійського Союзу. Старий залізничний тунель залишався незадіяним, поки в 1950-х роках він не став однією з перших грибних ферм в Австралії.

Нинішня ферма Li Sun Exotic Mushrooms розташувалася тут в 1987 році. Її власник Ноель Арролд хотів вивести нові сорти грибів для австралійського ринку.

Першим сортом був швейцарський коричневий гриб, потім екзотичні азіатські сорти — Шиітаке, Ойстер, Шімеджі та Вуд Еар. Екзотичні гриби ростуть в прохолодному, вологому і тьмяно освітленому мікрокліматі тунелю, який нагадує умови гірських лісів Китаю, Японії і Кореї, які є для цих грибів природним місцем існування. У цих лісах гриби розкладають мертві дерева і перетворюють їх в органічну речовину, що збагачують ґрунт.
Тунель знаходиться в твердій скельній породі на глибині 30 м, його довжина — 650 м. У ньому практично немає природного освітлення, тому його забезпечують люмінесцентні лампи, які щодня включаються о 5:30 ранку і вимикаються рівно через 12 годин. Температура в тунелі завжди тримається на позначці 15 градусів.

Щотижня ферма виробляє близько 1,5 тис. кг грибів. Це значно менше, ніж на багатьох промислових плантаціях, але гриби Li-Sun Mushrooms при цьому вирощені без застосування хімії, екологічно чистим способом і тому мають велику цінність серед споживачів. Завдяки цьому, ось уже 20 років Li-Sun Mushrooms є провідним виробником екзотичних грибів в Австралії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview