На Волині за два дні масово вимерли бджоли

Представник агрофірми, яка проводила ці роботи, стверджує, що вини фірми немає, бо ядохімікати нешкідливі. Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Міський голова Новодвірської сільської ради стверджує, що його не попередили про обробку ріпаку.

«До мене ніхто не звертався... Напевно думали, що наслідків таких не буде», — повідомив міський голова.

Пасічники впевнені, що шкоди можна було б уникнути, якби обробку проводили вночі, коли бджоли у вуликах. Роботи з обприскування не припинили після дзвінків пасічників зі скаргами. Та й на другий день, у спеку, проводилась обробка ріпаку.

Роботи припинили лише в обід. На місце викликали поліцію та ветслужбу.

Представник ветслужби зазначив, що такого масового вимирання бджіл вони не зустрічали. З чим можуть бути пов’язані такі наслідки для бджіл, можна буде говорити після лабораторних досліджень.

Джерело: kurkul.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Основні тренди у торгівлі продуктами харчування

За словами експерта, можна окреслити такі ключові тенденції, що визначають міжнародну торгівлю продуктами харчування:

  • Відкритість ринків сягнула дуже високого рівня, і почалися зворотні процеси. Все більше країн роблять вибір на користь захисту вітчизняного виробника та популяризації споживання “рідних” продуктів.
  • У розвинених країнах більше немає ринку для продуктів другого сорту – тільки топ-клас! Споживачі в ЄС вже звикли до продукції преміум-сегмента, адже вона ставала все доступнішою, а згодом, фактично, стала стандартом. Продукти, які в Україні виробник розглядає як преміум, в ЄС є звичайними продуктами, а в преміум сегмент вони виходять тільки якщо володіють якимись особливими якостями – наприклад, якщо це сертифікована органічна продукція.
  • Імпорт продуктів зростає найшвидше в країни регіону ASEAN (Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур та Таїланд) та в цілому до країн Азії. Африка за темпами зростання наразі знаходиться на другому місці. У цих регіонах зростання може бути органічним, за рахунок зростання ринку.
  • Щодо ЄС, то фактично замість зростання там спостерігається стагнація, а отже, щоб потрапити на цей конкурентний та давно поділений ринок, потрібно буде витісняти інших.
  • У світі не втрачає своїх позицій потужний тренд на здорове харчування та органік.
  • Споживачі у розвинених країнах знаходяться у постійному пошуку різноманіття та унікальності, а отже, етнічна їжа викликає цікавість на ринку.
  • Інформація розповсюджується миттєво, тому секретів та вічних міцних ринкових позицій більше не існує.
  • Жоден виробник більше не може дозволити собі НЕ рекламувати продукт, навіть в сегменті В2В.
  • Чим далі експортер від кінцевого споживача в ланцюжку доданої вартості, тим більш загрозливою є його позиція. При цьому, географічна віддаленість не є настільки визначальною.
  • Шалені темпи розвитку e-commerce створюють нові можливості та нові виклики для експортерів.
  • Консолідація імпорту в руках роздрібних мереж та лише кількох великих імпортерів роблять входження на певні ринки вкрай конкурентним; проте, з іншого боку, потрапивши до обойми постачальників таких мереж, виробник витягне щасливий квиток. 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Французи побудують елеватор на Харківщині

Про це розказав директор харківського філіалу Malteurop Ukraine Андрій Бутов під час зустрічі з головою Харківської облдержадміністрації Юлією Світличною, пише agroportal.ua.

«У вересні ми розраховуємо завершити процес приєднання і вже працювати тільки з Харкова, перенісши сюди офіс. Також плануємо взяти участь у будівництві нового елеватора. Почнемо його в найближчі 2 — 3 роки», — повідомив Андрій Бутов.

Він також зазначив, що цього року Харківська область найбільшою мірою отримала сертифікаційну програму, за якою компанія виділяє насіння для фермерських господарств, та буде купувати в цих фермерів уже готовий ячмінь для виробництва солоду.

Довідка: французька компанія Malteurop була заснована в 1984 р.; вона відноситься до групи кооперативів, що включає компанію Champagne Céréales — одне з провідних підприємств з вирощування зернових культур у Франції. Malteurop — провідний міжнародний виробник солоду; річний обсяг виробництва компанії становить 2,2 млн т солоду. Заводи компанії знаходяться в 13 країнах Європи, Північної Америки, Океанії та Азії. Всього компанія має в своєму розпорядженні 24 промисловы комплекси.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як заробляти на картоплі

Теґи: 

Україна входить до п’ятірки найбільших у світі виробників картоплі. Щороку ми вирощуємо понад 20 млн тонн картоплі, при потребі внутрішнього ринку в 6-7 млн. тонн, пише agroinsider.com.ua.

Однак, не зважаючи на профіцит, якісного товару дуже мало. Споживач може купити кілограм картоплі в супермаркеті і половину викинути. Причина в тому, що виробництво картоплі зосереджено переважно в приватному секторі – із 1 млн га, на яких вирощується картопля, лише 55-60 тис. га, тобто 5-6% площ, професійно обробляють фермери.

За останні роки ця тенденція до зниження якості лише посилилась і кондиційної картоплі на ринку не вистачає.
Із цих 60 тисяч гектарів тільки 6% урожаю вирощується на переробку. Для порівняння, в Нідерландах на переробку направляється 80% картоплі. В Україні основну частину ринку складає картопля для столового споживання.

Комерційний ринок картоплі незначний – за оцінками експертів, він складає близько 3 млн т. Цей ринок знаходиться на стадії розвитку і має всі типові характеристики, притаманні цьому етапу – велику кількість дрібних гравців, переважно домашнє виробництво, ручну працю і високу собівартість при низькій врожайності. На жаль, кількість дрібних гравців зменшилась за останні 3 роки на 10-15%. Рентабельність картопляного бізнесу залежить від цін на ринку і від врожайності. Через нестабільний попит – кожен рік по-різному. Буває 1-5%, а буває 25-40%.

Повністю відсутня комунікація між гравцями ланцюгу «насіння»-«споживач». Із року в рік ринок характеризується перевиробництвом та нестабільним попитом. При цьому, попри велику кількість точок продажу, дистрибуція є неефективною.

Ринок насіннєвої картоплі завжди був досить обмеженим, а за останні роки звузився ще більше. По-перше, відійшла частина території. Ми втратили ринок Донбасу, ми втратили ринок Криму. Ми втратили транзит через Російську Федерацію до Азербайджану, до інших країн, до Туркменістану. І таким чином фактично вся насіннєва картопля залишається тільки на ринку України – 99%. Потенціал експорту – нульовий. Тому що Європа нас не чекає. Щоб потрапити на європейський ринок, нам треба вирішити низку фітосанітарних проблем і найближчим часом це питання не вирішиться.

Тим не менше, великий потенціал розвитку є у столової картоплі. Мережі будуть зростати. Їм потрібні потужні партнери з великими обсягами товару. І що ще важливіше – їм потрібні надійні партнери, які можуть відстежувати продукцію, яку вони постачають до мереж. Тому точка зростання – у формуванні спільних великих обсягів якісного товару.

Другий напрямок, який необхідно розвивати, – це переробка. Переробка потребує дешевої сировини, безперебійних постачань протягом року і масштабу. Тому це довгострокова перспектива. На сьогодні Україна не має жодного великого заводу по переробці картоплі-фрі, але активно розвивається переробка на чіпси і крохмаль. І ці два напрямки є потенційно цікавими для інвесторів. До речі, Україною активно цікавляться кілька великих міжнародних гравців.

Щоб заробляти на картопляному ринку, потрібно бути присутнім в усіх сегментах цього ланцюга, починаючи від насіння, праці з фермерами – як малими і середніми, з великими фермерами, з переробниками та мати вихід в торговельні мережі. Тільки таким чином можна бути прибутковим. Ми зрозуміли, що конкурувати за рахунок самого продукту дуже складно, тому що, як то кажуть, «Картопля і в Африці картопля». Потрібно конкурувати за рахунок бізнес-моделі і інтеграції в цій галузі, та за рахунок підвищення ефективності, зокрема шляхом застосування сучасного обладнання з фасування тощо.

Прямої державної підтримки картоплярам чи галузі немає. Також відсутня програма розвитку картопляної галузі України. У 2017 році цим питанням почала активно займатися Асоціація виробників картоплі. За підтримки посольства Нідерландів була розроблена дорожня карта для галузі. Затримкою розвитку є відсутність фінансування для локальних гравців і небажання міжнародних інвесторів вкладати гроші в цю галузь за тих обставин, що склалися. Наприклад, окупність заводу з глибокої переробки картоплі складає 7-10 років, тобто це гра в довгу, а бажаючих мало.

Які перспективи? Дивлячись на досвід наших сусідів (Польща, Румунія, Болгарія) або дальніх партнерів (Великобританія, Нідерланди), ми можемо спрогнозувати, що на ринку України, виробників картоплі буде ставати все менше. Виробники будуть укрупнятись, ставатимуть потужнішими. Врожайність буде зростати завдяки технологіям. Також рано чи пізно ми позбудемось сезонності на цьому ринку.

В перспективі в 5-10 років ринок картоплі також очікує: зменшення виробництва на присадибних ділянках, механізація виробничих процесів, зменшення собівартості, зберігання, сортування, пакування на місцях виробництва, обмежена кількість торгових точок, та нарешті повноцінна комунікація між гравцями.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінилися ціни на молочні продукти

Молочні вироби стали дорожчими від 0,2% до 33%: молоко виросло у ціні на 33%, масло вершкове – на 29%, сметана – 19%, а м’який сир – на 0,2%. Про це на своїй сторінці у Facebook написав Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж, повідомляє agroday.com.ua.

До молочного кошика, за яким розраховувалася ціна, увійшли по кілограму сметани та м’якого сиру, 200 грамів вершкового масла та літр молока. Вартість такого набору молочних продуктів на кінець квітня становила 202 грн, тоді як у 2017 році ці ж продукти можна було придбати за 179,6 грн. Таким чином, за рік молочний кошик подорожчав на 22,4 грн.

У порівнянні з минулим роком сметана додала в ціні 8,4 грн/кг і на кінець квітня стала коштувати 52,4 грн, вершкове масло додало 8,3 грн за 200 грамів і коштує 36,5 грн, молоко подорожчало на 5,5 грн/л і стало коштувати 22 грн, а м’який сир додав у ціні 0,2 грн/кг і продавався за 91,1 грн.

Попереднього разу розрахунки за рік асоціація робила на початок грудня 2017 року. Тоді річне зростання зафіксували на рівні 26%. На той час тенденція подорожчання була іншою: сметана додала 30%, м’який сир – 28%, молоко та вершкове масло – по 25%. Загалом же, тенденція свідчить про поступовий спад подорожчання.

За словами Дорошенка, надалі значно вище рівня інфляції зростатиме лише ціна на вершкове масло. Багато виробників його експортують, а світова ціна зараз росте, тому слід розраховувати на його подальше підвищення вартості.

«Усі інші продукти нашого кошика є приблизно на одному рівні з країнами Східної Європи. Через це на наших полицях буде поступово збільшуватись кількість імпортних твердих сирів», – прогнозує Дорошенко.

Крім того, він зазначив, що актуальною залишається проблема з фальсифікатом молочних продуктів. Громадська рада при Держпродспоживслужбі продовжує звертатися до державного органу щодо великої кількості фальсифікованих вершкового масла, твердих та плавлених сирів, але чиновники не реагують на ці звернення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг продуктивності сільськогосподарських угідь в різних регіонах країни

Мінрегіонбуд оприлюднив дані про продуктивність сільськогосподарських угідь в різних регіонах країни. Цей показник залежить як від врожайності культур, так і від того, що вирощують місцеві фермери, пише etcetera.media.

У грошовому вираженні самими «врожайними» виявилися угіддя Івано-Франківської області. В середньому 100 гектарів землі виробляють тут продукції на 1,2 млн гривень. Близьки показники мають поля Вінницької, Чернівецької, Черкаської, Львівської та Київської областей.

Найменш продуктивними виявилися угіддя Запорізької, Миколаївської та Одеської областей. В середньому тут виробляється продукції на 450-525 тис. гривень.

Південні регіони більше страждають від літніх посух. В останні роки врожайність зернових тут в 1,5 рази нижче, ніж в Західній Україні і Поділлі.

Крім того, дається взнаки відсутність лісів, яка призводить до вивітрювання грунту. За оцінками експертів, з цієї причини, а також через неправильну агротехніку, українські чорноземи можуть зникнути в найближчі 75 років.

Нагадаємо, що за прогнозами ООН, через глобальне потепління Україна може втратити до 20% свого аграрного потенціалу. При цьому найбільший збиток понесуть саме південні регіони країни.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview