На Запоріжжі з’явиться ще один елеватор «НІБУЛОНу»

Про це повідомляє прес-служба компанії.

"До 1 липня наступного року «НІБУЛОН» планує звести черговий об’єкт компанії  у Запорізькій області. Цього разу – у селі Тернівка (Вільнянський район). Також були намічені плани з будівництва ще одного підприємства в центрі Запорізької області. Після зведення цих об’єктів можна буде стверджувати, що запорізьким аграріям уже не потрібно шукати ринки збуту за 300-600 км від дому. Сільгосптоваровиробники області стануть повноправними учасниками світового ринку зерна та експортерами своєї продукції, здійснюючи цю діяльність без посередників і трейдерів, а також повною мірою використовуючи переваги чинного законодавства. Удосконалення логістики дозволить зберегти автомобільні шляхи Запорізької та сусідніх областей, адже у радіусі 100 км від підприємств компанії «НІБУЛОН» вигідно доставляти збіжжя малотоннажними вантажівками", - йдеться у повідомленні.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська олія відправилася до Канади

Про це написав один із представників делегації Дмитро Козонак на своїй сторінці в Facebook, пише agropolit.com.

Один із представників делегації, херсонець Дмитро Козонак пише, що канадці вже знають, що таке українська олія, а Канада згодна закуповувати херсонську «соняшникову рідину».

«Після чергових перемовин нам заявили про готовність закуповувати до Канади олію. В місцевому супермаркеті «SUNNY» я побачив українську олію. Про що й звітую», ‒ пише Козонак.
Загалом українські підприємства в 2016—2017 МР виробили рекордні 6,27 мільйона тонн соняшникової олії завдяки максимальному врожаю соняшнику за всі роки незалежності на рівні 13,6 мільйона тонн.

При цьому виробництво соняшникової олії в нашій країні може скласти 5,63 мільйона тонн. За оцінками першого заступника голови Мінагропроду Максима Мартинюка, українські підприємства в 2017 році вироблять 6,3 мільйона тонн соняшникової олії, тоді як внутрішнє споживання цього продукту складає всього 0,4 мільйона тонн. Нагадаємо, що Україна є найбільшим у світі експортером соняшникової олії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сочевиця може стати перспективною культурою в Україні

Теґи: 

Про це повідомляє agrotimes.net.

Жаро- та посухостійкість сочевиці перевищують горох та близькі до нуту. Вона добре адаптована до напівпосушливого прохолодного клімату, проте суворі посухи різко знижують її продуктивність. 

Оптимальна кількість опадів протягом вегетаційного періоду сочевиці становить 150-200 мм. Через перезволоження відбувається надмірний ріст вегетативної маси, що призводить до сильного вилягання, падіння врожайності й зниження якості насіння.

Крім стійкості до засухи, молоді рослини здатні витримувати невеликі заморозки (до мінус 6 градусів), що дозволяє висівати її рано навесні. 

Для проростання насіння потрібна температура плюс 4-5 °С. Цвітіння культури розпочинається за 40-45 днів після появи сходів, однак за дощовитої та похмурої погоди воно може бути досить тривалим. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд змінить формулу нарахування бюджетної дотації сільгоспвиробникам

Про це повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

«Для нас вкрай важливим є не лише вчасно запустити програми підтримки, але і забезпечити сільгоспвиробникам своєчасне інформування про такі програми – щоб кожен аграрій знав про свої можливості і міг ними скористатися. Тому роль дорадчих служб у цьому процесі - у донесенні потрібної інформації та наданні консультативних послуг безпосереднім учасникам – ми розглядаємо як одну з головних», - зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Зокрема, бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (2 млрд гривень) буде вдосконалена через зміну формули нарахування коштів та обмеження надання підтримки одному виробнику – не більше 150 млн грн.

На фінансування часткової компенсації вартості придбаної с/г техніки та обладнання українського виробництва передбачено збільшення суми до 1 млрд гривень, оскільки при своєчасному запуску і посиленій інформаційній кампанії дана програма матиме мультиплікаторний ефект і забезпечуватиме розвиток багатьох сфер.

Відповідно до програми фінансової підтримки розвитку фермерських господарств та сільської кооперації (1 млрд гривень) 50% від усієї суми надаватиметься через кооперативи, що стимулюватиме розвиток кооперації серед аграріїв. Інші 50% надаватимуться таким типам фермерів як: сімейні фермери, класичні фермери й ті, хто вперше хоче стати фермером. Окрім того, допомога передбачається таким галузям с/г як: нішеві культури, ягідництво, садівництво, овочівництво, тваринництво та біоенергетика.

Окрему увагу було приділено програмі підтримки тваринництва як одному із пріоритетних напрямів у 2018 році. Фінансова підтримка (2 млрд гривень) буде надаватися на будівництво та реконструкцію тваринницьких комплексів, що стимулюватиме нарощування поголів’я тварин і, як результат, призведе до вирівнювання цінової ситуації на м'ясо. Також у 2018 році планується запустити програму для покращення генетики у тваринництві (300 млн гривень), зокрема, за трьома головними напрямами: м’ясне скотарство, молочне скотарство та свинарство.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

3 причини здорожчання продуктів

Найбільше цьогоріч здорожчало м’ясо. Адже поголів’я худоби зменшилося критично. Начебто, через чуму свиней. Але й куряче філе сягає майже 100 грн. І тут експерти пояснюють: нашу птицю добре купують у ЄС, тому виробники продають товар за валюту, а на нашому ринку дефіцит. Нині наша курка – дорожча за польську чи естонську. Овочі, порівняно з минулим роком, теж дорожчають. Домашні помідори майже скінчились. Є лише тепличні та імпортні. В середньому вони коштуватимуть до 40 грн. А от інша городина – ті ж капуста, картопля, морква, буряк та цибуля – з літа майже стоять на місці і сильно здорожчають лише навесні.

Експерти кажуть: економічне обгрунтування є, але не завжди. З одного боку, злетіли в ціні мастила, добрива, а виробники потроху закладають у собівартість і підвищення зарплат, і вихід на європейський ринок. З іншого, ціни починають рости, коли виробники розуміють: у людей з’явилися гроші, але український парадокс – ціни на прилавках наближаються до європейських, а зарплати і пенсії у нас в рази менші. От і виходить, що понад половину заробленого ми проїдаємо.

Доступними, хоч і трохи дорожчими за торішні, лишаються яблука, їх можна купити за 12 грн та, як не дивно, яйця,- десяток- 20-25 грн.

Джерело: fakty.ictv.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Третину молочної продукції виробляють із неякісної сировини

Про це пише landlord.ua.

Незважаючи на це, економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак вважає, що професійні виробники не вирізатимуть худобу. «Є зростання виробництва й продуктивності, залишають ринок ті, хто утримував молочне поголів’я як соціальний проект, не вкладаючись у нього», — зазначає він.

За даними FAO, прибутковість виробництва молока у 2016 році зросла на 8,4%, а переробки — знизилася на 6,8%. За чотири місяці 2017‑го прибутковість виробництва молока зросла на 28% проти того самого періоду 2016 року, а прибутковість переробки за цей самий період упала на 12%.

«Переробники й далі конкурують між собою, не мають ефективних асоціацій, їх тиснуть виробники знизу й торгові мережі зверху. Саме тому більшість українських переробників молока сьогодні мають вельми жалюгідний фінансовий стан», — вважає Ярмак.

Про конфлікт між виробниками молока та переробниками каже й Анатолій Дідура, заступник директора компанії «Куликівське молоко». Він говорить, що обидві сторони «перетягують» ковдру, намагаючись збільшити власні прибутки коштом іншого. Виробники молока вимагають збільшення цін на сировину в періоди його сезонного зменшення, а молокопереробники намагаються отримати максимально високу ціну в період «великого молока». Більшого успіху тут досягли виробники молока, вважає експерт, і не в останнє завдяки об’єднанню в асоціації різного рівня, які лобіюють їхні інтереси й синхронізують роботу.

Не менш актуальне питання про якість сировини порушив аналітик Інфагро Максим Фастєєв. «Третина всієї переробки молока становить категорія «сировина від населення», основну частину якого де‑юре приймають другим сортом, а за фактом це несортоване молоко. Якщо з 2018‑го потрібно відмовитися від цієї сировини, то молочна галузь може опинитися під загрозою існування. Або поліпшення сортності відбуватиметься тільки на папері, а несортове молоко будуть приймати за першим сортом, але навіщо тоді потрібні такі «зміни»?», — каже експерт.

Водночас переробники молока не мають механізмів впливу на виробників молока щодо його якості, зазначає Дідура. Більшу частину року ринок відчуває дефіцит сировини. Крім того, санкції контрольних органів за неякісну сировину в Україні належним чином не діють. Не сприяє підвищенню якості молока й поява практично в кожному районі нелегальних підприємств, які готові купити в селян сировину будь‑якої якості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview