На Житомирщині фермер вирощує у теплиці равликів з електропастухом

У селі Хажин на Житомирщині родина розводить тисячі равликів.  Роман  Камінський  замість заробітчанства відкрив равликову ферму. Побудував на городі равликову теплицю замість картоплі. А охороняє худобу електропастух, пише shotam.info.

“Равлик пробує вусиками стрічку і відчуває легенький розряд, тоді розуміє, що далі не можна”, – каже Роман Камінський.

Роман Камінський з Житомирщини викинув картоплю з городу 2019 року. Теплицю побудував власноруч і закупив 110 кг маточного стада. Годує худобу ріпаком та пекінською капустою. Спочатку равлики розбігалися по всьому городу.

“Ми двічі на день ходили збирали їх назад, тому поставили електропастуха”, – розповідає батько фермера Віктор Камінський.

Роман вступив у кооператив равлиководів і оформив документи на експорт.

“Не треба їхати на заробітки, треба бути на місці і мати свої прибутки, а не працювати на пана”, – переконаний Роман Камінський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінюються ціни на овочі борщового набору

Як змінюються ціни на овочі борщового набору із наближенням зими? Новий відеоогляд цін з овочевого майданчику оптового ринку "Шувар" у Львові.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Від цивілізованого ринку землі Україну відділяють три важливі кроки

Україна на порозі відкриття ринку землі. Чого не врахував новий уряд, запропонувавши Україні зробити цей історичний крок?

На думку Романа Федишина, засновника першого в Україні і найбільшого в Західному регіоні оптового ринку ОРСП «Шувар», для усунення більшості небажаних явищ, пов’язаних із земельною реформою, Україна повинна зробити мінімум три важливих кроки назустріч власникам паїв та аграріям.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Лісівники на Черкащині збирають по 300 кг лимонів

У Корсунському лісництві вже 30 років успішно вирощують лимони в теплиці. Зараз тут 120 дерев, і лісівники кажуть, що таке дерево може мати в себе вдома кожен. Лимони Мейєра (гібрид лимона та апельсина) успішно вирощують у Корсунському лісництві на Черкащині. 

Ще у 90-х роках лісівники висадили у теплиці 33 екземпляри лимонів Мейєра, і вони успішно прижилися та дали плоди. Тепер у господарстві Корсунського лісництва на площі 500 квадратних метрів росте 120 дерев. Зараз тут якраз дозріває урожай – повністю достигнуть лимони до Нового року. Щорічно лісівники збирають близько 300 кілограмів плодів.

Інженер лісових культур Микола Кириленко каже, що лимон – рослина примхлива, але все ж при дбайливому догляді він виросте у домашніх умовах та дасть плоди.

«Кожна господарка або господар може вирощувати вдома його у літній період на балконі, зимою – завжди треба заносити у хату, щоб температура була не нижче 7-8 градусів. Якщо 12-16 градусів для нього буде створено, це буде ідеально», – порадив Микола Кириленко.
Лісівники вирощують саджанці лимона у контейнерах та продають усім охочим мати в себе екзоти.

Лимон Мейєра є значно солодшим за звичайний лимон. Дерева виростають до 2,5 метрів у теплицях, вдома у контейнерах– до 1,5 метрів. Щоб виростити лимон, треба забезпечити йому багато світла (до 12 годин на день), стабільну вологість повітря; підживлювати корисними речовинами.

Джерело: Landlord

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рай серед осені: як фермер із Прикарпаття зробив бізнес на полуниці

На Прикарпатті посеред осені справжній полуничний рай. Ароматна та соковита ягода росте тут на відкритому ґрунті.

Богдан Лутчин, який вирощує ягоди, запевняє, що полуницю ростить не на вагу, а на якість, пише fakty.com.ua.

За вирощення полуниці чоловік взявся п’ять років тому. Починав із двох соток, а ідею запозичив закордоном.

Змагатися із полуничними регіонами, як от Закарпаття чи Херсонщина, Богдан не став. Вирішив використати кліматичні особливості Прикарпаття.

Вибрав так звану ремонтантну розсаду –  вона родить пів року, а від перепаду температур стає ще солодшою. Такі сорти вирощують у Нідерландах та на півночі Італії.

Зазвичай урожай збирають від двох до шести людей. Для місцевих це додатковий і доволі прибутковий заробіток. За кілька годин збирачі отримують по 500 грн.

Просто неба тут гектар полуниці. Але найбільше надбання – це чотири теплиці, зроблені за іспанським принципом. Накриття зверху зберігає ягоди від дощів, знизу вони мають достатньо повітря, а під землею – система зрошення.

Богдан раз на тиждень збирає до 80 кілограмів полуниці. У планах фермера збільшити плантації, а також розширити баштан, бо у сезон підприємець вирощує ще й кавуни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як перекладач створив овечу ферму на Прикарпатті

У селі Станіславівка на Прикарпатті перекладач Євген Очеретяний створив овечу ферму. 35-річному Євгену перекладач, та йому було нудно в офісі, і він вирішив створити власний сімейний бізнес. У сюжеті каналу 402 фермер розповів, що родина сприйняла його ідею неоднозначно, але він сприйняв це як виклик. Євген деякий час жив у Німеччині та США – тоді й виникла ідея власного бізнесу.

– Я вирішив проторувати цей шлях і довести, в першу чергу собі, що життя в селі може бути успішним, – каже власник ферми.

Для розведення обрав романівську вівцю. Заводив поголів’я з різних дрібних господарств. Як каже молодий фермер, ця порода добре розвивається в умовах регіону.
Його господарству нині два роки, поки що воно невелике – близько 100 голів, та фермер має амбітні плани розвитку на майбутнє та сподівається на державну підтримку малого фермерства. Адже уряд обіцяє виділяти гроші на розвиток сільського господарства.

На сьогодні овеча ферма вже приносить прибуток – м’ясо та молокопродукти. Євген Очеретний планує збільшити поголів’я до 300 тварин, розширити площу під фермою до 30 гектарів. А крім цього, відкрити в селі також сироварню і для забезпечення її сировиною купувати коров’яче молоко в селян.

Власника ферми підтримало Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття, зокрема, в рамках проєкту, присвяченого пошуку цікавих ідей бізнес-планів для розвитку сіл.

«Якщо ми зможемо повернути в села не лише державний ресурс, а й людей- такі території матимуть шанс на відродження та розвиток», – заявив Максим Чопей, виконавчий директор Агенції розвитку ОТГ Прикарпаття.

В Агенції зазначають, що в регіоні є й інші цікаві проєкти від молоді, що сприятимуть розвитку гірських та сільських територій.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview