182818
178171

НААН використовує державні землі у приватних цілях

Втім, очевидно, цього виявилося недостатньо, а тому частину земель академія застосовує не за призначенням – здає в оренду.

Про це в програмі «Громадська прокуратура» на телеканалі ZIK розповів експерт з економічних питань Борис Кушнірук. 

«Національна академія аграрних наук працює ще з радянських часів. Вона була складовою системи управління економікою. З плином часу установу не реформували. І, на жаль, сьогодні можливості академії використовують у приватних цілях», – зазначає експерт.

Борис Кушнірук звертає увагу на те, що академія може користуватися 465 тисячами гектарів землі, а з них 300 гектарів – це рілля. І приблизно половину її НААН здає в оренду.

«Звісно, частину землі, техніки працівники академії використовують для досліджень. Проте за умов ринкової економіки, держава може фінансувати лише фундаментальні дослідження. Водночас, з прикладними дослідженнями ситуація інша. Їх на 70-80 відсотків має забезпечувати бізнес», – наголошує експерт з економічних питань.

Він підкреслює: в Україні аграрний сектор є найбільш комерціалізованим і ринковим, якщо не брати до уваги торгівлю землею.

«Відповідно, Аграрна академія повинна працювати на запит бізнесу. Якщо у нього є потреба у їхніх дослідженнях. У такому випадку держава може підтримати установу. Проте, на мій погляд, це неправильно, коли держава фінансує значну частину функціонування академії, а вона безкоштовно використовує землю і отримує пасивний дохід за оренду», – розповідає Борис Кушнірук.

До того ж, оренда земель академії є зовсім непрозорою. Все проходить у форматі «договірняків», а будь-яка інформація щодо умов – закрита, звертає увагу експерт.

«Інформація про умови оренди є невідомою для загалу. Крім того, абсурдно, що якась установа має гроші за рахунок держави», – обурюється Борис Кушнірук.

Він звертає увагу на дані уряду, згідно яких  45 відсотків земель, які є у користуванні академії, здані аж на півстоліття вперед.

«Що це означає? Територія здана в оренду комерційним структурам за копійки. Ці землі є розкидані по всій Україні, а тому вартість може відрізнятися. Але, як мені відомо, середня ціна оренди – тисяча, півтори тисячі гривень. Реальна вартість є у декілька разів вищою. Все залежить від родючості, обсягу тощо», – пояснює Борис Кушнірук.

Він вважає: до орендованої землі завжди будуть ставитися, як до чужої. А тому краще було б її продати.

«З неї витягуватимуть по-максимуму, не будуть цінувати. Якщо земля була б у приватній власності, то про її родючість, якість дбали б. В Україні ціна на землю є низькою, бо її нема у системі продажу. Тому існують великі агрохолдинги, які мають навіть по сімсот тисяч гектарів», – додає економічних питань Борис Кушнірук. 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Українське морозиво полюбили у 50 країнах світу

Зокрема, в Ізраїлі, Грузії, Чехії, Болгарії, Литві, Молдові тощо. Темпи зростання експорту лише за 5 місяців поточного року сягнули  123%, а обсяги виробництва зросли на 101,7%.  У тому, що в Україні надають перевагу винятково вітчизняному виробнику свідчить й  імпорт, який становить лише 0, 3% від обсягу виробництва. Про це повідомляють в Українській аграрній конфедерації, пише landlord.ua.

За словами президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Бартковського, рівень споживання морозива в Україні ще далекий від ЄС чи США.

«У нас ця цифра сягає 2,3 кг на особу щороку,  тоді як в ЄС- 12,9 , а в  США понад  24 кг. Все через низьку купівельну спроможність населення, адже морозиво не є предметом першої необхідності», — переконаний президент Асоціації  Ігорь Бартковський.

Керівник Держпродспоживслужби Володимир Лапа заявив, що На державному рівні поки що відбувається формування нормативно-правового поля щодо контролю над сферою харчових продуктів. Але позитивні зрушення є:  тепер високо ризикована продукція контролюватиметься  протягом 1-2 днів, також впроваджуватимуться інструменти позапланового контролю.

Генеральний директор УАК Павло Коваль розповів, що УАК разом з іншими профільними асоціаціями планує розробити власні стандарти й запровадити приватні сертифікати громадських асоціацій, які  не лише підтверджуватимуть державні норми якості й безпечності виробництва, а й гарантуватимуть їх. Такі сертифікати від ГО в Україні стануть гарантією якості, яка прийнята у всьому світі.



ТОП-10 нішевих культур для експорту

Про це пише superagronom.com.

Зазначається, що останнім часом українські виробники все більше уваги приділяють вирощуванню нішових культур. При цьому, в даному випадку мова йде як про овочі, так і про фрукти та ягоди. Такий тренд, за їх словами, зумовлений одразу декількома факторами. Преш за все, зацікавленість фермерів у виробництві такої продукції продиктована зростанням попиту на неї всередині країни, адже більшість з цих овочів та фруктів потрапляють у розділ так званих «здорових продуктів», споживання яких активно пропагується активістами здорового способу життя.

Водночас, кліматичні умови та географічне розташування України робить таку продукцію доволі перспективною для вирощування з оглядом на експорт.

Отож, в ТОП-10 нішевих культур для експорту увійшли:

1.батат;
2. спаржа;
3. гарбуз;
4. червона і чорна смородина;
5. вишня;
6. груші;
7. солодкий перець;
8. пекінська капуста;
9. кольорова капуста;
10. броколі.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні відновлюється попит на перепелине м’ясо

Про це заявили експерти компанії Pro-consulting, пише landlord.ua.

«Загальна пташине поголів’я, за даними Союзу птахівників і кормовиробників України, становить 237,3 млн голів. На тлі такої кількості домашньої птиці, поголів’я перепелів, яке налічує 2,5-3,3 млн, виглядає не дуже переконливо», — кажуть фахівці.

Та додали, що основним продуктом перепелиної галузі — яйця.

«Кожна перепілка дає в рік близько 250-280 яєць, а загальний обсяг українського виробництва перепелиних яєць становить 500-600 млн шт. Меншу увагу на вітчизняному ринку приділяється перепелиному м’ясу. У рік виробляється близько 1,2-1,3 тонни такого м’яса в результаті забою 7-8 тис. перепелів. Хоча в нашій країні, поряд зі зростанням споживання пташиного м’яса в цілому, поновлюється попит і на перепелине м’ясо», — заявили в компанії.

Інвестиції в організацію перепелиній ферми складуть 45-48 тис. євро, 59% яких буде витрачено на закупівлю обладнання. На придбання курчат необхідно витратити 24% загальних інвестицій, 10% коштів піде на придбання вантажотранспортних засобів. Решта 7% витрат призначені на інші статті, такі як юридичне оформлення підприємства, орендна плата за приміщення протягом допроектних періоду (1 міс.), Буріння водяної свердловини та інше.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аналітики прогнозують рекордні обсяги експорту ріпаку

Врожайність ріпаку цього року буде нижчою супроти минулого сезону, однак вище за середньотрендову за останні 5 сезонів. Тож завдяки збільшенню посівних площ під цю культуру, аграрії зберуть непоганий врожай, прогнозують аналітики «Украгроконсалт».

Крім того, баланс попиту та пропозиції ріпаку нового врожаю не викликає занепокоєння в експертів і в перспективі аграрії можуть сподіватися на рекордні обсяги експорту культури, а також збільшення переробки сировини всередині країни.

Як відомо, за офіційними даними, фермери зібрали ріпак з 36,5 тисяч гектарів (всього – 982,6 тисяч гектарів).

Збір озимого ріпаку стартував минулого тижня. Стрімке зростання температури навесні активізувало ріст рослин та призвело до раннього дозрівання ріпаку. Відтак аграрії вийшли на поля майже на декаду раніше, ніж торік.

Джерело: agro-business.com.ua



Системи вирощування культур від «UKRAVIT» – ефективні. Доведено в полі

Цим принципом завжди керувалася в роботі ГК «UKRAVIT» – перший і найбільший виробник засобів захисту рослин та мікродобрив в Україні. Тому 20 – 22 червня 2018 року фахівці та менеджери з технічної підтримки компанії взяли участь у міжнародній спеціалізованій виставці «Міжнародні дні поля в Україні».

На демоділянках сої, ячменю ярого, гороху озимого та ярого, декількох сортів пшениці озимої, соняшника та кукурудзи вони успішно продемонстрували власні комплексні системи захисту та підживлення цих культур.    

Демонстраційні майданчики та стенд «UKRAVIT» привабили усіх аграріїв, які зацікавилися унікальними технологіями вирощування культур та продуктовими новинками компанії. Крім того, гості отримали можливість персонально дізнатися про сервіси новоствореного «Інституту здоров’я рослин». Відтепер – до їхніх послуг потужний лабораторний комплекс для дослідження ґрунтів, води, рослинного та насіннєвого матеріалу, препаратів для захисту та підживлення рослин і готової продукції, а також досвід найкращих українських та швейцарських вчених, здатних розробити ефективну та рентабельну систему вирощування для будь-якої культури.      

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401