Надої і прирости по-новому: як створити молочне тваринницьке господарство

Сучасні вимоги ринку змушують тваринників переходити від екстенсивних до інтенсивних форм господарювання. Дана трансформація виражається в скороченні поголів'я ВРХ з одночасним збільшенням його продуктивності, повідомляють аналітики компанії Pro-Consulting.

Малюнок. Динаміка зміни поголів'я корів у 2008-2017 роках (станом на 1 січня 2017 року), тис. голів

Джерело: Держкомстат України
*Без урахування тимчасово окупованій території АРК і зони АТО

Використання в господарствах більш продуктивних порід худоби, використання передових технологій призвело до того, що скорочення поголів'я корів не приводило до зниження валового надою молока. Навпаки, до 2015 року спостерігалося зростання молочного виробництва, що досягло свого піку в 2014 році, коли було виготовлено майже 2 млн тонн молочних продуктів.
У 2015-2016 роках молочний ринок потрапив під дію негативних факторів, які були характерними для української економіки в цілому, так і внутрішньогалузевих. Це викликало подальше скорочення молочного стада і зменшення пропозиції продукції. Разом з тим, на державному рівні вжито заходів, спрямованих на подолання кризи в галузі. Були збільшені закупівельні ціни на молоко і розширена географія його збуту. Аграріїв перевели на загальний режим оподаткування. Замість пільг по ПДВ введені прямі дотації. В даний час український молочний ринок знаходиться в стадії трансформації під вплив нових умов і правил ведення бізнесу.
В умовах, що склалися, молочна ферма, побудована з розрахунком на застосування сучасних технологій тваринництва і галузевих вимог, матиме на українському ринку деяку конкурентну перевагу перед старими підприємствами. Бізнес-план, підготовлений фахівцями компанії Pro-Consulting, передбачає створення саме такого підприємства.
Для успішного функціонування ферми важливо на самому початку правильно вибрати місце її розміщення. Вона повинна розташовуватися з урахуванням оптимальної логістики доставки як кормів, так і готової продукції. Не можна допускати розміщення підприємства в неперспективних селах, які підлягають виселенню і переносу згідно з генеральним планом забудови.
На фермі планується утримувати 560 корів голштинської породи. На їх купівлю буде витрачена найбільша частка коштів - 35,7% від загальної суми. На обладнання ферми піде 21,2% коштів, а ще 21,4% інвестицій буде коштувати біогазова установка.
Бізнес-план розрахований на 7 років, за які проект повністю окупиться. При цьому роботи з будівництва та обладнанням ферми, а також закупівлі і реєстрації корів будуть виконані, згідно з планом, вже через півроку після старту проекту. В подальшому підприємство буде отримувати прибуток від реалізації молока і великої рогатої худоби в живій вазі.


Рисунок. Формування прибутку за проектом

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Безвідходне птахівництво: додатковим джерелом прибутку може стати пташиний послід

Дана галузь стабільно розвивалася до 2014 року. Втрата Україної частини території та інші кризові явища призвели до скорочення кількості домашньої птиці на 9%, повідомляють аналітики Pro-Consulting.

Зміна чисельності і структури курячого поголів'я в 2015-2016 роках показано в таблиці.

Більшість українців не уявляють своє життя без продуктів птахівництва. М'ясо та яйця курей міцно увійшли в раціон харчування багатьох домогосподарств.

Набагато меншою популярністю користуються продукти переробки результатів курячої життєдіяльності - посліду - хоча йому також можна знайти корисне застосування в господарстві.

Щорічно в світі домашньою птицею виробляється близько 192 млн тонн посліду, який частково випаровується, частково утилізується і потрапляє в грунт в залежності від чисельності пташиного поголів'я в регіоні.

Внесок України в цей обсяг становить близько 5 млн тонн посліду - 2,6% від світового і 9,9% від європейського показника.

Ці цифри свідчать про значну економічну і екологічну проблему, пов'язану з послідом, яку можна було б вирішити шляхом його переробки в тому числі і в універсальне добриво.

В даний час обсяги світового виробництва органічних добрив, в тому числі і з курячого посліду, здаються мікроскопічними в порівнянні з десятками мільйонів тонн випуску їх з мінеральних - калійних, азотних і фосфорних аналогів.

Незважаючи на це, сегмент органічних добрив динамічно розвивається, і за останні сім років цей ринок збільшився на 71%. Завдяки світовому тренду на використання органічних продуктів харчування та підвищення загальної екологічності життя зростає попит і на нехімічні добрива. Тільки в 2016 році з курячого посліду було вироблено на 22,2% добрив більше, ніж роком раніше.

Як видно з наведеної таблиці, Україна поки відстає від світових темпів збільшення переробки посліду, хоча ця галузь є досить перспективною з огляду на великі обсяги невикористаного сировини.

Причинами недостатнього розвитку вітчизняного ринку можуть бути наступні фактори:

  • переробка курячого посліду поки знаходиться на етапі становлення і ще не потрапила в фокус уваги більшості вітчизняних інвесторів і фермерів;
    кризові явища в національній економіці і геополітиці (виробництво добрив залежить від газу) зробили негативний вплив на українську галузь виробництва добрив;
  • фермери використовують послід для удобрення своїх угідь і виробляють сухі і компостні добрива «кустарним методом», чим створюють тіньовий сегмент ринку;
  • недолік в Україні необхідного обладнання для переробки посліду відповідно до сучасних стандартів.
    Особливістю українського ринку органічних добрив в даний час є відсутність імпорту даної продукції, а значить і конкуренції з боку світових виробників. Тому новому гравцеві ринку доведеться відвойовувати свою частку тільки у вітчизняних підприємств, що працюють в цій галузі, кількість яких поки невелика. Орієнтація не тільки на внутрішнє споживання органічних добрив, а й на їх експорт, робить цей бізнес ще більш перспективним.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На полях ріпаку озимого спостерігається масова поява мишоподібних гризунів

Як повідомляє Держпродспоживслужба, у посівах ріпаку озимого та пшениці нараховується від поодиноких нір до 1-3 жилих колоній на гектарі. Небезпека пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігається повсюди, пише agronews.ua.

Збереження сходів озимих зернових та ріпаку забезпечує своєчасне виявлення та знешкодження гризунів у разі 3-5 жилих колоній на гектарі, використовуючи отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди.

«Найбільше масове заселення мишоподібними гризунами  у посівах ріпаку озимого та сходах озимих зернових розпочалось на полях у Вінницькій, Кіровоградській та Херсонській областях»,- розповідає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

За його словами, в першу чергу, знешкодження досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів.

«Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність проведення винищувальних заходів, шляхом застосування родентицидів»,- пояснює Олександр Мигловець.

Серед мишоподібних гризунів переважають полівки (скрізь звичайна, у південному Степу — гуртова) та миші (скрізь — лісова і хатня, польова здебільшого в Поліссі та Лісостепу, курганчикова — в Степу та в південному і центральному Лісостепу). Звичайні місця резервацій мишоподібних — це багаторічні трави, лісосмуги, скирти тощо.

Фахівці Інституту захисту рослин НААН України підрахували, що п’ять пар полівок в абсолютно оптимальних умовах можуть за рік дати до 6 млрд звірків. При живій масі дорослої полівки 30 г маса батьків на початку року становитиме 300, а їх приплоду в кінці року — 130 т. За добу вони можуть повністю з’їсти урожай пшениці у фазі колосіння на площі 30 тис. га.

З огляду на ці цифри питання контролю мишоподібних гризунів для фермера є вкрай актуальним.

Як ми уже відзначали, найбільш ефективним засобом знищення гризунів є родентициди. Група компаній UKRAVIT пропонує аграріям високоефективний препарат «БРОДІВІТ» - рідкий концентрат для приготування отруйних принад для знищення шкідливих мишоподібних гризунів в закритих приміщеннях різного призначення, на присадибних ділянках та  сільськогосподарських угіддях.

Його застосування допоможе фермеру зберегти свій врожай та суттєво заощадити фінанси, адже «БРОДІВІТ» є досить економним препаратом - однієї літри препарату вистачає для захисту посівів площею понад 30 га.

«БРОДІВІТ» є також абсолютно нешкідливим для навколишнього природного середовища, на відміну від фосфіду цинку. При цьому він на «відмінно» виконує свою найголовнішу функцію – ефективно знищує мишоподібних гризунів на Ваших полях»,- підкреслив Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Стартап на стартапі стартапом поганяє

Серед можливостей для стартапів - призовий фонд 300 000 грн на розвиток продукту. Прийом заявок триватиме до 26 лютого 2018 року включно на сайті radartech.com.ua/mhp

Програма MHP accelerator націлена на пошук, розвиток і інтеграцію стартапів в сфері агробізнесу. З усіх поданих на конкурс заявок журі проекту вибере 10 учасників, які пройдуть 3-місячний курс навчання у експертів агро-, бізнес- і стартап-галузі. Найбільш сильні команди з опрацьованими рішеннями зможуть провести пілотні проекти і перевірити гіпотези на базі МХП, отримають доступ до ресурсів, корпоративної експертизи і менторську підтримку від провідних фахівців холдингу.

Фіналісти програми MHP accelerator отримають можливість комерційного запуску в партнерстві з агрохолдингом МХП і зможуть поборотися за головний приз - 300 000 грн на подальший розвиток свого проекту.

Юрій Косюк, Голова правління агрохолдингу МХП:

«МХП готовий надати майданчик і стати локомотивом у впровадженні бізнес-ідей, які виведуть країну на якісно новий рівень. Ми співпрацюємо з Radar Tech і Agrohub, тому що розуміємо важливість впровадження інноваційних ідей в бізнесі і складність їх реалізації без його підтримки. МХП завжди дотримувався у своїй діяльності принципів максимальної гласності та відкритості. Ми відкриті для талановитих людей, які хочуть реалізувати себе, свої ідеї. І ми готові надати їм таку можливість».

При відборі пріоритет буде у стартапів, які працюють в 7 наступних напрямках:

Агробіотехнології.

  • Діджіталізація.
  • Інновації в автоматизації промислового виробництва та процесів;
  • Торгові майданчики.
  • Енергоефективність, «зелена енергетика» та управління відходами.
  • Інновації в корпоративному управлінні.
  • Інновації кінцевого продукту.


Акселератору цікаві також і інші рішення, які можуть застосовуватися в роботі агрохолдингу.

Юлія Порошенко, засновник організації колективного імпакту Agrohub, співзасновник Radar Tech:

«Коли ми в команді говоримо про агроінновації в Україні, то жартуємо, що це "неоране поле можливостей". Є дві сильні галузі в країні - агробізнес і технологічні розробки, зокрема, IT. Завдання Agrohub - з'єднати їх, допомогти вийти на новий рівень реалізації можливостей обох індустрій».

З усіх отриманих заявок журі MHP accelerator вибере 30 півфіналістів, які пройдуть програму преакселераціі - тиждень навчального інтенсиву з основ технологічного бізнесу. За підсумками цього етапу будуть відібрані 10 резидентів акселератора, які пройдуть динамічну, адаптовану під особливості агро галузі, навчальну програму від 30+ вітчизняних і міжнародних експертів.

Максим Бахматов, голова правління Radar Tech:

«Корпоративні акселератори - це одна з небагатьох можливостей для молодих стартапів почати заробляти великі гроші в Україні. Наші резиденти отримують навчання, необхідні навички, маркетингову підтримку та взаємодію з найбільшими гравцями галузі. І все це - абсолютно безкоштовно, адже ми не беремо equity. Ця модель вже показала свою ефективність на прикладі Телеком-акселератора, який ми проводимо з Київстар. Завдяки таким програмам кращі розуми залишаються в Україні і це - наша головна мета в цьому проекті».

Фотозвіт заходи доступний за посиланням.

Нагадаємо, в 2016 році Radar Tech провів перший в Україні корпоративний акселератор.

Випускниками двох програм, націлених на розвиток телеком-стартапів, вже стали 22 команди. На даний момент 4 компанії з першого набору Radar Tech працюють з Київстар по моделі revenue share, а 5 випускників цього року - обговорюють деталі договору про комерційний запуск.

Подати заявку на участь в MHP accelerator можна до 26 лютого 2018 року включно на сайті: radartech.com.ua/mhp.

Довідка про агрохолдинг МХП

МХП (ПАТ «Миронівський хлібопродукт») - вертикально-інтегрований агрохолдинг, заснований в 1998 році. Провідна компанія з промислового виробництва курятини в Україні з найбільшою часткою ринку і високою впізнаваністю брендів. МХП контролює всі етапи виробництва курятини: від вирощування зернових і олійних культур, виробництва комбікормів до виробництва інкубаційних яєць і вирощування бройлерного поголів'я, переробки, збуту, дистрибуції та продажу м'яса птиці (зокрема, через франчайзингові точки МХП). https://www.mhp.ua

Довідка про Radar Tech

Radar Tech - це технологічний кластер, який об'єднує галузеві корпоративні стартап-акселератори. Мета Radar Tech - створити екосистему, яка сприятиме реалізації ідей, росту і розвитку секторів української економіки. Технологічний кластер об'єднує великий бізнес, МСБ і стартапи для досягнення загальних цілей і створює сприятливі умови для «утримання мізків» в Україні. https://www.radartech.com.ua

Довідка про Agrohub

Agrohub - організація колективного імпакт. Його мета - інтеграція інновацій в український агробізнес. В результаті українські агрокомпанії будуть впроваджувати більше технологічних рішень, а таланти і професіонали зможуть реалізовувати свій потенціал в агросекторі. https://www.agrohub.org

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок агрострахування в Україні: проблеми і перспективи

Здавалося б, в цих умовах тема аграрного страхування, враховуючи підвищені ризики даного бізнесу, повинна бути однією з основних у аграріїв при плануванні розвитку їх бізнесу. Однак, на ділі все йде трохи інакше. Рівень агрострахування в Україні становить всього лише 5-7%, в той час як в Польщі цей показник знаходиться на рівні 30%, в Німеччині - понад 60%. Що гальмує ринок даного виду послуг і що необхідно зробити для його розвитку пише AgroNews.ua.

Для регулювання ринку агрострахування в нашій країні прийнятий Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції за державної підтримки», який надає аграріям право на отримання компенсації сум з державного бюджету, сплачених за договорами агрострахування. Однак, на ділі він не працює.

Експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін пояснює: прийняття даного закону не призвело до якісної зміни на ринку не тільки через те, що на ділі держава просто відмовилося від закладання коштів до бюджету для покриття фермерам компенсації за договорами страхування.

«Необхідно було розробити ефективну підзаконну нормативно-правову базу, щоб цей закон дійсно запрацював на користь аграріїв: прописати механізм отримання компенсації, а також зробити її максимально доступною і прозорою», - каже Володимир Юдін.

Крім того, експерт упевнений, що за прикладом ряду розвинених країн - США, Туреччини, Канади - в Україні необхідне створення спеціального Аграрного страхового пулу, який повинен мати достатньо капіталу для покриття всіх ризиків, які можуть настати в зв'язку з неврожайним роком.

«Однією з серйозних проблем, що гальмують розвиток ринку, є висока вартість агрострахування, оскільки даний страховий продукт є високоризикованим. На жаль, вітчизняний аграрій, на відміну від зарубіжних фермерів, поки ще не тільки не готовий платити високі ставки за договором про агрострахування, а й навіть закладати відповідні витрати при плануванні бізнесу. В цьому є одна з основних проблем. І щоб змінити ставлення аграріїв до страхування слід мати чітку, системну роботу держави, яка полягає у створенні прозорих і рівних умов для всіх гравців ринку», - підкреслює Володимир Юдін.

При цьому експерт відзначає, що, незважаючи на непросту ситуацію, в Україні вже успішно зарекомендував себе цілий ряд компаній, що займаються питаннями аграрного страхування.

«Наприклад, наша компанія «Агрориск» пропонує клієнтам повний комплекс послуг з оцінки страхової вартості, супроводу на всіх етапах укладення страхового договору зі страховиком і оцінці збитків. Ми підбираємо нашим клієнтам оптимальні умови страхування в залежності від його побажань і можливостей. При цьому ми гарантуємо відшкодування страхових виплат у випадках, передбачених договором про страхування. Фермерам, які коливаються в питаннях необхідності страхування своїх посівів необхідно пам'ятати, що агрострахування, при правильному виборі страховика, є запорукою їх фінансової стабільності в разі настання форс-мажорних обставин, а значить гарантує збереження їх бізнесу», - зазначає Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як Юрій Косюк та Юлія Порошенко розвиватимуть український АПК

Про це заявив власник «МХП Юрій Косюк під час запуску MHP accelerator, повідомляє АgroReview.

За його словами, сьогодні технології «МХП» у птахівництві переймають провідні птахофабрики Польщі, Нідерландів.

"Я хотів би повернутися на 20 років назад. Ще тоді ми зрозуміли, що немає людей, крім старої гвардії, які розбираються в технологіях і які здатні створити компанію майбутнього. І ми пішли до університетів. Одні з перших, а можливо навіть єдині, ми почали проводити ярмарки для молодих фахівців. І підключивши 4 або 5 ВНЗ, ми стали брати на практику студентів. Також ми почали запрошувати викладачів університетів на практику на наші нові об'єкти, щоб вони навчали студентів", - зазначив Юрій Косюк.

За словами очільника, багато виходців з «МХП» зараз розвивають конкурентне середовище в Україні.

"Спочатку нам було дуже боляче, коли ми вкладали великі зусилля і гроші, частину себе в людину, а люди йшли шукати кращої долі. Вони отримували запис про те, що вони працювали в "Миронівському хлібопродукті", вони отримували певний досвід, але йшли працювати в інші компанії. Але вони не виїхали за кордон - вони пішли розвивати конкурентне середовище в Україні, створювати аналогічні компанії, піднімаючи рівень бізнесу в країні», - зауважив Юрій Косюк.

Він підкреслив, що МХП завжди відкрита до співпраці.


«У нас немає якихось величезних секретів. І останнім часом ми взагалі зрозуміли одне - як каже Тойота: будь ласка, всі можуть дивитися як ми робимо, тільки у когось виходить конкурувати з Тойотою, а у когось - ні. Ми сповідуємо відкритість, і відкриваємо себе ще більше для тих людей, які хочуть щось робити. Тому що вони будуть робити в Україні, для України. Ми зробимо багатшими країну, компанію, тих людей, які разом з нами співпрацюють. Чим більше багатих людей, тим багатша країна, чим багатша країна, тим більше споживачів нашої продукції", - підкреслив Юрій Косюк.

Саме тому агрохолдинг «МХП» став платформою для  унікальної конкурсної програми для стартапів, підприємців, інноваторів. Технологічний кластер Radar Tech під часу заходу анонсував  запуск програми розвитку стартапів в АПК  «MHP accelerator».

Технологічний кластер Radar Tech був створений невісткою президента України, засновницею Agrohub Юлією Порошенко, керуючими партнерами інноваційного парку Unit.city Максимом Бахматовим та Максимом  Яковером, співзасновником та керуючим партнером GrowthUP Group Денисом Довгопологим, експертом з підтримки телеком практики в BCG Юлією Мироновою та гендиректором креативного простору "Часопис" Оленою Калібабою.

У рамках «MHP accelerator» десять стартапів в 2018 р зможуть реалізувати проекти на базі агрохолдингу «МХП». З усіх поданих на конкурс заявок журі проекту вибере 10 учасників, які пройдуть 3-місячний курс навчання у експертів агро-, бізнес-, стартап-галузі. Найбільш сильні команди з опрацьованими рішеннями зможуть провести пілотні проекти і перевірити гіпотези на базі «МХП».

Фінансування програми організовує МХП.

Прийом заявок на участь у програмі проходить до 26 лютого 2018 року включно через сайт Radar Tech.
Фіналісти програми «MHP accelerator» отримають можливість комерційного запуску в партнерстві з агрохолдингом МХП.

Як зазначають організатори проекту, при відборі пріоритет буде у стартапів, які працюють за такими напрямками: діджіталізація, інновації в автоматизації промислового виробництва, торгові майданчики, енергоефективність, інновації в корпоративному управлінні, інновації кінцевого продукту.

"Це 7-місячна програма, яка, я впевнена, збере десятки стартапів. Протягом програми ми будемо допомагати стартаперам втілювати ідеї на практиці і отримувати зворотний зв'язок", - заявила Юлія Порошенко.


"МХП стане базою для розвитку цих стартапів. Якщо нам буде цікаво - ми їх будемо купувати, вони також можуть бути продані іншим компаніям", - заявив Юрій Косюк.

Довідка: "Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. Земельний банк компанії за станом на початок 2016 року складав близько 370 тис. га. Агрохолдингу належить 30 підприємств в 14-ти регіонах України, а також м'ясопереробні потужності в ЄС, центр дистрибуції і логістики в ОАЕ. МХП експортує свою продукцію в 70 країн. Чистий прибуток МХП в 2016 році склав $ 69 млн.

Відео презентації можна переглянути на нашій сторінці у facebook.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview