Нагодуємо ЄС: набули чинності нові торговельні преференції для України

З 1 жовтня 2017 року набули чинності нові торговельні преференції Європейського Союзу для України, пише РБК-Украина.

Тепер експорт із України в Євросоюз більшості видів сільськогосподарської продукції буде проходити без застосування митних зборів, повідомляє прес-служба представництва ЄС в Україні.

Поки зняття торгових обмежень стосується лише кількох видів сільськогосподарської продукції. Експорт української пшениці, ячменю і кукурудзи в Євросоюз без сплати митних зборів стане можливим із 1 січня 2018 року. "Серед сільськогосподарської продукції Україна отримає можливість збільшити кількість безмитного експорту до ЄС пшениці, кукурудзи, ячменю, вівсяних та ячмінних круп і гранул. Ця пропозиція також сприятиме безмитному експорту до ЄС більшої кількості томатів, натурального меду та виноградного соку", - заявили в представництві Євросоюзу.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське пиво завойовує світові ринки

За перше півріччя 2017 року експорт з України безалкогольних напоїв з цукром виріс майже на 25%, а пива - на 75% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляють експерти Центру підтримки експорту при Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП), повідомляє «Дело».

У грошовому вираженні експорт українських безалкогольних напоїв з цукром склав близько $21 млн. Пива за вказаний період було продано на зовнішні ринки на $13,5 млн.

На думку віце-президента УСПП, координатора Центру підтримки експорту при УСПП Дениса Краснікова, збільшення експорту українських напоїв відбулося завдяки ефективній роботі виробників зі світовими торговельними мережами і розширенню ринків збуту продукції.

«Міжнародні торгові мережі по достоїнству оцінили наші напої у співвідношенні «ціна-якість», - говорить Красніков. - Особливо відзначив би активну позицію виробників у питанні розширення і освоєння нових ринків. Якщо по тій же «безалкоголці», яка експортувалася майже у 80 країн світу, раніше це були в основному країни СНД (63% експорту), то тепер українські постачальники активно працюють на ринках Європи (Польща + 90%, Латвія + 24%, Німеччина + 6%), а також Азії і Африки, збільшивши свої поставки в ці країни в 2,5 рази».

Значно краще йдуть справи у експортерів солодового пива, які підвищили експорт своєї продукції на 75%. Пиво експортується майже у 60 країн світу, серед яких основна частка припадає на держави СНД - 82%, зокрема, Білорусь і Молдову.

При цьому, як відзначають в Центрі підтримки експорту, поступово пивовари розширюють експортні ринки, зокрема, за рахунок Алжиру, Гани та ПАР. Зростає експорт до Грузії (+ 139%), Литву (+ 23%), Ізраїль (+ 72%) і Китай (+ 28%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Компанія T.B. Fruit планує підкорити ринок пектину

Про це розповів керівник компанії Тарас Барщовський в інтерв’ю польському інтернет-порталу Sadyogrody, пише AgroTimes.

Будівництво мають завершити наприкінці 2018 - початку 2019 років.

Плановий обсяг інвестицій – близько 25 млн євро. Річна переробна потужність заводу – 200 тис. тонн яблук і 7-8 тис. тонн суниці.

Пектин отримуватимуть із вижимків, що є відходами при виготовленні яблучного соку. Підприємство планує використовувати як вижимки з власного виробництва, так і купувати сировину на інших переробних заводах Польщі.

Яблука містять близько 0,5% пектину, а в сухих вижимках його вміст сягає 10%.

Тарас Барщовський пояснив, що виробництво пектину є окупним лише тоді, коли обсяг виготовленої продукції сягає 1 тис. тонн.

Щоб отримати таку кількість готової продукції, знадобиться близько 250 тис. тонн яблук.  Оскільки в ЄС нині небагато компаній, здатних переробити зазначені обсяги яблучної сировини, у T.B. Fruit вважають виробництво пектину перспективним напрямком.

Довідка:

Холдинг T.B. Fruit – виробник фруктових соків-концентратів. Під садами (яблуня та вишня) зайнято понад 1,4 тис. га. Компанія має вісім заводів із переробки фруктів та овочів, два з яких – у Польщі, один – у Молдові, решта – в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні практично немає у продажу якісної риби

Про це ГолосUA заявив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

«В Україні практично втрачений контроль над виробництвом і реалізацією продуктів харчування і цьому три основні причини. Перше – це дворічний мораторій на перевірки, який дуже сильно підірвав всю структуру державного контролю над якістю продуктів харчування. Бізнес сприйняв цей мораторій, як вседозволеність і тепер українці не можуть бути впевнені в тому,  чи є м'ясо в ковбасі, а у вершковому маслі молоко. Друга причина – Україна єдина країна на пострадянському просторі, яка не запровадила сертифікат походження риби та рибної продукції, який відповідає за легальність походження такого продукту харчування», - констатував О. Чистяков.

Крім того, за словами експерта, на сьогоднішній день на прилавках українських магазинів і базарів практично неможливо придбати якісну рибу та рибну продукцію.

«У нашій країні є серйозний перекос з реалізації риби і подібної продукції – тільки 12% це вітчизняна риба, все решта – імпорт, не завжди хорошої якості. Можу відзначити, що на прилавках наших магазинів неможливо знайти якісний продукт. До нас везуть в основному сурогат невідомого походження і часу виробництва», - резюмував О. Чистяков.


 

Про це під час прес-конференції в інформагентстві ГолосUA заявив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

«В Україні практично втрачено контроль над виробництвом і реалізацією продуктів харчування і цьому три основні причини. Перше – це дворічний мораторій на перевірки, який дуже сильно підірвав всю структуру державного контролю над якістю продуктів харчування. Бізнес сприйняв цей мораторій, як вседозволеність і тепер українці не можуть бути впевнені в тому, що чи є м'ясо в ковбасі, а у вершковому маслі молоко. Друга причина – Україна єдина країна на пострадянському просторі, яка не запровадила сертифікат походження риби та рибної продукції, який відповідає за легальність походження такого продукту харчування», - констатував А. Чистяков.

Крім того, за словами експерта, на сьогоднішній день на прилавках українських магазинів і базарів практично неможливо придбати рибу та рибну продукцію.

«У нашій країні є серйозний перегин з реалізації риби і подібної продукції – тільки 12% це вітчизняна риба, все решта – імпорт, не завжди хорошої якості. Можу відзначити, що на прилавках наших магазинів можна знайти якісний продукт. До нас везуть в основному сурогат невідомого походження і часу виробництва», - резюмував А. Чистяков.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/social_problem/v_ukraine_prakticheski_net_v_prodaje_kachestvennoy_ryibyi__ekspert_8162
Golos.ua © 2015

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з’явиться незалежна лабораторія з контролю якості молока

Про це повідомляє прес-служба АВМ.

У лабораторії аналізуватимуть фізико-хімічні якості сировини:

- загальні проби молока від господарства для вчасного реагування на негативні зміни у здоров’ї тварини;
- проби молока від кожної корови для налагодження виваженої селекційної роботи.

Крім того, лабораторія забезпечуватиме оперативну ідентифікацію збудників маститу та їх чутливості до антибіотиків з метою підбору оптимальних програм лікування та профілактики.
 
«Створенню лабораторії сприяло кілька причин. Одна із головних - бажання виробників збільшити кількість молока-сировини екстра класу», - поінформував керівник лабораторії Андрій Білан.

Слід підкреслити, що мастити корів — одна з найбільших проблем молочного скотарства. Збитки, які несе виробник від захворювання корів на мастит, перевищують збитки від всіх інших хвороб. Так, щорічні збитки від цієї хвороби у Великобританії оцінюють у понад  170 млн. фунтів стерлінгів, а в США - понад 2 млрд дол. До цих втрат включають – затрати на лікування та профілактику хвороби; втрати потенційного прибутку через погіршення якості молока-сировини, репродуктивної функції корів та їх передчасну вибраковку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині відкрили підприємство з інноваційним підходом у сфері аграрного виробництва

Про це пише Укрінформ.

«Минулого року під час 9-го Міжнародного економічного форуму «Таврійські горизонти» разом з Володимиром Білим (директор НВП — ред.) уклали меморандум про співпрацю під назвою «Завод нано-добрив «5 ELEMENT». Сьогодні ми вже відкриваємо це підприємство. Сума інвестицій склала півтора мільйона доларів, і налічує більше 70 робочих місць», - зазначив голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв. І додав: «Я з гордістю хочу сказати, що ми відкриваємо національного виробника мікродобрив, тому що це розробка українського вченого, все це зроблено на українській землі».

В свою чергу Володимир Білий подякував професору Георгію Голіку, який створив близько 50 препаратів, 150 комбінацій протягом десяти років досліджень, а тепер працюватиме на посаді заступника директора створенного підприємства.

Виробничо-лабораторний комплекс в місті Гола Пристань Херсонської області має площу понад 2500 м кв., виробничі цехи - 825 м кв.
Читайте також: Завод Фірташа в Криму припинив свою роботу

Підприємство планує виробляти до 10 тонн мінеральних мікродобрив щорічно. Це чимало, враховуючи, що норми внесення добрив надзвичайно малі (20-56 грамів на 1 га посівів агрокультур). Вони є не токсичними, мають високу швидкість проникнення в клітини рослин з високим коефіцієнтом засвоєння, підвищують врожайність, а також товарний вигляд і якість агропродукції, стимулюють розвиток потужної кореневої системи, а найголовніше — відроджують якісний склад грунтів.
Тому вже сьогодні «5 ELEMENT» має угоди про співпрацю майже з двома десятками держав, зокрема, з Єгиптом, Суданом, Угандою, Оманом, Литвою, Словаччиною, Чехією, Алжиром, Тунісом, Марокко, Малайзією, Казахстаном тощо.

У ході відкриття підприємства всім бажаючим провели екскурсію підприємством, а саме продемонстрували наукову лабораторію, промисловий цех та ефективність дії нано-добрив на рослинах в дослідній теплиці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview