178171
182818

Найбільша ніша агробізнесу України – виробництво яловичини на експорт

Найбільша ніша агробізнесу України – виробництво якісної яловичини на експорт. Вона оцінюється у 50 млрд грн, зазначає економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак, пише agrotimes.net.

В Україні ‒ найнижчі ціни на корми в світі, але й вона, як і раніше, експортує фуражне зерно та шроти олійних замість того, щоб перетворювати їх на високоцінний товар, зазначає він.

«Ми знаходимося на 10-15 тис. км ближче до основного ринку збуту яловичини (Близький Схід), ніж наші конкуренти, які ним зараз володіють повністю: США, Бразилія, Аргентина, Австралія», ‒ підкреслює Андрій Ярмак.

Це єдиний вид м'яса, по якому ЄС є дефіцитним, і дефіцит лише поглиблюватиметься. «Отже, відкрити доступ до цього ринку нам буде досить просто», ‒ вважає експерт.

Відкритий ринок Китаю по яловичині Україна вже має.

Є величезна кількість худоби, яка зараз не відгодовується , ‒ бички молочних порід. Вони ростуть не гірше, ніж м'ясні, і навіть мають вищу мармуровість м'яса, зауважує Андрій Ярмак.

«Перший, хто вибудує весь ланцюг та зможе контролювати глибоке обвалювання (мінімум 40 тис. голів на рік вагою 550-750 кг), багато років контролюватиме цей дуже прибутковий ринок. Менше ‒ різке падіння рентабельності», ‒ впевнений він.

Єдина вірна стратегія ‒ акцент на якості й ефективності яловичини вимагає забути про худобу від населення. Бички (або кастрати) мають бути однорідні за потенціалом і правильно відгодовані з першого дня.

«За умови ефективної реалізації подібної стратегії собівартість відгодівлі буде на рівні $1,2-1,4/кг, а чиста ціна реалізації в перерахунку на 1 кг живої ваги (якщо одна компанія або кооператив контролює також і забій, і експорт) ‒ не менше $3,5/кг, ‒ пише Андрій Ярмак. ‒ Витрати на обвалювання будуть відносно невеликі».

При цьому він зауважує, що такі цифри можна отримати лише за умови глибокого обвалювання в потрібних обсягах необхідного рівня відгодованості бичків/кастратів. Продукти мають бути сертифіковані як халяльні.

Наведені цифри стануть досяжними, коли продаватиметься все, а не лише стейк, наголошує експерт. 



Україна увійшла в трійку найбільших світових експортерів меду (інфографіка)

У минулому році Україна потрапила в ТОП-3 найбільших світових експортерів продукту, виробленого бджолами. Втім, перше місце по меду в України теж є: в загальноєвропейському заліку вона є незаперечним лідером, пише НВ.

А так в минулому році країна продала на світовий ринок 57 тис. т меду. Причому останній показник подвоївся за все за рік. І збільшився в 8,7 рази, якщо порівняти експорт меду 2016 року і 2006-го.

Українські бджоли і їх господарі за 12 місяців минулого року перевершили по експорту Індію і Мексику. Справа за малим - випередити пару лідерів: Китай і Аргентину.

ТОП-10 світових країн-експортерів меду

За оцінкою Валерія Горбаня, президента групи компаній Асканія, в 2017-м за обсягами експорту солодкого продукту України цілком може наздогнати, а то і перегнати американського конкурента. Бізнесмен прогнозує, що країна експортує до кінця грудня 70-75 тис.т меду, адже всього за дев'ять місяців року українці продали на зовнішні ринки 46 тис. т цього продукту.

Найбільші споживачі українського меду - це країни Європи. На першому місці серед них Німеччина, яка в 2016-му купила третину всього вітчизняного експорту, або 18,5 тис. т. Майже вдвічі менше - 10,9 тис. т - придбали поляки. Європейська бронза - за французами: 2,3 тис. т. Але при цьому майже 20% медового експорту (або понад 11 тис. т) виїхали з України в США - Штати стали другим після ЄС покупцем продукції вітчизняних пасічників.

Український мед за кордоном люблять насамперед за доступну вартість. Він надходить туди як сировина, потрапляючи в подальшу переробку. В середньому продукт made in Ukraine коштує € 1,75-2,3 за 1 кг. Китайська - приблизно стільки ж, а ось аргентинський - € 2,6-3,2.

З 2010 року світовий ринок споживання меду динамічно зростає. Причина - перехід все більшої кількості споживачів на продукти, що замінюють цукор, каже Горбань. І це хороша новина для українських виробників меду.

Однак в світі посилюється конкуренція, і це вже новина гірше. На хвості у українських медовозів повисли індуси. А китайці, прагнучи утримати лідерство, демпінгують.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україні огірки дорожчають, помідори дешевшають

За даними «АПК-Інформ: овочі і фрукти», вже сьогодні українські комбінати пропонують цю продукцію в середньому на 22% дорожче, ніж тижнем раніше.

На даний момент господарства ведуть відвантаження огірка по 20-26 грн/кг (0,64-0,83 євро/кг) в залежності від регіону і якості, тоді як ще тиждень тому ціни на цю продукцію на українському ринку стартували від 15 грн/кг (0,48 євро/кг).

За словами гравців ринку, причиною зростання цін є досить обмежена пропозиція огірка, оскільки багато комбінатів вже завершили реалізацію продукції попереднього обігу, а вибірки в інших господарствах досить малооб'ємні. Компенсувати брак місцевої продукції продавці намагаються за рахунок імпортного огірка, насамперед з Туреччини. Однак поставки турецької продукції поки нестабільні і незначні, щоб вплинути на ринок.

Тим не менш, на даний момент ціни на український огірок формуються фактично в тому ж діапазоні, що і на початку листопада 2016 р.

А ось ціни на томати на українському ринку стрімко знижуються. За даними щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі і фрукти», тільки з початку поточного тижня ця продукція подешевшала на 33-40%.

На даний момент тепличним комбінатам вдається відвантажувати томати не дорожче 15-18 грн / кг (0,48-0,57 євро / кг), тоді як ще тиждень тому ціни на цю продукцію стартували від 25 грн / кг (0,80 євро / кг).

Настільки різке зниження цін виробники пояснюють досить рясною пропозицією томата на ринку. При цьому значну частину цих обсягів становить некондиційна продукція, оскільки господарства активно зачищають теплиці. Крім того, в продаж надходить і томат із плівкових теплиць, що селяни готові відвантажувати від 8 грн / кг (0,26 євро / кг). Погіршує ситуацію і початок імпорту томата з Туреччини, проте поки постачання такої продукції досить обмежені.

У той же час, попит на томати на українському ринку невисокий, що також провокує стрімкий ціновий спад. Основним каналом збуту виступають місцеві роздрібні мережі. У той же час, експортери практично не проявляють зацікавленості в закупівлях.

Однак, незважаючи на різке здешевлення, сьогодні ціни на томат в Україні в середньому на 21% вище, ніж в перших числах листопада 2016 року. У той самий час, гравці ринку не виключають, що негативний ціновий тренд в даному сегменті збережеться і далі, з огляду на досить рясну пропозицію.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Гереги купили хлібоприймальне підприємство в Хмельницькій області

Теґи: 

Як йдеться в повідомленні в системі розкриття інформації SMIDA, «Агрохолдинг 2012» отримав право власності на контрольний пакет акцій ХПП 31 жовтня 2017 року, пише agroportal.ua

«Агрохолдинг 2012» купив 2,35 млн простих іменних акцій в бездокументарній формі, що становить 62,06% від загальної кількості акцій.

Згідно з повідомленням, найвища ціна, за якою «Агрохолдинг 2012» придбав акції «Закупненського ХПП», становить 12,2 грн за 1 акцію.

Довідка: За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб засновником «Агрохолдингу 2012» є недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Оферент». Кінцевими бенефециарами фонду є Галина та Олександр Гереги.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вчені вивели кукурудзу з поживністю м'яса

Дослідники заявили, що відкриття може принести користь мільйонам людей в світі, для яких кукурудза є основною культурою, а також знизити витрати на корм для тварин, пише superagronom.com.

«Ми поліпшили поживну цінність кукурудзи, наймасовішої продовольчої культури. Велика частина кукурудзи використовується як корм для тварин, але у ній відсутній метіонін — ключова амінокислота, і ми знайшли ефективний спосіб її додавання», — говорить Томас Лейстек один з авторів проекту, професор кафедри біології рослин Університету Рутгерса.

Він зазначає, що сірка, яка входить до складу метіоніну, захищає клітини від забруднюючих речовин, уповільнюючи процес старіння клітин і має важливе значення для поглинання селену і цинку.

За словами Лейстека, новий метод включав введення бактеріального гена кишкової палички в геном рослини. Фермент бактерії впливав на виробництво метіоніну в листках рослини, при цьому рівень амінокислоти в зернах кукурудзи збільшилася на 57%.

Вчені, що годували курей генетично модифікованою кукурудзою, дійшли висновку, що харчова цінність рослини збільшилася. Вони вважають, що буквально через декілька років дана технологія може завоювати неабияку популярність.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Юрій Косюк: Сьогодні ми стали реальним конкурентом світовим виробникам м’яса птиці

Про це заявив глава ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП) Юрій Косюк, пише Оbozrevatel.com.

«Коли в 90-х роках я шукав свою нішу і вивчав виробництво м'яса птиці в Бразилії та Америці, один зі світових виробників поцікавився, де знаходиться Україна. Тоді я пообіцяв йому, що через 15 років ми зустрінемося, але вже в Європі. Обіцянку свою я виконав ― сьогодні наша продукція стала реальним конкурентом бразильцям, а країна з імпортера м'яса птиці перетворилася на експортера», ― зазначив Косюк.

Він підкреслив, що при цьому у нього ніколи не виникало бажання працювати і жити за кордоном.

«Не так давно, в 2012 році був важкий момент, коли довелося на рік зупинити інвестиції. Я не готовий був миритися з тим, куди котиться країна. Але бажання залишитися на батьківщині було вище будь-яких побоювань, і я досі не пошкодував про свій вибір», ― підсумував Косюк.

Довідка:

МХП ― провідна компанія з промислового виробництва курятини в Україні з найбільшою часткою ринку і високою впізнаваністю брендів. МХП контролює всі етапи виробництва курятини: від вирощування зернових і олійних культур, виробництва комбікормів до виробництва інкубаційних яєць і вирощування бройлерного поголів'я, переробки, збуту, дистрибуції та продажу м'яса птиці (зокрема через франчайзингові точки МХП). До кінця 2016 року земельний банк компанії склав 370 тис. га землі.

Ваш вибір 'Подобається'.