Найбільша ніша агробізнесу України – виробництво яловичини на експорт

Найбільша ніша агробізнесу України – виробництво якісної яловичини на експорт. Вона оцінюється у 50 млрд грн, зазначає економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак, пише agrotimes.net.

В Україні ‒ найнижчі ціни на корми в світі, але й вона, як і раніше, експортує фуражне зерно та шроти олійних замість того, щоб перетворювати їх на високоцінний товар, зазначає він.

«Ми знаходимося на 10-15 тис. км ближче до основного ринку збуту яловичини (Близький Схід), ніж наші конкуренти, які ним зараз володіють повністю: США, Бразилія, Аргентина, Австралія», ‒ підкреслює Андрій Ярмак.

Це єдиний вид м'яса, по якому ЄС є дефіцитним, і дефіцит лише поглиблюватиметься. «Отже, відкрити доступ до цього ринку нам буде досить просто», ‒ вважає експерт.

Відкритий ринок Китаю по яловичині Україна вже має.

Є величезна кількість худоби, яка зараз не відгодовується , ‒ бички молочних порід. Вони ростуть не гірше, ніж м'ясні, і навіть мають вищу мармуровість м'яса, зауважує Андрій Ярмак.

«Перший, хто вибудує весь ланцюг та зможе контролювати глибоке обвалювання (мінімум 40 тис. голів на рік вагою 550-750 кг), багато років контролюватиме цей дуже прибутковий ринок. Менше ‒ різке падіння рентабельності», ‒ впевнений він.

Єдина вірна стратегія ‒ акцент на якості й ефективності яловичини вимагає забути про худобу від населення. Бички (або кастрати) мають бути однорідні за потенціалом і правильно відгодовані з першого дня.

«За умови ефективної реалізації подібної стратегії собівартість відгодівлі буде на рівні $1,2-1,4/кг, а чиста ціна реалізації в перерахунку на 1 кг живої ваги (якщо одна компанія або кооператив контролює також і забій, і експорт) ‒ не менше $3,5/кг, ‒ пише Андрій Ярмак. ‒ Витрати на обвалювання будуть відносно невеликі».

При цьому він зауважує, що такі цифри можна отримати лише за умови глибокого обвалювання в потрібних обсягах необхідного рівня відгодованості бичків/кастратів. Продукти мають бути сертифіковані як халяльні.

Наведені цифри стануть досяжними, коли продаватиметься все, а не лише стейк, наголошує експерт. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна увійшла в трійку найбільших світових експортерів меду (інфографіка)

У минулому році Україна потрапила в ТОП-3 найбільших світових експортерів продукту, виробленого бджолами. Втім, перше місце по меду в України теж є: в загальноєвропейському заліку вона є незаперечним лідером, пише НВ.

А так в минулому році країна продала на світовий ринок 57 тис. т меду. Причому останній показник подвоївся за все за рік. І збільшився в 8,7 рази, якщо порівняти експорт меду 2016 року і 2006-го.

Українські бджоли і їх господарі за 12 місяців минулого року перевершили по експорту Індію і Мексику. Справа за малим - випередити пару лідерів: Китай і Аргентину.

ТОП-10 світових країн-експортерів меду

За оцінкою Валерія Горбаня, президента групи компаній Асканія, в 2017-м за обсягами експорту солодкого продукту України цілком може наздогнати, а то і перегнати американського конкурента. Бізнесмен прогнозує, що країна експортує до кінця грудня 70-75 тис.т меду, адже всього за дев'ять місяців року українці продали на зовнішні ринки 46 тис. т цього продукту.

Найбільші споживачі українського меду - це країни Європи. На першому місці серед них Німеччина, яка в 2016-му купила третину всього вітчизняного експорту, або 18,5 тис. т. Майже вдвічі менше - 10,9 тис. т - придбали поляки. Європейська бронза - за французами: 2,3 тис. т. Але при цьому майже 20% медового експорту (або понад 11 тис. т) виїхали з України в США - Штати стали другим після ЄС покупцем продукції вітчизняних пасічників.

Український мед за кордоном люблять насамперед за доступну вартість. Він надходить туди як сировина, потрапляючи в подальшу переробку. В середньому продукт made in Ukraine коштує € 1,75-2,3 за 1 кг. Китайська - приблизно стільки ж, а ось аргентинський - € 2,6-3,2.

З 2010 року світовий ринок споживання меду динамічно зростає. Причина - перехід все більшої кількості споживачів на продукти, що замінюють цукор, каже Горбань. І це хороша новина для українських виробників меду.

Однак в світі посилюється конкуренція, і це вже новина гірше. На хвості у українських медовозів повисли індуси. А китайці, прагнучи утримати лідерство, демпінгують.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні огірки дорожчають, помідори дешевшають

За даними «АПК-Інформ: овочі і фрукти», вже сьогодні українські комбінати пропонують цю продукцію в середньому на 22% дорожче, ніж тижнем раніше.

На даний момент господарства ведуть відвантаження огірка по 20-26 грн/кг (0,64-0,83 євро/кг) в залежності від регіону і якості, тоді як ще тиждень тому ціни на цю продукцію на українському ринку стартували від 15 грн/кг (0,48 євро/кг).

За словами гравців ринку, причиною зростання цін є досить обмежена пропозиція огірка, оскільки багато комбінатів вже завершили реалізацію продукції попереднього обігу, а вибірки в інших господарствах досить малооб'ємні. Компенсувати брак місцевої продукції продавці намагаються за рахунок імпортного огірка, насамперед з Туреччини. Однак поставки турецької продукції поки нестабільні і незначні, щоб вплинути на ринок.

Тим не менш, на даний момент ціни на український огірок формуються фактично в тому ж діапазоні, що і на початку листопада 2016 р.

А ось ціни на томати на українському ринку стрімко знижуються. За даними щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі і фрукти», тільки з початку поточного тижня ця продукція подешевшала на 33-40%.

На даний момент тепличним комбінатам вдається відвантажувати томати не дорожче 15-18 грн / кг (0,48-0,57 євро / кг), тоді як ще тиждень тому ціни на цю продукцію стартували від 25 грн / кг (0,80 євро / кг).

Настільки різке зниження цін виробники пояснюють досить рясною пропозицією томата на ринку. При цьому значну частину цих обсягів становить некондиційна продукція, оскільки господарства активно зачищають теплиці. Крім того, в продаж надходить і томат із плівкових теплиць, що селяни готові відвантажувати від 8 грн / кг (0,26 євро / кг). Погіршує ситуацію і початок імпорту томата з Туреччини, проте поки постачання такої продукції досить обмежені.

У той же час, попит на томати на українському ринку невисокий, що також провокує стрімкий ціновий спад. Основним каналом збуту виступають місцеві роздрібні мережі. У той же час, експортери практично не проявляють зацікавленості в закупівлях.

Однак, незважаючи на різке здешевлення, сьогодні ціни на томат в Україні в середньому на 21% вище, ніж в перших числах листопада 2016 року. У той самий час, гравці ринку не виключають, що негативний ціновий тренд в даному сегменті збережеться і далі, з огляду на досить рясну пропозицію.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гереги купили хлібоприймальне підприємство в Хмельницькій області

Теґи: 

Як йдеться в повідомленні в системі розкриття інформації SMIDA, «Агрохолдинг 2012» отримав право власності на контрольний пакет акцій ХПП 31 жовтня 2017 року, пише agroportal.ua

«Агрохолдинг 2012» купив 2,35 млн простих іменних акцій в бездокументарній формі, що становить 62,06% від загальної кількості акцій.

Згідно з повідомленням, найвища ціна, за якою «Агрохолдинг 2012» придбав акції «Закупненського ХПП», становить 12,2 грн за 1 акцію.

Довідка: За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб засновником «Агрохолдингу 2012» є недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Оферент». Кінцевими бенефециарами фонду є Галина та Олександр Гереги.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені вивели кукурудзу з поживністю м'яса

Дослідники заявили, що відкриття може принести користь мільйонам людей в світі, для яких кукурудза є основною культурою, а також знизити витрати на корм для тварин, пише superagronom.com.

«Ми поліпшили поживну цінність кукурудзи, наймасовішої продовольчої культури. Велика частина кукурудзи використовується як корм для тварин, але у ній відсутній метіонін — ключова амінокислота, і ми знайшли ефективний спосіб її додавання», — говорить Томас Лейстек один з авторів проекту, професор кафедри біології рослин Університету Рутгерса.

Він зазначає, що сірка, яка входить до складу метіоніну, захищає клітини від забруднюючих речовин, уповільнюючи процес старіння клітин і має важливе значення для поглинання селену і цинку.

За словами Лейстека, новий метод включав введення бактеріального гена кишкової палички в геном рослини. Фермент бактерії впливав на виробництво метіоніну в листках рослини, при цьому рівень амінокислоти в зернах кукурудзи збільшилася на 57%.

Вчені, що годували курей генетично модифікованою кукурудзою, дійшли висновку, що харчова цінність рослини збільшилася. Вони вважають, що буквально через декілька років дана технологія може завоювати неабияку популярність.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Косюк: Сьогодні ми стали реальним конкурентом світовим виробникам м’яса птиці

Про це заявив глава ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП) Юрій Косюк, пише Оbozrevatel.com.

«Коли в 90-х роках я шукав свою нішу і вивчав виробництво м'яса птиці в Бразилії та Америці, один зі світових виробників поцікавився, де знаходиться Україна. Тоді я пообіцяв йому, що через 15 років ми зустрінемося, але вже в Європі. Обіцянку свою я виконав ― сьогодні наша продукція стала реальним конкурентом бразильцям, а країна з імпортера м'яса птиці перетворилася на експортера», ― зазначив Косюк.

Він підкреслив, що при цьому у нього ніколи не виникало бажання працювати і жити за кордоном.

«Не так давно, в 2012 році був важкий момент, коли довелося на рік зупинити інвестиції. Я не готовий був миритися з тим, куди котиться країна. Але бажання залишитися на батьківщині було вище будь-яких побоювань, і я досі не пошкодував про свій вибір», ― підсумував Косюк.

Довідка:

МХП ― провідна компанія з промислового виробництва курятини в Україні з найбільшою часткою ринку і високою впізнаваністю брендів. МХП контролює всі етапи виробництва курятини: від вирощування зернових і олійних культур, виробництва комбікормів до виробництва інкубаційних яєць і вирощування бройлерного поголів'я, переробки, збуту, дистрибуції та продажу м'яса птиці (зокрема через франчайзингові точки МХП). До кінця 2016 року земельний банк компанії склав 370 тис. га землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.