178171

Найбільше за український мед платять у Швейцарії - 3,3 USD/кг

Про це повідомляє прес-служба ДП «Держзовнішінформ», пише УАК.

Так, у березні поточного року було експортовано 4042 тонн на суму 8,99 млн USD, що у натуральному вираженні на 3,8% більше, ніж у лютому (у вартісному вираженні у березні було експортовано на 2% більше).

«Середня експортна ціна у березні поточного року становила 2224 USD/т, що на 40 USD/т, або 1,8% менше, ніж у лютому. Всього за січень-березень 2018 року даного товару було вивезено 10140 тонн на суму 22,824 млн USD. Середня експортна ціна за вказаний період становила 2251 USD/т. Обсяг імпорту меду в Україну в січні-березні 2018 року становив лише 1 тонну на суму 8 тис. USD», – зазначає Антон Порембський, начальник управління досліджень агропромислового комплексу та хімічної промисловості ДП «Держзовнішінформ».

Основними імпортерами українського меду в січні-лютому поточного року були: Німеччина (1659 тонн, або 27% всього експорту за вказаний період), Бельгія (1080 тонн, або 18%), Польща (1028 тонн, або 17%), США (477 тонн, або 8%) та Литва (439 тонн, або 7%).

У той же час, за словами експерта, найбільш висока середня ціна спостерігалась при поставках комерційних обсягів товару в такі країни: Швейцарію (20 тонн, 3346 USD/т), Іспанію (120 тонн, 2612 USD/т), Туреччину (149 тонн, 2438 USD/т), Болгарію (20 тонн, 2398 USD/т) та Ізраїль (140 тонн, 2380 USD/т).

Варто наголосити, що середній рівень цін на натуральний мед інших країн-виробників при поставках в Європу (на умовах поставки CIF порти північно-західні порти Європи) в січні-березні 2018 року становив: Мексики – 3080-3465 USD/т, Китаю (білий та світло-янтарний) – 1680 USD/т, Бразилії (органічний) – 4300-4550 USD/т, Австралії (екстра світлий та світло-янтарний) – 4650-4675 USD/т, Аргентини – 2700-2940 USD/т.

Черкаське підприємство вирощує незвичайні гриби

Теґи: 

Це стверджує Кирило Вітряков, власник компанії «Естетік Фудс» (Черкаси) – єдиної, що промислово вирощує ерінги в Україні, повідомляє УМДІС, пише AgroTimes.

Його підприємство охоплює повний цикл виробництва ерінги: від виробництва міцелію в пробірці до упакованого гриба. Міцелій тут також роблять самостійно, для чого обладнана лабораторія.

Специфіка вирощування ерінги вельми відрізняється від виробництва як печериць, так і гливи. Основна відмінність – стерильність технології вирощування. Субстрат стерилізують в автоклаві.

«Якщо мішок субстрату 1,1 кг, гарний вихід – 450 г, –  каже Кирило Вітряков. – Буває і 300 г».

Ерінги компанія реалізує до кількох торговельних мереж, ресторанів, маленькі гриби – на місцевий ринок.

Наступного року бізнесмен планує збільшити обсяг виробництва до 1 тонни на день. Зараз купує і встановлює обладнання для механізації, облаштовує камери.

«Якщо припустити, що у мене обсягу (виробництва. – Ред.) вистачає задовольнити попит не тільки мереж, але й місцевих точок продажів, вся Україна на сьогодні, гадаю, зможе за день перемолоти тонни дві елінги», – зазначив Кирило Вітряков.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні здорожчали м'ясо та овочі, а цукор та гречка подешевшали

За даними інфляційного барометра, курятина подешевшала на 0,5% і коштує 91 грн за кілограм. Свинина додала в ціні майже 8%, а яловичина – 14,5%. Про це пише ТСН.

Зросли в ціні й овочі – буряк наполовину, картопля на 43%, а цибуля – на 20%.

Разом з тим є деякі продукти, які, навпаки, подешевшали. Незначне зниження ціни стосується цукру, сала, макаронів та гречки.

Ваш вибір 'Подобається'.

Аграрна технологічна революція врятує людство від голоду

Проте, аграрії вже зараз стикаються з проблемою малої врожайності через хвороби, що постійно мутують. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на колонку Крістіана Телла для Нового времени.

Феномен впровадження останніх ICT-винаходів у сільськогосподарській діяльності називають Smart Farming, або ж Третьою зеленою революцією. Цифрова трансформація зможе в декілька разів збільшити віддачу від сил і коштів, що вкладають аграрії, тому у цьому напрямі працюють всі глобальні гравці ринку.

Так, нещодавно почала розвиватись технологія точного землеробства. Аграрії, за допомогою спеціальних технологій (наприклад, знімки із супутників), збирають велику кількість даних та інформації на різних ділянках поля, які спеціальні програми обробляють та систематизують, що дозволяє легше встановлювати локальні причини хвороб або ущільнень. Це дозволяє свідомо приймати рішення щодо внесення добрив і засобів захисту рослин.

Обсяг зібраної інформації надзвичайно великий, тому у точному землеробстві зазвичай використовують великі дані (big data), які допомагають враховувати водночас і погодні умови, і швидкість вітру, і температуру ґрунту й історичну інформацію щодо клімату та стану ґрунту під час аналізу та прийняття рішень.

Автор також звертає увагу на те, що великі дані часто ідуть поруч із технологією штучного інтелекту (AI), який може допомагати аграріям у декілька способів. Так, завдяки глибокому навчанню (deep learning) аграрний "Siri" (особистий помічник на мобільному телефоні) може проаналізувати зібрані дані на полях, знайти і вивчити складні алгоритми і, як наслідок, надати рекомендації на базі предиктивного аналізу. Чим більше даних має штучний інтелект – тим точніший його прогноз майбутніх трендів. З часом технологія AI стане потужним інструментом, який допоможе організаціям справлятися зі зростаючою складністю сучасного сільського господарства.

Тому на думку Крістіана Телла, зараз людству немає нагальної потреби шукати нову планету, придатну для життя, адже нові технологічні рішення вже існують і вони поступово починають допомагати рятувати поля від хвороб та неврожайності. Головне, щоб аграріії та підприємці зрозуміли потенціал подібних технологій і активно їх розвивали.

Ваш вибір 'Подобається'.

Ціни на сою та соняшник ростуть завдяки переробникам

Вартість сої та соняшника в Україні продовжує зростати завдяки активізації закупівель переробниками, пише agro-business.com.ua.

Так, трейдери продають в порту сою без ГМО по 13000-13300 гривень за тонну, а сою з ГМО 12650-12850 гривень за тонну. Водночас переробники пропонують 12900-13200 гривень за тонну з доставкою на завод. А за наявності високого протеїну готові платити до 13000 з місця, незважаючи на наявність ГМО.

Тим часом на ринку соняшника активізується конкурентна боротьба між переробниками за вільні партії олійної культури. Вартість соняшника зросла до 12300-12500 гривень за тонну з доставкою на завод, але в деяких випадках переробники платять 12300-12400 гривень за тонну на місці.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Аграрії не зацікавлені в участі в урядовій програмі компенсації вартості сільгосптехніки

Про це свідчить опитування, проведене Всеукраїнською Аграрною Радою серед аграріїв, у обробітку яких знаходиться від 500 до 5000 га землі, повідомляє прес-служба.

«Я в основному купую імпортну техніку, вітчизняну – дуже рідко. Якість вітчизняної техніки значно гірша», - зазначив Володимир Голованьов, власник ТОВ «Торецьке», додавши, що урядова програма передбачає компенсацію вартості техніки лише на етапі купівлі. Але через її недостатню якість обслуговування вітчизняної техніки обходиться дорого..

Аграрій додав, що ще минулого року, коли ця програма була вперше запущена, ціни на техніку на вітчизняному ринку виросли 20% - рівно той відсоток, який мала відшкодовувати сільгоспвиробникам держава.

Крім того, за словами сільгоспвиробників, перелік виробників, чия техніка може брати участь в програмі, обмежений.

«Минулого року ми придбали три одиниці української техніки, по жодній з них не було компенсації. Просто тому, що цієї техніки не виявилось у переліку, затвердженому Міністерством аграрної політики і продовольства», - зазначив фермер Олексій Петров.

Нагадаємо, що в поточному році Кабінет міністрів України розширив програму часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 945 млн грн. У 2017 році на фінансування даної програми було передбачено 550 млн грн, з яких витрачено - менше половини.

Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн з 5,5 млрд грн у 2017 році.

Зокрема, Кабінет міністрів спрямував 4 млрд грн на підтримку галузі тваринництва, 1 млрд грн на підтримку фермерських господарств і кооперативів і 300 млн грн – на підтримку садівництва та виноградарства.

Однак на переконання самих аграріїв та провідних експертів галузі, цьогорічні порядки розподілу державної підтримки викликають значне занепокоєння як в частині їх загальної доцільності, так і невідповідності діючому законодавству України, оскільки затверджений механізм розподілу коштів неефективний та розроблений в інтересах конкретних великих гравців ринку.

Ваш вибір 'Цікаво'.