150670

Найбільші покупці українського зерна

За січень-вересень 2018 року експорт вітчизняних зернових зменшився проти минулорічних показників за відповідний період майже на 12% і становив 28 млн т. При цьому вартісні обсяги поставок знизились лише на 2% – до 4,8 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За дев’ять місяців 2018 року за кордон було продано 11,2 млн т пшениці (2,0 млрд дол. США), кукурудзи – 13,7 млн т (2,3 млрд дол. США), ячменю – 2,5 млн т (0,5 млрд дол. США).

Найбільшими покупцями українського зерна у січні-вересні 2018 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-вересні 2018 року склала 11,5% вартісних обсягів поставок, зазначив експерт.

Помітні частки в українському експорті зернових припадали на Китай (8,8%), Іспанію (7,3%), Нідерланди (7,0%), Індонезію (5,9%), Саудівську Аравію (5,7%) та Італію (5,0%)

Разом з Тунісом, Іраном, Ізраїлем та Філіппінами названі країни приносять понад 2/3 доходів від всього експорту продукції даної групи, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 найбільш популярних вітчизняних агрокомпаній

Про це свідчать результати контент-аналізу Semantrum, пише agroportal.ua.

Так, про МХП в медійному полі було 869 публікацій.

На другому місці за кількістю згадувань — «Кернел», про нього писали в пресі 679 разів.

На третьому і четвертому місцях у списку найбільш часто згадуваних агрокомпаній — «НІБУЛОН» і UkrLandFarming з показниками 547 і 539 публікацій відповідно.

На п'ятому місці — «Астарта» з 395 згадками за жовтень.

«Мало розуміти рівень негативу чи позитиву по компанії, слід також брати до уваги і впливовість і охоплення джерела інформації, що поширює публікації», — зазначають експерти.

Абсолютним лідером за часткою згадок в дуже великих і великих ЗМІ став у жовтні UkrLandFarming. Серед усіх публікацій про холдинг Бахматюка частка матеріалів у впливових медіа — 43%. На другому місці — «Астарта» (23%), на третьому — МХП (20%) та «НІБУЛОН» (20%).

Найбільш згадуваною персоною серед загального числа публікацій про ТОП-5 агрокомпаній жовтня був Олег Бахматюк, про нього згадували 591 разів.

На другому місці за кількістю згадувань (423) — Юрій Косюк. Трійку лідерів завершує Андрій Веревський — 195 публікацій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 мікроорганізмів в молочних продуктах з ринку

Асоціація виробників молока (АВМ) склала ТОП-5 найрозповсюдженіших мікроорганізмів в молочних продуктах, що продаються на ринках:

1. Кишкова паличка — інфекція проявляється діареєю з включенням прожилок крові. Найчастіше джерелом стають сире молоко і м’який сільський сир.

2. Золотистий стафілокок — потрапивши в організм людини виробляє токсин, який травмує органи й формує на них гнійники. Провокує сильну блювоту.

3. Стрептококи — викликають гостре отруєння, ангіну та навіть менінгіт.

4. Сальмонела — швидко розмножується в сирому молоці та молочних продуктах, вражає печінку та викликає сильне отруєння організму, діарею і пропасницю.

5. Грибки та дріжджі — найчастіше зустрічається кандида альбіканс, що викликає кандидоз. Вони вражають слизові оболонки та органи. При серйозному ураженні може викликати навіть такі симптоми, як сльозотеча білого кольору.

«За результатами досліджень, що були проведені Асоціацією виробників молока разом з журналістами ТСН, в ході якого довільно було відібрано 5 зразків молока зі стихійних та організованих ринків. Мікробіологічні аналізи показали, що саме в базарних молочних продуктах було перевищено всі можливі норми патогенної забрудненості, зокрема фекальними бактеріями та кишковою паличкою», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ.

«Варто зауважити, що крім бактерій, в молочних ринкових продуктах часто зустрічаються й антибіотики. Продавців не хвилює, що таке молоко не можна реалізовувати. Їх цікавить заробіток. Крім того, в основному, молоко на ринках продається в пластиковій тарі, яка може бути родом навіть із сусіднього смітника. Такі пляшки мають власне бактеріальне забруднення, що є додатковою порцією мікроорганізмів в складі молока», — зауважив Андрій Білан, директор лабораторії якості молока Uman Labs.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 інвестицій у будівництво об'єктів АПК

Про це пише Latifundist.com.

Сума інвестицій МХП склала $300 млн.
У ТОП-10 інвестицій у будівництво об'єктів АПК за останні 5 років увійшли:

1. МХП (друга лінія виробництва Вінницької птахофабрики) — $300 млн.
2. Allseeds (олійноекстракційний завод в Одеській області) — $200 млн.
3. «НІБУЛОН» (два перевантажувальних термінали для зернових та олійних культур: філія «Хортиця» та філія «Голопристанська») — $200 млн.
4. Bayer (насіннєвий завод) — $200 млн.
5. Bunge (олійнопереробний завод і перевалочний комплекс у Миколаївському порту) — $180 млн.
6. «М. В. Карго» (зерновий термінал в порту Южний) — $150 млн.
7. COFCO Agri Ukraine (зерновий термінал в Миколаївському порту) — $75 млн.
8. Risoil S. A. (зерновий термінал на Чорноморському морському порту) — $70 млн.
9. «Астарта-Київ» (3 елеватори в Полтавській області) — $36 млн.
10. Agrofusion (3-й завод компанії з переробки томатів «Східний») — $35,4 млн (1 млрд грн).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 країн-споживачів українських макаронних виробів

Про це повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB) посилаючись на дані Державної фіскальної служби України.

Відмітимо, що у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, обсяг експорту в даному сегменті зріс на 13% (16,8 тис. т), а загальна вартість товару збільшилася на 19%.

«Зріс обсяг експорту до Німеччини (на 26%), Російської Федерації (на 23%) та до Великої Британії (на 9%) у порівнянні з попереднім роком», - повідомляють в UFEB.

Топ-5 країн, що споживають українські макаронні вироби:

1. Російська Федерація (17% від загального експорту);
2. Республіка Молдова (12%);
3. Велика Британія (10%);
4. Німеччина (9%);
5. Румунія(6%).

«Ринки Великої Британії, Німеччини та Нідерландів характеризуються великими обсягами споживання макаронних виробів на одну особу, значним імпортом товарів та загальним зростанням місцевого ринку. Дані фактори створюють сприятливі можливості для входження на ринок нових гравців, в ролі яких можуть знаходитися і українські експортери», - додають в аналітичному відділі.

Зазначимо, що Італія залишається головним постачальником цього сегменту, задовольняючи потреби таких країн: Німеччини, США та Франції. Також, Туреччина продовжує стабільно нарощувати свій експорт, що дозволило їй стати другою країною-експортером, поступаючись лише Італії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якому коньяку надають перевагу українці

Якщо п'ять років тому частка імпортної продукції становила більшу половину ринку, то в минулому році покупці віддавали перевагу вітчизняним коньяку і бренді, що відносяться до середньої і дешевої цінових категорій, пише Pro-Consulting.

Серед українських коньячних торгових марок найбільш популярним з великим відривом є «Закарпатський». Крім нього, в трійку лідерів входять «Bolgrad» і «Шустов».

В імпортному сегменті коньяків лідирує ТМ «Hennesy». Інші, менш розкручені, французькі торгові марки поступово здають позиції грузинським і вірменським. Так, «Старий Кахеті» і «Eristavi» вже вийшли на друге і третє місця по перевагах споживачів, обігнавши «Remy Martin» і «Martel», а в спину їм вже дихає ТМ «Арарат».

З великими проблемами зіткнулися українські виробники коньяку в зв'язку з закриттям можливості експорту їх продукції в Росію. У 2013 році до східного сусіда йшло 83,3% від усього обсягу закордонних поставок. Знайти повноцінну заміну такому величезному ринку збуту поки не вдалося. Сьогодні експортний потік набагато поступається в розмірах і більш сегментований за різними напрямками.

Перспективи подальшого розвитку ринку коньяку в Україні залишаються досить туманними. З одного боку, зростання  доходів населення повинно привести до пожвавлення попиту, але з іншого, ринок пригнічують мінімальні ціни, що підвищуються і акцизи на алкоголь. Таке державне регулювання призводить до того, що легальні виробники втрачають свої позиції і ринок все більше занурюється в тінь, частка якої сьогодні становить від 50% до 70% загального обсягу. Стан коньячної галузі в середньостроковій перспективі буде залежати від успішності боротьби з нелегальними виробниками і пошуку нових каналів експорту.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview