Найбільший дохід принесе вирощування кропу

Згідно з розрахунками Pro-Consulting, найбільше вкладень — 82% — доведеться витратити на облаштування теплиць, пише agroday.com.ua. Близько 11% піде на закупівлю обладнання й матеріалів.

Планується, що тепличне господарство на 3 га буде вирощувати кріп, петрушку, латук, кінзу, салат, базилік. Стільки ж відводиться під огірки і томати.

Найбільший дохід принесе вирощування кропу — 21%. Друге місце за обсягом виручки займають огірки, третє — помідори. Дещо менше вдасться заробити на петрушці або салаті.

Загальний річний дохід теплиці складе €4,8 млн, а рентабельність продажів — 35%.

Зайняти свою нішу новому бізнесу дозволять хороші перспективи ринку овочів та зелені закритого грунту, кажуть в Pro-Consulting. На сьогодні 50% огірків, які споживають українці, тепличні. Таким же чином вирощується 44% помідорів і 6% зелені.

При цьому вітчизняна теплична продукція забезпечує 20% внутрішнього ринку. Очікується, що в найближчі 5 років споживання овочів і зелені зросте в 3-5 разів.

Всього на даний час в Україні функціонує 250 га промислових овочевих теплиць.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Вчені навчилися змінювати стать корів

В рамках проекту «Boys Only» («Тільки хлопчики») дослідникам вдалося вставити ген SRY в клітини шкіри бика-виробника, щоб він давав або звичайних бичків чоловічої статі, або телят з двома Х-хромосомами, але з геном SRY. Цей ген дозволяє змінювати статеві ознаки тварини і нарощує масу м'язів, пише tehnot.com.

Проект веде Елісон ван Еіненнам, яка вже вивела безрогих молочних корів. На жаль, поки що такі бики безплідні, тому їх доводиться виводити лабораторним шляхом.

Як зазначається, при цьому вони на 15% ефективніше корів в плані набору м'язової маси, що необхідно для виробництва яловичини. Також це дешевше, ніж штучне осіменіння, яке дає чоловіче потомство.

При цьому зазначимо, що в США генна модифікація поки що мало поширена. Раніше Елісон ван Еіненнам отримала дозвіл на розведення одного генномодифікованого виду — швидко зростаючого лосося.

А адміністрація колишнього президента США Барака Обами в січні минулого року видала указ про те, що тварини, які зазнали генного редагування CRISPR, прирівнюються до нових видів ліків і вимагають складних і дорогих випробувань на безпеку. Поки що Дональд Трамп не скасував це рішення, хоча багато компаній лобіюють це. Однак, схоже, ситуація змінюється, адже проект Елісон ван Еіненнам фінансує Міністерство сільського господарства США. Єдина умова — щоб отримані організми були стерильні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Великі агрохолдинги спекулюють на відшкодуванні ПДВ

Найбільшого експортера соняшникової олії "Кернел" запідозрили у співпраці з конвертаційними центрами задля мінімізації сплати податку на додану вартість (ПДВ) до бюджету і отримання додаткової вигоди. УНН поцікавився у голови асоціації "Аграрний союз України" Геннадія Новікова, наскільки поширені такі зловживання в агросекторі та хто мав би їм запобігати.

"Отримати повернення ПДВ зараз можливо лише тим компаніям, які експортують продукцію. Можливості для експорту для середніх і малих компаній в Україні не існує. У нас у цьому плані монополізований експорт світовими величезними компаніями і компаніями-холдингами, які мають свої трейдерські компанії.

Тому, такі зловживання можливі, де є великий бізнес і велика концентрація земельного банку. Сьогодні у кожній галузі і в сільському господарстві також є люди, які працюють над зниженням податкового тиску або переховуванням від податків, у тому числі така ж ситуація з ПДВ. Сказати, що це неможливо в аграрному секторі, ніхто не може, бо аграрний - такий же бізнес, як і інші", - сказав Г.Новіков.

Експерт наголосив, що без участі податкової інспекції (ДФС) створювати корупційні схеми з відшкодування ПДВ практично неможливо.

"Нині існує електронна система декларування і електронна система ПДВ, тому, якщо це і можливо, то тільки з відома ДФС. Тобто, тут однозначно присутня корупційна складова. Зараз податкова може зловити порушників, не відходячи від комп'ютера. Сільськогосподарські підприємства здають масу документів у податкову інспекцію, що якщо нею скористуватися, то, в принципі, такі ситуації були б не можливі", - сказав Г.Новіков.

Нагадаємо, компанія "Кернел" є лідером з відшкодування ПДВ серед агрокомпаній. Успіх компанії пов'язують із її співвласником - народним депутатом, членом податкового комітету ВР Віталієм Хомутинніком.

Водночас, "Кернел" став фігурантом одразу декількох кримінальних проваджень за фактами незаконного виведення валюти за кордон та співпраці з конвертаційними центрами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Купуйте українське: експерти розповіли про небезпеку польських сирів

У ході перевірки фахівці відомства виявили, що 100% польських сирів були привезені в Україну без супровідних документів, митної та транспортної накладної. При цьому половина української продукції, за офіційними даними, також є фальсифікатом, пише etcetera.media.

Польська молочка і м’ясні продукти користуються все більшим попитом в Україні. Тверді сири коштують на 10-25% дешевше за вітчизняні. Крім того, багато покупців вважають товари з ЄС більш якісними.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Доїть, фермери, молоко - будете здорові

Плюс 32,5% - саме так було з прибутками від виробництва молока в 2017 році по відношенню до 2016 року у тих професійних виробників, ефективність виробництва у яких лишилася на рівні попереднього року. Ті ж, хто підвищив ефективність, мають додати до цих прибутків ще й ці відсотки.


 

Що це означає? А це означає, що середній ефективний виробник молока, що має 500 голів, отримав додатково 2-3 млн грн. прибутку за 2017 рік. 

По рівню умовної прибутковості виробництва ми повернулися до 2014 року. Однак ефективність за цей період підвищилася суттєво в більшості підприємств. Тому можна сміливо говорити, що 2017 рік для молочників був найприбутковішим за останні 5 років.

Хочу поділитися ще однією цікавою цифрою, яка говорить про унікальність 2017 року для молочників – це був найстабільніший рік в історії молочної галузі України! Загальна сума абсолютних коливань УМІ за рік склала 46%. Іншими словами, прибутковість галузі коливалася в 2,1 рази менше, ніж лише рік тому! Нічого подібного ще ніколи в історії Українського молочного бізнесу не було.

Це означає, що професійність нашого молочного скотарства зростає, сезонність цінових коливань знижується, і це дуже добре. Бо всі ми прагнемо до прогнозованості і стабільності. То ж фіксована ціна на молоко на рік – це вже цілком можлива і не така вже віддалена перспектива.

Але що все це означає? До чого це призведе в майбутньому?

І тут вже стає цікаво. Насправді, дуже багато зараз нових проектів в молочному тваринництві. Практично всі ефективні виробники розширяють виробництво. І ці приклади успіху не дають спокійно спати їхнім сусідам, багато з яких також наважилися на модернізацію молочних ферм.

Яскравим показником розвитку професійного виробництва молока в Україні, особисто для мене, є значне збільшення попиту на кваліфікованих працівників галузі. Якщо ще на початку 2017 року в Україні в молочних господарствах працювали ветлікарі з зарплатами на рівні 4-5 тис. грн на місяць, то зараз на вакансії ветлікарів з зарплатою нижче 8-10 тис. бажаючих знайти дуже важко.

Відповідно, виробництво молока в професійних господарствах, за попередніми оцінками, зросте досить різко вже в 2018 році.

При цьому, виробники і далі лишаються слабкою ланкою молочного ланцюжка, яка, тим не менше, починає «оживати».

А світовий ринок, тим часом, після кількох місяців руху вниз, трошки стабілізувався. Аналітики розходяться в прогнозах – хто говорить, що ціни будуть падати, а хтось стверджує, що будуть рости. Та й не буває точних прогнозів в принципі. Тому потрібно орієнтуватися на те, що ми маємо в Україні.

А маємо ми наступне:
а) збільшення пропозиції якісного молока від професійних господарств;
б) здешевлення молока від господарств населення завдяки потенційному вилученню молока другого ґатунку з офіційної переробки, що абсолютно не означає, що це молоко не надійде на переробку (насправді провідні переробники вже давно його не беруть, а ті хто брав, а також «тіньові» переробники, як брали, так і будуть брати це молоко, просто воно буде їм коштувати менше – вже коштує менше, до речі);
в) занадто повільне підвищення ефективності переробки молока в Україні і занадто слабка робота з просування експорту молочних продуктів порівняно з розвитком виробництва.

Тому, якщо нас не підтримає світовий ринок, прибутки виробників молока в 2018 році, з високою імовірністю, знизяться. Я думаю, що варто очікувати зниження УМІ на 10 процентних пунктів. Тому, тим, хто хоче заробити стільки ж грошей, як в 2017 році, варто пошукати способів підвищення ефективності десь на 10%. Для більшості виробників, що й далі доять непристойні 4-5-6 тонн на корову за рік, це цілком до снаги. Звичайно, якщо є бажання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Скільки доведеться викласти українцям за хлібину

Цьогоріч експерти прогнозують здорожчання хліба в Україні на чверть. Цьому передує декілька причин – різке зниження наприкінці року курсу національної валюти, високі ціни на енергоресурси та паливно-мастильні матеріали, а також зростання витрат на оплату праці та відміна спеціального режиму оподаткування для сільгоспвиробників.

Дорожчатиме головний продукт поступово. Скільки гривень доведеться викласти українцям за одну хлібину і з чим насправді пов’язано суттєве збільшення ціни, виданню Persona.Top розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

За минулий рік хліб в середньому подорожчав на 25%, що майже вдвічі вище від загального показника споживчої інфляції, яка в Україні за підсумками 2017 року склала 13,7%.

"Якщо на початку минулого року, за даними Держстату, кілограм хліба пшеничного з борошна першого ґатунку коштував 10,90 гривень, то в кінці грудня вже – 13,30 гривень. Хліб житній подорожчав із 10,60 до 13 гривень за кілограм", – говорить заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради.

Хлібина «Українського» може підскочити в ціні на 4 гривні

Як стверджує експерт, за прогнозами фахівців у 2018 році хліб зростатиме в ціні в середньому до 2% щомісячно, і до кінця року подорожчає більш як на чверть.

"Приміром, найбільш вживані «Хліб Український» вагою 950 грамів, який зараз в київських супермаркетах коштує біля 14 гривень, може подорожчати до нечуваних 18 гривень за хлібину, а «Батон» вагою 500 грамів – з 9 до 11 гривень", – прогнозує Денис Марчук.

Здорожчало борошно – зросла ціна на хліб

За словами Дениса, ціни вгору штовхало подорожчання головного інгредієнта хліба – борошна, яке в структурі його собівартості займає близько 40%.

"Борошно в минулому році подорожчало на 15%, або більш як на гривню – з 8,76 до 10,10 гривень за кілограм. Однією з причин подорожчання борошна є підвищення експортних цін на зерно, яке протягом року піднялося в ціні зі 165 до 190 доларів за тону. До того ж, за підсумками 2017 року ми зібрали близько 62,3 мільйони тон зернових, що на 3,8 мільйонів тон менше, ніж у 2016 році. Зменшення врожайності зернових при сприятливій експортній кон’юнктурі зумовлюватиме підвищення попиту на внутрішньому ринку та штовхатиме вгору ціни на борошно", – пояснює експерт.

На вартості хліба відображається падіння нацвалюти

Однак найбільше на зростання вартості хліба впливає девальвація національної валюти, а також часто необдумана податкова та регуляторна політика держави.

"За офіційним курсом Національного банку, вітчизняна валюта з 1 грудня 2017 року по 10 січня 2018 подешевшала більш як на гривню – з 27,15 до 28,32 гривні за американський долар. За нашими спостереженнями, це викликає зростання вартості хліба в середньому на 50 копійок", – пояснює механізм зростання ціни на хліб Денис.

Як стверджує експерт, зважаючи на те, що держбюджет на 2018 рік сформований на прогнозі курсу 30,1 гривня за один американський долар на кінець року, то можна передбачити, що тільки по причині здешевлення національної валюти вартість хліба зросте більш як на гривню.

Електрика стала дорогою – чекаймо здорожчання продукту номер один

На подорожчанні хліба позначилося і підвищення цін на електроенергію для промислових споживачів.

"Як ми знаємо, наприкінці грудня НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) підвищила оптово-ринкову ціну на електроенергію для промислових споживачів на 9,5%. З 1 квітня відбудеться ще одне збільшення – на 6,1%. Таким чином ціна на електроенергію зросте майже на 16%. Це суттєво вплине на подорожчання хліба. Адже багато хлібопекарень використовують електричні печі", – каже Денис Марчук.

Як на ціну хліба впливає зарплата

Ціну на хліб штовхає вгору і підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року до 3723 гривень.

"Річ у тому, що зі зростанням мінімальної зарплати для виробників зростають як витрати на оплату праці, так і податкові відрахування. Для багатьох з них це виявляється непосильним тягарем", – пояснив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради.

Можливе здорожчання хліба і на 40%

Також Денис відзначив, що якщо протягом року виникатимуть непередбачувані суб’єктивні чинники, якими полюбляє радувати уряд, наприклад, кардинальна зміна податкового законодавства, чи чергове зростання витрат на енергоресурси, то до кінця року хліб може подорожчати ще на 30-40%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.