Найбільший та найгірший агрохолдинг: як держава управляє своїми землями

У дискусії довкола того, хто виграє від земельної реформи, як правило, називають агробізнес, рідше — власників паїв. Держава у цьому переліку фігурує рідко. Однак саме вона володіє величезним активом земель, через що її називають найбільшим агрохолдингом країни, у власності якого зосереджено близько 25% земель.

Економічна віддача від цих земель низька, бо використання значної їх частини держава не контролює, а рівень ефективності державних підприємств поступається приватним. Аналіз даних дозволяє стверджувати, що держава — не лише найбільший, а й найгірший агрохолдинг, через який держбюджет втрачає мільярди.

Найбільший агрохолдинг України

10,5 млн га або понад 25% аграрних земель України перебуває в державній та комунальній власності, з них 8 млн га — рілля. Для порівняння: сукупна, тобто разом з приватною, площа ріллі в Німеччині становить 12 млн га, у Швейцарії — 500 тис га.

Порівняння ефективності виростання незначної частки державних земель вже наводилося. Там мова йшла лише про 470 тис га земель, які перебувають у підпорядкуванні Мінагропроду. Однак це питання варто розглянути ширше.

Державні землі включають в себе землі запасу, сформовані під час розпаювання. За офіційними даними, на початку 2019 року 1,4 млн га державних земель були передані в оренду аграрним виробникам. У користуванні державних підприємств перебуває близько 550 тис га, землі Національної академії аграрних наук (НААН) становлять ще близько 450 тис га. Це все, що відомо про використання понад 10 млн га.

Важливий факт: лише менше 20% всіх державних земель зареєстровано в Державному земельному кадастрі. Встановити площу зареєстрованих державних земель і земель, переданих в оренду, неможливо через брак інформації.

Офіційна інформація є лише про 1,6 млн га державних сільськогосподарських земель, зареєстрованих в Держземкадастрі. Важливий висновок: держава не контролює використання більшості аграрних земель державної власності. Очевидно, що це призводить до втрати значних доходів держави та до корупції.

 

Відсоток площ зареєстрованих державних земель у Державному кадастрі України, грудень 2017 року

Найгірший агрохолдинг України

Оцінити ефективність використання державних земель непросто, але можна сформувати картину з основних складових: ефективність роботи державних підприємств, ефективність використання земель НААН, ефективність використання державних та комунальних земель, які перебувають в оренді приватних виробників.

Ефективність роботи державних підприємств

Неефективність, корупція, монополія, проблеми з корпоративним управлінням, політичний вплив — ось такі асоціації викликало словосполучення "державне підприємство" в учасників конференції ЄБРР, присвяченій державним підприємствам.

Цю ж думку підтверджує дослідження, яке порівнює ефективність державних та приватних підприємств: перші суттєво поступаютьсядругим. Це також пояснює, чому держава давно сприймається у світі як переважно неефективний власник.

 

 

Україна тут не є винятком. За даними ЦЕС, середня прибутковість державних підприємств в країні на три відсоткові пункти менша, ніж приватних. Це означає, що держава як власник не змогла отримати близько 5 млрд грн лише за один рік. Державні підприємства в аграрному секторі виявилися ще більш неефективними.

Власний аналіз виявив таку закономірність: в середньому в розрахунку на 1 га земель державні аграрні підприємства генерують менше від приватних підприємств доданої вартості на 106 дол, чистого прибутку — на 55 дол, виручки — на 218 дол.

 

Показники ефективності діяльності державних та приватних сільгосппідприємств в розрахунку на 1 га земель

 

Кожна з наведених вище цифр ще більше вражає, якщо їх подавати у відносному виразі. Наприклад, 106 дол меншої доданої вартості — це майже на60% менше порівняно з приватним сектором. У масштабах всієї землі, яку обробляють державні підприємства — це майже 60 млн дол або 0,5% втраченої доданої вартості щороку.

Ефективність використання державних земель НААН

НААН підпорядковано 10 наукових центрів, 30 інститутів, 10 дослідних станцій, біосферний заповідник, 180 дослідних господарств та десять інших організацій. За п'ять років кількість співробітників зменшилася з 20 тис до 5,9 тис. У користуванні академії та її підприємств — 450 тис га аграрних земель, з яких 364 тис га — рілля.

Про роботу установи є багато різної і часто суперечливої інформації, тому для оцінки ефективності краще послуговуватися даними академії. У 2018 році вона відзвітувала, що з 1 га ріллі господарства реалізовують продукції на 12 тис грн. Швидше за все, це дані за 2017 рік, тож у доларовому еквіваленті це близько 430 дол виручки.

Це значно нижче за середні агреговані показники реалізації продукції, про які звітує Держстат. За 2017 рік усі сільськогосподарські підприємства реалізували продукції на 16,4 тис грн в розрахунку на 1 га земель та 18,4 тис грн на 1 га ріллі. Отже, за виручкою продуктивність НААН на 35% менша за середні показники в галузі.

НААН звітує, що валовий прибуток за 2017 рік становив 723 млн грн. На 1 га ріллі це 2 тис грн або 73 дол. Для порівняння: весь сектор у 2017 році дав 7,2 тис грн (270 дол) доданої вартості на 1 га земель або9,5 тис грн (349 дол) на 1 га ріллі.Тобто продуктивність НААН за валовим прибутком на 1 га ріллі майже уп'ятеро нижча.

Ефективність використання державних земель у приватній оренді

В оренді аграрних виробників перебуває 1,4 млн га державних земель. Що отримує з цього держава? Чи з усіх полів надходить орендна плата до бюджету країни? Оскільки у державному земельному кадастрі зареєстровано менше 20% державних земель, то зрозуміло, що з решти полів казна коштів не отримує.

Щодо орендної плати за зареєстровані землі, то тільки з 2016 року продаж прав оренди на державні поля став обов'язковим через аукціони. Наразі продаж таких прав відбувається через платформи СЕТАМ та ProZorro. Не вдаючись в деталі проведення аукціонів, з точки зору ефективності цікавим є такий факт.

За інформацією Держгеокадастру, загальна площа переданих в оренду на земельних торгах ділянок у 2017 році становила 42,5 тис га, у 2018 році — 58,7 тис га.

Середня орендна ставка за результатами аукціонів зросла з 14,73% від нормативної грошової оцінки (НГО) у 2017 році до 19,13% від НГО за неповний 2018 рік. Середня орендна ставка до запровадження земельних аукціонів становила: 4,3% — у 2013 році, 5,3% — у 2014 році, 6,9% — у 2015 році, 10,2% — у 2016 році.

Однак наразі лише близько 0,1 млн га державних земель передано в оренду за справді ринковими ставками і через аукціони. Решта перебуває в оренді за вкрай низькими ставками. З більшості земель держава, швидше за все, не отримує нічого.

Як підвищити ефективність використання державних земель

Висновок очевидний: держава не є ані ефективним власником земель, ані ефективним управлінцем аграрними підприємствами.

Є й хороша новина: це може бути значним джерелом економічного зростання. Наразі на поверхні два основні напрямки підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель.

Перший — реалізація права оренди через аукціони.

Практика земельних торгів через СЕТАМ та ProZorroдає гарні результати, проте наразі обсяг реалізації землі доволі мізерний порівняно з обсягом всього ринку оренди державних земель.

Підвищення наповненості Держгеокадастру державними та комунальними землями пришвидшить цей процес, бо оренда неможлива без їх реєстрації у цьому відомстві.

Значна частина угод з неконкурентною орендною платою була укладена на тривалий термін, тож доведеться чекати, поки він сплине.

Нові землі можуть виставлятися на аукціон в міру їх відображення у кадастрі, і цей процес слід пришвидшити.

Другий приватизація державних підприємств та державних земель.

Це стосується державних підприємств та земель НААН. Цілком очевидно, що ні держава, ні академія не потребують такої значної кількості сільськогосподарської землі.

Цей напрямок потребує запровадження ринку землі. Утім, мова не про те, щоб розпродати державні землі. Йдеться про пошук ефективного власника.

Олег Нів'євський, викладач Київської школи економіки, страший економіст Проекту "Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні"

Джерело: Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Небезпечні залишки: навіщо досліджувати продукцію на залишковий вміст пестицидів?

Адже останнім часом покупці українського зерна з ЄС і Великої Британії почали дедалі більше цікавитися, якими пестицидами обробляють поля в Україні.

В Україні на сьогодні зареєстровано понад 4 000 препаратів, і чи не кожне господарство користується власними, унікальними системами захисту культур. Тому держава не може надати виробникові якийсь універсальний сертифікат. Натомість кожен аграрій, який хоче працювати на міжнародних ринках, повинен замовити індивідуальне дослідження своєї продукції на залишковий вміст пестицидів.

Читайте також: В Україні з’явиться навчально-науковий центр «Сучасні технології захисту рослин»

«У світовій практиці експортоване зерно і продукти його переробки повинні неодмінно відповідати Технічному регламенту ЕС чи іншим документам, прийнятим з метою захисту життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, а також для попередження дій, що вводять в оману партнерів, – розповідає керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест. –  В Україні ця практика досить розповсюджена. Однак із появою нових вимог з боку експортерів послуга починає користуватися дедалі більшим попитом. На жаль, сьогодні не кожна лабораторія може надати в повному обсязі такі послуги. Ми в «Інституті здоров’я рослин» проводимо дослідження на залишкову кількість пестицидів (понад 160 показників) і токсичних елементів у зерні, зернобобових культурах і продуктах їх переробки, крупах, кормах, комбікормах, плодоовочевій продукції та продуктах її переробки, натуральному меду й продуктах бджільництва. У перспективі плануємо додати до цього списку визначення мікотоксинів і показників якості».  

За даними трейдерів, зараз експортерам, які працюють на зовнішніх ринках, для підтвердження якості та безпечності своєї продукції досить скринінг-методу. Однак, наприклад, на мед європейці вимагають розширеного дослідження.

Читайте також: Як контролювати стан посівів озимих культур

«Методи для виявлення залишкових пестицидів у продукції ми застосовуємо різні – від скринінгу до хроматографії,– пояснює пані Ірина Перехрест. – Усе залежить від вимог замовника і показників, на які необхідно дослідити продукцію. Та в будь-якому випадку, навіть мінімальне дослідження може мати велике значення у збереженні здоров’я людини та довкілля. Крім того, визначення залишкової кількості пестицидів є важливим етапом дослідження ресурсів господарства й надання рекомендацій для їх покращення та відновлення».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посуха стане одним з найбільших викликів для АПК

Вчені стверджують, що 2019 рік стане найспекотнішим за всю історію людства. Науковці пов’язують цей факт з настанням фази Ель-Ніньо. Відповідні дослідження опубліковані у журналі National Geographic. За словами вчених, у момент приходу фази Ель-Ніньо поверхневі води східної частини Тихого океану теплішають.

«Чотири найбільш спекотні роки в історії були з 2015 по 2018, що спровоковано збільшенням викидів вуглекислого газу, які також за даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) досягли рекордного рівня», — йдеться в повідомленні.

Що стосується України, для різних регіонів наслідки потепління будуть різними, але прогноз вказує — матимемо більш теплі зими, особливо у північній частині, а літо стане на 2,5-3 градуси теплішим по всій державі.  

Опади у північних регіонах взимку зростуть і влітку зменшаться в усіх регіонах. Снігу буде менше, ніж зараз, бо збільшення температури на 1 градус призводить до зменшення кількості днів зі сніговим покривом на 10-15%.

У зв’язку зі змінами клімату, синоптики прогнозують  збільшення посушливості в найбільш родючих районах України.

Спекотна з суховійними явищами погода минулого року погіршила умови вегетації практично всіх сільськогосподарських культур. На багатьох площах відбулося висихання верхніх шарів ґрунту і значне зменшення запасів вологи. Через примхи природи вітчизняні аграрії недорахувались врожаю пшениці, ячменю, ріпаку.  Але найбільшої шкоди погода завдала сільгоспвиробникам Криму — посуха знищила більшу частину посівів, дозволивши зібрати тільки 760,5 тис. т. Такого низького врожаю в аграрній історії півострова в ХХІ столітті ще не було — в самому неврожайному 2013-му році аграрії зібрали 764,8 тис т зерна. Також плачевна ситуація з соняшником — у 2018 році його урожай ледь перевищив 46 тис т, що становить 38% від рівня 2017 року. У такому ж посушливому 2013 році кримські аграрії зібрали 109 тис т культури, тобто в 2,3 рази більше від нинішніх показників.

Тому, якщо прогнози вчених справдяться, аграріям слід готуватися до ще більшої посухи, ніж минулого року.  

«Зміна клімату ще більше підштовхує аграріїв замислитися над інструментами попередження наслідків від примх погоди для власної справи. Агрострахування — один з інструментів мінімізації збитків при втраті врожаю в разі несприятливих погодних умов. Страхування полегшує отримання кредитів і служить джерелом коштів для покриття частини витрат за кредитними зобов'язаннями при втраті врожаю, що знижує ймовірність банкрутства виробництва. Сільгоспвиробникам необхідно добре розуміти, що подальше ігнорування такого важливого механізму, як агрострахування, до добра не доведе», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Як свідчить практичний досвід, основна загроза для врожаю – це дефіцит вологи. Саме тому більш ніж дві третини страхових випадків у сільському господарстві – це посуха, яка є одним із основних погодних ризиків в Україні. Кілька останніх років показали, що майже все регіони країни не захищені від неї. Це, зокрема, підтверджує і минулорічна погода та дефіцит дощів, який спостерігався на більшості території України.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

«Одна з можливостей уникнути прогнозованих втрат через посуху – скористатися агрострахуванням. Тим паче, що сьогодні на вітчизняному ринку використовується багато страхових продуктів. Сільгоспвиробники можуть застрахуватися як від багатьох ризиків, таких як весняні заморозки, град, посуха, пожежа, або обрати захист від одного двох несприятливих факторів», - підкреслює Володимир Юдін.

Він зауважив, що українські сільгоспвиробники  не страхують свої посіви, бо сподіваються зекономити гроші.
 «Зрозуміло, що в першу чергу середні і малі агропідприємства думають про те, щоб придбати якісне насіння, ЗЗР, добрива та технічне обладнання. Страховка ж розглядається за залишковим принципом. Але без страховки дуже ризиковано управляти грошовими потоками. Насамперед, це стосується малих і середніх сільгоспвиробників. Тому що їх поля знаходяться в одному місці. І якщо буде посуха або град, то вони можуть знищити весь їхній урожай», - зазначає Володимир Юдін.

Читайте також: Як фермеру захистити свій бізнес: перспективи агрострахування в Україні

За його словами, більшість фермерів не володіють відповідною практикою агрострахування. Тому вони вкрай потребують консультації експертів ринку.

«Страхування повинно сприйматися як партнерство між страховою компанією і страхувальником, при якому кожна сторона дотримує свої зобов'язання і враховує інтереси іншої сторони. Діяльність "Аграрної Агенції АГРОС"  спрямована на пошук оптимальних страхових умов для фермера виключно серед перевірених часом страхових компаній. Ми враховуємо побажання клієнта і його фінансові можливості, консультуючи його щодо умов страхового договору. При цьому ми відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору про страхування», - зазначає Володимир Юдін.

На його думку, аграріям треба розуміти, що агрострахування - це надійний регулятор їх фінансових потоків, який забезпечує грошові надходження не від випадку до випадку, а постійно.

«Сільське господарство – не тільки одна з найважливіших, але і одна з найбільш ризикованих галузей економіки. Діяльність сільськогосподарських підприємств безпосередньо залежить від впливу стихійних сил природи, погодних і кліматичних умов. Поширення агрострахування стабілізує сільськогосподарський сектор економіки. Купуючи страховку, кожен рік фермер платить невелику суму, навіть якщо він нічого не втрачає. Але ця сума — найменша втрата, адже в разі великих збитків він ризикує втратити взагалі все. А при настанні страхового випадку, фермеру будуть відшкодовані всі втрати», - зазначає Володимир Юдін.


Довідка:
Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нові високоефективні рішення для надійного захисту посівів

Тому науковці та фахівці «UKRAVIT» постійно створюють нові, високоефективні рішення, які дозволяють максимально надійно захищати посіви, дбати про високу врожайність і успіх українського аграрія, а також оптимізувати виробничі витрати.

У 2019 році компанія виводить на ринок ряд нових високоефективних розробок: чотири протруйники, два гербіциди, два фунгіциди та один інсектицид. Вони стануть комплексним рішенням проблем, що давно назрівали у товаровиробників.

Групу протруйників представлять препарати фунгіцидної – Баріон (металаксил-м, 350 г/л), Каріоліс (флудиоксоніл, 25 г/л + металаксил-м, 10 г/л) і Рестлер (флудиоксоніл, 25 г/л) та інсектицидної дії – Екзор (тіаметоксам, 600 г/л). Вони будуть більшою мірою орієнтовані на насіннєві заводи і дозволять суттєво зменшити вартість посівної одиниці ріпака, кукурудзи та соняшника, що в цілому позитивно позначиться на оптимізації виробничих витрат аграрія. Одночасно, ці протруйники можуть застосовуватись у господарствах. Препарати контролюють широкий спектр хвороб та ґрунтових і ранньопіслясходових шкідників й мають високу окупність.

Читайте також: Від попиту до пропозиції: «UKRAVIT» нарощує об’єми виробництва

Гербіцидні новинки компанії орієнтовані на захист культур від найбільш шкодочинних бур’янів, які переважають на території України. Один з них, Кайліс (аклоніфен, 600 г/л), спрямований на післясходовий захист посівів соняшника класичного від дводольних бур’янів, в тому числі, й стійких до триазинової групи. Цього рішення вже давно потребували аграрії, які вирощують традиційні гібриди соняшника, особливо в регіонах із недостатнім рівнем зволоження. Одночасно, цей же гербіцид можна застосовувати й досходово. Друга новинка – гербіцид Галант (глюфосинат амонію, 150 г/л). Це – препарат суцільної дії/десикант для обробки посівів сільськогосподарських культур, який поєднує одразу дві функції – ефективне знищення бур’янів і підсушування насіння перед збиранням врожаю.     

Нові фунгіциди стануть незамінними помічниками для аграріїв не лише України, а й Грузії та Молдови. Адже один з них, Інферно (сірка, 800 г/кг), орієнтований винятково на садівників та виноградарів і стане важливим елементом захисту плодових і винограду, виходячи зі специфіки їх вирощування в цих країнах. Друга новинка, Захисник Екстра (тіофанат-метил, 310 г/л + флутриафол, 190 г/л), є двокомпонентним фунгіцидом на основі діючих речовин із різних хімічних класів. Зважаючи на те, що раніше аграріям доводилося робити бакові суміші з препаратів із цими діючими речовинами, фахівці «UKRAVIT» оптимально поєднали їх в одному фунгіциді та зареєстрували для використання у посівах соняшника й зернових колосових. Згідно результатів польових випробувань, новинка демонструє значно вищу ефективність, ніж поєднання бакових «партнерів», і забезпечує надійний захист посівів від хвороб. 

Читайте також: Агровиробники з усієї України зацікавлені у співпраці з «UKRAVIT»

Без перебільшення, «знахідкою» для eco-friendly виробників стане новітній двокомпонентний інсектицид Колібріс (тіаклоприд, 280 г/л + новалурон, 120 г/л) з унікальною формуляцією. Він володіє контактно-системною дією і включає діючі речовини з різними механізмами дії. Піклуючись про стан навколишнього природного середовища, вчені компанії обрали максимально безпечні для комах-запилювачів діючі речовини, що є дуже важливим для збереження корисних видів. При цьому препарат контролює надзвичайно широкий спектр шкідників із чотирьох рядів – Lepidoptera (Лускокрилі), Coleoptera (Твердокрилі), Hоmоptera (Рівнокрилі) та Diptera (Двокрилі) на усіх стадіях розвитку і попереджує появу у них резистентності.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Невеликі господарства економлять на комбікормах і сумішах

З іншого боку, без використання спеціально приготованих кормових сумішей неможливо в повній мірі підтримувати здоров'я і правильний набір маси у тварин, пише pro-consulting.ua.

При цьому, загальна кількість поголів'я як великої рогатої худоби, так і свиней продовжує зменшуватися. Зростає тільки кількість птиці. Причиною цього стали низька купівельна спроможність населення, яке віддає перевагу більш дешевому курячому м'ясу, а також фінансові та технологічні проблеми в галузі.

Вирощування птиці є більш привабливим видом бізнесу з точки зору швидкості оборотності засобів. Висока біологічна скоростиглість сучасних курчат-бройлерів, а також продуктивність курей-несучок забезпечується в тому числі і за рахунок застосування спеціальних сухих комбікормів. Сьогодні саме птахівництво є головним споживачем комбікормів і преміксів в нашій країні. Причому, великі тваринницькі холдинги, такі як МХП, ТОВ «Комплекс «Агромарс», корпорація «Агро-Овен», як правило, мають у складі потужності для самостійного виробництва кормів для своїх тварин.

Що стосується невеликих господарств, то нерідко ті економлять на придбанні комбікормів і сумішей і годують тварин і птахів чи не спеціально приготованими преміксами, а простим зернофуражем. Це часто призводить до порушень енергетичного та вуглеводно-жирового обміну в організмах тварин і загального зниження їхньої продуктивності. В кінцевому підсумку, замість зниження собівартості продукції, виходить її зростання.

Таким чином, збільшення обсягу ринку комбікормів і преміксів сприятиме розвитку тваринництва в Україні, підвищенню рентабельності виробництва, а значить і інвестиційної привабливості галузі. Важливим є і загальне оздоровлення економічної обстановки в Україні, зокрема, підвищення купівельної спроможності населення, а також розширення існуючих і знаходження нових каналів експорту української продукції тваринництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

М'ясне і молочне: огляд ринку тваринництва України та світу

Продукти тваринного походження займають значну частку в раціоні харчування людей. Навряд чи в доступному для огляду майбутньому людство відмовиться від споживання тваринної продукції, так як вона містить речовини, які критично необхідні для нашого організму, особливо в ранньому віці, пише pro-consulting.ua.

Для тваринництва України в даний час характерна така ж тенденція, як і та, що діє в аналогічній галузі Євросоюзу, хоча причини для їх існування різні. І там, і там стада сільськогосподарських тварин скорочуються. В Україні це викликано зниженням рентабельності виробництва через, з одного боку, збільшення вартості їх змісту, з іншого - проблем з реалізацією по ефективної ціною через невисоку купівельну спроможність населення і обмежень з експорту.

В Європі поголів'я також зменшуються, але інших причин. Головними з них є:
- проведення політики зниження викидів фосфатів;
- перехід на органічне виробництво;
- непопулярність фермерства як бізнесу серед молодих людей.

На ринку ЄС продукція тваринництва також знижується в ціні і падає рентабельність її виробництва. Це особливо відчутно б'є по аграріям «молодих» членів Союзу, таких як держави Прибалтики.

Однак, затовареність тваринними продуктами характерна не для всіх регіонів світу. Наприклад, в Йорданії поголів'я худоби зростає, незважаючи на проблеми з пасовищами і кормами для нього. Значна кількість біженців з Сирії забезпечує зростання обсягу ринку. Та й сама Сирія, у міру стабілізації ситуації на її території, вже почала відновлювати своє тваринництво. Курс на нарощування поголів'я тварин також взяли Єгипет, Іран, Саудівська Аравія, Китай, Росія.
В Україні є всі умови для успішного розвитку тваринницької галузі - багата кормова база, багаторічний досвід і недорога робоча сила. Основною перешкодою для зростання є обмежені можливості по збуту продукції. Зі збільшенням купівельної спроможності населення і розширенням експортного потоку ці обмеження будуть послаблюватися і тваринництво нашої країни отримає більше ринкового життєвого простору.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview