Найбільший український агрохолдинг вирішив закрити свій філіал

Про це компанія повідомила в системі розкриття інформації НКЦБФР, передає Інтерфакс-Україна.

Відзначимо, що в 2016 році МХП почав реконструкцію птахофабрики Орель-Лідер з будівництвом нового пташника і розширенням інкубаторію для яєць.

За інформацією на сайті агрохолдингу, виробництво м'яса птиці на даному комплексі в 2017 році досягло 105 тис. тонн, потужність інкубаторію - 75 млн яєць на рік.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский і ін. Земельний банк компанії до кінця 2017 року складав близько 370 тис. га.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, в тому числі, на його підприємствах в Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд визнав нечинним рішення щодо підвищення антидемпінгових мит на добрива

Шостий апеляційний адміністративний суд визнав нечинним рішення судді Аблова Є.В. щодо збільшення антидемпінгових мит на Карбамід і КАС походженням з РФ, яке було прийнято на вимогу ПАТ «Азот», ПАТ «Концерн Стирол» та ПАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», що входять до групи компаній Ostсhem Дмитра Фірташа. Про цн повідомляє прес-служба ВАР.

Частково задовольнивши їх вимоги, Аблов на власний розсуд та без проведення відповідних судових експертиз встановив, що для визначення собівартості товару та антідемпінгової маржі необхідно приймати розрахунок не ціни на газ в Україні, а в Німеччині.

27 листопада 2018 року шостий апеляційний адміністративний суд закрив провадження та визнав нечинним рішення судді Аблова.

Коментуючи дане рішення, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов заявив: «Ми з самого початку говорили про те, що введення заборонних мит і ембарго на імпорт російських азотних добрив не тільки незаконн, але і безглуздо, тому що завдасть непропорційно більших збитків українській економіці, ніж російській. Так і вийшло, нашим хімічним підприємствам ми не допомогли, вони продовжують простоювати, а місце росіян на українському ринку займають постачальники з інших країн. При цьому національний споживач - українські аграрії страждають від вкрай високих цін - зараз ціни на добрива в Україні одні з найвищих в світі і перевищують ціни на них у конкуруючих з нами росіян на 20-50%».

«Ми раді, що нашу правоту тепер підтверджують суди. Однак, це тільки перший крок. Ми чекаємо результатів розгляду наших позовів і по самим рішенням МКМТ, які також були прийняті в незаконний спосіб і завдали істотної шкоди розвитку аграрної галузі», - додав він.

Нагадаємо, підприємства групи Ostchem у судовому порядку вимагали від Мінекономрозвитку провести повторний розрахунок та збільшити антидемпінгові мита на азотні добрива з РФ, які, відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2016, були встановлені на рівні від 4,19% до 31,84% для різних виробників.

Указом Президента України 14 травня 2018 року було введено в дію рішення РНБО щодо запровадження санкцій проти всіх російських постачальників мінеральних добрив за винятком підприємства Мінеральні добрива (Россошь), що належить Аркадію Ротенбергу, який виступив керівником будівництва Кримського мосту.

За даними агенції «Маркер», станом на 1 листопада перевищення ціни внутрішнього ринку (без ПДВ) над ціною FOB Чорне море по аміачній селітрі склало 104,80 дол./тона (55,01%), по карбаміду – 61,20 дол./тона (20,92%), по карбамідно-аміачній суміші – 21,80 дол./тона (9,81%). У той же час, скорочення споживання калійно-фосфорних добрив через їх дефіцит на ринку за результатами 9-ти місяців 2018 року склало понад 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Холдинг OstChem так і не погасив заборгованість перед українськими аграріями за оплачені ще у 2016-2017 роках, але не поставлені добрива. Це спростовує висновки Мінекономрозвитку про надійність національного товаровиробника при постачанні товару, і свідчить про нездатність забезпечити внутрішній ринок та потреби споживачів.

На переконання ВАР, єдиним виходом з ситуації, що склалась, є забезпечення вітчизняних хімічних заводів власною сировинною базою. Зокрема, через будівництво заводів по виробництву мінеральних добрив з українського газового вугілля, або продаж на аукціонах ліцензій на видобування газу виключно для виробництва мінеральних добрив.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині фермер потрапив у пастку біля власного поля

Теґи: 

Про це повідомили у ГУ Нацполіції в Херсонській області, передає Depo.Херсон.

Фермер приїхав на ВАЗ-2016 до поля з озимою пшеницею, але автівка забуксувала на розмитій польовій дорозі.

Врятували фермера дільничні інспектори, які випадково їхали повз.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна знайшла альтернативу російському ринку в експорті фруктів і ягід

Однак головним ринком збуту, експорт на який з України, до того ж, зростає найбільш динамічно, залишається Польща. Про це повідомляють аналітики EastFruit.

За перші десять місяців 2018 року Україна заробила $32,4 млн на експорті товарів фруктової групи в Польщі, що становить майже 21% від загального експорту, виручка від якого по цій групі товарів досягла $157 млн. У порівнянні з тим же періодом минулого року виручка від експорту в Польщу зросла на 9,2%. А за останні п'ять років виручка від експорту фруктів та продуктів їх переробки з України в Польщу зросла рівно в три рази.

Головною статтею експорту фруктів з України в Польщу залишаються заморожені ягоди, на які припадає 76% всієї експортної виручки. Далі йдуть кавуни, що забезпечують 10% експортної виручки і свіжі ягоди, дають ще 10%. Таким чином на ягоди свіжі та заморожені припадає майже 86% усієї виручки від експорту в Польщу по цій товарній групі. Також значні обсяги експорту відзначаються по дині, волоському горіху і сухофруктам.

Крім Польщі, найбільшими імпортерами українських фруктів, ягід і горіхів є також Франція, Білорусь, Туреччина, Голландія, Німеччина та Італія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштуватиме ялинка цього року

Про це повідомило Державне агентство лісових ресурсів України, передає УНН.

“Цінова політика на новорічні ялинки у 2018 році залишається у середньому на рівні минулого року. По Україні середня ціна, при купівлі ялинок у державних лісгоспах, становить 60-70 грн за погонний метр”, — йдеться у повідомленні.

Головні лісники країни планують цього року реалізувати близько 500 тис. шт. новорічних ялинок. Потрібно зазначити, що вирощені дерева, заплановані для реалізації, заготовлюються під замовлення покупців.

У Держлісагентстві заохочують купувати ялинки прямо в державних лісгоспах, що буде значно дешевше, ніж на ялинкових базарах. Окрім того, лісгоспи організовуватимуть роздрібну торгівлю ялинками на торгових точках, майданчиках, ярмарках і ринках обласних, районних центрів та інших населених пунктів.

Кожен громадянин може особисто ознайомитися з обсягами, місцями реалізації, цінами на новорічні ялинки на сайтах обласних управлінь лісомисливського господарства та лісгоспів (сайти облуправлінь).

Зазначимо, що у 2017 році ціни на зелених красунь у Києві дивували діапазоном. Найменша ціна на новорічне дерево становила від 50 до 150 гривень. У той же час найбільш розкішне дерево на одному з столичних базарів продавці не погоджувались продати дешевше, ніж за 20 тисяч гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінилася вартість продуктів харчування

Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Зокрема, зросло у ціні сало - на 3,5 грн на кг продукту. У жовтні 1 кг сала в Україні коштував в середньому 73,4 грн.

Незначно, але подорожчала свинина - на 34 коп. на кг продукту - до 118,2 грн за кг.

Також зросли ціни на хліб - у середньому на 50 коп., пшоно - на 1,5 грн, до 22,5 грн за кг. Масло вершкове подорожчало на 48 коп., до 37,1 грн за 200 г продукту.

При цьому подешевшали крупи гречані - на 50 коп., до 16,9 грн за кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview