Найбільший український виробник курятини купив компанію в Словенії

Про це йдеться в повідомленні компанії на Лондонській фондовій біржі, передає Інтерфакс-Україна.

"МХП... оголошує сьогодні про підписання угоди про придбання 90,68% випущеного акціонерного капіталу Perutnina, яка добре зарекомендувала себе вертикально інтегрованою компанією в Південно-Східній Європі, у тому числі в Словенії", - повідомляє українська компанія.

Ще у вересні МХП заявляв про намір придбати Perutnina Ptuj.

У листопаді МХП отримав дозвіл Комісії із захисту конкуренції Сербії на придбання 90,69% акцій словенської компанії.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский і ін.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, в тому числі, на його підприємствах в Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

МХП має намір протягом чотирьох-п'яти років інвестувати близько €200 млн в виробничу базу Perutnina Ptuj.

Perutnina Ptuj - вертикально інтегрована компанія в Південно-Східній Європі. Володіє потужностями з вирощування бройлерів в Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії і Герцеговині. Веде діяльність в 22 країнах.

Акціонерами Perutnina Ptuj є Slovenian Steel Group (SIJ dd, 85,2% акцій), підконтрольний йому Holding PMP dd (5,5%) та інші (9,3%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ХТЗ готується до модернізації

Про це на зустрічі з журналістами розповів власник підприємства, засновник групи DCH - Олександр Ярославський, пише propozitsiya.com.

«Основний наш ринок - це Україна. У меншій мірі - зарубіжні ринки. Із урахуванням того, що ринки були загублені, нам доводиться відновлювати. Але цей процес займе певну кількість часу. Працювати нам не звикати. Підприємство цікаве, ХТЗ - лідер українського машинобудування і без уваги він не залишиться», - розповів бізнесмен журналістам.

Реалізована зараз середньострокова програма розвитку підприємства передбачає інвестиції групи DCH в розмірі близько 230 млн грн. «Основний акцент ми зробили на модернізацію тракторів. Практично більше 200 нововведень в моделі. Модель набула якісних змін: зовні і внутрішньо. Тому трактор став більш конкурентоспроможним», - пояснив Ярославський. Він повідомив, що поточного року з конвеєра зійде близько 800 нових машин, приблизно такі ж обсяги плануються на наступний рік: завод не працює «на склад», а виробляє продукцію відповідно до портфелю замовлень.

Читайте також: У 2019 ХТЗ планує виробити близько однієї тисячі тракторів

«Ми закінчуємо цей рік, і ставимо такі ж плани, як мінімум, на наступний, - сказав Олександр Ярославський, - Із урахуванням всіх обставин, які ми маємо на сьогодні, нам доведеться працювати і більше, і продуктивніше. Щороку, кожного разу з ХТЗ мені створюють складнощі і проблеми. Раніше це був біг з перешкодами, тепер плавання в басейні без води. Тим цікавіше, тим веселіше. У мене є відповідальність за колектив, колектив повинен бути з зарплатнею, а я - знаходити варіанти для вирішення».

Новим етапом розвитку Харківського тракторного заводу стане створення на його базі сучасної багатофункціональної екосистеми для бізнесу. До її складу увійдуть потужний індустріальний парк, комплекс з наукової, технологічної та технічної баз для реалізації інноваційних проектів (технопарк), а також інші об'єкти, включаючи логістичний, освітній і дослідницький центри. До реалізації проекту Олександр Ярославський активно залучає студентську молодь і вчених Харкова - бізнесмен традиційно і системно підтримує багато вузів рідного міста, включаючи Харківський національний університет ім. В. Каразіна, Національний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет міського господарства. Готовність взяти участь у відродженні ХТЗ висловили і студенти Харківського держуніверситету харчування і торгівлі, «альма матер» бізнесмена.

«У нас зараз намічається великий проект з реконструкції ХТЗ. Я думаю, що це інвестиції близько 2-3 млрд доларів. Почали ми вчора, а будемо продовжувати роками. Це буде дуже цікаво з точки зору професійного застосування. Мені завжди подобаються проекти, які тримають в тонусі», - сказав Ярославський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земельна реформа не є найбільшою проблемою українців

Про це з посиланням на дослідження, що здійснюються компанією GfK на замовлення програми "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні", повідомив Денис Нізалов, керівник програми, консультант Світового Банку з земельних питань, пише ЕП.

Згідно із дослідженнями, які вже тривалий час здійснюються GfK на замовлення проекту, понад половина з власників паїв  - 52,1%, - згодні, що мораторій позбавляє їх частини доходів, оскільки вони отримують меншу орендну плату за свої паї.

50,8% вважають, що через мораторій аграрні холдинги мають можливість отримувати під свій контроль все більше землі, а кількість фермерів знижується.

Також, згідно дослідження, земельна реформа не є найбільшою проблемою українців. Лише 11,4% громадян вважають, що вона вплине на їхній добробут. Для порівняння: медичну реформу вважають ключовою для якості життя 67,3% людей, пенсійну — 51,1%.

Це означає, що більшість противників земельної реформи розмірковують щодо неї винятково гіпотетично, не вважаючи, що впровадження чи відсутність реформи вплине на якість їхнього життя. Хоча є сфери, реформування яких українці вважають ще менш важливими: приватизація (11,3%) та судова реформа (10,7%).

Разом з тим, 20% громадян вважають, що скасування мораторію матиме великий вплив на економічний розвиток України (приватизація — 15,5%, децентралізація — 20,7%, реформа освіти — 27,9%, боротьба з корупцією — 59,2%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зростають ціни на зелень

За інформацією аналітиків EastFruit, в Україні зростають ціни на зелень у зв'язку з похолоданням та переходом на імпортну продукцію. За тиждень оптові ціни на петрушку і кріп в Україні зросли відразу на 14%, хоча ще тижнем раніше вони мали тенденцію до зниження. У даний момент купити петрушку і кріп оптом в Україні можна в середньому за $1,45 за кг, а кінзу – по $2,9 кг.

У Грузії, яка є одним з основних постачальників свіжої зелені на ринок України, зелень за тиждень подорожчала ще більш істотно – в середньому на 27%. Однак зараз фермери Грузії продають зелень за порівняно низькою ціною. За петрушку просять менше всього – лише $0,55 за кг, кріп – $0,81 за кг, а за кінзу – $0,74 за кг. Таким чином, в даний момент вигідніше поставляти в Україну з Грузії кінзу, яка майже в 4 рази дешевше в Грузії. Однак і рівень попиту на неї набагато нижче, ніж на традиційні для українців петрушку і кріп.

Слід зауважити, що в останні роки українські споживачі, крім кропу, петрушки і кінзи, стали більше купувати інших видів свіжої зелені, таких як базилік, м'ята, тархун, селера, а також листових і качани салатів. При цьому основна частина попиту на ці товари задовольняється за рахунок імпорту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вирощування лаванди стає дедалі популярнішим серед українських фермерів

Чималі капіталовкладення, які потрібно зробити на етапі придбання посівного матеріалу та висаджування цієї культури, в подальшому окупляться високою ринковою ціною на вирощену сировину чи продукцію її переробки.

Про перспективи культивування лаванди у ході виставки-конференції «Трав’яний бізнес-2018», розповів Олег Коваленко, доцент Миколаївського національного аграрного університету, пише superagronom.com.

За словами фахівця, на українському ринку існує чимало продукції з лавандину — гібрида лаванди, якого дуже часто не відрізняють споживачі.

«Чим відрізняється лаванда від лавандину? Як правило, лавандин має більше суцвіття. А вихід ефірної олії з лавандину більший. З лаванди можна отримати лише до 30 кг олії з гектара, а з лавандину — 220 кг. Гібрид  також стійкий до захворювань та шкідників. Його краще вирощувати, він має більшу вегетативну масу», — розповів Олег Коваленко.

За його словами, на гектар лаванди необхідно мінімум 10,2 тис. паростків за умови формування схеми 70х1,4 м. Така схема вважається найбільш оптимальним для механізованого обробітку і догляду.

«Основні витрати фермера будуть у перший рік, щоб висадити розсаду. При цьому засівати поле насінням недоречно, адже коштує воно досить дорого. Щодо ринків збуту, то вони різноманітні. Можна реалізовувати саджанці та отримувати прибуток із цього виду діяльності. Крім того, лаванду активно скуповують для озеленення власних присадибних ділянок, виготовлення парфумерних виробів та ліків, виноробства», — ділиться експерт.

Сьогодні лаванду в промислових масштабах культивують декілька фермерських господарств на Миколаївщині, Херсонщині. Окрім цього, в Київській області в селі Порадівка Васильківського району є Прованс — приватне господарство «Лавандовий гай», господиня якого пропонує власноруч вироблену косметику з лаванди та поле для фотосесій. Тож ідея культивувати цю рослину в Україні перспективна та прибуткова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині горіла птахофабрика: загинули близько тисячі курей

У понеділок, 19 листопада, ввечері сталася пожежа на птахофабриці в с. Лукаші Баришівського району Київщини. Повідомлення про загорання надійшло до оперативно-диспетчерської служби Баришівського району о 20:53.

До місця виклику було направлено чергові караули 24-ї, 25-ї Державних пожежно-рятувальних частин смт Баришівка та м. Березань і сільських пожежних с. Лукаші, інформує прес-служба Головного управління ДСНС у Київській області. 

По прибуттю рятувальниками встановлено, що горить перекриття пташника на площі 1050 кв. м. 

Пожежу було локалізовано о 21:43 та повністю ліквідовано о 22:08.

Під час ліквідації пожежі було врятовано 3 тис. голів птиці, близько тисячі голів птиці загинуло.

Причина пожежі наразі встановлюється Повний текст читайте тут: 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview