182818
178171

Найбільший в Україні виробник цукру різко скоротив продажі

Про це компанія повідомила на Варшавській фондовій біржі, передає НВ.

Крім того, реалізація пшениці за вказаний період впала вдвічі - до 50,2 тис. тонн, кукурудзи - на 45%, до 90,9 тис. тонн, соняшнику - на 17%, до 20,4 тис. тонн.

У той же час продажі соєвого масла зросли на 14% - до 12,62 тис. тонн, соєвого шроту - на 10%, до 42,18 тис. тонн, молока - на 9%, до 27,97 тис. тонн.

Компанія зазначає, що одночасно середні ціни на цукор за цей період знизилися на 13%, на кукурудзу - на 9%, соєвц олію - ​​на 5%, на соняшник і молоко - на 2%, тоді як пшениця подорожчала на 15%, а соєвий шрот - на 5%.

З урахуванням наведених даних, сумарні продажі Астарти зазначеної продукції склали в першому кварталі цього року 2,787 млрд грн, що на 32,1% менше, ніж в першому кварталі минулого року.

Агропромхолдінг Астарта - найбільший виробник цукру в Україні з часткою виробництва близько 25%, земельний банк якого становить 245 тис. га. Також компанія займається виробництвом молока та переробкою сої.

У 2017 році Астарта скоротила чистий прибуток на 25,2% - до майже 1,8 млрд грн при зростанні виручки на 31,8% - до 13,7 млрд грн.

Компанія здійснює діяльність в Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській і Харківській областях.

Найбільшими акціонерами Астарти є бізнесмен Віктор Іванчик і міжнародна фінансова група Fairfax Financial Holdings Limited, акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


AGROPORT в дії: Президент закликав фермерів виходити на європейський ринок

Теґи: 

Захід мав величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро Порошенко.

–Мій візит заздалегідь не планувався, але я не міг пропустити такої нагоди. Аграрна галузь надто важлива для нашої держави. Ми зараз завойовуємо європейський ринок, і якщо великі аграрні підприємства там давно представлені, то моя задача як Президента підтримати дрібних та середніх виробників: дати інструменти, в тому числі фінансові, створити певні структури, які б консультували  та навчали фермерів. Маємо об’єднати найкращі в світі українські землі з передовими європейськими технологіями. Результатом цього Форуму має стати створення саме таких інструментів, – заявив Гарант.

У Львові захід проводиться втретє, а загалом по Україні вже всьоме. Справа в тому, що AGROPORT UKRAINE максимально орієнтується на виробника і враховує регіональні особливості. Тому виставка цього року проходитиме в трьох містах: Львові, Херсоні та Харкові. Розпочали із Західного регіону.

–Ми не просто організовуємо насичену програму, а робимо акцент  на регіональних особливостях. Тому компанії-учасники пропонують саме ті технології та техніку, які найкраще підходять саме для західного регіону, – говорить  Дмитро Титаренко, генеральний менеджер проекту «AGROPORT UKRAINE».

Окрім експозиції тут проходять численні ділові зустрічі  та стратегічні сесії з найактуальніших питань сільських територій та розвитку АПК. Такий інтерактивний майданчик, де можуть зустрітися усі учасники цього процесу: фермери, бізнес, влада, представники громадськості; показати свої досягнення та обговорити проблеми.

До речі,  захід входить в офіційний календар ООН. AGROPORT West Lviv 2018 проводиться за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України та Львівської обласної державної адміністрації. Організували його Департамент агропромислового розвитку  Львівської облдержадміністрації та Aviabrand LLC.

До Львова учасники, а їх більше 200, приїхали з усієї України – вони представляють сучасну аграрну техніку, новітні технології  вирощування та переробки продукції, новинки селекції  тощо. А серед відвідувачів багато фермерів – вони приїхали з Львівської, Волинської, Рівенської, Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької, а також з інших регіонів України.

Цьогорічна виставка порівняно з попередньою збільшилася майже у півтора рази. Не тільки виставковими метрами, а й насиченими дискусіями – тільки першого дня пройшло 6 конференцій. На всіх були присутні експерти з України та закордону. Серед ключових тем – розвиток сільських територій, тваринництво, рослинництво, вирощування ягід, овочівництво, садівництво, рибне господарство, бджільництво. Новою, але найбільш обговорюваною,  стала органічна тематика, на якій власним досвідом та кейсами поділилися найактивніші виробники органічної продукції зі всієї країни.

–Органічне виробництво надзвичайно швидко розвивається у всьому світі, а Україна має величезний потенціал для розвитку цього напрямку, –  сказала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, яка спеціально прилетіла відвідати виставку. – Органічне виробництво має всі шанси  стати провідним напрямком для нашого АПК. Але воно тісно пов’язане з якістю ґрунтів. Будемо відверті: перші роки незалежності в агробізнесі був період дикого накопичення капіталу, якою ціною давалися ці прибутки ніхто не думав. Тепер ми мусимо виправляти цю ситуацію. І агровиробники, на щастя, це чудово розуміють. Ми бачимо величезну зацікавленість такими напрямками як нульовий обробіток землі, органічним виробництвом. Крім того, ці напрямки потребують чимало людської  праці – значить, створюються робочі місця на селі. Сучасне сільське господарство вимагає відповідної техніки – підтягується машинобудування.  Галузь АПК надзвичайно широка і на AGROPORT вона добре представлена.

– Довгий час аграрний сектор вважався дуже консервативним, але сьогодні це одна з найбільш модернізованих галузей, і одна з найбільш рентабельних, – сказав на відкритті заходу голова Херсонської обласної адміністрації Андрій Гордєєв (область наступною проводитиме AGROPORT). – Для нашої області, наприклад, саме АПК дає основні надходження до бюджету – 34%. І я пропоную цей ланцюжок доданої вартості формувати спільно.  І як ви всі знаєте, з кавунами нам це дуже добре вдається. Херсонщина вирощує, а Львівщина експортує до Європи.

Наприкінці першого дня також відбулося урочисте вручення відкритої премії AGROPORT AWARD, якою відзначено підприємства агропромислового комплексу Львівської області, що забезпечують інноваційно – інвестиційний розвиток,  є  сумлінними платниками податків та підтримують соціальні проекти розвитку села. Переможців було визначено у 17 номінаціях. За традицією, нагородження відбувалося у музейно-культурному комплексі «Львівярня». Частувала гостей компанія CARLSBERG UKRAINE, яка є давнім партнером AGROPORT UKRAINE.

Загалом захід тривав три дні.  На другий день, Львівщина поділилася своїм досвідом у напрямку Climate Frendly Farming, що спрямовані на вирішення проблем адаптації сільського господарства до змін клімату. Окрім того, пройшов День українсько-латвійського сільського господарства; конференція «Найсучасніші новації в створенні рентабельних горіхових садів»; форум «Ягідництво та кооперація» тощо. А також  багато цікавих семінарів та воркшопів для фермерів.

21 квітня була особлива програма: спеціально до 5-ої річниці форуму в Україні було запущено новий проект – Українське Трипілля. На полях у с. Скнилів  (за ТрансСервіс-1) проводилися тест-драйви позашляховиків та сільгосптехніки. А також встановлено новий український рекорд: було зварено більше 3 тонн каші з органічних продуктів (усі мають відповідні сертифікати). Також там пройшов Фермерський ярмарок та Фестиваль вуличної органічної кухні.  

 

Ваш вибір 'Подобається'.


У великому українському торговому порту вирішили побудувати зерновий термінал

Про це повідомили у прес-службі порту, пише НВ.

Відзначимо, що всі необхідні документи, які дозволили б розпочати роботи з будівництва першої черги терміналу, підписані з генеральним підрядником - компанією Риола-Модуль ЛТД. За контрактом компанія повинна побудувати за 14 місяців першу чергу об'єкта потужністю до 1,5 млн т на рік. Вартість будівництва терміналу не уточнюється.

Маріупольський морський торговельний порт входить до переліку найбільших портів України і розташований на перетині всіх видів транспортних шляхів. Потужності порту дозволяють переробляти понад 17 млн. т вантажів на рік. Порт цілий рік відкритий для заходу суден довжиною до 240 м і осадкою до 8 м. Територія порту складає 73,2 га, довжина причальної лінії - 4,2 км. Порт має сучасні термінали і комплекси.

Ваш вибір 'Подобається'.


Чому Україні не вистачає квот на безмитні поставки агропродукції до ЄС

Так вважають аналітики компанії «Рro-consulting», пише landlord.ua.

За їх даними, в минулому році вітчизняні виробники продали в об’єднану Європу товарів і послуг на суму близько $ 20 млрд, що склало 40,5% від загального обсягу експорту. Річне зростання досягло 21%.

На їх думку, такі показники, безсумнівно, є позитивним результатом роботи зони вільної торгівлі, що набрала чинності на початку 2016 року.

«Проте, в взаємній торгівлі України з Євросоюзом є і стримуючі фактори. Стосуються вони, зокрема, аграрної продукції. Так як ЄС дотує своїх сільськогосподарських виробників, він не може допустити вільних поставок на свій ринок відповідної продукції з інших країн. Для захисту своїх аграріїв введені мита, що знижують конкурентоспроможність імпорту. Без мита можна ввозити товари в рамках тарифних квот, які встановлені і для продукції з України. Деякі з цих квот настільки малі, що наша країна вибирає їх дуже швидко», — кажуть аналітики.

Вони нагадали, що за 5 днів 2018 року було вичерпано квоти на поставки пшениці і кукурудзи, які складають 1,035 млн т і 1,125 млн т відповідно. Лише до 11 січня протрималися квоти на мед, які діють у розмірі 8 тис. тонн, виноградний і яблучний сік — 14 тис. тонн. До 17 квітня були вичерпані ще дві квоти: солод і пшеничний глютен, оброблені томати.

«Про те, наскільки дані квоти малі для нашої країни, можна судити за загальними обсягами виробництва і експорту відповідних видів продуктів. Так, близько 400 тис. Українських пасічників збирають протягом року приблизно 70 тис. тонн меду. З них, приблизно 57 тис. тонн експортується в держави Євросоюзу понад тарифної квоти, тобто зі сплатою мита. Приблизно таке ж становище з квотами на зернові», — наголосили фахівці.

За даними компанії, в 2016/2017 маркетингового року Україною поставлено на міжнародний ринок 17,5 млн тонн пшениці і 20,7 млн ​​тонн кукурудзи.

«Усунення стримуючих квот на експорт українських товарів життєво необхідно для нашої країни. Адже за підсумками 2017 роки ми маємо більш $ 9,15 млрд негативного балансу з експорту-імпорту товарної продукції. Для того щоб ліквідувати цей дисбаланс необхідно розширювати вже наявні канали збуту, наприклад, шляхом переговорів з ЄС щодо збільшення квот, так і шукати нових покупців на світовому ринку», — додали в «Рro-consulting».

Ваш вибір 'Цікаво'.


Найбільше шоколаду Україна купила у Польщі

Про це пише УНН з посиланням на дані Держстатистики.

Зокрема, у січні-лютому 2018 року Україна імпортувала шоколаду з Польщі на 8 млн 557,1 тисяч доларів.
Серед країн-лідерів у яких Україна в цей період купляла шоколаду та інших продуктів з вмістом какао також Німеччина — на 2 млн 738,6 тисяч доларів, Нідерланди — на 2 млн 485,1 тисяч доларів, Бельгія — на 1 млн 380,1 тисяч доларів та Італія — на 1 млн 300 тисяч доларів.

Водночас, за перші два місяці поточного року найбільше Україна експортувала шоколаду та інших продуктів з вмістом какао до Казахстану та США,

У січні-лютому 2018 року Україна експортувала до Казахстану шоколаду та інших продуктів з вмістом какао на 3 млн 21,4 тисячу доларів, до США — на 2 млн 506,2 тисяч доларів.

Також багато українського шоколаду за цей період купили Білорусь — на 2 млн 424,5 тисяч доларів, Румунія — на 1 млн 621,3 тисяч доларів, Азербайджан — на 1 млн 521,6 тисяч доларів, Польща — на 1 млн 452,8 тисяч доларів, Грузія — на 1 млн 355,6 тисяч доларів, Болгарія — 1 млн 233,9 тисяч доларів, Угорщина — на 1 млн 18,5 тисяч доларів.

Ваш вибір 'Подобається'.


Ціна на кісточкові ягоди буде високою, незважаючи на хороший урожай

Про це ГолосUA повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко.

За словами експерта, прогноз щодо врожаю кісточкових ягід досить позитивний, але при цьому ціна низькою не буде.

«Тому що весь надлишок ягід, який є, і багатьох інших культур йде в Європу на експорт. Інше питання, що стосовно яблук такого немає, хоч ми їх і виробляємо в 10 разів менше, ніж у Польщі. Воно у нас часто несортове (тобто не ті сорти, які прийняті для продажу в Європі), і плюс ще розмір цих яблук відрізняється, він більш дрібний. Тому я так думаю, що ціна на яблука буде триматися на хорошому рівні (до 15 грн за кг як зараз), а хороші яблука будуть коштувати в два рази дорожче (25-27 грн за кг). У Польщі аналогічні яблука коштують 35 грн за кг», - зазначив він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.