Найбільший в Україні виробник хліба заявив про рейдерське захоплення

Про це повідомила прес-служба Lauffer Group, пише НВ.

Lauffer Group – найбільший виробник хліба в Україні. Lauffer також є однією з найбільших українських бізнес-груп у сфері переробки сільськогосподарської продукції та виробництва продуктів харчування. Працює в Україні 14 років і включає близько 100 підприємств, що спеціалізуються на виготовленні борошна, хлібобулочних виробів, масложирової, консервної продукції та ін. Засновником і власником групи є Олександр Лещинський.

За інформацією компанії, 8 січня 2018 року відбувся "незаконний арешт і блокування" активів Салтовхліба. Відзначається, що захоплено заставне майно хлібозаводу №3, а також касова виручка, обладнання, транспорт, сировина, упаковка та інше.

"Хлібозавод №3 на даний момент захоплений рейдерами. Справа в тому, що це майно під слідством і було визнано речовим доказом. А вже вчора слідчий Харківського обласного управління Національної поліції Бичихіна Л.А. прибула на об'єкти та за підтримки невпізнаних бійців зажадала передати майно для нібито відповідального зберігання нашим прямим конкурентам, які вже заволоділи хлібозаводами №8 і №11", – цитують директора підприємства Костянтина Діденко.

Також компанія відзначає, що в рамках кримінальної справи, яку порушив Златобанк, намагаючись таким чином відібрати колись колишнє в заставі майно, слідчим суддею Київського районного суду Харкова Колесник С.А. "заарештовано і незаконно передано" на зберігання профільному, спеціалізованому підприємству, яке має досвід в управлінні подібними активами. Їм, за даними юристів компанії, виявився прямий конкурент – Салтівський хлібозавод.

"Згідно із законом на арештоване майно працювати не можна. Природно, загарбники-конкуренти це не дотримуються і почали вже використовувати обладнання", – йдеться в повідомленні.

Також компанія звертає увагу, що підприємство, якому передані активи, засновано 2 місяці тому, і єдиним засновником і директором в одній особі є громадянка Ірина Лузякіна з адресою реєстрації в Єнакієвому Донецької області, яке не підконтрольна офіційним українським властям.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Вітамінний штурм: що вирощують українські фермери

Нині в Україні фермерами все частіше стають і молодь, і навіть колишні топ-менеджери компаній. І вирощують вони незвичайні овочі, ягоди, зелень і спеції, популярні зараз серед жителів великих міст. Mind пише про чотири агрокультури, які з недавніх пір вирощують українські фермери.

Вирощування лохини стало одним з останніх трендів плодового-ягідних господарств в Україні. Ягода порівняно довго зберігається – до тижня, і добре піддається заморожуванню – не надто страждають зовнішній вигляд і смакові якості, як, наприклад, у полуниці. Минулого року в Україні зібрали понад 1300 тонн цієї ягоди – майже на 25% більше, ніж позаминулого. Великі площі посадки ягоди у Житомирський, Волинській і Київській областях. Понад 85% лохини українського виробництва йде на експорт  – до Нідерландів, Польщі, Австрії і Великобританії, а також у Білорусь.

За останні п'ять років в Україні потроїлися площі, відведені під вирощування спаржі. Минулого року Україна зібрала близько 120–150 тонн аспарагуса. Невеликі партії цього продукту поставляють до ресторанів і фермерських магазинів. Втім, основні покупці – мережі супермаркетів. Спаржа, вирощена в Україні, вдвічі дешевша за імпортну. 450 г імпортної спаржі у роздробі продають за 170 грн, кілограм вирощеної в Україні коштує 180 грн.

Мікрогрін – це молоді паростки рослин віком від 7 до 14 днів. Пророщують зазвичай люцерну, броколі, соняшник, горошок, цибулю, гірчицю, руколу тощо. Експерти навіть приблизно не можуть підрахувати обсяги ринку, оскільки він новий й нішевий для України. Замовляють зазвичай мережі супермаркетів і ресторани – переважно для прикраси страв. Вартість пророщених рослин – від 25 до 40 грн за 50-грамову упаковку.

Минулого року майже три десятка фермерських господарств Херсонської області в якості експерименту висадили Crocus Sativa. З цієї рослини роблять найдорожчу в світі спецію – шафран. Спецію маленькими партіями в основному купують кондитерські та ресторани Києва, Харкова і Львова. В Україні фермери продавали шафран по $5 за грам. Шафран, вирощений у ЄС, коштує 12–15 євро/г, в Ірані та Індії, де збирають квітки масово, – $1,5–2 за грам. Але вартість спеції вищої якості може досягати і $65 за грам.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим Україна годує ЄС

Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС, за підсумками січня-листопада 2017 року, збільшився на 31,1% або на $ 1,715 млрд, порівняно з аналогічним періодом 2016 року, та склав $ 7,2 млрд. При цьому, експорт аграрної та харчової продукції з України до країн ЄС зріс порівняно з 2016 роком на 38,2% або на $ 1,4 млрд та становив $ 5,2 млрд.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. Вона підкреслила, що за весь 2016 рік український аграрний експорт до країн ЄС склав $ 4,2 млрд.

«Ми раді відмітити, що Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС працює, і це відображується в конкретних цифрах зростання нашого двостороннього товарообігу в аграрній та харчовій сфері. Ми також сподіваємось, що даний позитивний тренд буде продовжено і надалі, враховуючи нашу активну роботу в галузі наближення українського законодавства до стандартів ЄС», - зазначила Ольга Трофімцева.

Заступник Міністра підкреслила, що найбільшими товарними групами, які Україна експортувала до ЄС за даний період, стали зернові ($ 1,4 млрд ), олія ($ 1,3 млрд ) та насіння олійних культур ($ 0,9 млрд).

«Поряд з цими традиційними продуктами експорту, ми значно збільшили експорт такої продукції як екстракти солодових, продукти з борошна, крупи (на $ 31,7 млн), хлібобулочні, кондитерські вироби (на $ 15,4 млн), масло вершкове (на $ 12,4 млн), казеїн (на $ 11,9 млн), шоколад та інші продукти з вмістом какао (на $ 7,9 млн) тощо», - зауважила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, ТОП-5 країн-покупців української аграрної продукції в ЄС за вказаний період стали: Нідерланди з часткою 18,4%, Іспанія – 14,4%, Польща – 13,3%, Італія – 11,8%, Німеччина – 10,3%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Уряді окреслили програми підтримки агросектору

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради з питань розвитку агросектору, повідомляє прес-служба Уряду.

Він підкреслив, що ключові напрямки роботи - підтримка тваринництва, передусім, створення нових комплексів та збільшення поголів’я, цільова підтримка фермерів, а також підтримка підприємств сільськогосподарського машинобудування з метою збереження та нарощування кількості робочих місць у цій сфері і забезпечення аграріїв якісною технікою вітчизняного виробництва.

«Найближчими тижнями маємо запустити в роботу програми підтримки – аби ми дійшли до кожного господарства в Україні і довели, як можна використовувати наявний ресурс», - сказав Глава Уряду.

В контексті розвитку тваринництва, учасники наради відзначили, що спектр інструментів підтримки доволі широкий: від безпосередньо бюджетної дотації на розвиток молодняка до запровадження ефективного кредитування створення нових тваринницьких комплексів з можливістю компенсації тіла кредиту і встановлення ефективної кредитної ставки. Умови застосування існуючих можливостей – гнучкі і залежатимуть від кон’юнктури ринку та запиту суспільства. Разом з тим, цільові регуляції, які дозволять зробити затребуваний фінансовий продукт, доступним і ефективним мають бути сформовані вже до кінця січня.

«Головне, аби в кінці 2018 року у нас були фонди і поголів’я, максимально збільшені, і насичений (власною якісною продукцією) ринок», - сказав Прем’єр-міністр.

В контексті підтримки фермерства, Глава Уряду звернув увагу на необхідність якнайшвидшого опрацювання механізмів запровадження ефективного кредитування, механізмів компенсації вартості техніки – за умов придбання техніки для конкретного господарства, а також підтримки кооперативів.

«Таким чином ми запустимо механізми реальної виробничої підтримки. Але одночасно ми передбачаємо відповідальність фермера за чесну реєстрацію землі й худоби, - сказав Володимир Гройсман. – Важливо не затягувати час. Всі постанови Уряду мають бути ухвалені до кінця січня. Ресурсів (підтримки) достатньо».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-найприбутковіших виробників вина в Україні

Найсуттєвіше впав випуск десертних вин — мінус 17% порівняно з 2015-м. Ситуація в сегменті ігристих вин особливо не змінилася, пише delo.ua.

"Єдина категорія, яка показує хоч і невеликий, але стабільний ріст, це столові вина. Ключову роль відіграє фактор акцизної політики: ставка акцизного податку на цей продукт залишається без зміни, завдяки чому в 2016 році кількість продукції збільшилося на 8%", — пояснює директор асоціації "Виноградарі та винороби України" В'ячеслав Пономарьов.

Ще більш гнітюча статистика в 2017 році. Виробники пов'язують падіння із зростанням акцизів: у 2017-му на столові вина він не підвищувався, зате на 12% зріс податок на кріплені (з 7,16 до 8,02 грн) та ігристі вина (з 10,40 до 11,65 грн). Як і у випадку з горілкою, в кінці 2016 року були підняті мінімальні роздрібні ціни на вина: на столові — до 33 грн за пляшку, кріплені — до 42 грн, ігристі — до 69,9 грн.

На відміну від виробників міцного алкоголю, винороби не можуть компенсувати невдачі на внутрішньому ринку за рахунок експорту.

Після закриття ринку Росії, на який припадало 90-92% експорту української продукції, на перше місце вийшов Китай, однак обсяги експорту непорівнянні. У 2016 році в цю країну українські виробники експортували 59 тис. дал  вин, на другому місці — Казахстан (38 тис. дал) і на третьому — Польща (9 тис. дал). "Зміна напрямків суттєво позначилася на загальному обсязі експортованої продукції. Цей показник поки що далеко не найкращий. До прикладу, у 2012 році тільки в Росію було експортовано 323 тис. дал вина", — каже В'ячеслав Пономарьов.

Зараз алкогольний ринок переживає дуже складний період. Непродумана акцизна політика і низька купівельна спроможність грають проти легальних виробників. Передумов для поліпшення гравці ринку поки не бачать.

Виноградні вина

 

Чистий дохід

Чистий прибуток

Компанія

2016, млн грн

2015, млн грн

2016 зростання, %

2016, млн грн

2015, млн грн

Науково-виробниче підприємство "Нива"

736

534

38

20

10

Одесавинпром

528

324

63

24

-40

Вин Агро

473

517

-9

11

5

Коблево

447

360

24

68

36

Артемівськ Вайнері

387

392

-1

9

8

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У МінАПК підтримали зниження ставки ПДВ на продукти харчування

Про це він написав у своєму персональному блозі, передає УНН.

“Галузь (сільськогосподарська — ред.) так і не оговталася після скасування спеціального режиму ПДВ. Ця пільга перетворила аутсайдера, яким був АПК в кінці 1990-х років, у лідера національної економіки, і дотації, навіть масштабні, не можуть компенсувати її втрату.

Тінізація та протести вказують на необхідність більш радикальних реформ. Однією з них може стати введення спеціальної ставки ПДВ для аграрної продукції, умовно — 7%. Ми починаємо дискусію у галузі і хочемо підійти до кінця 2018 року з консолідованим рішенням”, — сказав М.Мартинюк.

Нагадаємо, у грудні минулого року народні депутати України зареєстрували одразу два законопроекти про зниження ставки ПДВ для сільгоспвиробників. Однак, попри схожість назв, законопроекти суттєво відрізняються по суті, стверджують експерти.

У першому випадку, законопроект співавтора М.Люшняка пропонує знизити ставку ПДВ для виробників, зокрема алкогольної продукції. Другий законопроект співавтора О.Бакуменка пропонує знизити ставку ПДВ на конкретні продукти харчування, зокрема м’ясо, яйця, молоко.

Експерти просять підтримати законопроект О.Бакуменка, оскільки пропозиція М.Люшняка юридично недосконала та несе потенційну загрозу для Державної фіскальної служби.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview