178171

Найбільший вітчизняний виробник курятини збільшив продажі і ціни

Про це компанія повідомила на Лондонській фондовій біржі, передає НВ.

Середня ціна реалізації цієї продукції за рік зросла на 23% - до 38,8 грн/кг.

Крім того, ціни на курятину в першому кварталі на внутрішньому ринку збільшилися також на 23% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Експортна ціна зросла на 17% в результаті зміни продуктового міксу і зростання продажів на більш прибуткових ринках.

Експортні продажі МХП зросли в першому кварталі на 28% - до 63,1 тис. тонн, а обсяг продажів на внутрішньому ринку скоротився на 4% - до 72,2 тис. тонн в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

"МХП направив на експорт курятину до 53 країн світу. Експортні продажі склали близько 47% від загального обсягу продажів курятини в першому кварталі 2018 року. Протягом звітного періоду, слідуючи експортної стратегії, компанія розвивала свій експорт головним чином в країнах Близького Сходу, Північної Африки і ЄС", - повідомляють в МХП.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский тощо.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, в тому числі на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Ваш вибір 'Подобається'.

Винна криза в Україні триває

У 2017 році Україна виробила на 40% менше тихих та ігристих вин, ніж в 2013 році. При цьому якщо ринок тихих вин після обвалу в 2014 році поступово зростав, то сегмент ігристих вин можна назвати волатильним. У 2017 році виробництво тихих вин в Україні зросло майже на 1,5% порівняно з 2016 роком. Виробництво ігристих вин скоротилося на 24%. Основна причина — купувати шампанське стали набагато рідше, навіть у період свят. Про це повідомляють експерти Pro-Consulting, пише news.eizvestia.com.

На сьогоднішній день великі українські виробники вина найактивніше працюють в трьох сегментах:

Перший — переробка винограду на виноматеріали і подальший його експорт у сусідні країни (в основному — Росію і Грузію).

Другий — розлив імпортного вина по пляшках для подальшої реалізації в Україні. За такою схемою в Україну потрапляє недороге вино, вироблене в Чилі та Молдові, після чого в роздрібних мережах реалізується за конкурентними цінами як, власне, молдавське і чилійське.

Третій сегмент орієнтований на місцевий ринок. Він включає в себе виробництво переважно недорогих вин з дешевих виноматеріалів різної якості обробки.

Крім цього, є ще виробництво так званих елітних вин. Їх частка в загальному обсязі українського виробництва незначна — менше ніж 0,5%.

Якісні імпортні вина на сьогодні доступні в широкому асортименті в помірному ціновому діапазоні — в межах 100-150 гривень за пляшку можна знайти вина, що мають високу оцінку серед споживачів на профільних ресурсах. Імпортери активно заповнюють полиці супермаркетів, і все більше українських споживачів віддають перевагу покуштувати саме імпортний продукт. По співвідношенню ціна/якість імпортні вина істотно випереджають українські.

Ваш вибір 'Подобається'.

«Кернел» скоротив продажі олії та зерна

Одна з найбільших українських аграрних груп «Кернел» скоротила продажі зерна на 21,8% у lll кварталі фінансового року (ФР), який почався в липні 2017-го, в порівнянні з аналогічним періодом минулого ФР – до 1,088 млрд тонн. Про це з посиланням на дані компанії пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з повідомленням, за період з січня по березень цього року продаж наливної олії скоротився на 14% – до 252 740 тонн. Продаж бутильованої соняшникової олії скоротився на 24,4% – до 26,16 млн л.

Холдинг переробив 848 860 тонн насіння соняшнику. Цей показник на 1,4% менший в порівнянні з показниками lll кварталу 2017 ФР.

Перевалка зерна на експортних терміналах групи скоротилася на 6,1% – до 1,515 млн тонн.

Також за 9 місяців ФР «Кернел» зменшив продаж зерна на 25,1% – до 3,074 млн тонн. Це пов'язують зі зниженням збору врожаю в країні, відстроченої весняно-посівною кампанією і низькою готовністю фермерів продавати сільськогосподарські культури в очікуванні підвищення цін.

«Кернел» – найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Вертикально інтегрована структура компанії будується на тісно пов'язаних між собою бізнес-сегментах: виробництві, експорті й внутрішньому продажу соняшникової олії; рослинництві; експорті зернових культур; наданні послуг зі зберігання й перевалки зерна на елеваторах і портових терміналах. З 2007 року акції компанії торгуються на WSE.

«Кернел» завершив 2017 фінансовий рік з чистим прибутком в $176,2 млн, що на 21,7% менше, ніж у 2016 фінроці. Його виручка зросла на 9,1% – до $2,169 млрд, EBITDA скоротилася на 7,8% – до $319,2 млн.

Акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі з 2007 року. Найбільшим акціонером «Кернел» через Namsen LTD є Андрій Веревський, який в жовтні – грудні 2017 року збільшив свою частку з 38,13% до 39,47% (32,344 млн акцій). Cascade Investment Fund (Кайманові острови), бенефіціаром якої виступає співголова депутатської групи «Відродження» Віталій Хомутинник, володіє 6,59% акцій «Кернела».

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Найбільші покупці українських слив

У 2016 році таких фруктів було експортовано лише 1 тонну на 2,4 тисячі доларів США.

Найбільшим покупцем українських слив у 2017 році стала Польща, куди було поставлено 6,6 тисяч тонн на $5,4 млн. Також цей продукт користувався попитом у Білорусі (705 тонн на $337,5 тис.), Латвії (265 тонн на $121 тис.), Румунії (254 тонни на $210,5 тис.) та в інших країнах.

У 2017 році Україною було імпортовано майже 1 тисячу тонн слив та терену на $905 тисяч. Відповідно, позитивне зовнішньоторговельне сальдо за цією групою склало $5,3 млн.

Ваш вибір 'Подобається'.

"Нібулон" почне будувати морські судна

Про це в інтерв'ю виданню "Порти України" повідомив співвласник і гендиректор компанії Олексій Вадатурський, пише ЦТС.

"На нашому суднобудівному заводі в березні цього року вперше спустили на воду судно довжиною 100 м. А з літа, після завершення реконструкції заводських потужностей, ми отримаємо можливість будувати повнокомплектні вантажні морські судна довжиною 140 м. Ми плануємо за рік побудувати на заводі спеціалізоване морське судно дедвейтом 10 тис. тонн в якості перевантажувальної рейдової станції. Воно буде оснащено двома потужними кранами, які за добу зможуть перевалювати до 20 тис. тонн зерна. Термін його здачі - 1 липня 2019 року", - розповів Вадатурський.

Він додав, що "Нібулон" буде намагатися задовольнити потреби одного з ключових покупців зерна з України - Єгипту.

"По мірі будівництва власного морського флоту ми продовжимо транспортний ланцюжок від сільгоспвиробника до кінцевого споживача на Нілі", - заявив Вадатурський.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Політична ситуація робить малоймовірним ухвалення закону про ринок землі - Максим Мартинюк

В Україні на сьогодні склалася несприятлива політична ситуація для прийняття закону про ринок землі сільськогосподарського призначення, який дозволив би її продаж, хоча відсутність такого продажу істотно стримує розвиток фермерства у багатьох галузях аграрного господарства.

Таку думку висловив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк в ході суспільно-політичного форуму Реанімаційного пакету реформ «Реформи під прицілом: діалог громадськості та уряду», пише QHA

"На превеликий жаль, політична ситуація, яка склалася в країні, не дозволяє говорити про високу ймовірність прийняття закону про ринок землі", - заявив Максим Мартинюк.

Разом з тим, він зазначив, що в уряді є чітке бачення того, як буде функціонувати цей ринок у разі прийняття відповідного закону. Зокрема, передбачається така модель, коли великі агрохолдинги, великий бізнес, іноземці взагалі на першому етапі функціонування ринку не будуть допущені до купівлі землі. Це дозволить сформувати свої земельні банки малому сільськогосподарському бізнесу, а потім поступово ці обмеження будуть зніматися.

Мартинюк також підкреслив, що для повноцінного запуску вільного ринку землі в Україні необхідно прийняття не менш двох законів: власне про ринок землі та про державне Гарантійне кредитне агентство.

"Ми також внесли законопроект, який би забезпечував функціонування ринку землі - має бути створено Гарантійне державне кредитне агентство, яке давало б можливість фермерам отримувати кошти на потреби свого господарства. Тільки в парі ці два закони можуть забезпечити реальний старт ринку землі", - підкреслив Максим Мартинюк.

Він додав, що відсутність вільного функціонування ринку землі в Україні суттєво гальмує розвиток певних галузей сільського господарства, зокрема таких, як тваринництво і садівництво, які вимагають значних інвестицій і мають тривалий виробничий цикл.

"У нас великий перекіс у бік рослинництва і це певним чином пов'язано з тим, що у нас немає права власності на землю в повному сенсі цього слова (не працює ринок землі, - ред.). Все, що має короткий виробничий цикл - успішно розвивається, все інше - тваринництво, садівництво й інші галузі, які потребують великих інвестицій, капіталовкладень і мають більший виробничий цикл - вони присутні, але не настільки, наскільки могли б бути присутніми. Тільки дуже ризикова людина вкладе, скажімо, у той же сад, кілька тисяч доларів на гектар орендованої землі, навіть якщо вона орендована на 49 років", - заявив Максим Мартинюк.

Він назвав пріоритетом уряду в агросекторі розвиток таких агрогалузей, які мають тривалий цикл виробництва і які поки що не дуже хочуть інвестувати, в тому числі, з-за відсутності вільного ринку землі. Також «мегазавданням уряду», за його словами, є створення середнього класу в сільській місцевості. В принципі, позитивно відізвавшись про діяльність великих агрохолдингів, Мартинюк зазначив, що вважає за доцільне розвивати малий бізнес в селах, оскільки він буде створювати більше робочих місць і в цілому буде сприяти розвитку сіл. Згідно приведеному їм прикладу, в агрохолдингу на 1000 га землі зайнято 7 чоловік, причому, як правило, не місцевих, найнятих, а в тваринництві на 100 га зайнято близько 100 людей.

Говорячи про пріоритетність розвитку малого бізнесу в селах, він також повідомив, що уряд зараз намагається виправити несправедливість щодо тих, хто став фермером в 90-х роках. Проблема полягає в тому, що перші фермери отримували землю у постійне користування і думали, що зможуть передати її своїм спадкоємцям. Але держава забула про свої обіцянки, і постійне внесення змін до законодавства призвело до того, що ці фермери, які отримали тоді землю у постійне користування, не можуть передавати її у спадок.

"Зараз уряд вийшов з ініціативою передати цю землю у приватну власність, це рішення вже схвалено Кабміном, і сподіваюся, що воно буде підтримано парламентом", - сказав Мартинюк.