150670

Найбільший вітчизняний виробник ЗЗР та добрив відкриває двері

Гості заходу мали змогу познайомиться з ефективними технологіями комплексного захисту рослин, поспілкуватися з професіоналами та практиками агробізнесу з усіх куточків України, Молдови, Казахстану, Грузії, Швейцарії, Білорусі, Узбекистану, Польщі.

Відвідувачі дізналися про фінансову вигоду від використання інноваційних схем захисту рослин та ознайомилися з передовим досвідом.

Крім того, під час заходу була організована екскурсія територією чинного заводу «Фабрика агрохімікатів» та споруджуваного нового науково-дослідного центру групи компаній UKRAVIT.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Lauffer Group заявила про загрозу рейдерського захоплення «Одеського короваю»

Lauffer Group заявляє про чергову спробу рейдерського захоплення «Одеського короваю» у зв'язку зі спробами перереєструвати майно підприємства на іншу юридичну особу. Про це редакції TradeMaster.UA повідомили в прес-службі компанії.

В даний час юридичний департамент компанії ретельно вивчає ситуацію для того, щоб дати правову оцінку та виробити чітку позицію компанії щодо цього питання.

На жаль, поки що неможливо точно сказати, хто стоїть за цими рейдерськими діями. Але найбільш імовірно, що компанія, на яку було перереєстровано все майно, якимось чином пов'язана з українською «дочкою» російського «Сбербанку».

Фахівці Lauffer Group припускають, що сам банк, як юридична особа, можливо, і не має до цього відношення. Можливо, що ці дії не могли бути здійснені за участю осіб з числа діючих або колишніх співробітників цього банку або людей, так чи інакше, з ними пов'язаними.

Перереєстрація даного майна на інше юридична особа можлива тільки при наявності всіх правовстановлюючих документів, копії яких знаходяться в повному обсязі в документальному архіві «Сбербанка».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Порошенко: ЗВТ України з Канадою почне роботу з 1 серпня

Президент України Петро Порошенко заявив про те, що початок роботи Зони вільної торгівлі з Канадою з 1 серпня 2017 року, є "важливою перемогою на шляху реформ". Про це йдеться у повідомленні на його офіційній сторінці в Facebook, повідомляє AgroReview.

Цитата

Петро Порошенко: «Історичний момент: всі процедури щодо ратифікації Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою завершені. Угода набуде чинності 1 серпня 2017 року. Це ще одна важлива перемога України на шляху реформ».

Раніше повідомлялося, що Зона вільної торгівлі між Україною та Канадою запрацює з 1 серпня. Угода про ЗВТ скасує 98% тарифів на українські товари, які будуть продаватися в Канаді.

Для канадських товарів скасують 72% тарифів, а протягом 7 років безмитний експорт зросте до 98%. Угода також взаємно відкриває ринки державних закупівель, а окремі розділи документа захищають електронну комерцію і інтелектуальну власність.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рада ЄС затвердила нові квоти на мед, помідори, сік та інші товари з України

Комітет постійних представників країн ЄС (Coreper) схвалила в середу угоду, досягнуту між мальтійським головуванням Ради ЄС та Європарламентом за тимчасовим автономним торговим заходів для України, повідомила прес-служба ради.

"Ці заходи - жест відчутної політичної і економічної підтримки України з нашої сторони. Враховуючи складну ситуацію, з якою стикається Україна в даний час, ми сподіваємося на швидке здійснення цього регламенту", - наводяться в комюніке слова міністра економіки, інвестицій і малого бізнесу Мальти Крістіана Кардона.

Як пояснюють в Брюсселі, ця пропозиція спрямована на покращення доступу українських експортерів на ринок ЄС з урахуванням складної економічної ситуації та економічних реформ, здійснених Україною".

Нові квоти включають натуральний мед - 2,5 тис. тонн, перероблені помідори - 3 тис. тонн, виноградний сік - 500 тонн, овес - 4 тис. тонн, пшениця - 65 тис. тонн, кукурудза - 625 тис. тонн, ячмінь - 325 тис. тонн, крупи та борошно - 7,8 тис. тонн.

Тим самим доповнюються положення про торгівлю, вже введені у відповідності з угодою про асоціацію між ЄС та Україною, підписаної в 2014 році. Ці положення були тимчасово застосовуватися з 1 січня 2016 року, нагадується в документі.

Мова йде про "додаткових річних імпортних квот за нульовим тарифом" для ряду сільськогосподарських продуктів, перелік яких дається в комюніке. Дія цих заходів розраховано на три роки.

За матеріалами: Інтерфакс-Україна

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 країн-експортерів кукурудзи в Україну

Україна за підсумками 5 місяців 2017 р. імпортувала 23,64 тис. т кукурудзи на суму $92,97 млн. Про це свідчать дані ГФС.

Поставки кукурудзи в Україну у звітному періоді здійснювалися з Румунії (на $28,32 млн), Франції (на $21,21 млн) та Угорщини (на $19,72 млн) і інших країн. Обсяг постовок з цих країн склав 8,2 тис. т, 5,39 тис. т, 5,01 тис. т кукурудзи відповідно.

Раніше повідомлялося, що за перші п'ять місяців року Україна експортувала 11,86 млн т кукурудзи на суму $1,85 млрд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому українські бджолярі незадоволені ціновою політикою експортерів?

Оскільки виробникам вигідніше продавати цей продукт за валюту, ніж на внутрішньому ринку. І на тлі зростання експорту виробництво меду всередині країни скорочується, пише Лівий Берег.

У той же час, українських бджолярів не може не обурювати цінова політика. Адже закупівельна оптова ціна за кілограм меду в Європі значно вищий, ніж вітчизняні бджолярі продають експортерам. На цей аспект звернув увагу екс-міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко.

Він зазначив, що в першу чергу мова йде про те, що український мед високої якості імпортують як сировину, яку потім змішують і фасують. А за таких обставин виробники хотіли б самі мати можливість продавати свій продукт за кордон, і тому заробляти в рази більше і вкладати гроші в модернізацію виробництва.

До того ж важко припустити, що саме створення в Україні нових виробничих комплексів з переробки меду може стати доцільним, перспективним і прибутковим вкладенням, підкреслює А. Павленко.

Нагадаємо, основними країнами-споживачами українського меду за перші чотири місяці 2017 року є США - $12,6 млн (34% всього експорту меду), Німеччина - $8,5 млн (23%) і Польща - $3.7 млн (10%). У списку лідерів-країн, в яких користується попитом український мед, також потрапили Бельгія, Франція, Іспанія, Італія, Туреччина, Угорщина та Болгарія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview