178171
182818

Найбільший виробник томатної пасти в Україні відкрив нову фабрику

Про це повідомляється у прес-релізі групи, пише НВ.

"Завод вийшов на проектну потужність. Ми інвестували 1 млрд грн. Нас кредитували ЄБРР, ЄІБ. У нас на заводі обладнання з усього світу, основні постачальники Італія, Німеччина, США", - сказав президент групи компаній Agrofusion Сергій Сипко.

Відзначається, що потужності заводу з переробки томатів складають 4 тис. тонн на добу. Будівництво заводу стартувало у січні 2017 року, у вересні завод почав переробку томатів в тестовому режимі.

Також в групі заявили, що у 2018 році було ухвалено рішення про будівництво нового заводу з сушки овочів в Миколаївській області. На заводі будуть випускати томатний порошок. Старт нового заводу заплановано на друге півріччя 2019 року.

Agrofusion - вертикально інтегрована група компаній з виробництва томатної пасти (ТМ Інагро) в Україні. Заснована в 2007 році бізнесменом Сергієм Сипко. До складу групи входять три заводи з виробництва томатної пасти загальною виробничою потужністю близько 750 тис. тонн томатів в сезон, а також агрогосподарства в Херсонській та Миколаївській областях, які обробляють понад 25 тис. га земель, два тепличних господарства.

У 2017 році компанія розширила потужності і досягла показника 79,4 тис. тонн пасти (64,8 тис. тонн в 2016 році). 70% продукції експортується більш ніж в 35 країн.



В українських водоймах масово гине риба

Про це повідомляє прес-служба Асоціації рибалок України.

В Асоціації рибалок України називають основними причинами цього: неналежне ставлення людини до водойм, незадовільну роботу природоохоронних державних структур, аномальну спеку, маловодний рік, потрапляння у водойми побутових і виробничих стоків, а так же хімікатів з полів. Все це призводить до різкого зменшення кількості розчиненого у воді кисню, в результаті чого настають заморні явища у риби.

З початку року масовий мор риби стався в Київській, Черкаській, Харківській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Житомирській, Полтавській області.

— Масова загибель риби в різних регіонах країни — це не природний відбір … У кожного випадку є конкретне людське ім’я. На жаль природоохоронні та контролюючі державні структури демонструють повну неспроможність по боротьбі з цим явищем. Як показала практика, вони можуть тільки зафіксувати факт події. А попередити замори риби, а тим більше знайти винних і гідно їх покарати — такі факти маловідомі. Ось і множаться з кожним роком випадки масової загибелі риби. А винуватці залишаються безкарними … — стверджують в Асоціації рибалок України.

Потворне ставлення людини до природи, плюс до цього незадовільна робота природоохоронних структур, корупція, все це веде наші водойми до краху. Який сенс державі щорічно зарибнювати водойми на десятки мільйонів гривень, якщо достатньо комусь вночі злити відходи свого виробництва в річку, в результаті чого в ній загине все живе? У 2017 році загальний обсяг скидів у водні об’єкти стічних вод і забруднюючих речовин склав 2 млрд. 80 млн. м3. В основному це підприємства гірничо-металургійного комплексу і комунального господарства.

Слід також зазначити, що 2018 рік є маловодним. Коли розраховуються гранично допустимі норми викидів у водні об’єкти стічних вод, розраховується сезонність, і наповненість вод. Але якщо наповненість вод стала менше, то велика концентрація викидів позбавляє водойми можливості саме очистити свої води.

— Це не поодинокі випадки отруєння водойм. У 2017 році було отруєно все або майже все живе в 1200 вітчизняних водоймах. Ще в 980 водоймах відбулися заморні явища риби, причиною яких вважали зменшення кількості розчиненого у воді кисню через спеку і розростання синьо-зелених водоростей, які при гнитті виділяють токсини і спалюють розчинений у воді кисень. Але і тут без участі людини не обійшлося. Трагедії в основному походять від ненадання природоохоронними структурами своєчасної допомоги водоймам — каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Основна причина більшості випадків загибелі риби — це змита дощами з полів хімія. Потрапляючи в водойми, вона як «напалм» випалює в них все живе. В результаті гине не тільки водні мешканці, а й бобри, качки. Незважаючи на Водний та Земельний Кодекс, які чітко регламентують відстань природоохоронної берегової території, на якій господарська діяльність заборонена, сільхоз угіддя впритул підійшли до наших водойм.

Так само в цьому списку комунальні та виробничі стоки. Як не дивно виробництва стало менше, а шкідливих викидів в природу набагато більше. Це походить від того, що бізнес прийняв введений на законодавчому рівні мораторій на перевірки, як сигнал до вседозволеності.

Але це ні в якій мірі не знімає відповідальності з державних контролюючих структур. Справа в тому, що і в рибінспекції і та екологічній інспекції є відділи іхтіології. Які повинні регулярно проводити заміри в водоймах кількості розчиненого у воді кисню. І в разі його критичного зниження вживати необхідних заходів, в тому числі і установку систем збагачення води киснем, за допомогою компресорів та інше …

Асоціація рибалок України вважає, що якби працював «закон», і служби належно виконували покладені на них державою обов’язки, якби кілька отруйників наших річок отримали б жорстке покарання, а чиновники несли відповідальність за прийняті ними рішення, то факти вбивства наших річок значно знизилися. Сьогодні мінімальні штрафи явно не зупиняють підприємства, яким набагато вигідніше їх заплатити, ніж проводити модернізацію або будівництво очисних дорогих споруд. А місцеві ради намагаються реалізувати кожен метр землі, навіть якщо це природоохоронна берегова територія.

Щорічно збитки нанесені природі і рибному господарству від загибелі водних живих ресурсів обчислюються сотнями мільйонів гривень.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


"Не хочу труїти людей, це принципово": історія успіху українського фермера

У органічне виробництво Дундо прийшов з будівельного бізнесу"Сегодня"

"Я завжди займався будівельним бізнесом і ремонтами, спорудою офісів і котеджів. Але за покликом душі три роки тому вирішив піти в агросферу – вирощувати смачну і органічну їжу. Тим більше, що сам люблю вживати здорову їжу, а на ринках такого майже не знайти. я відвідав багато теплиць і знаю, як там вирощують овочі. Тому для мене це принципово: або все вирощене – органіка, або я цим не займаюся, не хочу травити людей. Тим більше для мене грає роль соціальна складова нашого бізнесу, адже ми працюємо через кооперацію", – розповів Андрій.

За його словами, сьогодні кожен може стати членом кооперативу: надати свою земельну ділянку або кіз для підприємства, інвестувати гроші, виконувати роботи та отримувати з цього постійну прозору прибуток.

"Ми поставили собі за мету працювати не сезонно, а постійно збирати урожай, тому інвестуємо в теплиці. Наприклад, інвестувавши в теплиці, учасники кооперативу отримують 25-45% річних прибутку. Це дає нам можливість експериментувати, і сьогодні ми вирощуємо органічні помідори, огірки, перці, морква і сезонні культури – фенхель, дайкон (різновид редьки) та ін." – Говорить Дундій.

Влітку, коли ціна на овочі нижче, підприємство займається переробкою: тут сушать і в'ялять продукти.

"Сьогодні кооператив нараховує понад 100 кіз, тому ми розвиваємо і сироваріння. Тим більше, ми закуповуємо молоко в учасників кооперативу за ринковими цінами, щоб у них був стимул заводити більше кіз. Плануємо наростити збір молока до декількох млн тонн на рік, для цього через кооператив потрібно залучити 2,5 тис. кіз. Сьогодні ми ще і тестуємо рецептуру органічного сидру і виробляємо органічний оцет", – розповідає бізнесмен.

Планів у Андрія і його колег вистачає – вони також хочуть випікати хліб і спробувати вирощувати аквакультури (вирощування рослин і риб в загальній екосистемі). Розвитком бізнесу задоволені – у кооперативу 500 клієнтів, в основному, невеликі магазини. Є можливість залучати нових клієнтів і розширюватися, але потрібні інвестиції, а з цим пов'язана серйозна проблема.

"Можна було б отримати кредит під заставу землі, але підмораторних земля не є предметом застави в банку. Така земля не цікава багатьом інвесторам. Тому, як тільки знімуть мораторій на землю і запрацює прозорий ринок землі, я в першу чергу приверну інвесторів, які вкладали б гроші в землю учасників кооперативу. Ці інвестиції сприяли б розвитку бізнесу, саме так це працює у всіх успішних європейських країнах", – говорить Дундій.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На Одещині від АЧС постраждали племзавод та свинокомплекс

Там утримувалося близько 2000 голів свиней. Наразі тривають карантинні заходи, передає прес-служба Асоціації «Свинарі України», пише agravery.com.

Потужності господарства розташовані у с. Каракурт Болградського району. «Агропрайм Холдинг» має два майданчики — племінний завод та товарний свинокомплекс. Відгодівельник наразі у зоні нагляду, оскільки знаходиться за 6 км від племзаводу.

Нагадаємо, згідно з офіційними даними, спалах АЧС в «Агропрайм Холдингу» зафіксували 22 серпня.

 



Які країни купують українські яйця

У І півріччі 2017 року було експортовано 1,1 млрд штук на 27,9 млн доларів США.

Найбільшим покупцем у січні-липні 2018 року стали Об’єднані Арабські Емірати – 303 млн шт. на $15,6 млн. Також у трійці лідерів Ірак (135 млн шт. на $7,3 млн) та Катар (70 млн шт. на $3,8 млн). У І півріччі 2017 року найбільше поставлено українських яєць до ОАЄ, Ліберії та Іраку.

За 6 місяців 2018 року Україною було імпортовано 29,6 млрд шт. яєць на $7,2 млн, у результаті чого було сформовано позитивне зовнішньо-торгівельне сальдо за цією групою у $32,7 млн.

Довідка:

Загалом, у 2017 році Україна експортувала 1,9 млрд шт. яєць на $68,6 млн. Імпорт склав 87,6 млрд шт. на $19,4 млн. 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Органіка стає одним з найперспективніших видів агробізнесу

Це дає фахівцям підставу стверджувати, що органічне сільськогосподарське виробництво перетворилося на один з найперспективніших видів аграрного бізнесу, пише landlord.ua.

У загальній структурі виробництва і збуту всієї продовольчої продукції в Україні вироби із «зеленим журавликом» або іншими видами органічного маркування поки займають частку на межі статистичної похибки. За даними Міжнародної федерації руху екологічного сільського господарства (IFOAM), площа вітчизняних сертифікованих органічних сільгоспугідь у 2016 році становила лише 0,9% від загальної площі земель сільськогосподарського призначення. Загалом в Україні налічувалося 294 господарства, що отримали статус органічних.

Майже половина угідь загальною площею до 400 000 га були зайняті під вирощування зернових, біля чверті — олійними і зернобобовими. Все інше припадало на овочеві плантації, сади й різні сільгоспкультури. Крім того, в Україні сертифіковані 550 000 га дикоросів.

Законодавче рішення

У липні 2018 року парламент ухвалив в цілому Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». «Прийняття закону дасть поштовх до сталого розвитку органічного виробництва в Україні, підвищить конкурентоспроможність органічної продукції та розширить зовнішні ринки для її збуту», — заявила після ухвалення документа заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Зокрема, як підкреслили у Мінагропроді, новий закон запроваджує прозору систему реєстрації як органів сертифікації, так і безпосередньо операторів ринку. Встановлені чіткі норми для реєстрації органічного насіння, визначається механізм державного контролю за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції тощо.

За словами голови правління Федерації органічного руху України Євгена Мілованова, новий документ є логічним доповненням «органічної» законодавчої бази, загальні засади якої були визначені у 2013 році Законом України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини».

«Прийнятий закон визначає механізми функціонування органічного ринку, проте учасникам органічного руху України ще треба розробити близько півтора десятка правил та інших підзаконних актів, які вдихнуть справжню «органічну життєву силу» в новий документ», — наголошує Мілованов.

Внутрішній ринок

Між тим, перебуваючи в очікуванні нової нормативної бази, оператори органічного виробництва продовольчих товарів не байдикують та продовжують розвивати ринок. Зараз доволі часто лунають твердження, що українське органічне виробництво існує виключно за рахунок експорту. Це не зовсім відповідає дійсності, адже, за даними Федерації органічного руху, у 2017 році обсяг внутрішнього ринку органічного продовольства становив 29,4 млн євро, у 2016-му — 21,2 млн євро. Для порівняння у 2005 році на внутрішньому ринку було продано органічної продукції всього на 200 000 євро.

Якщо на експорт здебільшого йде продукція рослинництва, дикороси і мед, то в Україні продаються органічні молокопродукти, м’ясо і плодоовочева продукція. Тому більш правильним буде твердження, що органічне виробництво з’явилося і розвивається у країні під впливом попиту на продукцію органічного сільського господарства з боку ринків країн ЄС. Однак значна частина продукції на внутрішньому ринку, за відсутності чітко виписаних норм і контролю над їх виконанням, насправді лише імітує органічне продовольство і по суті вводить покупців в оману. Саме цю проблему і покликаний врегулювати закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Експорт

Справжнім драйвером вітчизняного органічного сільського господарства є і буде експортний ринок. Що й не дивно — європейський ринок більш платоспроможний, ніж український, особливо коли йдеться про реалізацію дорогої органічної продукції. У 2017 році загальна сума експорту органічної продукції з України, за даними Федерації органічного руху, перевищила 65 млн євро. У структурі експорту переважали зерно, бобові, олійні та ягоди. Хоча також експортувалося масло, крупи, молочні продукти тощо.

За підрахунками експерта Інформаційно-аналітичного агентства «АПК-Інформ» Тетяни Друзь, у 2017 році з України було експортовано близько 170 000 т органічного зерна і гороху, що істотно перевищило показники 2016-го (150 000 т) і майже вдвічі — 2015 року. Основними зерновими культурами стали пшениця і кукурудза, а головним покупцем — країни ЄС і Швейцарія. На Близький Схід, США і Канаду припало лише 2% відвантажень.

Лідером із закупівлі українського органічного зерна були Нідерланди — у 2017-му туди відвантажили 72 300 т зерна, три чверті якого становила кукурудза. Реалізацією органічного зерна у Нідерланди займалися минулого року дев’ять українських підприємств, лідером серед яких можна вважати херсонську компанію «Фірма «Алеф» ЛТД», що забезпечила 63% сукупного експорту.

Друга за обсягами імпорту українського органічного зерна — Велика Британія (21 000 т у 2017 році), яка поки переважно закуповує дешеву сировину для виробництва кормів. У структурі поставок переважає пшениця (понад 60% всього експорту), а працювали на відвантаження до Сполученого Королівства всього три українські компанії. При цьому близько половини реалізації забезпечила «Регіональна зерноторгівельна компанія».

Стратегічним ринком для українських виробників органічної продукція є і Німеччина. Минулого року вона закуповувала майже всю органічну номенклатуру, серед зернових головне місце в експорті посідала пшениця (понад 60%). Саме з Німеччиною працюють найбільше українських компаній, що спеціалізуються на органічному напрямі, — 21, які у 2017-му відвантажили більш ніж 20 000 т зерна. Лідером серед них стала «Ріттер Біо Агро», що забезпечила 22% всього експорту.

Важливим і платоспроможним ринком є Австрія, яка протягом останніх двох років демонструє динамічне збільшення імпорту органічної продукції з України. «За оцінкою «АПК-Інформ», у 2017 році країна закупила 18 600 т українських органічних зернових, — розповідає Друзь. — Традиційно в структурі експорту до Австрії переважають органічна пшениця і кукурудза, на які припадає майже 90% відвантажень».

Замикає топ-5 покупців української органічної продукції Італія, яка минулого року імпортувала 14 500 т українського органічного зерна. Безперечним лідером продажів була кукурудза (понад 75% експорту), а решта прийшлася на органічні пшеницю та ячмінь.

За словами Друзь, українські органічні зернові культури користуються попитом майже у всіх європейських країнах. Найбільш перспективними країнами для нарощування поставок експерт вважає Німеччину, Нідерланди та Швейцарію. Також є значний потенціал розширення поставок вітчизняної органічної продукції на великі ринки США і Канади.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.