150670

Найкраща молочна продукція експортується, решта залишається українському споживачеві - Андрій Ярмак

Так, за словами експерта, минулого року ціни на молочні жири продемонстрували безпрецедентний рівень зростання за останні п’ять років, збільшившись на 60 %.

Андрій Ярмак підкреслив, що український молочний бізнес стає більш професійним, про що свідчить відсутність значного коливання закупівельних цін на молоко.

Що стосується прибутковості виробництва молока, то за рік вона зросла на 32 %, а прибутковість переробки навпаки впала.

«Серед негативних тенденцій варто відмітити зниження споживання українцями молочних продуктів як в цілому, так і в порахунку на одну людину. Найбільше зниження споживання спостерігається на цільномолочну продукцію. Позитивним фактором є те, що відбулася реабілітація молочних жирів в очах споживачів. Люди споживають все більше молочних продуктів з нормальною жирністю.  Але, як і раніше, найкраща молочна продукція експортується, а решта  залишається українському споживачеві», -  підкреслив Андрій Ярмак.

За його словами, структура експорту молочної продукції якісно не змінюється. Експерт нагадав, що Україна стала другим за обсягами постачальником вершкового масла до ЄС

10 фактів від Андрія Ярмака про молочну продукцію:

Факт №1. Прибутки виробників молока в лютому 2018 року знову впали. Швидкість падіння прибутковості пришвидшилася, і склала за місяць відчутних 7,6%❗

✅ Факт №2. Прибутки з початку року вже зменшилися на 11,7%❗

✅ Факт №3. Основна причина падіння прибутковості виробництва молока не має майже нічого спільного з молочним ринком – це наслідок девальвації валюти, та підвищення цін на концентровані корми, які ми, переважно, експортуємо.

✅ Факт №4. В лютому 2018 року прибутковість виробництва молока була вже відчутно (на 5%❗) нижчою, ніж в тому ж місяці 2017 року. В січні прибутковість була майже співставною.

✅ Факт №5. Невтішні прогнози поки що справджуються. До подорожчання кормів додався також фактор зниження цін на молоко. І це вже в лютому. І це не зважаючи на те, що глобальні ціни в січні-лютому, переважно росли.

✅ Факт №6. Прибутковість виробництва молока за перші два місяці поточного року на порядок вища, ніж в кризові 2015-2016 роки, але нижча на 3,1% ніж середня за останні шість років.

✅ Факт №7. Світові ціни на молокопродукти лишаються занадто високими, якщо брати до уваги фундаментальні чинники. Це неодмінно спровокує ще більше зростання виробництва, яке буде тиснути на ціни. При цьому дуже дорогі молочні жири спричиняють ще більше тиску на ціни білку. Тому існує імовірність цінового обвалу ще в поточному році. А ми зараз дуже щільно прив’язані до цін експорту, адже наша експортозалежність зростає (про це покажу слайд на конгресі).

✅ Факт №8. Світові ціни на нафту зросли, і лишаються відносно високими. А ось це - дуже позитивний фактор для потенціалу споживання молочних продуктів в тих країнах, які залежать від експорту енергоносіїв. Щоправда за північним забором ціни щось впали так, що там, схоже, хочуть ввести санкції проти всього імпортного молокопродукту. Навіть браття-нереекспортери-білоруси під санкції потрапили.

✅ Факт №9. Сезонність внутрішніх цін на молоко знижується. Це прогнозувалося минулого року, і так і сталося. Якщо ця тенденція збережеться, то ми можемо отримати цілком пристойний рівень УМІ влітку, та відносно низький в другій половині сезону. Але тут забагато "якщо".

✅ Факт №10. Насправді дуже важко зараз прогнозувати будь-що, бо кількість чинників, що не підлягає прогнозуванню, лишається дуже високою, а наша залежність від експорту зростає. Тому висновок простий – не буде ціни на масло, не буде у нас ціни на сире молоко.

Поки що з ціною на масло все добре. То ж саме час розвивати виробництво експортабельної якості сирів та інших молочних продуктів. Бо гратися в казино на чистих commodities дуже небезпечно!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В 2018 році можливе зниження світового виробництва пшениці

Збирання зернових культур врожаю 2017 року основному завершене, і згідно з прогнозами ФАО, світове виробництво зернових становить 2 642 мільйона тонн, що на 2 мільйона тонн (менше 1%) вище прогнозного обсягу минулого місяця. Ця зміна в порівнянні з минулим місяцем відбулася головним чином у зв'язку фуражними зерновими, по яких в сторону підвищення був переглянутий прогноз по Австралії, а також по ряду країн Східної і Західної Африки. По рису більш сприятливі види на урожай в Камбоджі і перегляд у бік підвищення тенденцій у Камеруні та Ірані були частково компенсовані зниженням прогнозу виробництва у Венесуелі. У річному підсумку, світове виробництво рису очікується на рівні близько 502,2 мільйона тонн, що трохи вище (на 0,3%) абсолютного рекорду 2016 року.
 
Згідно з підготовленим ФАО першим прогнозом виробництва пшениці в світі, її обсяг в 2018 році складе 744 мільйона тонн, що свідчить про зниження обсягів другий сезон поспіль, проте очікується, що обсяг світового виробництва все ж буде вище середнього. Основна частка цього очікуваного зниження обумовлена скороченням виробництва в ЄС і в Російській Федерації в результаті зниження врожайності в порівнянні з високим рівнем 2017 року. Можливе відновлення обсягів виробництва в Австралії, що, як очікується, допоможе запобігти більш глибокому спаду виробництва на глобальному рівні. Прогнози виробництва фуражних зернових в 2018 році в південній півкулі вказують на ймовірність його скорочення головним чином за рахунок скорочення посівних площ і несприятливих погодних умов в Південній Америці і на півдні Африки. 
 
Більш високі темпи споживання кормів сприяють зростанню показників споживання зернових в світі
 
Прогноз ФАО щодо світового обсягу споживання зернових в 2017-2018 році знижений на 5 мільйонів тонн (0,2%) до 2 608 мільйонів тонн, що все ж на 38 мільйонів тонн (1,5%) вище, ніж в 2016-2017 році. Перегляд у бік збільшення в порівнянні з прогнозом минулого місяця відображає, головним чином, більш високі темпи зростання споживання кукурудзи на фураж в країнах Азії, що з надлишком компенсує деяке зниження споживання пшениці.
 
Як і раніше, очікується, що споживання рису в світі в сезоні 2017-2018 років зросте на 1%до 503,6 мільйона тонн. Цей приріст буде повністю забезпечений збільшенням продовольчого споживання на 6,1 мільйона тонн, чого достатньо для збереження показника споживання в світі в цілому на стабільному рівні в 54 кілограми на душу населення.

У сезоні 2017-2018 років обсяг світової торгівлі може дещо знизитися
 
Очікується, що обсяг світової торгівлі всіма видами зернових в сезоні 2017-2018 років досягне 405 мільйонів тонн, що трохи нижче прогнозу минулого місяця, проте, як і раніше, на 1 мільйон тонн (0,2%) нижче рівня 2016-2017 років. Цей перегляд у бік підвищення обумовлений головним чином збільшенням обсягів торгівлі рисом, якого виявилося досить для того, щоб компенсувати скорочення поставок в Індію, Японію і В’єтнам.
 
Прогноз торгівлі рисом на 2018 рік становить 46,0 мільйонів тонн, що на 3% менше рівня минулого року, проте як і раніше є другим показником за всю історію. Прогнозоване скорочення річних обсягів відображає очікування того, що Бангладеш, Сенегал і Шрі-Ланка скоротять закупівлі на величину, яка значно перевищує зростання поставок в Індонезію, Нігерію і Філіппіни.
 

                                                           Зведені таблиці
 




 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Закупівельні ціни на молоко в Україні, Польщі, Литві, Білорусі та Росії

Україна, Білорусь, Росія – великі підприємства; Польща, Литва – загальна ціна відповідно до євростату. Всі тренди в перерахунку на європейські показники жиру/білка без ПДВ.

• Європейські закупівельні ціни на молоко (Польща, Литва) прогнозовано знижувалися (активніше в Литві). У гривневому еквіваленті через курс валют, європейські ціни, навпаки, зросли.

• Цікава ситуація в Росії, де середній рівень закупівельної ціни опускається вже третій місяць поспіль і в еквіваленті євро вже нижче серпня, тобто мінімального значення минулого року.

• Також цікавий той факт, що ціна молока у Росії за результатами лютого, напевно виявиться нижчою ніж у Польщі, що є парадоксом. Ця ситуація підтверджується і на ринку біржових товарів, де деякі російські продукти (наприклад, масло, СЦМ, сироватка) в ціновому вираженні вже можуть конкурувати на зовнішніх ринках.

• Вдалося роздобути тренд закупівельної ціни і Білорусі. У перерахунку на однакові показники жиру і білка, і одну валюту, виявилося, що вартісний рівень відповідає Україні (ферми).

• Необхідно також звернути увагу, що з урахуванням падіння ціни сирого молока в Росії (динаміка напевно продовжиться), білоруська молочка втрачає люфт, який використовувався для демпінгу на ринку РФ. Не виключено, що тренди можуть зійтися в період «великого молока».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи втратить королева свою корону?

Завдяки снігу, який покриває велику частину Північних рівнин і Верхнього Середнього Заходу, сезон врожаю може здатися запізнілим, але насправді затримка становить лише кілька тижнів.

Ще однією ознакою майбутнього сезону врожаю 2018 року став Арлінгтон, Вірджинія, де Міністерство сільського господарства США озвучило перші за рік оцінки сівби на своєму щорічному сільськогосподарському форумі.

Згідно з першими оцінками USDA, конкуренція надто велика, щоб визначити явного переможця між кукурудзою і соєвими бобами.
Агентство прогнозує масштабні кукурудзяні і соєві акри, але не очікується, що вони перевищать рекордну площу останніх років, каже головний економіст USDA Роберт Йоханссон, виступаючи на цьому заході.

За даними Йоханссона, в 2018 році в США очікується приблизно однакова кількість кукурудзи і сої, при цьому посадка кожної культури складе 90 мільйонів акрів. Це на 0,2% нижче, ніж рік тому, для кукурудзи і на 0,1% менше для соєвих бобів. З іншого боку, в 2018 році за прогнозами, частка пшениці збільшиться на 1,1% до 46,5 млн. акрів.

Йоханссон додає, що «королева кукурудза» може скоро втратити свою корону.

«Ми очікуємо, що соєві боби досягнуть паритету з кукурудзою в 2018 році і просунуться вперед»,  говорить він.

Індекс контрасту USDA з останніми оцінками промислової торгівлі, які були випущені на наступний день. В опитуванні взяв участь 21 галузевий аналітик, включаючи Farm Futures.

 

Для кукурудзи аналітики дали середній прогноз у 90,12 млн. у Сполучених Штатах, з діапазоном від 88,77 млн. до 92,5 млн. акрів. Кукурудзяні площі в 2017 році виявилися трохи вищими  90,177 млн. акрів.

Аналітики також запропонували початкову оцінку середньої врожайності кукурудзи в загальній кількості 173,3 бушелів на акр в цьому році, загальний обсяг виробництва склав 14,363 млрд. бушелів. Farm Futures дали оцінку  90,108 млн. акрів, середню прибутковість 172,6 млрд. акрів і загальну продуктивність 14,288 млрд. бушелів.

Аналітики вважають, що американський ринок соєвих бобів в 2018 році дорівнюватиме 90,69 млн. акрів. Окремі припущення про торгівлю варіювалися від 88,5 до 92 млн. акрів. Якщо вони будуть реалізовані, площа дожене 2017 рік, коли вона складала 90,142 мільйона акрів.

Аналітики також оцінили доходи і виробництво сої в 2018: середня прибутковість 48,8 млрд доларів за загального виробництва 4,374 млрд. бушелів. За даними Farm Futures: 90,144 млн. акрів, середня прибутковість 48 пунктів, всього 4,291 млрд. бушелів.

Пшениці в цьому році буде трохи більше, ніж в попередньому  46,38 млн. акрів в порівнянні з 2017  в цілому 46,012 млн. акрів. Аналітики також очікують, що дохід в середньому досягне 46,6 млрд. барелів. В цілому 1838 млрд. бушелів в 2018 році. Farm Futures: 46,766 млн. акрів, середня продуктивність 45,2 млрд. акрів і загальна продуктивність – 1,734 млрд. бушелів.

 

Ці перспективи завжди пов'язані з трьома ринковими факторами, додає Йоханссон:

  • змінами попиту,
  • змінами пропозиції,
  • зовнішньою політикою США.

 

«Поліпшення глобального економічного зростання приверне більше домашніх господарств до середньго класу, що підвищить загальний попит на продовольство»,  говорить він. Так само торгові угоди можуть відкрити нові ринки для американських виробників, що також підвищить попит на продукцію США».

З точки зору пропозиції, погодні умови часто розгойдують виробництво  як вгору, так і вниз. Наприклад, ця зима в Південній Америці показала, що посуха в Аргентині знизила врожай сої, в той час як виробництво в Бразилії отримало стимул завдяки сприятливим дощам, говорить Йоханссон.

А міністр сільського господарства Сонні Пердью знову пообіцяв підтримку в політиці США на Форумі по перспективам сільського господарства.

«Я говорю американським виробникам  якщо ви виростите це, ми допоможемо вам продати його», заявив Пердью.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери нарікають на зниження урожайності через посуху та заморозки

Так, за словами керівника СТОВ «Дніпро» Андрія Душейко, урожайність у 2017 році становила лише 60 % від попереднього року. Виною цьому стали різка засуха та весняні заморозки.

«Взагалі 2017 р. був одним із найгірших за всю історію моєї роботи у сільському господарстві, а це  понад 20 років. У порівнянні з 2016 р. урожайність у 2017 р. становила 60 % урожайності від минулого року. Це дуже мало», — розповів фермер.

За інформацією Тетяни Адаменко, начальника агрометеорології  Укргідрометцентру, у 2017 році центр посухи в Україні був на території Київської області. Також сильно постраждали Черкаська й Полтавська області.

За її словами, водний баланс у цих областях досі не відновлено, адже протягом 2017 року опадів випало на 30-40% менше від норми. А в деяких районах – і на 50% менше.

«Це говорить про те, що відбувається трансформація посушливих зон. Тобто ці області за кліматом були схожі на Херсонську область, що й позначилося на врожайності», – зауважила Тетяна Адаменко.

Наприклад, на Київщині торік збирали у середньому по 37 ц/га пшениці. Виходить, що це вже зона нестійкого зволоження, додала начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру. Тому для аграріїв існує подальша ймовірність падіння врожайності.

Загальновідомо, що врожай, по суті, є основним капіталом аграрія. Саме під нього беруться кредити для проведення посівної у фінансових установах, прораховуються плани на наступний сезон. І тому, в разі втрати врожаю через природні катаклізми, аграрій залишається, по суті, ні з чим. Значною мірою уникнути  фінансових збитків від втрати врожаю вдається завдяки агрострахуванню.

Якщо посіви застраховані від можливих ризиків в надійній страховій компанії, сільгоспвиробник отримує впевненість в тому, що його збитки будуть відшкодовані, а отже, йому буде за що проводити наступну посівну.

«Агрострахування з кожним роком буде все актуальніше, так як через кліматичні зміни погода часто стає нетиповою. Аграріям треба замислитися, як мінімізувати ризики, пов’язані з погодними умовами. Подумати про можливі наслідки кліматичних катаклізмів, застрахувавши свої посіви, зараз повинен кожен відповідальний аграрій», - зазначає експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За його словами, допомогти аграріям не зазнати значних фінансових втрат внаслідок зменшення врожайності покликана програма «Страхування врожаю за індексом врожайності».

«Її суть полягає в тому, що сільгоспвиробник отримує право на відшкодування в тому разі, якщо врожайність застрахованої ним культури в конкретному районі з будь-якої причини падає нижче гарантованого рівня. Гарантований рівень встановлюється у відсотках від середньої багаторічної (за період 15 років) врожайності в районі», - пояснив Володимир Юдін.

За цією програмою страхуються і перестраховуються врожаї озимої пшениці, озимого жита, ярого ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків та гречки. Страхується врожайність у вазі після доочистки, в перерахунку на стандартну вологість і засміченість для страхованої культури. Вартість тонни визначається за погодженням між страховиком і сільгоспвиробником. Страхування проводиться від всіх погодних ризиків, які можуть привести до падіння врожайності в районі.

«Гарантована врожайність (рівень покриття) страхованої культури становить від 90% і менше від середньої багаторічної врожайності даної культури в районі, де знаходяться посівні площі, що страхуються. Різниця між гарантованим рівнем врожайності (рівнем покриття) і середньою багаторічною врожайністю є своєрідною франшизою. Відповідальність страхової компанії не може перевищувати страхової суми, яка розраховується на підставі гарантованої врожайності (рівня покриття)», - зазначає Володимир Юдін.

За його словами, господарство має право встановити індивідуальний застрахований рівень врожайності до 150% від середнього багаторічного. Застрахований рівень врожайності враховується у вигляді коефіцієнта при розрахунку страхової премії і відшкодування. Тариф розрахований для кожної культури, кожного рівня гарантованої врожайності і кожного району, на підставі статистики за 15 років (2000-2015). Врожайність повинна бути підтверджена за період мінімум 3 роки. Страхування охоплює період від моменту появи сходів до моменту збирання.

«Настання страхової події – це зменшення фактичної врожайності застрахованої культури в районі. Збиток внаслідок страхової події - падіння врожайності в районі до рівня нижче застрахованого»,- зауважує Володимир Юдін.

«Наприклад, фермер застрахував урожай соняшнику на площі 300 га. За домовленістю із страхувальником ціна відшкодування за тонну соняшника була визначена в розмірі 12000 грн. Вибрана гарантована врожайність у розмірі 70% від середньої багаторічної врожайності соняшнику в районі, яка склала 1,6 тонни / га. Таким чином, гарантована врожайність соняшнику в районі склала 1,6 * 0,7 = 1,12 тонни / га. Тариф склав 6%. Таким чином, страхова сума склала 300 * 1,12 * 12000 = 4032000 грн. Сума страхової премії склала 403.200 * 6% = 241920 грн. Протягом літа все було добре, але в вересні пройшли затяжні дощі, а на початку жовтня ранні заморозки сильно пошкодили урожай соняшнику, і врожайність склала всього лише 0,9 тонни / га, або 0,9 * 100 / 1,6 = 56,25% від середньої багаторічної врожайності соняшнику в районі. Так як фермер застрахував рівень гарантованої врожайності 70%, він отримав право на відшкодування: (1,12 - 0,9) * 12000 * 300 = 792000 грн. У випадку, якщо б фермер встановив рівень власної врожайності в 150% від середньої багаторічної в районі, то коефіцієнт врожайності господарства склав 1,5. Таким чином, страхова сума склала 300 * 1,12 * 12000 * 1.5 = 6048000 грн. Сума страхової премії склала 6048000 * 6% = 362880 грн, а сума відшкодування: (1,12 - 0,9) * 1200 * 300 * 1,5 = 1188000 грн», - пояснює Володимир Юдін.

«Агрострахування – це один із інструментів  управління ризиками у сільському господарстві.  Добре, коли у виробника є фінансові резерви, які можуть покрити витрати. Але якщо таких ресурсів немає, то відшкодування в разі настання страхового випадку допоможе не зазнати збитків. Страхові програми компанії «Агрориск»  спрямовані на пошук оптимальних умов для фермера і враховують його побажання і фінансові можливості. При цьому ми завжди відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору страхування», - резюмує Володимир Юдін.

 

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування року і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

50 відтінків діджиталізації

Окремо обговорювалося питання людського ресурсу у впровадженні передових технологій.  

На думку Олександра Хижняка, керівника ІТ-проектів KERNEL, визначальним трендом ІТ-сфери українського АПК буде створення і впровадження комплексної системи управління, яка допомагає ретельно планувати і досягати максимальної врожайності.

Якщо подивитися ширше, то однозначно, ті компанії, які не приділяють належної уваги процесу, будуть менш ефективними. Дуже важливий фактор — це підготовка персоналу: у вас може бути крута IT-система, але може не бути людей, які в принципі можуть з нею працювати. У KERNEL вже близько 6 років є програма з підготовки молодих фахівців, яка для інженерної і агрономічної служб щороку дає кілька десятків молодих талановитих людей, хоча ми розуміємо, що цього недостатньо. Але ми будемо накопичувати історію, покращувати алгоритми.

 

На думку експерта, провідним вектором буде роботизация.

В принципі, трактори без людей — це вже не новина, хоча зрозуміло, що це шок для людей в селах. Це доволі складне питання навіть для європейських країн: як техніка сама виїде кудись і буде працювати? Але це однозначно буде і цього не уникнути. John Deere недавно купив проект Blue River (внесення ЗЗР, розпізнавання і визначення зони ураження, точкове впорскування), але коли я розмовляв про надання можливості протестувати цей проект із відповідальною особою за інновації в компанії John Deere, він відповів мені, що цю технологію зараз навіть не випускають зі Штатів. Однозначно, це тренд.

 

Всі виробники хочуть оптимізувати витрати: витрачати менше засобів захисту рослин; мати точкове впорскування: або з дрона, або з якоїсь наземної машини. У перспективі 5-6 років ми побачимо суттєву трансформацію агросектора. Темп будуть задавати агрохолдинги — тому що для них це питання виживання. Зараз побутують умови, за яких світові ціни падають, і холдингам потрібно дуже ювелірно працювати зі своїми витратами, дбайливо ставитися до землі.

В рамках нашої стратегії, кожне поле  центр витрат і прибутку водночас, тому що ми хочемо, щоб кожне поле було ефективним, і технології  це те, що може зробити його максимально ефективним. І, звичайно, люди. Люди і технології  це дві основи, з якими потрібно працювати, і підготовка персоналу  це дуже важливо. З опором до інновацій боротися не потрібно, людей потрібно готувати до інновацій. Наприклад, в нашій компанії є програма "мобільний агроном", у своїй першій частині вона контролює логістику. При впровадженні її в виробництво, в рамках пілотного проекту в одному з кластерів, кілька співробітників служби безпеки звільнилися, тому що для них освоєння нового продукту виявилося занадто складним. Це теж є. Насправді, людей не можна ламати, з ними потрібно працювати, пояснюючи, що технології полегшують вашу працю, роблять її більш ефективною. Але є люди, яким складно сприйняти цей факт, тоді з ними доводиться прощатися.

Чим глибше технології будуть проникати в агрокомпанії, тим більш детальною повинна бути програма change менеджменту, яка необхідна в компанії для мінімізації шоку, стресу, щоб люди сприймали зміни правильно.

Наприклад, запуск нашого digital agribusiness теж стане для агрономів певним стресом, але ми намагаємося його згладити, пояснюючи, що за допомогою системи буде легше досягти ваших цільових показників і в решті решт заробити ті премії, на які ви розраховуєте.

Фрагмент виступу Олександра Хижняка можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Ірина Зайченко, керівник агропроектів проектного офісу МХП, вважає, що визначальними трендами в розвитку ІТ-сфери АПК України на найближчі 5 років стануть тренди, які пов'язані не тільки з агробізнесом, але є спільними в цілому для різних галузей.

Це всі процеси, які можна перетворити на математику, в тому числі якісь узгодження або визначення напрямку руху  вони всі будуть автоматизовані, і це вже не інновація, це відбувається сьогодні, і завтра цим будуть користуватися всі. Відповідно, всі посади, які зав'язані на монотонній ручній праці, будуть потроху скорочуватися і в якійсь мірі зникнуть. Я згодна з колегами, що дійсно, це певна проблема. Але з цим треба працювати. Не можу сказати, що у всіх напрямках ситуація "сумна", тому що люди теж хочуть розвиватися. Звичайно, мова не йде про агронома, якому 75 років, але в принципі, зараз навіть люди у віці готові йти в нові технології. В МХП є проект для агрономів, і насправді, наші працівники навпаки постійно цікавляться: "коли ви вже дасте нам інструмент, яким ми зможемо користуватися?" Буває по-різному і піар-кампанія із діджіталізації має свою велику вагу.

Фрагмент виступу Ірини Зайченко можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Юрій Петрук, президент AGTECH UKRAINE, вважає, що люди дійсно бояться використовувати технології, і дрони  один із найпоширеніших прикладів, оскільки він дорого коштує, і працівники бояться матеріальної відповідальності.

Упродовж наступних 5 років з'явиться багато інформації про технології, які зрештою перетворяться на інструмент для прийняття рішень. Наразі Африка в мобільному банкінгу випереджає весь світ і в ній відбувається купа трейдингових операцій. Фінансові інструменти те, що буде більше розвиватися найближчі 5 років на ринках, які мають дефіцит фінансування. Зараз в нашій країні дуже багато грошей "лежить налом" і не працює через недовіру до банківської системи. Коли буде інструмент, який зможе їх захистити і зменшити ризики, ці гроші почнуть працювати. Це те, що може завести економіку. Що стосується кадрів, то людей, які ні на що не здатні, крім ручної роботи, потрібно буде «списати».

Читайте також: IT успішного аграрія.

Для великих компаній це політика корпоративної і соціальної відповідальності, яку потрібно впроваджувати вже зараз, тобто, потрібно створити певну роботу, яку зможуть здійснювати люди без додаткової підготовки. Окремі сегменти зможуть автоматизуватися і потрібно буде набирати людей, які стануть операторами і техніки, та обладнання, і програмних продуктів. Але для людей, які не зможуть перекваліфікуватися, потрібно буде підібрати просту роботу, одним із прикладів якої є surveying.

Фрагмент виступу Юрія Петрука можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Підготувала Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview