Нардепи урегулювали питання індексації нормативно грошової оцінки земель

Зокрема, народними депутатами Олегом Кулінічем та Оксаною Продан було подано правки, що урегульовують питання індексації нормативно грошової оцінки земель на 2018 рік, повідомляє УКАБ.

За ухваленим рішенням, на наступний рік, НГО земель сільськогосподарського призначення не зміниться, оскільки коефіцієнт індексації, встановлено на рівні одиниці.

Крім того, відтепер, згідно доповнень до статті 12.3.3. Податкового Кодексу Державна фіскальна служба до 15 липня має публікувати затверджену на наступний рік нормативно-грошову оцінку земель на своєму офіційному веб-сайті , раніше за цією інформацією треба було звертатися до органів місцевої влади.    

При цьому платник податків звільняється від відповідальності, якщо у розміщеній на офіційному веб-сайті інформації, на основі якої він розраховував податкове зобов’язання, виявлено розбіжності між даними ДФС та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення розміру місцевих податків, зборів або НГО.

Нагадаємо, що НГО земель сільськогосподарського призначення  використовується аграріями для розрахунку податків, орендної плати та різного роду державних мит за операції із земельними ділянками.

«Такі правки у Податковий Кодекс є своєчасними, оскільки, з березня цього року вступила в дію нова Методика нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що актуалізувала дані оцінки земель, які діяли з 1995 року», - прокоментував Роман Граб, експерт із земельних питань Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Також бюджетом на 2018 рік, передбачено проведення загальнонаціональної нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що може суттєво вплинути на оцінку с/г земель на всій території України.

Довідка:

До березня 2017 року діяла Методика нормативно грошової оцінки земель  формула якої базувалася на даних оцінки земель 1995 року, яка щороку індексувалась. В свою чергу дані 1995 року базувалися на інформації 70-80-х років.

На початку 2017 року в дію вступила нова Методика нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка удосконалила формулу розрахунку додавши до розрахунку бал бонітету ґрунтів та актуалізувавши окремі дані, зокрема  показники рентного доходу, тим самим зробивши НГО земель сільськогосподарського призначення більш адекватною українським реаліям.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 продуктів, які додадуть у ціні до новорічного столу

Експерти підрахували, що цьогорічний святковий стіл зі скромним меню обійдеться пересічному українцю приблизно в 1,5 тис. грн. Варто очікувати підвищення цін на традиційні новорічні "смаколики", без яких важко уявити свято.

Про це пише ТСН.

Список продуктів "must have", які подорожчають, відкриває червона ікра. За 120 г делікатесу доведеться заплатити мінімум 196 грн. Зараз у магазинах ціни стартують від позначки в 125 грн.

На другому місці – м’ясні вироби. За 1 кг свинини під Новий рік проситимуть від 130 до 140 грн. До речі, ціни на м’ясо вже почали зростати, але на ринках ще є шанс відшукати свинину за 100 грн/кг. Курятину продаватимуть від 90 грн/кг. Наразі м’ясо цієї птиці ще можна знайти на 10 грн дешевше.

Далі в списку – солодощі. Порівняно з минулим роком цукерки подорожчали приблизно на 20 грн.

На четвертому місці списку – цитрусові, наприклад, найпопулярніші під Новий рік мандарини. Експерти прогнозують підвищення цін на 5-7% до свят.

Завершує перелік ігристе вино. Середня ціна однієї пляшки шампанського становитиме 100 грн до 31 грудня.

Крім цього, подорожчає й червона риба.

Високі ціни змусять людей економити й шукати дешевші варіанти. Але спеціалісти застерігають: низька вартість зовсім не означає хорошу якість. Краще відмовитися від якогось продукту або купити менше від запланованого. Також треба бути обережним із передноворічними акціями й купувати зі знижками тільки перевірені продукти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна лідирує в експорті ячменю

Причиною скорочення експорту експерти називають ослаблення закупівель з боку Китаю на тлі зниження внутрішньої ціни кукурудзи. Крім того, очікується скорочення імпорту з боку Саудівської Аравії, у якої є високі перехідні запаси ячменю.

Проте, фактичні темпи світового експорту ячменю за перші чотири місяці поточного сезону на 16% перевищують минулорічні, повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

За розглянутий період Україна очолила список топ експортерів ячменю, незважаючи на більш низький експортний потенціал в поточному сезоні. Друге місце відвоювала Росія, збільшивши відвантаження на 76% порівняно з обсягами в липні-жовтні 2016/17 сезону, відтіснивши Австралію на третє місце. Також найкращий результат показує ЄС, Канада і Казахстан. Аргентина зібрала найнижчий урожай за останні сім років, що істотно скоротить її експортні можливості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що ми їмо: приблизно половина продуктів харчування в Україні – фальсифікат

Шокуючі цифри навела Держпродспоживслужба. За її даними приблизно 30-50% харчів на прилавках магазинів, - фальсифіковані, пише  expres.ua.

"Найчастіше фальсифікують молочні продукти, зокрема масло, де відбувається підміна молочного жиру на рослинні. За нашими останніми дослідженнями, понад 60% масла - фальсифікат. Це високожирний продукт, тому виробникам економічно вигідно його підробляти. Звiсно, коли в складі є рослинні жири, то така продукція просто немає права називатися маслом. Це або маргарин, якщо молочного жиру нема зовсім, або спред, коли певну його частку все-таки додано. Відповідно, коштувати такий продукт має як мінімум у 1,5-2 рази дешевше, аніж справжнє масло. Така сама проблема і зі згущеним молоком", - зазначає  Ніна Кільдій, аналітик Центру споживчих експертиз "Тест".

"А ще - тверді та плавлені сири. З-помiж 34 перевірених нами нещодавно зразків 17 виявилися фальсифікатом, тобто 50% нібито натуральних молочних продуктів містили у своєму складі жири немолочного походження (від 15% до 100% немолочного жиру). Не краща ситуація зі сметаною, де з 18-ти зразків 7 також мiстили немолочнi жири. Замість молочного жиру в продукт додають жири невідомого походження. Стверджувати, що це рослинні - не можна. У нас молочний жир, як правило, замінюють ще й тюленячим, риб'ячим та курячим жиром. До речі, недавно ми проводили дослідження молокопродукції на вміст трансжирів. І виявили їх у деяких зразках твердого та кисломолочного сиру. Трансізомери - це неправильні або змінені жири. Доведено, що вони провокують серцево-судиннi захворювання, які найчастіше є причиною смертності", - додає  Влада Миронова, керівниця Громадського контролю захисту прав споживачів.

Експерти перевіряли варену ковбасу  "Молочну" та "Лікарську" вищого гатунку - на вміст глутамату натрію, підсилювачу смаку. За стандартом, його в ковбасі вищого гатунку не має бути, але  його там знайшли. Це означає, що в цій ковбасі мало натурального м'яса і, щоб надати відповідного смаку продукції, додають глутамат натрію.

Навіть у таких простих продуктах, як томатна паста чи мелений перець часто занижений вміст сухих речовин, багато прихованих барвників та консервантів. А перевіряючи перець, експерти зафіксували низький вміст ефірної олії. Це означає, що замість меленого перцю нам продають жмих. -

"Якщо декілька років тому ми відзначали, що третина перевірених нами продуктів харчування - фальсифікат, то тепер це - 50-60%. Виробники намагаються будь-що здешевити продукцію", - зазначає Н. Кільдій:

"І за таких обставин наклали мораторій на перевірки бізнесу. Держпродспоживслужба може здійснити перевірку у двох випадках - за скаргою споживача або якщо перевірку ініціює сам виробник. Чи не кожен день у нас з'являються нові виробники-одноденки, які прийшли на ринок, продали якусь партію, заробили грошей - і пішли", - зауважує В. Миронова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За 10 місяців 2017 року реалізовано харчової продукції на 365 млрд гривень

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Традиційно, найбільшу частку посідає виробництво олії та тваринних жирів, яких було реалізовано на 103,9 млрд грн, що склало 6% від загального обсягу всієї промисловості.

За іншими позиціями харчової переробки за 10 місяців 2017 року було реалізовано у виробництві:

- м’яса та м’ясних продуктів - на 50,7 млрд грн (2,9% від промисловості);

- молочних продуктів – на 42,7 млрд грн (2,5% від промисловості);

- хліба, хлібобулочних і борошняних виробів - на 25 млрд грн (1,5% від промисловості);

- інших харчових продуктів - на 46,4 млрд грн (2,7% від промисловості);

- напоїв - на 38,8 млрд грн (2,3% від промисловості).

У січні-жовтні 2017 року обсяг реалізованої харчової продукції за межі країни склав 99,5 млрд грн, що відповідає 27,3% від усієї продукції харчової промисловості у зазначений період.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери поспішають продавати продукцію через відміну компенсації експортного ПДВ

Про це kurkul розповів директор ООО «Беєво», фермер із Сумщини Іван Сало. Зміни до Податкового кодексу, внесені у ніч з 7 на 8 грудня, вже позначилися на аграріях, розповідає фермер.

«На сою вже зняли ціну на 50 грн. І з 1 січня обіцяють зменшення ціни ще на 10-15%. Так що ця ситуація вже на нас позначилася. Зараз я думаю продати тон 500-600, бо я знаю, що ціна після нового року впаде, а долар і, відповідно, ціни на мінеральні добрива — піднімуться. То треба зараз продати хоч трохи, щоб добривами запастися. А тоді вже, що буде», — розповідає фермер.

Чи можна якось вплинути на ситуацію та відмінити правки 180 та 182, які саме і передбачають відміну компенсації ПДВ при експорті олійних та технічних культур, аграрій не впевнений.

Але своїх колег, які готові виходити на протест, підтримує.«Нічого не зміниться, раз це вже закладено в бюджет. Все зроблено так само, як і з блокуванням податкових накладних. Тим, хто мільярди краде — нема блокування ніякого. А хто чесно робить — тим блокують. І нам блокували. За що й хто — не знаю, взагалі завал був. На мітинг я не піду, то вже хай молодь іде, але я їх підтримую», — говорить Іван Сало.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview