Народного депутата звинуватили в аграрному рейдерстві

Про це повідомляє dnepr.news.
Про це Анатолій Гайворонський заявив на засіданні комітету Верховної Ради з питань агарної політики та земельних відносин.
За його словами, Асоціація підозрює Вадима Нестеренка в причетності до спроби силового захоплення ФГ «Дар».
«Ми підозрюємо. Але крапку мали поставити правоохоронні органи. Які не займаються цим питанням. Зрозуміло чому», ― зазначив він.
Також голова Асоціації навів приклади, коли підконтрольне нардепу підприємство «Агро-альянс» насильно засіює ділянки, які орендують фермери, та збирає з них урожай. При цьому, за словами Анатолія Гайворонського, рейдерські дії в області покривають місцеві поліція, прокуратура та органи юстиції.
Як успішно запровадити точне землеробство

Їх розповів представник компанії Origin Enterprises Вінсент Джилінхем під час Дня поля LFM 4.0 «День агротехнологій» на базі ПрАТ «Агрофорт» (входитьдо МХП), передає AgroPolit.сom.
«Перша порада — починайте з ґрунтів, складайте їхню мапу «яскравості» (строкатості). Наразі таку карту ми вже створили на територію всієї Британії на замовлення уряду. Роздільна здатність зображення — 5 метрів. Починайте цифрову подорож із ґрунту», — говорить він.
Друга — формувати мапа типу ґрунтів: слід брати зразки різних ґрунтів на полях, які обробляє компанія. «Є поле, берете зразки, адже воно не може бути однорідним. Поле варіабельне і треба ним управляти», — пояснює експерт. За словами Джилінхема, взяті зразки дозволять підібрати максимально точно добрива для кожного поля. На думку експерта, для українських полів достатньо 5—6 зразків ґрунтів з одного поля.
Третя порада — порівняти мапу урожайності та яскравості ґрунтів.
Вінсент Джилінхем також розповів про технологію отримання рентгенологічного зображення полів для точного землеробства, якась сьогодні набуває все більшого поширення. «Радар працює на базі мікрохвиль. Це дозволяє уникати ризику туманності й поганої якості знімків, які робить супутник. Радар не бачить кольору, а лише структуру культури», — пояснює він.
Яка найпопулярніша риба в Україні
Це небагато, враховуючи, що європейці поглинають щороку по 20 кг. Причому 80% споживаної риби завозиться в Україну з-за кордону, решту 20% виловлюють всередині країни. Про це повідомив гендиректор асоціації "Українських імпортерів риби і морепродуктів" Дмитро Загуменний, пише Сегодня.
Серед майже 250 компаній-імпортерів 60% всього завезення контролює не більше десятка операторів.
За даними асоціації, за 7 місяців 2017 року було ввезено 166,5 тис. т риби на 253 млн. Це трохи більше, ніж за той же період минулого року: 163 тис. т на 245 млн.
На першому місці значиться оселедець, на яку традиційно припадає п'ята частина всіх обсягів завезення риби. На другому місці – хек з показником 17% імпорту.
Третє місце займає скумбрія (13%). Потім йдуть салака (10%) і лосось (6%).
Експерти прогнозують, що і без того низьке споживання риби в Україні продовжить падати. Як відзначають фахівці, імпортна риба українцям не по кишені, а вітчизняний продукт у магазинах продають рідко.
Соняшник перестав бути найрентабельнішою культурою

До збору приступило більшість виробників, пише landlord.ua.
«В нашому регіоні урожай соняшнику цьогоріч точно буде меншим, ніж торік. Останній дощ був в середині травня, в липні-серпні температура повітря трималася під 40 градусів. За мій досвід роботи в сільському господартсві такого ще не було», – розповів Landlord Дмитро Скорняков, генеральний директор Harveast.
Нині компанія збирає 17 ц/га. Розраховували на 10-15% більше.
Деякі аграрії отримують ще меншу врожайність. В Запорізькій області збирають найнижчий урожай за всю історію, в Херсонській за офіційною статистикою – 1,1 ц/га на круг.
Ще одна проблема – олійність насіння. Минулого року вона складала 48-49%. Цьогоріч 49% ніхто вже не очікує.
Переробники будуть конкурувати за урожай. Аграрії ж розраховують на ріст цін – хоча б на той відсоток, який вони недоотримали по збору.
При цьому соняшник для багатьох перестав бути найрентабельнішою культурою.
«У нас останні 2 роки соняшник займає 3-4 місце. Торік найрентабельнішою була сочевиця, в цьому році – теж», – додав Скорняков.
Днями Міністерство сільського господарства США знизило прогноз виробництва соняшнику в Україні на 0,5 млн тонн. Очікується, що врожайність складе 21,9 ц/га.
Еко-машина з буряку і льону підкорює дороги

Особливістю нового легкового авто під назвою «Lina» є те, що шасі, кузов і салон автомобіля виконані з натуральних матеріалів, а конкретніше... бурякового цукру і льону. До того ж (це напевно сподобається захисникам довкілля), нове авто — повністю розкладається мікроорганізмами, пише Зерно.
Еко-машина, сертифікована Netherlands Vehicle Authority, не тільки енергоефективна; новий автомобіль надійний і стабільний в роботі. Lina, яка важить всього 300 кілограмів, може перевозити до чотирьох осіб. Розробляючи екологічно чистий автомобіль, організація TU/ecomotive при Технологічному університеті Эйндхофена для шасі використовувала поєднання біокомпозіта і біопластика. Структура біопластика або PLA, що використовується в якості основного матеріалу, виготовлена з цукрових буряків на всі 100%. Основний матеріал покритий біокомпозитними листами, складеними на основі льону, який, як і буряк, вирощується в Нідерландах. З точки зору міцно-вагового співвідношення біокомпозит порівняємо з усім відомим скловолокном. Матеріалом для конструкції кузова послужив льон.
Lina буде використовувати перероблений акумулятор від Nova. Вихідна потужність автомобіля складає 8 кВт з використанням 2 двигунів постійного струму. Авто можна відкривати за допомогою смартфона, що дозволяє машині розпізнавати користувача і пристосовуватися до його особистих налаштувань, таким, як музичний плейлист або телефонні контакти.
Таким чином, у разі затребуваності даного проекту, вирощування сільгоспвиробниками буряків і льону знайде нові смисли.
Чому в Україні поменшало свиней?

У порівнянні з показниками січня-серпня 2016-го, скорочення кількості свиней у сількогосподарських підприємствах перевищило 10%, тоді як у присадибному секторі — 8%.
Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані Державної служби статистики України.
Так, станом на 1-ше вересня сільськогосподарські підприємства утримували 3,45 млн свиней. Це майже на 0,4 млн голів менше ніж на відповідну дату минулого року. Зменшення числа свиней торкнулося усіх регіонів України за винятком Волинської, Донецької, Київської та Рівненської областей. Там виробники свинини дещо збільшили кількість утримуваних тварин — плюс 53 тис. голів сукупно. Проте, це не компенсувало зменшення кількості свиней на промислових фермах Запорізької (мінус 54,2 тис. голів у порівнянні до поголів’я станом на 1-ше вересня 2016-го), Полтавської (мінус 63 тис. свиней) та Харківської області (мінус 115 тис. свиней).
Варто зауважити, що масштабне скорочення промислового поголів’я на Харківщині пов’язано з плановою реновацією поголів’я одного з ключових операторів регіону, і має тимчасовий характер.
«Аналогічну стратегію скорочення поголів’я з метою модернізації виробничих приміщень та оновлення поголів’я обрали і низка виробників свинини середніх розмірів. Тож вже у кінці року та на початку 2018-го варто очікувати на поступове відновлення свинопоголів’я промислового сектору», — коментують у аналітичному відділі АСУ.