"Наша Ряба" будує найбільший у світі біогазовий комплекс

Про це повідомив голова правління МХП Юрій Косюк, пише AgroPortal.

За його словами, будівництво другої черги Вінницької птахофабрики ставить за мету до 2020 року збільшити виробництво курятини до 730 тис. т на рік.

Також Косюк поділився деталями будівництва біогазового комплексу.

«Це унікальний проект з переробки курячого посліду, який буде не тільки найбільшим в Україні, а й у світі. І його головна складова — це екологічність. По-перше, ми вирішуємо завдання утилізації відходів птахівництва. По-друге, ми отримуємо енергію для власних потреб», — сказав Косюк.

Він зазначив, що новий біогазовий комплекс — це не лише перехід на «зелену енергію», а й значні капітальні інвестиції та робочі місця у Вінницькій області.

Нагадаємо, раніше глава правління «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк анонсував проект з будівництва нового біогазового комплексу на Вінницькій птахофабриці. Проект передбачає 2 етапи. У першому — заплановано переробку 460 т курячого посліду на добу, у другому планується подвоєння цього обсягу. В кінці будівництва в 2020 р проектна потужність складе 20 МВт. Орієнтовна вартість біокомплексу — $ 27 млн.

Довідка:

МХП — вертикально інтегрована компанія. Серед напрямків діяльності — рослинництво, птахівництво і м'ясопереробка. Земельний банк МХП становить близько 370 тис. га. З 2008 року акції компанії котируються на Лондонській фондовій біржі під тікером MHPC. Компанія за підсумками 2016 р виробила 601,2 тис. т курятини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Лондон переведе частину автобусів на кавове біопаливо

Теґи: 

Британська влада дедалі частіше використовує біопаливо, щоб знизити забруднення повітря. Однак уперше Лондон знайде застосування на транспорті кавовим відходам, які столиця виробляє в надлишку, пише Інтерфакс-Україна.

Британський стартап bio-bean, створений підприємцем Артуром Кеєм, переробляє кавову гущу промисловим способом і продає свою продукцію британським компаніям, які використовують її для опалення будівель і як пальне для автомобілів.

За даними bio-bean, лондонці щорічно генерують 200 тис. тонн кавових відходів, при цьому кожна тонна кавових відходів дає змогу скоротити викиди вуглекислого газу на 6,8 тонни.

Для того щоб забезпечити пальним один лондонський автобус, жителям і гостям столиці необхідно випивати 2,55 млн чашок на рік.

У bio-bean працює найбільший землевласник Великої Британії та один із найбагатших людей країни - герцог Вестмінстерський Г’ю Ричард Луїс Гросвенор.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вітчизняний виробник ЗЗР допомагатиме аграріям отримувати великі врожаї

Про це повідомило керівництво компанії під час прес-конференції щодо підбиття підсумків 2017 року на агроринку України  сьогодні, 21 листопада.

Група Компаній «UKRAVIT» займається активною дослідницькою діяльністю. Головний акцент - на покращення якості власної продукції, щоб надати споживачам продукт, який буде оптимально відповідати їхнім вимогам.

"Ринок мікродобрив буде рости, і ми хочемо йти в ногу з ним. Тому цього року ми інвестували кошти в нову лінію виробництва мікродобрив. Наші фахівці постійно розробляють інноваційні продукти. Цього року ми запускаємо виробництво препарату "Авангард" з кремнієм та нових добрив з мікроелементами", - заявив директор компанії «Укравіт Агро» Євген Семененко.

За словами власника групи компаній «UKRAVIT» Віталія Ільченко, щоб краще розвиватися, потрібно вкладати кошти у виробництво та нові технології.

"Ми стали співвласником компанії Chemical Elements Ukraine (хімічні реактиви для харчової та фармацевтичної промисловості). Це нам дає змогу працювати за формулою 1+1=3. Тим самим ми відроджуємо славу міста Черкас, яке стає центром хімічної промисловості", - зазначив Віталій Ільченко.

За словами власника ГК UKRAVIT, уже у квітні на базі виробничих потужностей у Черкасах буде відкрито унікальний науково-дослідний центр, аналогів якому не буде у Східній Європі.

"Тут працюватимуть до півсотні кращих учених, на площі понад 2500 м2 буде сконцентровано найкраще обладнання, закупку та налагодження якого ми проводимо наразі. Для реалізації цього проекту ми залучили швейцарських фахівців. Науково-дослідний центр буде працювати за форматом Силіконової долини. У ноьму також розташується підземна теплиця, де ми будемо тестувати наші препарати на рослинах. Треба вкладати гроші в науку. Для нас це є пріоритетним напрямком. Наш науково-дослідний центр працюватиме над створенням максимально безпечних для довкілля біохімічних препаратів, що дозволять отримувати максимально великі врожаї і допомагатимуть відновлювати потенціал української землі", - повідомив Віталій Ільченко.

Він переконаний, що Україна має відходити від експорту сировини, натомість експортувати продукти з високою доданою вартістю. Саме тому наступного року UKRAVIT відкриває новий корпус на виробництві, щоб втричі збільшити виробничі потужності, забезпечуючи аграріїв найкращими продуктами за доступними цінами. 

За словами Віталія Ільченка, Україна раніше повністю залежала від імпорту ЗЗР. Сьогодні UKRAVIT займає 9 % ринку ЗЗР. У планах компанії розширення присутності не лише на вітчизняному ринку, а й вихід на нові ринки збуту.

Запис прямої трансляції конференції можна переглянути на нашій сторінці в facebook.

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Чернігівщині запустять молочну ферму вартістю 40 млн грн

Про це повідомив Олександр Вержиховський, операційний директор агрохолдингу, пише atmagro.ru.

За його словами, планова потужність елеватора становитиме 100 тисяч тонн. Перша черга потужністю 16 тисяч тонн буде введена в експлуатацію в грудні 2017 року. Операційний директор ІМК додав, що мова йде не про розширення потужностей, а про заміну новими старих.

У травні нинішнього року агрохолдинг відкрив першу чергу молочної ферми на Чернігівщині. Вержиховський зазначив, що не пізніше весни наступного року буде запущено 2-я черга цієї ферми. Загальні інвестиції в проект складуть більше 40 мільйонів гривень. Поголів'я залишиться на тому ж рівні, але його оновлять з метою збільшення ефективності.

Олександр Вержиховський повідомив, що перспективними галузями для інвестування ІМК, крім збільшення земельного банку, є впровадження елементів точного землеробства, інтенсифікація технології виробництва та перехід на більш ефективну техніку, в оновлення якої щорічно планують вкладати 5 мільйонів доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Індія підвищила ввізні мита на олію до рекордного рівня

Про це пише propozitsiya.com.

Метою запровадження мит став захист місцевих виробників пальмової олії від дешевого імпорту з Індонезії, Малайзії та інших країн. Однак «під роздачу» потрапили всі види олії. Зокрема, на соняшникову олію мито зросло з 12,5 до 25% на нерафіновану і з 20 до 35% на рафіновану.

Аналогічно збільшилося мито на ріпакову олію. Також зросло ввізне мито на соєву олію: нерафіновану — з 17,5 до 30% і рафіновану з 20 до 35%. Крім того, підвищене ввізне мито на соєві боби з 30 до 45%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Глобальне потепління дорого коштуватиме українським аграріям

Додаткове зрошування земель та вирощування екзотичних рослин — такі зміни очікують на український аграрний ринок через глобальне потепління. За експертними оцінками Світового банку до 2100 року середньорічна температура в Україні може підвищитися додатково на 3,2—4,5 градуса. Це призведе до кардинальних змін у сільському господарстві.

Про це повідомляє "DW".

Глобальне потепління насамперед призведе до "переміщення" зон для вирощування традиційних культур. Наприклад, цукровий буряк та кукурудза вже зараз через нестачу вологи "переселяються" на північ та захід.

"Вирощування цукрового буряку було характерним для Миколаївської, Кіровоградської та Полтавської областей. Нині ця тенденція змінюється. Також інші теплолюбні культури, такі як кукурудза та соя здебільшого вирощуються в північних та західних областях", — розповів президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.

Глобальне потепління впливає також на кількість і потужність природних катаклізмів. Зокрема, зростає посушливість, збільшується загроза пізніх заморозків, почастішали град, зливи, шквали, які знищують врожаї. Такі тенденції характерні для всієї України.

Зміна погодних умов призводить до скорочення посівних термінів та необхідності додаткового поливу полів.

"Починаючи з Херсона та на північ фермери пристосовуються до зменшення посівних строків, вони намагаються спіймати кілька днів, коли в землі достатньо вологи", — зазначає експерт сектора сільського господарства Офісу ефективного регулювання Богдан Андрющенко.

Питання зрошування земель уже зараз розглядається на загальнодержавному рівні. Оскільки ця процедура доволі дорога (вартість становить 3-5 тисяч доларів на гектар), тому буде для більшості фермерів не по кишені. Через це аграрії потребуватимуть державної підтримки.

Крім того, з часом кардинально зміняться посівні сільськогосподарські культури. Наприклад, уже зараз в Україні вирощують зернобобову культуру — нут. Це турецький горох, він є типовою посівною культурою в тропічній та субтропічній Азії. Також вирощуватимуть банани, екзотичні фрукти й посухостійкі злакові, як-от сорго.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview