"Наша Ряба" отримала з бюджету більше, ніж сплатила податків

Про це пише Дмитро Дєнков, редактор "Економічної правди".

Один з найбагатших людей України, власник "Миронівського хлібопродукту" (бренд "Наша ряба") — Юрій Косюк — вперше особисто виступив на захист отриманих його компаніями мільярдних дотацій від держави.

Так, власник "Нашої ряби" вважає абсолютно справедливим, що його компанії отримали 1,4 млрд грн державних дотацій. До речі, це 30% від суми всіх дотацій, наданих державою агропромисловому комплексу за рік.

Основний аргумент Косюка — компанія сплатила найбільше податків — 4,2 млрд грн, і вона єдина в списку найбільших платників податків країни, тому, буцімто, заслуговує на найбільші дотації.

Звісно, "Миронівський хлібопродукт" — це одна з найбільших і найуспішніших компаній, яка представляє країну на міжнародних ринках. "МХП" інвестує в розвиток значні кошти і створює продукцію з високою доданою вартістю.

"Агрохолдинг Косюка дійсно перерахував до держбюджету в 2017 році 4,2 млрд грн. Підкреслюю: саме перерахував, а не сплатив. Перерахував агрохолдинг 4,2 млрд грн, а скільки ж він отримав з бюджету? Ще більше — близько 4,7 млрд грн. Ця сума складається з 1,4 млрд грн дотацій (в 2017 році) і 3,3 млрд грн відшкодування ПДВ при експорті. Як компанія може отримати з державного бюджету більше коштів, ніж перерахувала до нього? Запросто. Структура експорту "МХП" так побудована, щоб отримувати з бюджету повернення ПДВ двічі: один раз у вигляді дотації, а потім той же самий ПДВ — при експорті", - зазначає Дмитро Дєнков.

Покроково це виглядає так.

Дія 1 — птахофабрики продають своїм посередникам всередині країни продукцію, призначену для експорту.

Дія 2 — птахофабрики отримують дотацію у якості відшкодування ПДВ сплаченого ними до бюджету. Саме так було до 2018 року.

Дія 3 — посередник відшкодовує уже раніше повернуте птахофабрикам ПДВ при експорті.

В результаті, на 1 грн сплаченого ПДВ птахофабрикою її власник міг отримати з бюджету 1,5 грн назад. Тож аргумент "хто більше сплачує, той більше отримує", мільярдер розуміє "по-своєму".

"За січень-вересень 2017 року агрохолдинг отримав чистий прибуток 7 млрд грн. Компанія виплатила 2,2 млрд грн. дивідендів власникам в 2017 році. Всього за останні 5 років Косюк виплатив собі та іншим акціонерам 11 млрд грн дивідендів.  Всі ці кошти перераховані в Люксембург. З них сплачено в бюджет Люксембургу 15% податку.

Маржа (заробіток) "МХП" на курятині сягає 38%.

Тобто, найбільш прибуткова компанія України не платить податку на прибуток, виводить всі прибутки закордон і там сплачує основну масу податків. І саме ця компанія є лідером з отримання дотацій", - підкреслює Дмитро Дєнков.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Елеватори найбільшого агрохолдингу пустують, а з 18 м’ясокомбінатів працює лише чотири

Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» розповів власник бізнесу Олег Бахматюк.

«У нас немає доступу до довгих грошей, ми повинні швидко обертатися, і не можемо пересиджувати сезонні цінові коливання, на яких можна виграти $10-30 на тонні», — говорить бізнесмен. Вже через два місяці кукурудзу і пшеницю можна продати дорожче, але 3 млн тонн зерносховищ з травня по липень будуть стояти порожніми.

«Якщо б я зберіг навіть 1 млн тонн – отримав би додатково $30 млн. Але для цього треба мати $200 млн ресурсу, а його у мене немає, треба за щось сіятися», — додає Бахматюк.

Серед нагальних проблем компанії — «виплатити зарплату, закупити мінеральні добрива, засоби захисту рослин, нагодувати курей».

Компанія скорочує витрати на зовнішню дистрибуцію, і планує працювати тільки через великих трейдерів — задля економії. Від виробництва цукру довелося відмовитися, а з 18 м’ясокомбінатів працюють 4.

Земельний банк UkrLandFarming також продовжує падати. Якщо кілька років тому він становив 654 тис. га, то з часом скоротився до 605 тис. га. Зараз Бахматюк називає цифру в 570 тис. га.

Таким чином агрохолдинг перестав бути найбільшим в Україні, пропустивши на перше місце групу «Кернел». Остання за підсумками 2017 року сконцентрувала понад 600 тис. га.

Нагадаємо, агробізнес Бахматюка заборгував кредиторам $1,9 млрд. З кінця 2016 року виплати припинені.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Корова втекла від бойні на острів посеред озера

Тварина знесла металеву огорожу і «стрімко втекла» до найближчого озера Ниса, пише польське видання Wiadomosci.

Після того, як господар корови Лукас спробував повернути її на ферму, вона зламала йому руку і ребро. Потім корова увійшла у воду і перепливла до острова посеред озера. Лукас стверджує, що бачив, як вона пірнала під воду. Господар тиждень намагався повернути корову на ферму, але потім здався і просто почав стежити, щоб у неї було достатньо їжі.

Корову намагалися забрати рятувальники, але вона помітила їх і перепливла на інший острів. Павло Готовскі, командир бригади, розповів, що «корова була налякана, але здорова». Ветеринар, до якого Лукас звернувся, щоб приспати тварину, розповів, що у нього закінчилися транквілізатори і чекати їх потрібно мінімум два тижні.

Він також розглядав варіант застрелити її, але один з місцевих політиків Чеслав Билорбан заявив, що корова «повинна мирно жити своїм життям», зазначило видання The Independent.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки Україна заробила на експорті виноградних равликів

Всі партії равликів, крім 5 тонн для Польщі, були поставлені в Латвію, пише Agravery.

Один кілограм українських равликів продавався на експорт по $1-1,3. У порівнянні з 2016 роком ціни на українські равлики трохи виросли.

Покупцями наших равликів були три компанії з Латвії: Gardumeli, Gaventa, Baltic SnailS і польський Atlas. У Латвії та Польщі українські равлики доводять до стадії готовності — начиняють спеціальними соусами і маринадами. Далі, вони фасуються під брендом східноєвропейського переробника і продаються в країнах Західної Європи. Україна продає равликів в п’ять разів дешевше ціни, за яку перероблені равлики з Латвії відправляються в Лондон.

У київських супермаркетах теж можна знайти українських равликів вже готових до вживання. Вартість одного кілограма — від 120 гривень. Всього, на даний момент, в Україні працює десять равликових ферм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Озимі культури успішно перезимували

З них у доброму та задовільному стані знаходиться майже 6,3 млн га (87%), в слабкому та зрідженому стані – 971 тис. га (13%). Озимий ріпак зійшов на 99% площ (1 млн га). З них у доброму та задовільному стані 884,6 тис. га (89%), в слабкому та зрідженому – 110,0 тис. га (11%).

«Зрозуміло, що дані не остаточні, подальший стан посівів буде залежати від погодних умов. Але можемо дати попередній обережний прогноз, що перезимівля пройшла успішно, без вагомих втрат», - прокоментував перший заступник Міністра Максим Мартинюк стан озимих на своїй сторінці у мережі Facebook.

За попередніми даними регіонів, посівна площа під урожай 2018 року співставна з минулорічною та очікується в межах 27,2 млн га. З них під зерновими культурами – 14,6 млн га (54%), що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах.

Враховуючи сприятливі погодні умови поточного року у 14 областях розпочато підживлення озимих культур на зерно, яке проведено на площі 399,2 тис. га або 5% до прогнозу, зокрема підживлено:

- озимої пшениці - 317,8 тис. га (5%);

- озимого жита – 0,8 тис. га (1%);

- озимого ячменю – 80,6 тис. га (10%).

Крім того озимий ріпак підживлений на площі 92,9 тис. га (9%).

Нагадаємо, що озимий клин зернових сформований на рівні минулого року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Річні збитки українських свинарів через АЧС оцінили в 12 млн доларів

Про це повідомила аналітик асоціації свинарів України Олександра Бондарська, передає УНН з посиланням на Global Meat News.

"У 2017 році українська свинарська галузь зазнала збитків у розмірі близько 12 млн дол. Через нездатність експортувати м'ясну продукцію зі свинини за кордон. Росія, Білорусь, Молдова і Вірменія, а також Румунія і Угорщина заборонили імпорт свиней з України", - пояснила вона.

У той же час, в поточному році в сусідній Польщі через АЧС може бути закрито до 15% свинокомплексів. Планується знищити близько 1,5 млн свиней.

Відзначається, що в березні 2018 року в Польщі вступає в силу нова державна програма боротьби з АЧС.

"Усі без винятку свиноферми країни зобов'язані діяти відповідно до документа або ж - відмовитися від свинарства", - йдеться в повідомленні.

Тим часом в Україні Мінагрополітики майже рік ігнорує проблему з АЧС і не приймає відповідну Програму по боротьбі з вірусом.

За словами експертів, прийняття Програми боротьби з АЧС на офіційному рівні не тільки стало б дієвим інструментом в боротьбі з чумою, а й продемонструвало б міжнародним партнерам, що Україна таки працює над подоланням проблеми.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview