"Наша Ряба" зробила Вінниччину лідером агропрому

Про це свідчить опублікований Державною фіскальною службою рейтинг аграрних регіонів, передає УНН.

“У розрізі областей — основних постачальників продукції тваринництва ситуація не в усьому збігається із загальноаграрним рейтингом, оскільки дуже залежить від корпоративного сектору — розміщення великотоварного виробництва. Так, навіть одного великого підприємства досить, щоб вивести регіон у лідери: у Вінницькій області (перше місце рейтингу) розташовано основні потужності гіганта “Миронівський хлібопродукт”, — йдеться в аналітиці ДФС.

Холдинг “Золотоніський бекон” вивів на друге місце Черкаську область, а компанія з данськими інвестиціями “Даноша”, що займається свинарством, забезпечила потрапляння до ТОП-10 зовсім не сільськогосподарської Івано-Франківської області.

Молочною продукцією Україну забезпечують Вінницька, Полтавська, Житомирська, Хмельницька і Львівська області.

Традиційно “солодкі” області — це Вінницька, Полтавська та Хмельницька. Тут найбільші посіви цукрових буряків і основна кількість цукрових заводів у країні.

Трудова структура галузі здебільшого відповідає регіональній концентрації АПК. З 2,866 млн осіб, зайнятих у сільському господарстві, 205,8 тис. працюють у Вінницькій області, 167,5 тис. — у Харківській і 147,2 тис. осіб — у Черкаській.

Нагадаємо, Вінницька птахофабрика МХП виробляє майже 1 млн тонн м’ясних виробів за добу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи отримають аграрії держпідтримку у разі втрати врожаю

19 січня Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради розглянув проекти законів щодо страхування сільськогосподарської продукції.

Нардепи пропонують реформувати поточну модель державної підтримки сільськогосподарського страхування шляхом створення Державного агентства сільськогосподарського страхування - установи, що виконує спеціальні функції у сфері сільськогосподарського страхування відповідно до завдань, визначених Законом.

На думку народного депутата Андрія Вадатурського, дієва допомога полягає не стільки у виділенні державних дотацій на страхування, як у виведенні ринку в легальне поле. За його словами, страхування тоді стане більш поширеним і дешевим інструментом.
«Потрібно більше працювати в напрямку локалізації та детінізації аграрного виробництва, щоб виробники могли працювати з банками. Коли агровиробники почнуть масово працювати легально, тоді з'явиться попит на ринку агрострахування», - підкреслив Андрій Вадатурський.

У результаті обговорення. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект Закону України про державну підтримку сільськогосподарського страхування № 6355-1, який спрямований на посилення захисту майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників та забезпечення стабільності виробництва аграрної продукції.

Як відзначив експерт  страхового ринку, генеральний директор ТОВ «Агрориск» Володимир Юдін, якби держава закладала в бюджет суми на субсидування агрострахування, як це робиться в ряді розвинених світових країн, це би збільшило довіру фермерів до даної послуги в рази.

«Держава повинна усвідомити, що в разі виникнення форс-мажорних обставин масового характеру, загибель врожаю призведе до зниження надходжень коштів до бюджету від експорту агропродукції, частка якої сьогодні в загальному експорті країни становить 42 %. Державі все одно доведеться виділяти гроші на покриття збитків сільгоспвиробникам від наслідків стихії. А, закладаючи гроші заздалегідь, державі в подальшому не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Все це можна зробити досить швидко, якщо у держави буде чітке бачення концепції розвитку ринку агрострахування», - зауважив Володимир Юдін.

За словами експерта, у першу чергу, необхідно змінювати ставлення аграріїв до страхування, адже фахівці та сертифіковані експерти здатні грамотно оцінити ризики, які приймаються на страхування, та надати об’єктивну оцінку посівів. На думку Володимира Юдіна,  у разі прийняття запропонованих нардепами законодавчих ініціатив,  агрострахування в Україні буде розвиватися активніше, надаючи сільгоспвиробникам можливості для мінімізації ризиків, і як наслідок,  ефективного способу захисту свого бізнесу.

За інформацією керівника проекту IFC (WorldBank Group) «Розвиток  фінансування аграрного сектору в Європі та в Центральній Азії» Лії Сороки, вже намітилися позитивні тенденції на українському ринку агрострахування. Так, минулого року в Україні укладено 957 договорів агрострахування, зокрема 427 – на зимовий та 530 – на весняно-літній періоди. Ще 23 договори укладено щодо страхування тварин. Українські аграрії найбільше страхували озиму пшеницю, озимий ріпак і кукурудзу.
Лідерами за кількістю укладених  договорів є аграрії Тернопільської (98) і Дніпропетровської (94) областей.

За показником застрахованої площі першість належить Полтавській (75,6 тис. га) та Хмельницькій (75,3 тис. га) областям.

Як повідомила Лія Сорока, у 12 областях України сталися страхові випадки й було здійснено страхові виплати. Загальна сума страхових виплат по Україні становила по 7,5 млн грн. Першість за страховими виплатами отримала Хмельницька область із показником 40% (близько 3,1 млн грн) від загального обсягу виплат по Україні.

За словами експертів, вітчизняний ринок агрострахування має потужний потенціал та здатний запропонувати українським сільгоспвиробникам дієві фінансові інструменти захисту.

Так, у  компанії «Агрориск» однією з найпопулярніших є програма «МультіРіск». За нею можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільгоспкультури. Вартість тонни врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат.

Майбутній урожай може бути застрахований від таких ризиків як град і вторинні хвороби рослин після граду, посуха, землетрус, буря, ураган, вплив шкідників, злива, повінь, надмірні опади, що перешкоджають збору врожаю.

«Компанія «Агрориск» підбирає для своїх клієнтів найкращі умови агрострахування від перевірених часом страхових компаній. Більш того, ми безпосередньо відповідаємо за умови договору перед клієнтом, гарантуючи відшкодування страхових виплат у разі настання форс-мажорних обставин», - зазначає Володимир Юдін.

За його словами, в Україні за останні роки вже створена потужна аграрна галузь, яка передбачає використання сучасних інструментів убезпечення її роботи від зовнішнього негативного впливу, найбільш дієвим серед яких залишається агрострахування.

«Саме тому не можуть не тішити законодавчі ініціативи з боку держави у сфері агрострахування, адже завдяки цьому фінансовому інструменту можуть бути зменшені економічні наслідки від комплексу ризиків. Звичайно, ринок агрострахування потребує державної підтримки, як це відбувається в країнах, які є лідерами з агрострахування. Наприклад, у Китаї та Індії виділяються кошти, які дозволили створити привабливі рамкові умови і держава надає підтримку фермерам до 80% від внеску по преміям. У США та Канаді  за багато років створена дуже широка державна програма страхування, де покриваються навіть ризики по коливанню цін на основні культури», - зазначає Володимир Юдін.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Харківщині планують розводити страусів

Про це розповіла його власник Олена Безкоровайна. пише AgroTimes.

«Також нещодавно вирили озеро для вирощування риби, тепер треба тільки заповнити його водою й завезти мальків, – додала вона.

Крім того, в короткочасних планах фермерського господарства «Безкоровайних» – навчитися обробляти гусячу шкіру. За словами Олени Безкоровайної, з неї виходять дуже красиві вироби.

Довідка:

Сімейне фермерське господарство «Безкоровайних» вирощує в природних умовах понад 8 тис. голів птиці: кури-несучки, качки, гуси, фазани, цесарки, перепела, червоні індики. Також утримує свиней породи Мангалиця, від яких отримують хамон, червоно-білопоясних свиней, кіз нубійської породи.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери деяких областей України призупинили відвантаження продукції

Рясний снігопад і несприятливі погодні умови в цілому призвели до фактично повного припинення відвантажень плодоовочевої продукції з господарств південного і частково східного та центрального регіонів України. Про це «АПК-Інформ: овочі і фрукти» повідомляють учасники ринку.

За словами виробників, на даний момент через погоду відвантажувати продукцію не мають можливості господарства Херсонської, Дніпропетровської, Донецької та Черкаської областей. В той же час вони відзначають, що в Миколаївській області проблеми з логістикою спостерігаються значно рідше, і фермери мають можливість і далі здійснювати продажі. Не відчувають труднощів з відвантаженнями і господарства Західного регіону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені довели, що курка розумніше людини

Індійські вчені прийшли до висновку, що курки набагато розумніше людини, передає Ukr.Media. Для того щоб перевірити це, фахівці провели ряд досліджень генома одомашнених курей в різних куточках світу.

Результати дослідження були опубліковані професором Даніелем Смітом 13 січня 2018 року. Спочатку вчений піддав критиці припущення, що птахи можуть виявитися розумніше людини. При цьому, через деякий час фахівець вивчив рівень розвитку курей і людини і прийшов до висновку, що у всіх країнах домашні улюбленці еволюціонували набагато швидше. Крім того, група індійських медиків взяла для дослідження мозок курки.

Проаналізувавши активність двох півкуль вчені прийшли до висновку, що в стресовій ситуації мозок у курок задіяний на 16-20%, а у людини цей показник доходить до позначки в 14%. Незважаючи на такі низькі показники, люди швидше адаптуються до навколишніх умов, а одомашнення птахів призвело до того, що вони перестали нормально реагувати на зауваження.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Вінниччині з’явиться молокозавод

Про розповів керівник підприємства Павло Каленич, пише AgroTimes.

За його словами, «Ольгопіль» вироблятиме м’які сири, йогурти, кефіри тощо з власного молока.

«Наше господарство давно зорієнтоване на розвиток переробних потужностей. Наразі концентруємося на тваринництві: 2017 року почали будівництво молокозаводу й 2018-го плануємо його ввести в експлуатацію», – зазначив Павло Каленич.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview