"Нашій Рябі" дозволять розробити більше надр на Київщині

Про це KV стало відомо з проекту рішення Київської обласної ради "Про погодження клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старинська птахофабрика" про надання спеціального дозволу на користування надрами".

"Погодити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Старинська птахофабрика" (код ЄДРПОУ 30925770) щодо розширення меж раніше наданої у користування ділянки надр з метою її геологічного вивчення, знаходиться за адресою: Київська область, с. Старі Петрівці, Вишгородський район (свердловини № 1, 2, 3, 4) для забезпечення господарських потреб", - йдеться в документі.

ТОВ "Старинська птахофабрика" займається виробництвом інкубаційних яєць птиці бройлерів (ТМ "Наша Ряба"). Входить до складу ПАТ "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка, який є кінцевим бенефіціарним власником підприємства.

Крім "Старинської птахофабрики" в "Миронівський хлібопродукт" входять ПРАТ "Оріль-Лідер", ПРАТ "Миронівська птахофабрика" та ДП "Перемога нова".

Нагадаємо, в серпні цього року група компаній ПАТ "Миронівський хлібопродукт" потрапила в дотаційний скандал після того, як отримала 42% загальної суми дотації для допомоги сільськогосподарським підприємствам. З майже двох мільярдів гривень компанії екс-заступник глави АП і радника Петра Порошенка Юрія Косюка отримали 809 млн гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Каргілл» інвестував $17 млн в стартап з вирощування штучного м'яса

До слова, разом з ними сюди вклали кошти і Білл Гейтс і Річард Бренсон та ще кілька венчурних фондів. Про це в коментарі Agravery.com розповів фахівець агроринку Юрій Покладенко.

«Клітини самовідтворюються на кисні і поживних речовинах у металевих культиваторах і ростуть як маса м’язів до набуття необхідних параметрів. Процес триває від трьох до шести тижнів. Не потрібно нікого вбивати чи колоти антибіотиками», ― розповів Покладенко.

Він додав, що за даними ООН, м'ясна худоба споживає третину вирощеного в світі зерна і використовує четверту частину світових земель як пасовиська.

Університет Квінсленд з Австралії вже встиг провести опитування 673 громадян США, з яких близько третини готові споживати штучне м'ясо регулярно, половина ― замінить ним соєві продукти, і лише п’ята частина опитаних відмовилась його спробувати. А от Стівен Джунта (кулінарний директор м’ясного підрозділу "Каргілл", що був колись особистим кухарем Рональда Рейгана) ретельно оглянув м’язову масу і спробував шматок качиного штучного м’яса.

«Це був гарний, чистий смак. Я б абсолютно спокійно дав це своїм дітям», ― сказав Джунта.

«Безумовно, ми не знаємо про наслідки. Так само як і з ГМО, багато супротивників говорять про шкоду (досі не доведену), про необхідність споживання натуральної їжі, про зв'язок з природою. Так чи інакше, велика кількість зернових, що вирощується в США та Європі генно модифікована. Якщо відверто, то і в Україні теж. FAO вже давно лякає світовим голодом і прогнозує, що 9 млрд. населення планети в 2050 році не буде чим годувати. Штучне м'ясо може бути альтернативою. Прогрес не спинити, а от передбачити падіння попиту на фуражні зернові варто було б», ― зауважив Покладенко.

Довідка:

Cargill Inc. ― найбільша світова приватна компанія, що інвестує в харчове виробництво. Компанія працює в 68 країнах світу, займається продажами зерна, олії, цукру та інших продуктів. Також є найбільшим виробником сільськогосподарської продукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні суттєво подорожчали баклажани та солодкий перець

Про це повідомляє «Інфо-Шувар», посилаючись на дані власного моніторингу.

Так, якщо ще на минулому тижні, на торгових майданчиках найбільших гуртових ринків України баклажан пропонувався за середньою ціною 5-7 грн/кг (0,16-0,23 EUR/кг), то вже станом на сьогодні, середня ціна сягнула відмітки 10-11,5 грн/кг (0,33-0,38 EUR/кг). Середня ціна на солодкий перець також помітно зросла і зараз складає 12-18 грн/кг (0,39-0,59 EUR/кг), у порівнянні до показника 10-13 грн/кг (0,33-0,42 EUR/кг), на минулому тижні.

На найбільшому гуртовому ринку Західного регіону «Шувар», у Львові,  баклажани сьогодні вже продають за середньою ціною 9,0-11,0 грн/кг (0,32-0,33 EUR/кг), а солодкий перець досягнув цінової відмітки 12-18 грн/кг (0,39-0,59 EUR/кг). Слід зазначити, що, за даними «Інфо-Шувар», тільки за останні три дні, баклажани та солодкий перець на РСП «Шувар» подорожчали більш, ніж на 20% і ціни продовжують змінюватись щодня.

На ринку «Столичний» у місті Києві, спостерігається схожа цінова тенденція.  Станом на сьогодні, баклажани на «Столичному» коштують 10-11,5 грн/кг (0,33-0,38 EUR/кг), а ціни на солодкий перець вже встановилися на рівні 13-15 грн/кг (0,42-0,49 EUR/кг).

Експерти «Інфо-Шувар» пояснюють, що подібну ситуацію на ринку слід було очікувати, беручи до уваги невтішні результати минулого сезону. Через критично низькі ціни у минулому році, виробники зазнали значних збитків, відповідно, цьогоріч, загальні обсяги вітчизняного виробництва значно скоротилися. Додатковим фактором, який вплинув на скорочення поточної пропозиції на ринку стала, спека, через яку багато господарств Півдня втратили значну частину свого врожаю.

Нагадаємо, що в аналогічний період минулого року, середня ціна на баклажан в Україні перебувала на рівні 2,0-2,8 грн/кг (0,07-0,09 EUR/кг), а солодкий  перець минулого року коштував  4-9 грн/кг (0,13-0,30 EUR/кг). Отже, в порівнянні із аналогічним періодом минулого року, ціна на баклажан зросла майже в 5 разів, а перець подорожчав в 1,5-2 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Спиртне в Україні подорожчає з дев’ятого вересня

Ця постанова набирає чинності через 10 днів з часу її публікації у газеті «Урядовий кур’єр».

Текс постанови КМУ № 634 від 9 серпня 2017 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аналітики IGC підняли прогноз виробництва зернових

Так, порівняно з минулою оцінкою, загальне виробництво пшениці та фуражу зросте на 12 млн т. Про це пише Аналітичний департамент УАК.

Як і у звіті американських колег, основною причиною для цього послугувало зростання виробництва в Причорноморському регіоні.  Проте навіть такий ріст не рятує ситуації в цілому, адже через скорочення площ та низчу врожайність, порівняно з минулим сезоном, виробництво скоротилося на 3,7%.   А от передбачення, щодо торгівлі зерновими зросли до нового рекорду - 354 млн т , що на 1,4% більше за показники липневого прогнозу і на 0,56 % , порівняно з 2016/17 МР. В тому числі очікування, щодо торгівлі пшеницею зросли на 1,2% та зупинилися на рівні 172 млн т.

Прогнози, щодо вирощених обсягів кукурудзи продовжують знижуватися, і в серпневому звіті падіння склало 0,3%, а порівняно з минулим роком - 5,2%. Основною причиною для аналітиків IGC стало скорочення  виробництва в ЄС та Китаї . Тому загальний результат, щодо виробництва в останньому прогнозі сягнув 1017 млн т. В той же час нові прогнози, щодо торгівлі кукурудзи зросли на 2,09% і досягнули нового піку на рівні 146 млн т.

Прогнози, щодо виробництва сої зросли до 347 млн т, проте досягнути минулорічних результатів так і не змогли. Загалом, річне скорочення становить 1,1%. Передбачається, що світова торгівля зросте до 149 млн т, що на 0,8% вище липневого прогнозу і на 4,2%  показників 2016/17 МР.  

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Індекс витрат на виробництво сільгосппродукції в Україні за 7 місяців склав 123%

Про це повідомляє Інтефакс-Україна.

Як повідомила Державна служба статистики, відповідний індекс за липень 2017 року склав 101,5% в порівнянні з червнем цього ж року. Підрахунки проводилися без урахування тимчасово окупованій території Криму і зони АТО.
Також повідомляється, що індекс витрат на виробництво рослинницької продукції в січні-липні 2017 року склав 124,8%, продукції тваринництва – 118,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що використовуються в сільському господарстві, в січні-липні цього року склав 128% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview