174499

Насіннєвий локомотив українського агробізнесу

Поради експерта
Агрономічні дослідження, які здійснюються виробниками гібридів, залежать від географічного розташування виробництва та збуту певних культур. На них слід орієнтуватися при виборі територій вирощування. Якщо говорити про кукурудзу - то це Айова та Іллінойс - кукурудзяний пояс Сполучених Штатів. В Західній Канаді продається більше ріпаку, тому агрогомічні досліди стосуються цього продукту - все залежить від попиту. Орієнтуючись на споживача, компанії-виробники досліджують всі необхідні території. Компанія DuPont Pioneer має дослідницькі центри скрізь, де вирощується продукти компанії.
Основна порада для фермерів і великих підприємств, які займаються кукурудзою: дивитися на процес комплексно: все починається з того, який гібрид ви хочете вирощувати на якій конкретній території; яка система боротьби з бур'янами і шкідниками. Важливо робити наголос на кореневій системі, адже якісний догляд за кореневою системою - основа агрономічного успіху. Всі поживчі речовини, окрім сонячної енергії і вуглекислого газу, майбутній продукт отримує через кореневу систему.

Зміни клімату
Основним шляхом пристосування до зміни клімату є виведення гібридів і тестування їх саме на тих територіях, де відбувається зміна цього клімату - вирощуються гібриди, пристосовані до таких змін. Глобальне потепління для вирощування кукурудзи має позитивний вплив завдяки збільшенню територій для засіву, і відповідно, збільшення об'ємів урожайності.

Що заважає
Серед основних складнощів у вирощуванні кукурудзи експерти одностайно вказують на ущільнення ґрунту. Це проблема не тільки вітчизняних виробників, а й іноземних, зокрема і лідерів цієї галузі - Сполучених Штатів. Наразі зменшуються об'єми традиційної обробки ґрунтів і вводиться мінімальна, поверхнева або взагалі нульова обробка. Але цей підхід також має свої недоліки: він реалізується здебільшого навесні, і, незважаючи на неглибокі оранки, ґрунт вологий - і ущільний шар утворюється на глибині 5-10 см. А якщо навіть уникнути ущільнення навесні, то за великих обсягів осадків восени під час збору врожаю ущільнення виникає знову.

Світова картина
В кожній країні фермерство прогресує в певному напрямку: наприклад, у Бразилії фермери найкраще здійснюють нульову обробку ґрунту. Це зумовлено відносно вузьким шаром родючого ґрунту. В Аргентині фокусуються на ефективному використанні запасів вологи, здійснюючи мінімальну обробку. У Південній Африці також невелика кількість вологи, і виробникам доводиться збільшувати проміжок у міжрядді. Якщо у нас він становить близько 70-ти см, то у Південній Африці цей проміжок становить 2 метри, відповідно, суттєво зменшується густота.

Ситуація в Україні
Що стосується вітчизняних виробників, вони дуже активно переймають досвід іноземних колег в царині точного землеробства, залучаючи gps у широкозахватній техніці та інші досягнення ІT індустрії. Підбиваючи підсумки, Сенді Ендікотт, яка упродовж останніх 3 років подорожує Україною, вказує на очевидний прогрес на терені агротехнологій. Розрив із американськими колегами малопомітний, через те, що американські спеціалісти досліджують технології десятиліттями, а українські виробники мають можливість одразу застосовувати перевірений світовий досвід. А головне, мають наснагу і бажання розвивати агрономічний сектор країни.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Топ-10 трендів в АПК, які скоро прийдуть в Україну

Теґи: 

Звичні комбайни та сівалки модифікуються до невпізнання, кількість працівників на 1 га сільгоспугідь скорочується в рази.


Зниження цін на продукцію АПК на тлі рекордних врожаїв по ідеї повинно стимулювати аграріїв до переробки і створення товарів з високою доданою вартістю. Однак українські компанії поки не поспішають наслідувати приклад зарубіжних колег.

Яким буде сільське господарство в найближчому майбутньому? Яких змін чекати і до чого варто готуватися українським фермерам? LIGA.net побувала на Міжнародній зерновій конференції в Лондоні (IGC 2017) і вивела топ-10 трендів в АПК, про які говорили її учасники. Частина з них вже досягли нашої країни, інші ось-ось доберуться.

Омолодження фермерства та фокус на невеликі ферми

Незабаром відбудеться омолодження підприємців, які займаються сільським господарством. Середній вік фермера в США - 57 років, а 30% з них - старше 65 років. У Європі цей показник приблизно такий же. Середньосвітовий показник - 55 років.

У агросектор активно приходять підприємці-фермери 30-35 років - з'являються невеликі фермерські господарства, які за рахунок новітніх технологій роблять агробізнес успішнішим.

У той же час тренд на відхід від великих холдингів в світі буде проявлятися все яскравіше. Типова ферма в Європі з земельним банком 2000 гектарів може коштувати близько $ 10 млн, включаючи вартість землі.

В Україні поки цей принцип не працює - холдинги нарощують земельні банки, а фермерські господарства зберігають розміри своїх земель.

Ставка на технологічність

Фермери в світі все частіше використовують наукові розробки, щоб стати більш конкурентними і незалежними. Нові продукти, засновані на аерофотознімках, датчиках, грунтових картах і мільйонах метеорологічних даних, вже стали невід'ємною частиною "розумної ферми". Володіння технологіями стає конкурентною перевагою.

В Україні до технологій сьогодні особливе ставлення. Майже всі великі агрохолдинги вже давно практикують точне землеробство. Однак більш широке поняття - smart farming  тільки входить в будні українських аграріїв. За словами засновника компанії SmartFarming Артема Бєлєнкова, тільки 3-5% українських агрокомпаній готові до впровадження новітніх технологій. Більшість лише використовують вдалі приклади конкурентів. Ноу-хау активно впроваджують "Кернел", "Миронівський хлібопродукт", "Сварог Вест Груп", "Індустріальна молочна компанія", "Астарта" та ін. Для дрібних фермерів нові технології часто залишаються недоступними.

Розвиток біотехнологій

Суперечки навколо ГМО не вщухають вже багато років. Якщо в США є система реєстрації модифікованих рослин, то в Україні поки офіційно немає заборони на ГМО.

Тим часом світові розробники технологій генної інженерії вже прийшли в сільське господарство.

Замість спірних генно-модифікованих культур впроваджуються і альтернативні методи. Такі технології доступні і в українських дослідницьких центрах глобальних компаній. Зокрема, Dupont Pioneer розробила методику редагування генома Crispr-Cas, а модифіковані гібриди вже ростуть по всьому світу.

Вузька спеціалізація

Агробізнес стає все більш спеціалізованим. У 1982 році 35% всіх американських ферм виробляли кукурудзу, але в 2007 році її вирощували тільки 22% ферм. Сьогодні фермери диверсифицируются за родом діяльності: одні компанії спеціалізуються на виробництві органічних культур і продуктів без ГМО, інші - на виробництві соєвих бобів і кукурудзи з високим вмістом крохмалю.

Цей тренд прийшов в Україну кілька років тому. Аграрії зрозуміли, що нішеві напрямки - соя, рапс - більш вигідні, ніж вал традиційних зернових. Однак з часом вони перейшли в групу основних культур. Сьогодні сою та ріпак вирощує кожне друге господарство. Фермери шукають нові, більш прибуткові нішеві культури. Наприклад, розвивається вирощування льону та гороху.

Нестача ресурсів і кліматичні зміни

Фермери повинні бути готові до того, що природні ресурси можуть вичерпатися або втратити свої родючі властивості. Наприклад, в Америці з 1961 року за рахунок зрошення вдалося домогтися приросту виробництва продовольства більш ніж на 40%.

Але підземні джерела виснажуються. Американські вчені турбуються, що водоносний горизонт Огаллала, який забезпечує 30% підземних вод зрошення в США, з часом втрачає свої запаси. Зміна клімату також створює проблеми. Вчені вважають, що підвищення температури на кожні 1,8 ° F знижує врожайність на 10%.

Дефіцит води в силу потепління відчувають і українські аграрії. На полях все частіше з'являються зрошувальні системи, створюються штучні водозабори.

Зміна товарної кон'юнктури

Сьогодні ресурсні ринки настільки волатильні, що про стабільні ціни не доводиться говорити. Наприклад, коливання цін на нафту впливають на сільськогосподарські ринки.

Прогноз врожаю кукурудзи в майбутньому менш оптимістичний, ніж в останні роки, оскільки ціни на кукурудзу і біопаливо багато в чому залежать від цін на нафту. Хоча попит на сою залишиться високим.

Українські фермери, як і їхні закордонні колеги, звикли до того, що ціни на зернові в останні три роки досить волатильні. Вони остерігаються прогнозів, але при цьому збільшують врожаї і збувають левову частку продукції у вигляді сировини.

Зміна м'ясних вподобань

Споживання м'яса в світі зростає. До 2022 року споживання м'яса і птиці в Китаї, згідно з прогнозами, виросте на 15,2%. Є й інший тренд: переваги жителів планети змінюються в сторону дієтичного і більш дешевого курячого м'яса.

Ця хвиля вже добралася до України - курятина стає самим високомаржинальним видом м'ясної продукції в країні.

Публічний контроль за захворюваннями тварин

Гуманні методи в системі забезпечення безпеки тваринництва стають основним трендом. Великі харчові компанії і мережі супермаркетів поступово відмовляються від використання небезпечної тари, все більш жорстким стає законодавство в сфері АПК.

В Україні прийнята частину законів про харчову безпеку. У них є норми про сертифікацію, походження товарів, вимоги до результатів лабораторних досліджень та ін.

Здоровий спосіб життя і тренд на екологію

Фермери все частіше відмовляються від добрив і пестицидів. Органічні товари вважаються безпечними для здоров'я, а постулати екологічних організацій все глибше проникають у свідомість людей.

Попит на органіку в Україні зростає вже кілька років. Більш того, підтримка виробництва натуральних продуктів без використання хімічних речовин і добрив задекларована на рівні Міністерства аграрної політики і продовольства.

Державна аграрна і економічна політика

Фермери повинні бути готові до макроекономічних змін. Епоха криз триває вже понад 10 років, і немає ніяких підстав очікувати, що незабаром вона закінчиться.

Аналітики радять пильно стежити за тим, як розвиваються найбільші світові економіки, не забуваючи і про власну.

В Україні фермерам все ще надають підтримку - дотації з державного бюджету виділяються пропорційно обсягам виробленої продукції. Однак дотуються не всі галузі. Рано чи пізно агробізнесу доведеться виживати за свій рахунок.

Марія Бровинська

 

На полях аграрної наддержави: як фермери виживають в боротьбі з владою і погодою

Про це пише Страна.

"Політика вимивання оборотних коштів"

Два роки тому, коли Іван Биков став головою асоціації фермерів Харківської області, рентабельність його господарства становила 140%.

"Це дуже багато. Це надприбутки, - пояснює Іван Олександрович. - Це означає, що вкладаючи в кожен гектар землі 15 тисяч гривень (на обробку, добрива і так далі), я повертав собі ці 15 тисяч, і ще мав 140% зверху. Іншими словами, я міг конкурувати з великими холдингами. Сьогодні, вкладаючи ті ж 15 тисяч, я насилу відбиваю їх назад. І це, схоже, тільки початок.

Фермерське господарство Івана Бикова знаходиться в Харківській області. Це 50 гектар землі, які останнім часом дорого обходяться його господареві.

"За останні роки змінилося все. Спочатку Яценюк "оптимізував систему оподаткування". Мовляв, ми зменшили кількість податків. Зменшили. Але податок на землю зріс в 19,8 разів! Чи не на 19,8%, а в 19,8 разів! Уявіть собі. Після цього у нас забрали пільги по ПДВ. Завдяки цьому податку, введеному ще Кучмою, Україна зуміла вибитися з числа відсталих аграрних країн. І сьогодні ми займаємо перші місця в світі за п'ятьма торговими позиціями. Наприклад, з експорту соняшникової олії. А можливим це стало тому, що Кучма свого часу заборонив експорт насіння. У підсумку, великий капітал змушений був прийти сюди, побудувати тут переробні заводи, і експортувати олію", - зазначає фермер.

"По меду ми третій рік тримаємо перше місце, - продовжує Іван Олександрович. - Але це ініціатива не держави. Тут перекупники спрацювали, користуючись величезною різницею в ціні. Справа в тому, що на світовому ринку літр меду коштує $ 10, а у нас закупівельна ціна складає 45 гривень за кілограм. Крім того, ми вже повинні були ось-ось посунути Америку по пшениці і кукурудзі, але тепер, боюся, вже не посунемо", - зауважує Іван Биков.

За його словами, останні два роки політика влади спрямована на те, щоб витягнути з агропромислового комплексу оборотні кошти.

"Мінус податок на землю, мінус 20% ПДВ. А якщо ще й землю продавати стануть, - то це ще мінус 60% грошей з обігу. Чому? Ось дивіться, - пояснює фермер, - припустимо, у людини є 100 га землі в оренді, він вкладає в гектар 10-12 тисяч гривень (на насіння, добрива, технології). А купити цей же гектар коштуватиме більше $ 1000.. Тобто, в три рази дорожче. Ось, припустимо, приходять до нього 20% орендарів, і кажуть: "ми хочемо продати землю". І тоді фермер повинен її купити, інакше йому обробляти буде нічого. А щоб її купити, уявіть, скільки грошей потрібно вилучити з обороту. Значить, я менше вкладу у виробництво, у мене будуть значно менші врожаї. Плюс, багато продукції піде на експорт - ніхто ж не хоче продавати свій товар за дерев'яні гривні. У підсумку, через пару років такого господарювання країна зрозуміє що таке голод", - підкреслює Іван Биков.

"Якби нам дали можливість заробити ..."

Політику вимивання оборотних коштів відчули на собі й інші фермери.

"Ми живемо за законами джунглів", - скаржиться фермер Леонід Кириченко, який обробляє 800 га землі на Херсонщині.

За його словами, всього в Україні зареєстровано близько 40 тисяч фермерських господарств - це мізерна кількість.

"Щоб ви розуміли, в Польщі їх мільйони! Але в Європі у фермерів наділи 22 гектара, 50 гектар. У США і Канаді максимум 300. А у нас основна маса землі знаходиться в оренді у величезних латифундистів, які тримають по 50-550 тисяч гектар! Крім того, на Заході фермери самі продають свою продукцію. Вони об'єднуються, за підтримки держави будують елеватори, адже щоб експортувати продукцію, потрібні елеватори і порти. Ми ж продаємо все посередникам - зернотрейдерам. Причому, ціну диктуємо не ми. І реалізуємо ми продукцію за гривні. Тоді як купуємо техніку і засоби захисту рослин - за долари. Навіть українські заводи з виробництва мінеральних добрив в цьому році працювати перестали", - зазначає фермер.

Леонід Петрович каже, що останні три роки фермерів методично позбавляють пільг.

"Крім 20% ПДВ, які в 2015 році ліквідували, прибрали програму по півдню України. Раніше їм компенсували кошти, які витрачаються на зрошення, тому що ця сума може досягати 20% собівартості сільгосппродукції. Крім того, раніше йшла компенсація на куплений перший транспорт для фермера в межах 30%. Прибрали. І з банківськими кредитами біда. І що ще цікаво: тим, хто торгує із закордоном, 20% ПДВ повертають. А нам - ні. Тобто, все йде посереднику, а не виробнику. Я, звичайно, розумію, що у держави зараз таких грошей немає, але якби нам дали можливість заробити, ми б це все у вигляді податків повернули.

"Ми як черв'як, який потрапив під колесо"

Іван Биков, втім, не вірить, що справа в нестачі грошей. Він бачить в цьому цілеспрямовану політику держави.

"Тому що на світовому ринку міцна Україна нікому не потрібна. Ось дивіться раніше кукурудза на світових ринках коштувала 400 доларів, але коли ми вийшли на ринок ціна впала до $ 167. Там ще, звичайно, інші чинники зіграли свою роль, падіння ціни на нафту, наприклад. Але тим не менш, конкурентоспроможна Україна нікому в світі не потрібна. Тому наш уряд і проводить реформу по обвалу гривні з метою зменшення населення країни".

Фермер з Черкаської області Віктор Гончаренко погоджується з тим, що фермерів заганяють в кут спеціально, проте бачить в цьому, скоріше, не іноземний вплив, а місцевий переділ власності.

"На сьогоднішній день в деяких областях орендна плата становить 10% від вартості землі. У підсумку, деякі культури вже вирощувати невигідно. Наприклад, ячмінь. Та й пшениця вже на межі. Тваринництво стало збитковим. Сьогодні за літр молока приватнику платять 3,5 гривні, тобто, тримати корову невигідно, тому корів пустили на м'ясо. У підсумку, поголів'я немає, а виростити корову - це не курку, і навіть не свиню, - пояснює Віктор Григорович. - Словом, нас дійсно знищують".

"Сьогодні фермери, які працюють в правовому полі, не можуть конкурувати з агрохолдингами, - продовжує він. - Одна справа, у людини 20 гектар землі, і зовсім інша справа - 550 тисяч гектар. А податок однаковий ... І ви не забувайте, що фермер проживає в селі. Він підтримує соціальну сферу села: школу, людей. Та й всю економіку України тримає на собі сільське господарство. Від промисловості вже практично нічого не залишилося. Від сили, відсотків 10 підприємств, які працювали в Союзі, поки ще на плаву. А агрокомплекс ... Ми, може, і не на тому рівні, щоб посунути Америку, але могли б зайняти гідне місце на світовому ринку. Тому що продукція у нас якісна, і за рахунок того, що у виробника її забирають за копійки, - ще й дешева. Але нам постійно вставляють палиці в колеса. Ми знаєте, в ролі того черв'яка, на якого наїхало колесо. І ми звиваємося, звиваємося.

"Я, звичайно, сподіваюся, що здоровий глузд переможе. Адже якщо знищать фермерів, то програє вся країна, тому що ми працюємо на внутрішній ринок, - говорить Віктор Гончаренко. - У середу ми були на прийомі у Володимира Гройсмана. Він пообіцяв, що буде допомагати фермерам. Ми вже майже розробили програму. Подивимося, що будемо. Дуже хочеться вірити".

А поки що фермери намагаються виживати самотужки.

"Знаєте, в народі є таке прислів'я "у кого гроші - за того і бог, - каже фермер Іван Биков. - Мало того, що влада на нас тисне, так в минулому році ще і несприятливі погодні умови склалися. Кукурудза та соняшник вимагали сушки, а це величезні гроші. Та й в цьому році знову несприятливі умови для кукурудзи.

"Або влада, або погода, - зітхає і фермер з Київської області Іван Чубук. - Але з погодою ми якось домовимося".

Чумне зростання: Чому в магазинах дорожчає м'ясо і до чого тут чума

Виграють від ситуації недобросовісні виробники, які здешевлюють м'ясоковбасні вироби, додаючи у фарш дешевий жир і субпродукти.

Про це пише видання 112.uа.

В Україні зростає ціна на свинину. За даними Асоціації "Свинарі України", в середньому в роздробі охолоджений свинячий стейк подорожчав з 99,4 грн/кг в період травневих свят (коли ціни були традиційно підвищеними) до 108,95 грн/кг 9 червня. За аналогічний період зросли ціни на грудинку – з 81,5 грн/кг до 85,4 грн/кг, ошийок – з 107,4 грн/кг до 121,8 грн/кг, вирізку – з 121 грн/кг до 128 грн/кг. І це ще не максимальне значення цін, зазначає аналітик Асоціації Олександра Бондарська. "Ми прогнозуємо, що, якщо ситуація з АЧС не покращиться, можна очікувати зростання ще десь на 5 грн/кг до нинішньої ціни. Але хотілося б сподіватися, що нинішня ціна є піковою і найближчим часом буде якщо не зниження ціни, то хоча б стабілізація", - каже експерт з аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Євген Дворнік. Він зазначає, що в літній період ціни на м'ясо традиційно підігріває збільшення попиту – період відпусток, шашлики.

Динаміка цін на м'ясо в рітейлі

Зі зростанням цін стикаються не тільки споживачі, а й насамперед промислові підприємства – м'ясопереробники. За даними Асоціації "Свинарі України", в кінці травня закупівельна ціна зросла на 2,4% - до 42-43 грн/кг за м'ясо живця (свиней 1 категорії). У червні зростання цін продовжилося, і за минулий тиждень закупівельна ціна додала ще 2% (44-45 грн/кг).

Цього тижня жива вага хорошої беконної свинини коштує вже 44-45 грн/кг у закупівлі, підтвердили на одному з великих м'ясопереробних комбінатів: "На цій позначці ціна не зупиниться. Всі сільгоспвиробники кажуть, що ціна живої ваги дійде до 48,5 грн/кг, до середини липня це точно, а може й раніше".

Слід зазначити, що зростання цін на свинину розпочалося ще з середини жовтня 2016 року і тривало до першої половини лютого 2017 року. Після цього ціни дещо знизилися, але буквально через місяць повернулися на колишні показники - близько 36 грн/кг (жива вага). Потім ціна підскочила до 41-43 грн/кг залежно від регіону, каже Євген Дворнік.
Ціни на свинину підтягують і ціни на інші види м'яса – яловичину і курку, оскільки ринки є взаємозалежними. Традиційно за високих цін на яловичину м'ясопереробні компенсують дефіцит сировини свининою чи м'ясом курки. Були ситуації, коли підвищувалася ціна курки і тоді виробники переорієнтувалися на інші види сировини, що призводило до зниження попиту і відповідно цін на конкретний вид м'яса, каже Дворнік.

Зростання цін всіх видів м'яса відзначають у Міністерстві аграрної політики і продовольства. Згідно з даними прес-служби Міністерства за результатами моніторингу оперативної ситуації щодо оптово-відпускних середньозважених цін, станом на 26 травня 2017 року на яловичину ціни досягли 66,5 грн/кг (плюс 11% до показника відповідного періоду минулого року), на свинину - 57,78 грн/кг (на 15% більше), на м'ясо птиці (кури) - 37,39 грн/кг (на 16% більше).

Наприклад, закупівельні ціни на куряче філе тільки за минулий тиждень зросли з 66 грн/кг до 68 грн/кг, розповіли на м'ясокомбінаті.

"Ціни на ВРХ традиційно залишаються високими і внаслідок обмеженої пропозиції продукції. Станом на початок року, великі підприємства, наприклад, заявляли, що нема де придбати биків вагою 400 кг, кілограм м'яса такого бика досягав 42-44 грн/кг, тоді як раніше ціни більше 33 грн/кг не піднімалися", - говорить Євген Дворнік.

Чому зростає ціна м'яса?

Експерти одностайні: головна причина зростання цін – дефіцит пропозиції м'яса, внаслідок скорочення поголів'я, яке сталося, в тому числі, через поширення чуми свиней (АЧС).

За даними Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, з 2012 року в Україні зареєстровано 225 випадків захворювання чумою свиней (193 випадки - домашні свині, 31 – дикі, один інфікований об'єкт). З початку 2017 року в Україні вже виявлено 77 випадків захворювання, у тому числі на території Тернопільської, Донецької, Херсонської, Дніпропетровської та Івано-Франківської областей.

Карантин продовжує діяти в 16 неблагополучних пунктах по АЧС у Полтавській області (4), Київській (3), Запорізькій (2), Хмельницькій (1), Харківській (1), Рівненській (1), Чернівецькій (1), Черкаській (1) та Одеській (1).

У Держспоживслужбі уточнили, що в результаті проведених заходів в Україні було оздоровлено 209 з 225 неблагополучних щодо захворювання пунктів (при цьому не було зареєстровано жодного випадку повторного АЧС в оздоровлених неблагополучних пунктах).

Слід сказати, що ситуація ускладнюється тим, що в разі виявлення захворювання знищенню підлягають не тільки хворі свині, а й ті, що опинилися в зоні ризику (в радіусі 3 км навколо вогнища захворювання). "До прийняття в березні нової інструкції щодо АЧС, якщо виявлявся випадок захворювання в одному дворі, визначали, чи є поширення на прилеглі двори, і якщо це підтверджувалося, в радіусі 3 км вирізувалося поголів'я. Нова інструкція тепер враховує рівні біобезпеки. До того ж вводиться поділ на сектори. Вирізати будуть не у всій окрузі, а тільки в певних секторах, які будуть визначатися на підставі глибокого аналізу. До того ж не потрапляє під знищення поголів'я свиней на підприємствах, які зможуть довести високий рівень біобезпеки, навіть якщо вони потрапили в зону виявлення захворювання", - пояснив експерт УКАБ Євген Дворнік.

За даними Держспоживслужби, при проведенні заходів із ліквідації АЧС з 2012 року в епізоотичних осередках захворювання було вилучено і знищено 129 тис. голів свиней, причому за два попередні роки – одразу 120 тис. З початку 2017 року вилучено і знищено 6200 голів, і заходи тривають, уточнили в службі.

У Держспоживслужбі зазначають, що, враховуючи динаміку поширення захворювання протягом 2014-2016 років, а також здатність вірусу АЧС за короткий проміжок часу поширюватися на значні території, в 2017 році можна очікувати ще 200-250 випадків захворювання, при цьому кожен 4-й випадок, ймовірно, буде в свиногосподарстві з низьким рівнем біозахисту. "Якщо тенденція до поширення АЧС буде зберігатися протягом найближчих років, втрати поголів'я до 2020 року перевищать 1,2 млн голів, або 4 млрд грн. Непрямі витрати зростуть на 5-7,5 млрд грн", - повідомили 112.ua в прес-службі Держспоживслужби.

Євген Дворнік з УКАБ зазначає, що поширення чуми призводить до появи проблеми з виплатою компенсацій за вилучених і знищених тварин. "Наскільки мені відомо, мешканці сіл намагаються приховувати випадки захворювання на АЧС – забивають і реалізовують на стихійних ринках, таким чином, призводячи до подальшого поширення захворювання. Це відбувається у зв'язку з проблемами отримати з держбюджету компенсацію. Якби наявна проблема з виплатами була вирішена, вони б здавали хворих свиней як годиться - на утилізацію", - сказав експерт.

У прес-службі Держспоживслужби уточнили, що, за даними державних адміністрацій та головних управлінь Держспоживслужби в областях, за період з 2012 року по 12 червня 2017 року збитки за вилучених у ході проведення карантинних заходів свиней в особистих селянських господарствах склали 15,97 млн грн. При цьому фактично виплачено 14,87 млн грн, що становить 93,1% від потреби. У спеціалізованих свиногосподарствах збитки оцінюються в 146,7 млн грн, а фактично виплачено лише 606,1 тис. грн, що становить лише 0,4% від потреби.

Раніше глава Держспоживслужби Володимир Лапа зазначав, що серед іншого поширення чуми відбувається через нелегальні ферми, на яких про якість заходів біобезпеки взагалі не йдеться. Через них, за його оцінками, трапляється близько 30% випадків захворювання на АЧС.

Крім того, в інтерв'ю 112.uа Лапа розповідав, що спалахи африканської чуми свиней почасти зумовлені недостатнім фінансуванням. За словами голови Держспоживслужби, виділені минулого року 56 млн грн з держбюджету не дали можливості закрити навіть найнагальніші поточні потреби. "У нас не було коштів навіть проводити діагностику", - зазначав Лапа.

В результаті, станом на 1 травня 2017 року поголів'я свиней в Україні скоротилося майже на 7,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 6,6 млн голів, каже експерт УКАБ Євген Дворнік: "Скорочення спостерігається як у сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення". За словами аналітика Асоціації "Свинарі України" Олександри Бондарської, поголів'я свиноматок станом на початок 2017 року скоротилося на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 234,3 тис. голів.

У 2016 році, за даними Міністерства, спостерігалося скорочення поголів'я всіх видів тварин. "У 2017 році очікується збільшення поголів'я худоби і птиці на 0,8% за рахунок розширення виробничих потужностей. Виробництво свинини зменшиться через зменшення поголів'я свиней, через поширення африканської чуми. Виробництво яловичини залишиться практично незмінним або навіть зросте за підсумками року", - спрогнозували в Міністерстві.

За словами експертів, у зв'язку з ситуацією в економіці (низька купівельна спроможність на тлі зростання цін на корми та інші супутні витрати) багато сільгоспвиробників заморозили плани з будівництва нових ферм і відповідно збільшення поголів'я тварин м'ясних порід.

На ситуацію в галузі тваринництва негативно впливає відсутність достатньої держпідтримки. У Міністерстві агрополітики повідомляють, що за бюджетною програмою КПКВК 2801540 "Державна підтримка галузі тваринництва" закону України "Про державний бюджет на відповідний рік" було передбачено виділення у 2015 році 250 млн грн; у 2016 році – 30 млн грн; у 2017 році – 170 млн грн. "Однак фактичне фінансування галузі тваринництва здійснювалося лише в 2016 році – 30 млн грн було спрямовано на виплату часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення телиць та корів молочного і м'ясо-молочного виробництва, племінних вівцематок і баранів", - наголосили експерти.

Додатковим фактором, який також чинить тиск на ціни свинини й інших видів м'яса, є активний експорт у країни, на ринках яких ціни більш привабливі, ніж на внутрішньому ринку в Україні. Зокрема, м'ясо свинини експортується в Грузію (64% всього експорту), Казахстан та Гонконг. "За 5 місяців нинішнього року на зовнішні ринки з України було поставлено свинини на 6,3 млн дол., тоді як за весь 2016 рік було експортовано свинини на 5,1 млн дол.", - говорить Євген Дворнік.

При цьому через високі ціни на зовнішніх ринках імпорт м'яса є нині не дуже вигідним напрямом. І це також тисне на ціну на внутрішньому ринку. "У попередні роки великі м'ясопереробники ввозили до 30% м'яса за імпортом – з Канади, Америки, Європи. Але імпортувати м'ясо при доларі за 8 ще було вигідно, а зараз в перерахунку на курс долара, євро – це дуже високі ціни. Якщо свинина 2,2 євро в закупівлі, то 69 грн/кг - це її ще нікуди не вивозили, плюс витрати на транспорт, логістику по Україні, Європі. Десь 80 грн/кг буде коштувати, якщо сюди привезти", - розповів співрозмовник 112.uа в одному з м'ясокомбінатів.

За словами нашого співрозмовника, нині м'ясопереробники знаходяться в ситуації, коли альтернативи немає, і вони змушені погоджуватися на ті ціни, які їм пропонує товаровиробник на внутрішньому ринку.

Ковбаса з жил і жиру

Експерти говорять, що за нинішньої ситуації найбільше мають проблем великі сертифіковані м’ясопереробні підприємства, які виготовляють брендовану продукцію за рецептурами. "Ми не можемо працювати сьогодні на свинині, завтра на курці, післязавтра на яловичині, у нас є чітко прописані рецептури, які передбачають, скільки і якого виду м'яса повинно бути", - пояснюють на одному з великих м'ясокомбінатів.

З одного боку, за даними Асоціації "Свинарі України", виробники обмежені в можливостях підвищувати ціни на м'ясо-ковбасні вироби через зниження купівельного попиту, з іншого - на цінову ситуацію тиснуть сірий ринок м'яса, а також недобросовісні виробники.

Як правило, недобросовісні виробники – це невеликі регіональні цехи, розповіло джерело 112.uа на одному з м'ясопереробних підприємств. З метою здешевлення ковбас і сосисок вони частину м'ясного фаршу замінюють добавками жиру, жил, субпродуктів. Інше (колір, смак і запах) заповнюється за рахунок додавання харчових добавок. Продаються такі ковбаси за доступними цінами у лінійному роздробі або з машин на базарах. У підсумку великі виробники змушені відмовлятися від підвищення цін і працювати на гранично низькій рентабельності.

Слід зазначити, що проблема ця є давньою, і пов'язана вона з цілком легальною можливістю виробляти продукцію за ТУ (технічними умовами). Підприємство реєструє цілком легальну ТУ, в якій чітко описується і вміст жиру та субпродуктів у фарші, і ті ж смакові добавки, і називає при цьому виріб: "Докторська домашня". На обгортці ковбаси при цьому великими літерами написано "Докторська", а домашня маленькими літерами. В результаті споживач не бачить різниці між "Докторською", виготовленою в суворій відповідності з якісною рецептурою, і "Докторською домашньою", виготовленою з меншою кількістю м'яса. Розрізняються такі ковбаси тільки за ціною. Слід зазначити, що великі виробники намагалися заборонити можливість виробляти м’ясо-ковбасну продукцію за ТУ на законодавчому рівні (декілька разів такі законопроекти реєструвалися у Верховній Раді), але безрезультатно.

В Україні до 1 січня 2017 року діяв мораторій на перевірки підприємств (з 1 січня діє спецрежим, який також суттєво обмежує можливості тих, хто перевіряє).

За даними Держслужби статистики, в Україні за січень-квітень 2017 року було вироблено 73,5 тис. т ковбасних виробів, що на 3,4% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року (71,1 тис. т). А за весь 2016 рік обсяг виробництва склав 233 тис. т, що на 0,9% менше, ніж у 2015 році. Зрозуміло, ці цифри ні про що не свідчать, оскільки в них враховано і якісну брендовану ковбасу, виготовлену за правильною рецептурою, і ковбасу, зроблену цехами за ТУ, – в Україні статистика ці види виробів рахує в одній категорії.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Україна стала менше виробляти молокопродуктів

Про це пише "Інфо-Шувар".

"За останні десять років галузь показала тренд коливання. Досягнувши піку у 2014 році за виробництва майже 2 млн тонн молочних продуктів, у наступні два роки вона тільки стагнувала", - йдеться в повідомленні.
 
В асоціації зазначили, що падіння виробництва обумовлено, перш за все, втратою основного ринку збуту в Росії.
 
До того ж це припало на світову кризу молочного ринку і фактично попередні два роки ми спостерігаємо низькі ціни на молочні продукти у світі і досить мляву торгівлю, наголосили в асоціації.
 
За підсумками 2016 року виробництво сиру зросло на 3,9% - до 69,6 тис. тон, вершкового масла - на 0,1%, до 101 тис. тон. При цьому виробництво жирних сирів скоротилося майже на 8%, до 113,1 тис. тон, молока - на 4%, до 926,2 тис. тон, кисломолочної продукції - на 1,4%, до 420,2 тис. тон порівняно з 2015 роком.
 
У порівнянні з докризовим 2014 роком найбільше впало виробництво молока (-17,08%), сиру (13%), масла (-11,4%) і кисломолочної продукції (-11,16%), зазначено в повідомленні.
 

Експорт молока за перший квартал 2017 року виріс на 82%

Про це повідомив економіст інвестиційного відділу Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак в ексклюзивному коментарі AgroReview.com.

«Це позитивна тенденція, та радіти зарано, бо, по-перше, I квартал не дуже показовий - основний експорт у нас відбувається в другому та третьому, а також, частково, четвертому» - зазначив він.

 Як повідомив експерт, в значній мірі зростання експорту також було забезпечене зростанням світових цін.

 «В натуральному вимірі експорт зріс приблизно на 40%. Але це теж дуже непогано. Однак експорт був нижчим, ніж в першому кварталі 2015 року, коли ситуація теж не була сприятливою для експортерів. Особисто для мене, найприємнішим в тенденціях є те, що перші суттєві об'єми продукції були експортовані до ЄС. Так, вони і далі є незначними на фоні експорту до інших регіонів - не більше 3%, однак, це вже певний прорив. Адже ЄС - це найвибагливіший ринок світу, найконкурентніший і найзахищеніший. Крім того, ЄС сам є найбільшим експортером молокопродуктів в світі. Тому кожен відсоток в структурі експорту, який іде до ЄС - це великий плюс для української молочної галузі та для її репутації. Під час останньої торговельної місії до країн  Південно-Східної Азії на потенційних покупців найбільше враження справляла інформація про те, що ми експортуємо молочні продукти до ЄС. Отже, ми на вірному шляху» - підкреслив Андрій Ярмак.

Також експерт прогнозує зростання обсягів експорту масла.«Хочу сказати, що вперше масло стало основним експортним товаром. Це також не погано.Наші виробники змогли скористатися зростанням світових цін на цей продукт.І в найближчі місяці, я думаю, ми побачимо ще більш стрімке зростання експорту масла та сухого молока з України», - зазначив Андрій Ярмак.