Названо головних споживачів української курятини за кордоном

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Так, за чотири місяці цього року українські птахівники експортували 138,6 тис. тонн продукту загальною вартістю 199,2 млн дол. При цьому, у січні-квітні в Україну завезли лише 40 тис. тонн курятини загальною вартістю 16 млн дол. Тобто, експорт продукту Україною перевищує імпорт у 3,4 раза (у ваговому виразі).

ТОП-споживачами українського продукту є Саудівська Аравія, Нідерланди та Словаччина.

За 4 місяці Україна поставила до Саудівської Аравії курятини на 54,6 млн дол. Водночас, Нідерланди купили українського м'яса птиці на 33 млн дол., словаки – на 20 млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 областей з виробництва круп

Про це повідомив аналітик «АПК-Інформ» Андрій Купченко, пише AgroTimes.

За його словами, 68% вироблених круп в Україні виробляють усього п’ять областей.

Зокрема, найбільшим виробником круп серед областей України є Київщина, яка в 2017 році виробила їх 30,4 тис. тонн. На другому місці – Хмельниччина (21,5 тис. тонн), на третьому – Харківщина (19,9 тис. тонн).

Четверте та п'яте місце серед лідерів з виробництва борошна посідають Дніпропетровщина та Херсонщина, які в 2017 році виробили 19 тис. тонн круп і 12,9 тис. тонн відповідно.

Крім цього, значні обсяги круп виробляють Одеська і Тернопільська області – 9,5 тис. тонн і 9 тис. тонн відповідно.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-20 країн-покупців українських яєць

Україна експортувала яйця до 205 країн  світу. Топ-20 виглядає так: ОАЕ, Ірак, Катар, Оман, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Латвія,Молдова, Гамбія, Джибуті, Бахрейн, Екваторіальна Гвінея, Саудівська Аравія, Конго, Гонконг, Грузія, Туреччина, Гаїті, Німеччина, пише АgroРolit.com.

Україна в 2016 році експортувала 848 394 000 штук яєць, у 2017 році — вже 1 487 634 000 штук, минулого року показники ще підвищилися — до 1 780 228 000 яєць.

Тобто, сумарно експорт яєць за останні 2 роки виріс на 931 834 000 штук. У відсотках ці дані по роках мають такий вигляд: щодо 2017-го показники 2018 року зросли на 20%, а до 2016 року — на 110%.

Наша країна поставила на зовнішні ринки у 2018 році 1 780 228 000 шт. яєць, тоді як у минулому році було 1 487 634 000 шт. Тобто за рік птахівники наростили експорт на 20% (майже 300 млн шт).

Структура валютних надходжень від експорту яйця в 2018 році у розрізі компаній виглядає так:

Агрохолдинг «Авангард» — $43,5 млн

ТОВ Ясенсвіт — $19,5 млн

Група компаній «Інтер-Запоріжжя» — $17,8 млн

ТОВ «Березанська птахофабрика» — $6,2 млн

ТОВ «Птахофабрика «Поділля» — $1,9 млн

ПАТ ПФ «Тернопільська» — $1,1 млн

ТОВ «Птахофабрика Київагро» — $0,9 млн

ТОВ «Баштанська ПФ» — $0,5 млн

ТОВ «Крупецький комбікормовий завод» — $ 0,4

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 виробників соняшникової олії

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Укроліяпром», пише agroportal.ua.

Так, лідером з виробництва нерафінованої олії стало ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» («Бунге»), яка займає 6,9% ринку. Другим за півроку стало ТОВ «Оптимусагротрейд» («Агрокосм», Запорізький ОЖК) — 6,4%, третім — ПрАТ «Вінницький ОЖК» (Vioil).

На ТОП-10 виробників нерафінованої соняшникової олії припадає 48,7% ринку.

У той же час виробники рафінованої соняшникової олії виготовили за 6 місяців сезону 364,8 тис. т продукції, що на 9,1% більше попереднього року.

Лідером у цьому сегменті стало ПрАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський ОЕЗ» (Bunge), який зайняв 14,7% ринку. Друге — ТОВ «Дельта-Вілмар СНД» — 12,4%, третій — ПрАТ «Полтавський ОЕЗ» («Кернел») — 11,8%.

Перша десятка виробників рафінованої олії випускає майже 80% цього виду продукції.


Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-15 сортів озимої пшениці, які сіють українські аграрії

Про це свідчить опитування сільгоспвиробників, передає АПК-Інформ.

Окрім того, щороку виробники підходять все ретельніше до вибору посівного матеріалу. Зокрема, зростає інтерес до насіння іноземної селекції.

Виданн виділяє ТОП-15 сортів, найбільш поширених на українських полях. Вони разом займають 48% посівнх площ.

Варто зазначити, що більшість вказаних сортів – це насіння іноземної селекції.

На географічний розподіл сортів впливає різниця в грунтово-кліматичних умов регіонів країни, а також біологічні особливості сорту.

Так, у Східному регіоні найбільш поширені сорти Богдана та Шестопалівка. Водночас, сільгоспвиробники західних областей віддають перевагу при вирощуванні зернової таким сортам як Богемія, Мулан, Патрас, Самурай, Колонія, Місія одеська і Кубус.

Аграрії центральної частини України найчастіше при формуванні сортової структури використовують такі сорти як Скаген, Матрикс, Патрас, сільгоспвиробники Півдня – Куяльник, Місія одеська, Антонівка і Шестопалівка.

Джерело: agro.guide

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Топ-5 найзатребуваніших спеціальностей в АПК

За даними минулорічних досліджень HeadHunter Україна, серед українських працедавців на сьогодні орієнтовно 3% таких, хто за останні 4-5 років не був у кризових ситуаціях. І більшість серед них становлять саме представники агробізнесу. Проте під час пошуку та підбору персоналу роботодавці цієї сфери доволі часто стикаються з такими проблемами, як виїзд потенційних робітників на сезонні роботи за кордон, пише agroportal.ua.

Як за кордоном, так і в Україні сезонні роботи збігаються в часі. Також серед сезонних працівників спостерігається міграція різними областями країни. Люди готові переїздити, якщо є гарні сезонні пропозиції, і роблять це в межах держави.

Так, аналіз бази вакансій та резюме за 2018 рік показав, що найактивнішими були роботодавці та пошукачі у таких регіонах як Київ (37%), Дніпропетровська (11%), Тернопільська (5%), Вінницька (4%), Запорізька (4%), Одеська (4%), Київська (3%), Харківська (3%), Черкаська (3%), Полтавська (3%) області.

Якщо говорити про рівень конкуренції, то по всьому ринку праці у 2018 році він перебував на позначці 3-4 людини на місце протягом більшої частини року та 5 людей на місце наприкінці 2018-го. Що стосується аграрної сфери, то тут спостерігається досить низький рівень конкуренції, і можна говорити про потребу в фахівцях. Наприклад, за спеціалізаціями «Агроном», «Тракторист» та «Ветеринар» показник hh-index, який визначає співвідношення кількості резюме до кількості вакансій, становив 0,6.

У 2018 році роботодавці шукали головних агрономів, різноробочих, вантажників, комплектувальників, механіків, технологів тощо. Аналіз динаміки вакансій за робітничими та виробничими спеціалізаціями, які розміщували компанії сільськогосподарської галузі у 2015-2018 рр., показує, що рівень попиту на різні спеціалізації неоднорідний. Так, за цей період позитивну динаміку демонструють спеціалізації «Закупівлі та постачання», «Технолог, виробництво та переробка зернових», «Інженер, виробництво та переробка зернових», «Головний агроном», «Управління проектами», «Інженер, м'ясо- та птахопереробка», «Інженер, виробництво цукру», «Вантажник» та «Різноробочий». А попит, наприклад, на спеціалізації «Контроль якості», «Зоотехнік», «Головний інженер», «Управління цехом», «Керівництво підприємством» у цей період знижувався.

Серед топ-5 спеціалізацій за кількістю вакансій від компаній в сфері «Сільське господарство» першість за професією «Головний агроном» - 12%, «Різноробочий» - 5%, «Вантажник» - 4%, а «комплектовщик», «технолог» і «механік» із 3% замикають п'ятірку найзатребуваніших спеціальностей в агро.

Заробітні плати у багатьох спеціалізаціях демонструють позитивну динаміку. Так, зарплати ветеринарів у 2018 році виросли на 50% порівняно з 2017-м, а агрономів — на 80%. Більш повільна динаміка спостерігається за спеціалізацією «Тракторист» — менше 20%. Нагадаємо, що згідно з аналізом вакансій сайту hh.ua середній рівень заробітних плат у 2018 році виріс на 25-30% по всьому ринку праці.

Загалом існує думка, що з часом значення агросектору все зростатиме, а завдання для фахівців цієї галузі змінюватимуться. Це пов’язують зі змінами клімату та необхідністю пристосовувати сільськогосподарські технології до нових сезонних і погодних умов, із проблемою виснаження ґрунтів та потребою пошуку та застосування технологій відновлення, зі зниженням різноманітності у рослинництві, яке активізує дослідження в галузі селекції та ГМО-технологій, та з поступовим переходом від шкідливих добрив і технології виробництва до більш безпечних для навколишнього середовища. Водночас у цій галузі, як і загалом у всіх сферах життя, має відбуватись автоматизація та інформатизація сільськогосподарських підприємств, ферм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview