Не для Гриця паляниця

За словами виконуючого обов'язки Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Валерія Ярошенка, з початку 2017 року до служби зайнятості ПАТ "Київхліб" надало 211 вакансій, з яких 158 укомплектовані за сприянням служби зайнятості. 

"У нас є позитивний досвід співпраці зі службою зайнятості, коли майбутні співробітники приходять із центрів і залишаються працювати у великому, згуртованому колективі "Київхліб". У колективі працює близько 4 тисяч осіб, і ще залишається багато відкритих вакансій робітничих та інженерно-технічних спеціальностей, таких як: пекарі, тістоміси, комірники, вантажники, водії, фасувальники продукції тощо. Компанія гарантує офіційне працевлаштування згідно із чинним законодавством України, ринкову офіційну заробітну плату, зручний графік роботи, надання спецодягу. Навчання, підвищення кваліфікації, стажування проводиться за рахунок роботодавця. Іногороднім надається безкоштовне ліжко-місце у гуртожитку. Доставка від гуртожитка на виробничий цех здійснюється за рахунок роботодавця" - наголосив голова правління ПАТ"Київхліб" Володимир Череда.

 

Ситуація на ринку праці в столиці лишається складною: за даними Київського міського центру зайнятості, основною проблемою залишається дисбаланс між попитом і пропозицією на робочу силу. На обліку стабільно високою є частка безробітних з вищою освітою (84%), в той час, як в місті зростає попит на робітничі професії. Вихід із ситуації на думку директора Київського міського центру зайнятості Віктора Білича полягає у здійсненні заходів, спрямованих на підняття у суспільстві престижу робітничих професій.

"З цією метою спеціалісти районних центрів зайнятості систематично проводять "Уроки реального трудового життя" з учнівською молоддю. Надають допомогу шкільним психологам, методистам, класним керівникам в організації та проведенні професіографічних екскурсій та зустрічей на підприємствах міста і проводять профдіагностичне тестування".

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для Agroreview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Антимонопольний комітет пояснив причини зростання цін на харчові продукти

Про динаміку цін на споживчих ринках в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова АМКУ Юрій Терентьєв.

«Різко зросла ціна на товари м’ясної групи (яловичина, свинина, птиця). Якщо говорити про перші два ринки (яловичина, свинина), можна зазначити, що їхня структура є відносно конкурентною, а причина зростання зумовлена, здебільшого, об’єктивною низкою факторів. Так, за даними моніторингу ДССУ, в середньому по Україні у серпні 2017 року, в порівнянні з січнем, спостерігається збільшення цін на 42,36%, що пов’язано з обмеженою пропозицією на ринку внаслідок наявності спалахів АЧС на території України й одночасним збільшенням експорту свинини (за період січня — червня 2017 року, за даними МінАПК, експорт свинини збільшився в 2,2 разу проти відповідного періоду минулого року)», — пояснює він.

Аналогічна ситуація з яловичиною, додав він.

"За даними моніторингу ДССУ, в середньому по Україні у серпні 2017 року (порівняно із січнем) спостерігається збільшення цін на 18,46%, що може бути пов’язано з обмеженою пропозицією на ринку внаслідок збільшення експорту (зростання експорту яловичини, за даними МінАПК, за січень — червень 2017 року +47,5% до відповідного періоду минулого року). Серед основних факторів, які впливають на собівартість виробленої продукції, є вартість комбікормів та інші матеріальні витрати, частки витрат на які у собівартості виробленої продукції складають, відповідно, близько 56% і 19% — для свинини, 52% і 24% — для яловичини… Суттєво додали у вартості овочі та фрукти, що пояснюється зменшенням урожаю під впливом погодних факторів. Бачимо зростання вартості хліба та яєць курячих. За останніми двома групами спостерігаємо й поки що не бачимо небезпечної тенденції", — пояснює  голова АМКУ.  

Найяскравіше зростання цін на продукцію — м’ясо курятини, яке є одним із найбільш уживаних соціальних продуктів: окремі позиції курятини подорожчали (за останній календарний рік) на 50%. Через це АМКУ розпочав дослідження ринку м’яса птиці на предмет зловживання найбільшим виробником (компанією МХП) своїм монопольним положенням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна встановила новий рекорд з експорту сої

Найбільшими покупцями української сої в сезоні, що завершився стали Туреччина - 26% загального обсягу експорту, Іран - 20% та Єгипет - 20%, повідомляє АПК-Інформ.

Нагадаємо, в 2014/15 МР експорт сої склав 2,4 млн т, що на 92% більше попереднього. Основними імпортерами були Туреччина (близько 40%), Іран (близько 20%) і Єгипет (близько 5%). За перші 8 місяців 2015/16 МР експорт склав 1,7 млн т, що на 11% менше, ніж в 2014/15 МР.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Була б якість, були б гроші: чому українським виробникам платять за сливу менше,ніж молдавським фермерам

За останній тиждень, виробники підняли ціни на товарну сливу до 12-15 грн/кг (0,37-0,46 EUR/кг), тоді, як тиждень тому, продажі здебільшого здійснювались в діапазоні 10-13 грн/кг (0,31-0,40 EUR/кг), пише «Інфо-Шувар».

Але самі покупці вважають, що українські виробники могли б отримувати значно вищу ціну, якби докладали додаткових зусиль для покращення якості продукції. Насправді, українську сливу сьогодні закуповують не тільки компанії з Польщі, нею цікавляться також представники Італії та Іспанії. Але, частіше за все,українська продукція поставляється на переробні підприємства, тоді, як слива з сусідньою Молдови досить вдало і помітно дорожче продається на свіжому ринку в ЄС.

За даними «Інфо-Шувар», середня закупівельна ціна на сливу для переробки в Польщі сьогодні становить 0,48-0,55 EUR/кг, а за товарну сливу для свіжого ринку польські перекупники готові платити майже в 1,5 рази дорожче - 0,74-0,82 EUR/кг .

Слід зазначити, що саме Молдова в цьому сезоні стала одним з головних конкурентів України на ринку сливи в ЄС. Європейські покупці доволі часто віддають перевагу саме молдавській сливі з огляду на її кращий товарний вигляд. Як вже повідомлялось, Україна в цьому сезоні має всі шанси встановити рекорд с експорту сливи за рахунок поставок в ЄС. До 2017 року, експорт української сливи стагнував, за останні 10 років, ми експортували, в середньому, 400-500 тонн цієї продукції , а імпортували в 5-8 разів більше. Головним покупцем української сливи завжди була Росія. В серпні 2017 року, на зовнішньому ринку було продано одразу 1 тис. тонн української сливи на суму $625 тис. Офіційно майже весь обсяг розподілився між двома країнами: Польщею та Білоруссю: більше 700 тонн української сливи купила Польща на суму $530 тис. В Білорусь ми відправили 165 тонн сливи на суму $ 60 тис.

Для порівняння, Молдова щороку експортує 28-36 тис. тонн сливи, з яких майже 20% припадає на країни ЄС. Імпортує Молдова в 10 разів менше сливи, при цьому, протягом останніх 5 років ця країна стабільно знижує обсяги імпорту та нарощує експорт цієї продукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

30 сільгосппідприємств отримали понад 70% загального обсягу бюджетних дотацій

Про це розповів завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Частка птахівничих підприємств у бюджетних дотаціях за липень не перевищила встановлений ліміт у 50%. Проте сукупно з початку року вона складає майже 55%, що суперечить нормі, передбаченій пунктом 4 Порядком розподілу бюджетної дотації, зазначив експерт. Це є наслідком некоректного нарахування дотацій у травні-липні за березень-травень, в яких частка птахівничих підприємств значно перевищувала встановлений ліміт у 50%, перевищивши, наприклад, у червні (по дотаціях за квітень) рекордну позначку у 66%.

Бюджетну дотацію за липень змогли отримати понад 800 суб’єктів господарювання, або понад 37% від загальної кількості, внесених у Реєстр отримувачів бюджетних дотацій.

При цьому частка п’яти найбільших отримувачів дотацій, які представлені виключно птахівничими підприємствами, перевищує 46% у загальній сумі виплат, поінформував Леонід Тулуш. На десять сільгосппідприємств – найбільших отримувачів державної фінансової підтримки припадає близько 55%, на двадцять – майже 65% всіх дотацій в режимі квазіакумуляції ПДВ. Частка тридцяти найбільших отримувачів перевищує 70% загальної суми виплачених з початку року дотацій – 2315 млн грн. На п’ятдесят найбільших реципієнтів припадає майже 75% виплат в рамках даного напряму державної підтримки розвитку виробництва сільгосппродукції.

Частка ж решти учасників програми державної фінансової підтримки, яким у 2017 році виплачувалась бюджетна дотація, – понад 1200 сільгосппідприємств (!) – за результатами шести виплат становить лише близько чверті у загальній сумі виплачених дотацій, наголосив експерт.

Крім того, за результатами шести виплат, здійснених в поточному році, сільгосппідприємство – лідер з отримання бюджетних дотацій – вже отримало їх у обсязі 426,2 млн грн або 18,4% від загальної суми. А з урахуванням взаємопов’язаних з ним підприємств сума отриманих дотацій становить 907,5 млн грн, що складає близько 40% від загальної суми державної фінансової підтримки, виплаченої станом на початок вересня 2017 року з використанням механізму квазіакумуляції ПДВ.

Отже, незважаючи на декларовану автоматичність даної форми державної підтримки дія суб’єктивного фактору все ж залишається – з огляду на те, що окремі підприємства – учасники агропромислових груп мають можливість «накручувати» більші суми спецПДВ, розуміючи, що значна частина таких сум повернеться їм назад в режимі квазіакумуляції ПДВ.

Наявність таких значних перекосів свідчить про недостатню ефективність даної програми державної підтримки внаслідок недосконалого механізму її функціонування, який необхідно посилювати із залученням як практиків, так і науковців, а не лише представників громадських організацій сільгосппідприємств, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зібрано більше половини соняшнику – результати не радують

За останній тиждень темпи збиральних робіт прискорилися, а відставання від показників минулого року скоротилося на 2,6%, врожайність на 14% нижче торішньої, повідомляє УкрАгроКонсалт.

Станом на 26 вересня соя зібрана з площі 655,8 тис. га (-20% до минулого року) із запланованих 1991,6 тис. га, отримано 1119,4 тис. тонн (-36% до минулого року) соєвих бобів при врожайності 1,71 т / га (-19% до минулого року).

Крім того, завершується сівба озимого ріпаку. До 26 вересня посіяно 787,3 тис. га, що на 1% більше запланованого обсягу робіт - 776,7 тис. га. Темпи посівних робіт на 15% випереджають торішні. Так, роком раніше сівба озимого ріпаку було проведено на площі 683 тис. га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview