158635

Небезпечні залишки: навіщо досліджувати продукцію на залишковий вміст пестицидів?

Адже останнім часом покупці українського зерна з ЄС і Великої Британії почали дедалі більше цікавитися, якими пестицидами обробляють поля в Україні.

В Україні на сьогодні зареєстровано понад 4 000 препаратів, і чи не кожне господарство користується власними, унікальними системами захисту культур. Тому держава не може надати виробникові якийсь універсальний сертифікат. Натомість кожен аграрій, який хоче працювати на міжнародних ринках, повинен замовити індивідуальне дослідження своєї продукції на залишковий вміст пестицидів.

Читайте також: В Україні з’явиться навчально-науковий центр «Сучасні технології захисту рослин»

«У світовій практиці експортоване зерно і продукти його переробки повинні неодмінно відповідати Технічному регламенту ЕС чи іншим документам, прийнятим з метою захисту життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, а також для попередження дій, що вводять в оману партнерів, – розповідає керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест. –  В Україні ця практика досить розповсюджена. Однак із появою нових вимог з боку експортерів послуга починає користуватися дедалі більшим попитом. На жаль, сьогодні не кожна лабораторія може надати в повному обсязі такі послуги. Ми в «Інституті здоров’я рослин» проводимо дослідження на залишкову кількість пестицидів (понад 160 показників) і токсичних елементів у зерні, зернобобових культурах і продуктах їх переробки, крупах, кормах, комбікормах, плодоовочевій продукції та продуктах її переробки, натуральному меду й продуктах бджільництва. У перспективі плануємо додати до цього списку визначення мікотоксинів і показників якості».  

За даними трейдерів, зараз експортерам, які працюють на зовнішніх ринках, для підтвердження якості та безпечності своєї продукції досить скринінг-методу. Однак, наприклад, на мед європейці вимагають розширеного дослідження.

Читайте також: Як контролювати стан посівів озимих культур

«Методи для виявлення залишкових пестицидів у продукції ми застосовуємо різні – від скринінгу до хроматографії,– пояснює пані Ірина Перехрест. – Усе залежить від вимог замовника і показників, на які необхідно дослідити продукцію. Та в будь-якому випадку, навіть мінімальне дослідження може мати велике значення у збереженні здоров’я людини та довкілля. Крім того, визначення залишкової кількості пестицидів є важливим етапом дослідження ресурсів господарства й надання рекомендацій для їх покращення та відновлення».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нові високоефективні рішення для надійного захисту посівів

Тому науковці та фахівці «UKRAVIT» постійно створюють нові, високоефективні рішення, які дозволяють максимально надійно захищати посіви, дбати про високу врожайність і успіх українського аграрія, а також оптимізувати виробничі витрати.

У 2019 році компанія виводить на ринок ряд нових високоефективних розробок: чотири протруйники, два гербіциди, два фунгіциди та один інсектицид. Вони стануть комплексним рішенням проблем, що давно назрівали у товаровиробників.

Групу протруйників представлять препарати фунгіцидної – Баріон (металаксил-м, 350 г/л), Каріоліс (флудиоксоніл, 25 г/л + металаксил-м, 10 г/л) і Рестлер (флудиоксоніл, 25 г/л) та інсектицидної дії – Екзор (тіаметоксам, 600 г/л). Вони будуть більшою мірою орієнтовані на насіннєві заводи і дозволять суттєво зменшити вартість посівної одиниці ріпака, кукурудзи та соняшника, що в цілому позитивно позначиться на оптимізації виробничих витрат аграрія. Одночасно, ці протруйники можуть застосовуватись у господарствах. Препарати контролюють широкий спектр хвороб та ґрунтових і ранньопіслясходових шкідників й мають високу окупність.

Читайте також: Від попиту до пропозиції: «UKRAVIT» нарощує об’єми виробництва

Гербіцидні новинки компанії орієнтовані на захист культур від найбільш шкодочинних бур’янів, які переважають на території України. Один з них, Кайліс (аклоніфен, 600 г/л), спрямований на післясходовий захист посівів соняшника класичного від дводольних бур’янів, в тому числі, й стійких до триазинової групи. Цього рішення вже давно потребували аграрії, які вирощують традиційні гібриди соняшника, особливо в регіонах із недостатнім рівнем зволоження. Одночасно, цей же гербіцид можна застосовувати й досходово. Друга новинка – гербіцид Галант (глюфосинат амонію, 150 г/л). Це – препарат суцільної дії/десикант для обробки посівів сільськогосподарських культур, який поєднує одразу дві функції – ефективне знищення бур’янів і підсушування насіння перед збиранням врожаю.     

Нові фунгіциди стануть незамінними помічниками для аграріїв не лише України, а й Грузії та Молдови. Адже один з них, Інферно (сірка, 800 г/кг), орієнтований винятково на садівників та виноградарів і стане важливим елементом захисту плодових і винограду, виходячи зі специфіки їх вирощування в цих країнах. Друга новинка, Захисник Екстра (тіофанат-метил, 310 г/л + флутриафол, 190 г/л), є двокомпонентним фунгіцидом на основі діючих речовин із різних хімічних класів. Зважаючи на те, що раніше аграріям доводилося робити бакові суміші з препаратів із цими діючими речовинами, фахівці «UKRAVIT» оптимально поєднали їх в одному фунгіциді та зареєстрували для використання у посівах соняшника й зернових колосових. Згідно результатів польових випробувань, новинка демонструє значно вищу ефективність, ніж поєднання бакових «партнерів», і забезпечує надійний захист посівів від хвороб. 

Читайте також: Агровиробники з усієї України зацікавлені у співпраці з «UKRAVIT»

Без перебільшення, «знахідкою» для eco-friendly виробників стане новітній двокомпонентний інсектицид Колібріс (тіаклоприд, 280 г/л + новалурон, 120 г/л) з унікальною формуляцією. Він володіє контактно-системною дією і включає діючі речовини з різними механізмами дії. Піклуючись про стан навколишнього природного середовища, вчені компанії обрали максимально безпечні для комах-запилювачів діючі речовини, що є дуже важливим для збереження корисних видів. При цьому препарат контролює надзвичайно широкий спектр шкідників із чотирьох рядів – Lepidoptera (Лускокрилі), Coleoptera (Твердокрилі), Hоmоptera (Рівнокрилі) та Diptera (Двокрилі) на усіх стадіях розвитку і попереджує появу у них резистентності.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Невеликі господарства економлять на комбікормах і сумішах

З іншого боку, без використання спеціально приготованих кормових сумішей неможливо в повній мірі підтримувати здоров'я і правильний набір маси у тварин, пише pro-consulting.ua.

При цьому, загальна кількість поголів'я як великої рогатої худоби, так і свиней продовжує зменшуватися. Зростає тільки кількість птиці. Причиною цього стали низька купівельна спроможність населення, яке віддає перевагу більш дешевому курячому м'ясу, а також фінансові та технологічні проблеми в галузі.

Вирощування птиці є більш привабливим видом бізнесу з точки зору швидкості оборотності засобів. Висока біологічна скоростиглість сучасних курчат-бройлерів, а також продуктивність курей-несучок забезпечується в тому числі і за рахунок застосування спеціальних сухих комбікормів. Сьогодні саме птахівництво є головним споживачем комбікормів і преміксів в нашій країні. Причому, великі тваринницькі холдинги, такі як МХП, ТОВ «Комплекс «Агромарс», корпорація «Агро-Овен», як правило, мають у складі потужності для самостійного виробництва кормів для своїх тварин.

Що стосується невеликих господарств, то нерідко ті економлять на придбанні комбікормів і сумішей і годують тварин і птахів чи не спеціально приготованими преміксами, а простим зернофуражем. Це часто призводить до порушень енергетичного та вуглеводно-жирового обміну в організмах тварин і загального зниження їхньої продуктивності. В кінцевому підсумку, замість зниження собівартості продукції, виходить її зростання.

Таким чином, збільшення обсягу ринку комбікормів і преміксів сприятиме розвитку тваринництва в Україні, підвищенню рентабельності виробництва, а значить і інвестиційної привабливості галузі. Важливим є і загальне оздоровлення економічної обстановки в Україні, зокрема, підвищення купівельної спроможності населення, а також розширення існуючих і знаходження нових каналів експорту української продукції тваринництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

М'ясне і молочне: огляд ринку тваринництва України та світу

Продукти тваринного походження займають значну частку в раціоні харчування людей. Навряд чи в доступному для огляду майбутньому людство відмовиться від споживання тваринної продукції, так як вона містить речовини, які критично необхідні для нашого організму, особливо в ранньому віці, пише pro-consulting.ua.

Для тваринництва України в даний час характерна така ж тенденція, як і та, що діє в аналогічній галузі Євросоюзу, хоча причини для їх існування різні. І там, і там стада сільськогосподарських тварин скорочуються. В Україні це викликано зниженням рентабельності виробництва через, з одного боку, збільшення вартості їх змісту, з іншого - проблем з реалізацією по ефективної ціною через невисоку купівельну спроможність населення і обмежень з експорту.

В Європі поголів'я також зменшуються, але інших причин. Головними з них є:
- проведення політики зниження викидів фосфатів;
- перехід на органічне виробництво;
- непопулярність фермерства як бізнесу серед молодих людей.

На ринку ЄС продукція тваринництва також знижується в ціні і падає рентабельність її виробництва. Це особливо відчутно б'є по аграріям «молодих» членів Союзу, таких як держави Прибалтики.

Однак, затовареність тваринними продуктами характерна не для всіх регіонів світу. Наприклад, в Йорданії поголів'я худоби зростає, незважаючи на проблеми з пасовищами і кормами для нього. Значна кількість біженців з Сирії забезпечує зростання обсягу ринку. Та й сама Сирія, у міру стабілізації ситуації на її території, вже почала відновлювати своє тваринництво. Курс на нарощування поголів'я тварин також взяли Єгипет, Іран, Саудівська Аравія, Китай, Росія.
В Україні є всі умови для успішного розвитку тваринницької галузі - багата кормова база, багаторічний досвід і недорога робоча сила. Основною перешкодою для зростання є обмежені можливості по збуту продукції. Зі збільшенням купівельної спроможності населення і розширенням експортного потоку ці обмеження будуть послаблюватися і тваринництво нашої країни отримає більше ринкового життєвого простору.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Законопроект про інформацію для споживачів про харчові продукти: міфи і реальність

Проект закону було розроблено за участю фахівців Держпродспоживслужби та експертів Проекту ЄЄ «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні». Його метою є забезпечення належного рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, їх поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти.

Водночас прийнятий парламентом законодавчий акт дивним чином обріс певними вимислами. У цьому матеріалі ми розвінчаємо певні міфи та роз’яснимо окремі пункти документа.

Законопроект вводить поняття «мінімальний термін придатності харчового продукту», який нібито підміняє звичний «максимальний термін придатності» і дозволяє зберігання харчового продукту невизначений час.

Вимоги до застосування мінімального терміну придатності та дати «вжити до» містяться у статті 18 проекту закону та відповідають вимогам статті 24 Регламенту 1169/2011.

У статті 18 законопроекту роз’яснюється, яким чином мінімальний термін придатності (краще спожити до; краще спожити до кінця…) зазначається і у чому його відмінність від дати «вжити до».

Зазначений розподіл у ЄС спричинений проблемою надмірної кількості харчових продуктів, які викидаються у сміття, хоча можуть бути споживані протягом певного проміжку часу після завершення мінімального терміну придатності без шкоди для здоров’я споживачів.

Основна ідея в тому, що є швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до», яка означає, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця).

Водночас, є безліч продуктів, які, за дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (цукор, кава, ковбаса (якщо дотримані умови зберігання), твердий сир (якщо дотримані умови зберігання).

Після закінчення дати «краще спожити до», як і після «вжити до» харчові продукти не мають бути в реалізації.

Термін придатності на таких швидкопсувних продуктах як хлібобулочні та кондитерські вироби, і навіть алкогольні напої понад 10 градусів (зокрема, вино і шампанське) зможуть взагалі не вказувати.

Відповідно до статті 18  проекту закону 8450 для певних харчових продуктів, які не є швидкопсувними за своїми мікробіологічними характеристиками, мінімальний термін придатності зазначається добровільно за вибором оператора ринку. До таких продуктів належать:

-  свіжі фрукти й овочі, включаючи картоплю, які не очищені від шкіри, не порізані, і не оброблені іншим аналогічним чином, крім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, таких як пророщені бобові культури;

-  вина, лікерні вина, ігристі вина, ароматизовані вина та інші аналогічні продукти, вироблені з фруктів, окрім винограду та напоїв, що підпадають під код УКТЗЕД 220600 вироблені з винограду та виноградного сусла;

-  напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту;

-  хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин з моменту випікання;

-  оцет;

-  харчова сіль;

-  цукор у твердому стані;

-  кондитерські вироби, які складаються практично виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів;

-  жувальна гумка та інші аналогічні продукти для жування.

Виробникові можна буде не вказувати перелік інгредієнтів сирів, масла вершкового, йогуртів, кефіру, ряжанки, сметани, якщо туди не додавали інших інгредієнтів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 13 законопроекту 8450 вимога щодо надання переліку інгредієнтів не поширюється на такі продукти переробки молока: сир, вершкове масло, ферментовані молоко та вершки, кисломолочні продукти, у тому числі сир кисломолочний, йогурт, кефір, ряжанка, сметана, у процесі виробництва яких не використовувалися ніякі інші інгредієнти, крім заквасочних культур, харчових ензимів та культур мікроорганізмів, наявність яких є необхідною для процесу виробництва; сири, крім свіжих або плавлених, до яких додана сіль, необхідна для процесу виробництва. Тобто перелік інгредієнтів не потрібен лише у тому випадку, якщо кефір, або сметана, або ряжанка складається з молока та заквасочних культур. Якщо до кладу додано ще щось, тоді це має бути відображено у переліку інгредієнтів.

Більше того, зазначена вимога діє вже 8 років відповідно до пункту 10. Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Держспоживстандарту  від  28.10.2010  N 487

У списку інгредієнтів можна не вказувати речовину/продукт, якщо в кінцевому продукті воно не виконує «технологічної функції». Це нібито дозволяє використання в продуктах різних хімічних добавок

Зазначена вимога не є новою та діє на сьогодні відповідно до пункту 11. Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Держспоживстандарту  від  28.10.2010 № 487, яким зазначається, що інгредієнтами харчового продукту не вважають, зокрема, харчові  добавки і ферменти, які входили до складу одного або декількох інгредієнтів цього харчового продукту, якщо вони не виконують технологічної функції у кінцевому продукті або використовувались як допоміжний матеріал для виробництва або переробки харчового продукту.

Водночас, споживачеві має бути надана інформація про усі інгредієнти, наявні у кінцевому харчовому продуті.

Залишки ветеринарних препаратів і пестицидів згідно з новим законом не вважаються інгредієнтами. Отже, споживач взагалі не дізнається про їх існування в продукті.

Відповідно до підпункту 28 частини першої статті 1 Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який є основним законом України у сфері безпечності та якості харчових продуктів, залишки ветеринарних препаратів та пестицидів не вважаються інгредієнтом.

Згідно з вимогами європейського законодавства, зокрема Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 р. щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, , інгредієнтом харчового продукту є будь-яка речовина або продукт, включаючи харчові добавки, ароматизатори та харчові ензими, та будь-які складові складного інгредієнта, що використовуються під час виробництва або приготування харчового продукту і залишаються в готовому продукті навіть у зміненій формі. Залишки ветеринарних препаратів та пестицидів не вважаються і не можуть вважатися інгредієнтом.

Певні речовини, включаючи пестициди, ветеринарні препарати, кормові добавки, залишки допоміжного матеріалу для переробки та інші хімічні чи біологічні речовини, які свідомо застосовуються та/або вимагаються технологією вирощування, зберігання, транспортування, виробництва харчових продуктів можуть бути небезпечними для організму людини у разі перевищення їх максимально допустимого вмісту в харчових продуктах, що споживаються людьми. Тому для таких речовин, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» мають бути встановлені  максимальні межі залишків (максимально допустимий рівень залишків) - максимально допустимий вміст таких речовин у харчових продуктах. Жодного відношення до інгредієнтів, які використовуються під час виробництва або приготування харчового продукту,  вищезазначені речовини не мають.

Максимальні межі залишків, максимальні рівні, допустимі добові дози, рівні включень, недотримання яких у харчових продуктах може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людини стосуються параметрів безпечності харчового продукту та відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» підлягають затвердженню МОЗ.

Ненатуральні інгредієнти і ароматизатори можна жодним чином не виділяти в тексті упаковки.

Відповідно до вимог законопроекту 8450 споживач має бути поінформований, зокрема шляхом маркування харчового продукту, про усі ароматизатори та інгредієнти , які були використані у виробництві харчового продукту, безвідносно їх натуральності. Вимога виділяти ненатуральні інгредієнти та ароматизатори не міститься у законодавстві ЄС і є незрозумілим механізм її правозастосування з огляду на те, що законопроектом не встановлюються терміни «ненатуральні інгредієнти» та «ненатуральні ароматизатори».

Перелік інгредієнтів препарату не буде наводитися в їх процентному співвідношенні.

Відповідно до статті 12 законопроекту 8450 перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту в порядку зменшення їх маси станом на момент їх використання у процесі виробництва харчового продукту. Перелік інгредієнтів наводиться під заголовком, що складається з або включає в себе слово «склад» або «інгредієнти». Інгредієнти у переліку зазначаються під їх назвою та відповідно до вимог, викладених у Додатку 6 до законопроекту.

Відсотки треба зазначати у випадках, передбачених частиною першою статті 16. Зазначення кількості інгредієнта або категорії інгредієнта виражається у відсотках, що відповідає кількості інгредієнта або інгредієнтів під час його/їх використання.

Стаття 16. Кількісне зазначення інгредієнтів або категорій інгредієнтів харчового продукту

1. Кількість окремого інгредієнта або категорії інгредієнтів, використаних у виробництві або приготуванні харчового продукту, зазначається у маркуванні в обов’язковому порядку, якщо:

1) назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів зазначена у назві харчового продукту або зазвичай асоціюється споживачем з назвою харчового продукту;

2) назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів виділяється у маркуванні словесно або графічно;

3) зазначення назви даного інгредієнта або категорії інгредієнтів є суттєвим для того, щоб охарактеризувати харчовий продукт та вирізнити його серед продуктів, з якими його можна сплутати через його назву та /або зовнішній вигляд.

Повністю знімається відповідальність із закладів харчування та торгівлі за порушення закону і вони можуть не знати всієї повноти інформації про харчові продукти

Заклади громадського харчування чи торгівлі є операторами ринку харчових продуктів, відповідно до термінології, що використовується у законопроекту 8450. Обов’язки операторів ринку харчових продуктів, включаючи заклади громадського харчування та торгівлі, прописані у статті 5 законопроекту 8450. Відповідно до принципів, закладених до законопроекту оператор ринку має нести відповідальність за скоєне правопорушення у межах  діяльності, яку він здійснює.

Дозволяється не маркувати продукт позначенням ГМО, якщо він там присутній у мінімальній кількості

Будь-які заяви щодо того, що законопроектом 8450 вносяться зміни до режиму маркування продуктів, що містять ГМО, є перекручуванням фактів та маніпулюванням суспільною думкою. Вимоги до маркування харчових продуктів, що містять ГМО наразі містяться у статті 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і були  перенесена до законопроекту 8450 з метою уникнення прогалини у законодавстві через те, що стаття 39 вищезазначеного закону має бути скасована.

Стаття 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів

Стаття 6 законопроекту 8450

4. У разі наявності у харчовому продукті генетично модифікованих організмів (ГМО), якщо їх частка у харчовому продукті перевищує 0,9 відсотка в будь-якому інгредієнті харчового продукту, що містить, складається або вироблений з генетично модифікованих організмів, маркування харчового продукту повинно включати позначку "з ГМО".

5. Оператор ринку за бажанням може включити до маркування позначку "без ГМО". В такому випадку відсутність ГМО у харчовому продукті має бути підтверджена відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Відсутність даних від постачальників про наявність в інгредієнтах ГМО є достатнім підтвердженням для нанесення такої позначки на харчовий продукт.

2. За наявності у харчовому продукті генетично модифікованих організмів (ГМО), якщо їх частка перевищує 0,9 відсотка в будь-якому інгредієнті харчового продукту, що містить, складається або вироблений з генетично модифікованих організмів, маркування харчового продукту повинно включати позначку "з ГМО".

3. Оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, за бажанням може включити до маркування позначку "без ГМО". У такому разі відсутність ГМО у харчовому продукті має бути підтверджена відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Відсутність даних від постачальників про наявність в інгредієнтах харчового продукту ГМО є достатнім підтвердженням для нанесення такої позначки на харчовий продукт.

При цьому слід додати, що відповідно до термінології, яка використовується у законопроекті 8450, постачальник є оператором ринку харчових продуктів і він нестиме відповідальність за порушення вимог законодавства про надання інформації про харчовий продукт у межах діяльності, яку він провадить. Постачальник повинен мати інформацію щодо наявності або відсутності ГМО у харчових продуктах, які він постачає, і які для іншого оператора ринку можуть бути сировиною. Така інформація може бути представлена у маркуванні або супровідних документах до харчового продукту.

Джерело: прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що передбачає Закон про інформацію для споживачів

Вказаний Закон встановлює засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів, зокрема, регламентує вимоги до інформації, яка має зазначатися на етикетках продуктів харчування - визначає, яка інформація має бути відображено обов’язково та яка може надаватися в добровільному порядку. Варто зазначити, що зазначені вимоги не поширюються на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Зокрема обов’язково інформація на етикетці харчового продукту має бути на державній мові та містити наступні дані:

- назву харчового продукту;

- перелік інгредієнтів;

- інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті навіть у зміненій формі;

- кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;

- кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання,

- мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання,

- найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів - найменування та місцезнаходження імпортера;

- країну походження або місце походження;

- інструкцію з використання у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;

- для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць - фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТЗЕД);

- інформацію про поживну цінність харчового продукту.

З моменту опублікування набувають чинності норми закону, які передбачають заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу у Держпродспоживслужбі та її територіальних органах та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Також закон визначає, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі продукти харчування можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Згідно із новим Законом, Держпродспоживслужба визначена як орган, який буде контролювати виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.

Закон встановлює відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Передбачається відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення у вигляді штрафів, розмір яких встановлений від 5 до 40 мінімальних заробітних плат.

Передбачається введення відповідальності операторів ринку за:

- порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів;

- виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності:

- виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність;

- невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

- реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини;

- порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти;

- невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;

- використання, реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом;

- пропозиція до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів;

- пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини;

- пропозиція до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

- пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

- порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про харчові продукти ;

- невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;

- ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу;

- відмова в допуску посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу до здійснення державного контролю, невиконання їх законних вимог,

- невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Джерело: прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview