Нерест риби в 2020 році під загрозою

Екологи та вчені давно б'ють на сполох у зв'язку з аномальною для нашої країни погодою. Протягом останніх чотирьох років вітчизняні водойми наповнюються не більше 80% від норми. Про це повідомляє прес служба Асоціації рибалок України.

Можливо, що в цьому році через безсніжну зиму наповнюваність буде ще менше. Зараз ситуація дуже тривожна. Вона може почати погіршуватися, коли підвищиться температура і з'явиться серйозний дефіцит опадів, які випавши, підуть тільки на короткочасне зволоження ґрунту, а не наповнюваність водойм. Це призведе до зневоднення і пересихання деяких з них. Потрібно нагадати, що через неналежне ставлення до вітчизняних водних ресурсів у нас в країні за роки Незалежності зникло більше 10 тисяч малих річок. І ця безрадісна тенденція може продовжитися, так як для поліпшення становища чиновники всі ці роки не вживали необхідних заходів - попереджають експерти Національної Екологічної Ради України.

Дана ситуація може серйозно відобразиться на рибному ресурсі країни. Через маловоддя річок нерест риби в цьому році під серйозною загрозою. Фактично всі природні нерестовища сухі, не заповнені водою. Рибі ніде нереститися.

Вже котрий рік на наших водоймах відчувається гострий дефіцит природних нерестовищ. Це через те що останні десятиліття не проводяться в достатній мірі меліоративні заходи з розчистки нерестовищ, багато з них надміру заросли і стали непридатні для нересту риби. Так само через хаотичну забудову прибережної смуги велику кількість природних нерестовищ знищено. В результаті за останній час втрачено понад 40% природних нерестовищ. Це все серйозно позначилося на чисельності риб'ячих зграй в наших водоймах.

Для того щоб допомогти рибі під час нересту щорічно рибопромислові підприємства і природоохоронні громадські організації встановлюють на водоймах штучні нерестові гнізда. Ці заходи довели свою ефективність. На одне штучне гніздо плотва відкладає більше мільйона ікринок. Конструкція гнізда дозволяє ефективно промиватися ікрі від мулу і дрібного сміття, а також добре прогріватися на сонці - кажуть в Асоціації рибалок України.

В сучасних реаліях риб'ячі зграї гостро потребують допомоги. У 2019 року в вітчизняні водойми вселили 15,6 млн штук риби. З них 7,2 млн рослиноїдних видів, 8,4 аборигенних.

Однак аналіз стану водних живих ресурсів показує, що вселення в таких кількостях явно не достатньо, воно становить всього 10% від необхідного.

Вчені стверджують, що ляща в наших річках залишилося не більше 30% від його кількості в 1991 році. Щуки - 15%, судака, сома - 10%. А такі колись поширені види, як чехоня, рибець, линь, подуст стали рідкісними.

В останнє видання Червоної Книги України увійшли понад 70 видів аборигенної риби, як зникаючі ...

Причин цьому багато: браконьєрство, слабо контрольований промисловий вилов, надмірне забруднення побутовими і виробничими стоками водойм і багато іншого. Але не один вид риби не пропав сам по собі. За кожним випадком стоїть конкретне ім'я людини. Найголовніший ворог наших рибних ресурсів - це масштабна корупція чиновників. Особливо в рибоохоронних структурах. Ті, хто зобов'язаний охороняти рибу, стали покровителями її незаконного вилову.

Переважно на всьому Каскаді Дніпровських водосховищ нерестова заборона на вилов риби буде проходити з 1 квітня по 9 червня включно. Вона може бути відкоригована по датам в зв'язку з погодою. У Києві та Київській області в цьому році нерестова заборона на вилов риби встановлюється у всіх водосховищах і озерах з затоками, протоками - з 22 березня по 30 травня; у всіх річках та їх кореневих водах - з 22 березня по 10 травня; в новостворених водних об'єктах, а також в додатковій системі річок та інших водних об'єктах - з 22 березня по 19 червня.

У цей період забороняється пересування човнів, промислове рибальство, підводне полювання, днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на землях водного фонду.

При цьому дозволяється любительське і спортивне рибальство до 3 кг риби на одну людину, однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега в світлий час доби в адміністративних межах населених пунктів, якщо там немає нерестовищ.

У нашій країні нерестова заборона «усереднена», адже риба нереститься за видами в різний час. Щука починає нерест в кінці лютого, на початку березня. А сом в кінці травня, на початку червня. Срібний карась і окунь взагалі можуть відкладати ікру кілька разів на рік - говорить глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - В більшості європейських країн встановлюється «плаваюча» нерестова заборона на вилов риби, тільки той яка нереститься саме в даний період. Який графік заборони більш корисний для збереження рибного ресурсу, сказати складно, слово за наукою. Але без сумніву, найбільш ефективним захистом є гуманне, цивілізоване ставлення до наших водойм та природнього рибного ресурсу. Особливо це важливо під час нересту риби. Адже як він пройде безпосередньо залежить, чи буде риба в наших річках. Якщо ви бачите незаконний вилов риби, не залишайтеся байдужими, повідомляйте про ці факти на телефони Гарячих ліній в природоохоронні та правоохоронні структури.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермерам потрібно встигнути за півроку переукласти договори оренди, аби не залишитися без землі

Насамперед новації стосуються державної реєстрації речових прав на нерухомість, особливо в частині прав на оренду землі. Усе це має й інший бік у контексті обіцяного ринку землі.

Автоматична пролонгація

Ідеться про закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 5.12.2019 №340-ІХ. Ним унесено зміни до Земельного, Господарського та Цивільного кодексів, а також законів «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Міністерство юстиції в листі від 21.01.2020 №650/8.4.1/32-20 звернуло увагу на те, що перш за все розмежовуються два правові механізми у відносинах оренди землі: пролонгація чинних договорів і переважне право на укладення нових. Для цього договори оренди поділяються на строкові та строкові з пролонгацією.

Відмінність полягає в тому, що перші припинятимуть дію після закінчення строку, на який вони укладені, а другі — ні. Проте для автоматичної пролонгації необхідно, аби такі відомості були зазначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно, під час реєстрації договорів оренди ознака його пролонгації стає обов’язковим атрибутом.

У Мін’юсті зауважили, що правила, визначені в ст.1261 ЗК, поширюватимуться на договори оренди, укладені або змінені після набрання чинності законом №340-ІХ, що відбудеться після 15.07.2020. Проте згідно з новою ст.1261 ЗК умова про поновлення договору не може встановлюватися щодо ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на них розташовані будівлі або споруди, які перебувають у власності користувача. Це означає, що держава готується підживлювати ринок землі за рахунок угідь, строк оренди яких збігатиме.

Отже, після цієї дати орендарі вже не зможуть розраховувати на укладання договорів з урахуванням умов нині чинної ст.33 закону, зокрема в частині їх поновлення. Натомість ці правила діятимуть для тих договорів, що будуть укладені хоча б днем раніше. Звісно, якщо за цей час законодавець не внесе ще якихось змін, а судова практика не зробить ухилу в бік захисту прав власника.

Нотаріальна вимога

Попри зауваження експертів, законом №340-ІХ запроваджується інститут вимоги нотаріального посвідчення правочину. Це дає право власнику ділянки вимагати нотаріального посвідчення договорів про встановлення земельного сервітуту, про надання права користування ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій), договору оренди землі, а також скасувати таку вимогу (стст.791, 1021 ЗК, ст.14 закону «Про оренду землі»).

Крім того, учасник приватного підприємства може наполягати на вимозі нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є його частка в статутному капіталі (ст.113 ГК), або на засвідченні справжності підпису під час прийняття ним рішень.

У Мін’юсті звертають увагу на те, що встановлення такої вимоги є одностороннім правочином, який також підлягає нотаріальному посвідченню. За своєю правовою природою, така вимога є обтяженням речових прав та реєструється в порядку, визначеному законом. Відповідні відомості вносяться до єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань нотаріусом, яким посвідчено або скасовано вимогу щодо нотаріального посвідчення правочину.

Ціна нерухомості, вартість оренди

Також до держреєстру прав уноситимуться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування ним. При цьому закон №340-ІХ не передбачає витребування державним реєстратором додаткових документів про оцінку об’єкта нерухомого майна.

Такі відомості вносяться виключно на підставі документів, поданих для реєстрації (у разі їх наявності). Наприклад, у разі продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону до реєстру вноситься вартість такого продажу.

Крім того, у Мін’юсті звернули увагу на те, що такі відомості вносяться саме під час держреєстрації речового права й не вимагають актуалізації, приміром у зв’язку зі зміною розміру орендної плати за землю.

До речі, п.4 ч.1 ст.4 закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції закону №340-ІХ) відносить іпотеку до обтяження речового права на нерухоме майно. Це, як звертають увагу в міністерстві, впливатиме на належне визначення територіальності проведення реєстраційних дій. Адже державна реєстрація обтяжень згідно з ч.5 ст.3 цього закону (у редакції, що набула чинності з 2.11.2019) проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомості.

Джерело: Закон і бізнес

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Програма 5-7-9: хто може отримати кредит, і що для цього необхідно

Власного капіталу у підприємця, як правило, мало, а банківські кредити відлякують розміром відсотків і завищеними вимогами по заставі. Все це сильно гальмувало розвиток малого бізнесу в Україні, але є надія, що зазначені перепони зняті завдяки новій програмі уряду.

Державна програма діє з 1 лютого 2020 року, і називається вона «Доступні кредити 5-7-9%» - саме під такі відсотки мають можливість позичати гроші малі підприємці на організацію або розвиток власного бізнесу.

Гроші будуть виділятися банками, які беруть участь в програмі, а це поки тільки державні банки - ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк і Укрексімбанк. Різницю в відсотках по кредиту їм компенсують з держбюджету. На поточний рік під дану програму зарезервовано 2 млрд гривень, що, за розрахунками чиновників, дозволить забезпечити до 50 тис. кредитів.

Максимальний розмір кредиту по «Програмі 5-7-9» становить 1,5 млн гривень в одні руки, при цьому підприємство або група пов'язаних підприємств може отримати кілька програмних кредитів, але їх загальна сума не зможе перевищити зазначений вище розмір. Термін кредитування - п'ять років.

Цілі, на які можуть бути витрачені виділені кошти:

- придбання основних засобів, крім нерухомості;
- ремонт або модернізація вже наявних засобів виробництва;
- будівництво, ремонт або реконструкція приміщень, за винятком офісів.

Для того щоб уникнути зловживань, банки не видаватимуть підприємцям живі гроші, а стануть оплачувати їхні рахунки, відповідні цільовим призначенням. Всі придбані за кредитні гроші засоби виробництва можуть тут же стати предметом застави за цим кредитом.

На пільговий кредит може претендувати як новостворене, так і вже чинне мале підприємство з річним доходом до 50 млн гривень. Воно повинно бути зареєстроване як юридична особа, або як фізична особа - підприємець.

З відсотками справа йде таким чином:

- бізнес з річним доходом до 25 млн гривень, але який зобов'язується створити не менше двох робочих місць, отримує кредит під 5%;
- те ж саме, що в пункті вище, але без зобов'язань по робочих місцях - під 7%;
- підприємство з річним доходом від 25 млн до 50 млн гривень може розраховувати на кредит під 9%.

Однак, ті хто взяв кредити під 7% і 9%, зможуть знизити ставку до 5% за створення додаткових робочих місць - кожне нове місце дає мінус 0,5%. Ініціатор проекту не має права розраховувати тільки на позикові кошти - його особистий внесок повинен становити 30% для новоствореного підприємства та 20% для чинного. Новоствореним вважається бізнес, що працює менше одного року. Діючі підприємства можуть розраховувати на кредит за програмою тільки у тому випадку, якщо вони були прибутковими протягом останнього року.

Є й інші обмеження. Кредит по «програмі 5-7-9» не зможуть взяти фізичні та юридичні особи:

- молодші 21 року на момент звернення і старші 65 років на момент завершення терміну дії кредиту;
- власники або кінцеві бенефіціари яких не є резидентами України;
- які протягом останніх трьох років вже отримували державну допомогу на загальну суму понад 200 тис. євро;
- з негативною кредитною історією і прострочену заборгованість;
- що знаходяться в процесі банкрутства;
- рахунки яких заарештовані, заблоковані або щодо їх майна є обтяження;
- які мають заборгованість перед бюджетом будь-якого рівня або державними фондами;
- які здійснюють діяльність з виробництва або продажу алкоголю, зброї, тютюнових виробів, займаються обміном валют або здачею в оренду нерухомості;
- підпадають під дію інших пунктів статті 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».

Рішення про виділення кредиту по «Програмі 5-7-9» буде прийматися уповноваженим банком, в найближче відділення якого і потрібно подавати документи. Попередню анкету учасника можна заповнити на сайті 5-7-9.gov.ua, звідки ваша заявка відразу буде відправлена ​​в банк. Але все-одно, для прийняття остаточного вердикту доведеться з'явиться в банк особисто і принесли пакет документів.

Джерело:  pro-consulting.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Економічні резерви агробізнесу – як сільгоспвиробники оптимізують виробництво

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Зокрема, у керівника ТОВ «Торговий дім «Долинське», що на Херсонщині, Володимира Хвостова основні інвестиції ідуть у зрошення ґрунту. Саме це дає можливість його господарству отримувати високі врожаї: ячменю та пшениці до 8-10 тонн/га, кукурудзи – 12-12,5 тонн/га, соняшнику – 4-5 тонн/га, сої – 4,5-5 т/га. 

«Наше підприємство  - це 14,5 тис. га землі, на 70% з яких діють системи зрошення. Це понад 10 тис. га і ми кожного року інвестуємо у розширення зрошувальних площ. За останні 6 років ми відновили і побудували систем зрошення на близько 3 тис. га землі. На 1 га потрібно вкласти близько 2 тис. доларів", - зазначив Володимир Хвостов.  

Окрім того, у господарстві Хвостова останні 3 роки впроваджуються новітні технології. Зокрема – точне землеробство. 

«Ми підключилися до системи дистанційного контролю сільськогосподарських угідь «Кропіо» і за останні 3 роки вносимо добрива і сіємо згідно з картою, яку формуємо завдяки постійному моніторингу і аналізу ґрунтів. Також завдяки програмі постійно моніторимо індекси вегетації, бачимо, де у нас є «білі» плями на полях»,- зазначив Хвостов. 

Агропідприємство ТОВ НВА «Перлина Поділля», що на Хмельниччині, перейшло на систему обробітку ґрунту стрип-тілл (strip-till). Як запевняє керівник підприємства Сергій Іващук, це дає їм можливість збирати 3,5-3,8 тонн ріпаку з 1 га навіть при засушливій погоді. 

«Для нашої місцевості – це добре. При цьому ми ще на 15% зменшили витрати на посів, оскільки при стрип-тілл відбувається набагато менше технологічних обробок», - пояснює Іващук.  

Окрім того, на підприємстві Сергія Іващука використовує лише рідкі азотні добрива. Це також дає можливість зберігати вологу. 

Агрофірма «Колос», що на Київщині, дотримується традиційної системи обробітку ґрунту, проте оптимізують агровиробництво за рахунок застосування унікальної збалансованої сільськогосподарської системи біологічного землеробства, яку розробили безпосередньо на господарстві.

«Біологізація землеробства – це своєрідне вдосконалення наявних форм системи землеробства для відтворення родючості ґрунтів і захисту рослин, адже основним недоліком традиційного обробітку ґрунту є створення щільної «плужної підошви», що перешкоджає проникненню в нижні шари води та ускладнює розвиток кореневої системи», - пояснює керівник господарства Леонід Центило.

За його словами, основна увага приділяється правильному вибору сівозмін, відновленню і збереженню родючості ґрунту, різноманітності культур, боротьбі з фітопатогенними мікроорганізмами, шкідниками і бур'янами екологічними засобами і методами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.

Ожеледиця і снігопади: зимові шини «в дії»

Ось і випав довгоочікуваний сніг, якого українці цієї аномально теплої зими чекали так довго. Одні зразу ж почали радіти зимовій погоді, інші ж – нарікати на затори, що паралізували рух транспорту. А редакція Аgroreview.com вирішила перевірити, як працюють зимові шини «в дії» та виїхала на засніжені дороги та поля.

Яким би досвідченим водієм хто не був, але закони фізики ще жоден не переміг. Зчеплення з дорогою значно гірше на обледенілій трасі. Звідси і більш довгий гальмівний шлях, як мінімум. І менш хвацький водій, але який перевзувся у якісні зимові шини, зупиниться швидше у неочікуваній ситуації, ніж автомобіліст на неякісній гумі.

Врахувавши порівняльні тести автомобільних ЗМІ, наш редакційний автомобіль ми «взули» у зимові шини Nokian WR SUV 4 розмір 225/60 R18, які на сьогодні кращі з точки зору поведінки на снігу та показали себе ідеально на засніженій поверхні. 

Проїжджаючи столичними заторами та подекуди зовсім нерозчищеними комунальними службами ділянками доріг, ми власноруч переконалися у відмінному зчепленні з дорогою та  чудовій тязі на виходах з поворотів. Наш автомобіль швидко гальмував в інтенсивному потоці транспортних засобів та легко підіймався й спускався на крутих підйомах та схилах. Машину не заносило навіть на слизьких, а подекуди й небезпечних  ділянках дороги. 

Зауважимо, що зимові шини для кросоверів Nokian WR SUV 4 являють собою типову «євро-зиму»: направлений малюнок протектора з широкими канавками служить для відведення води, талого снігу, крижаної крихти. Численні ламелі-прорізи з пилкоподібним профілем призначені для поліпшення зчеплення на снігу і на льоду. 

До того ж,  зимова шина Nokian WR SUV 4 має посилені арамідним волокном боковини. Це рішення здорово знижує шанси прорізати шину об гострі краї чергової ями, що для нашої країни є дуже актуальним на зимових розбитих дорогах. У цьому ми переконуємося на шляху від Києва до одного з господарств у Черкаській області.

Тут варто відзначити, що на відміну від столичних доріг, місцеві автошляхи подекуди були вкриті значним шаром снігу. А на деяких ділянках шляху наш автомобіль взагалі був «першопрохідцем». 

Але й тут зимові шини Nokian WR SUV 4 нас не підвели: відмінний розгін і гальмування на снігу (зубці і кромки забезпечили хороший рівень зчеплення в поздовжньому напрямку), зрозуміла і прогнозована поведінка транспортного засобу, досить хороша паливна економічність (завдяки зниженню опору коченню).

Ми вирішили продовжити наш тест-драйв, тому з радістю прийняли пропозицію агронома господарства та виїхали з ним в поле, щоб перевірити стан озимини, а також пересвідчитися у надійності «зимового взуття»  нашого автомобіля. Оскільки шини мають висоту профілю 60%, ми з легкістю дісталися до засніжених полів без жодних труднощів та ускладнень, а гума витримала випробування грубими дорогами, забезпечуючи при цьому високий рівень зчеплення і стабільну роботу.

Загалом, після перевірки та обкатки зимовими дорогами, можемо з упевненістю констатувати, що зимові шини Nokian WR SUV 4  – це ефективне керування автомобілем, контроль за рухом і траєкторією, мінімальний гальмівний шлях, економія палива. Словом, шини забезпечили нам впевнену їзду на слизькій дорозі і не спасували в снігу.

І не забувайте, якісні зимові шини є головною запорукою комфортної та безпечної їзди в холодну пору року.

 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Знайти правильну нішу: на які культури варто звернути увагу фермерам

Нішевими ми зазвичай називаємо культури, не характерні для агропромислового комплексу України і тому мало вирощувані. Серед подібних культур часто трапляються такі, які користуються великим попитом на ринках інших країн і при цьому дорого продаються. Завдяки цьому, якщо проявити достатню вправність в організації бізнесу, виробництво нішевих культур має підвищену рентабельністю, пише pro-consulting.ua.

Разом з тим, коли про якусь вигідну нішеву культуру дізнаються в широких фермерських колах, вона часто перестає бути нішевою і швидко втрачає свою ринкову привабливість. Прикладом такого перетворення може служити спельта. Як тільки про вигідність її вирощування було згадано на конференції «Мільйон з гектара», на наступний рік наші фермери видали на європейський ринок стільки спельти, що її ціна впала відразу в три рази. Тому нішеві культури не варто вважати таким собі сільськогосподарським клондайком, а мудрість про те, що всі яйця не можна класти в одну корзину, ніхто не відміняв.

Які сільськогосподарські культури в Україні в даний час вже поступово виходять з категорії нішевих? Це соя та ріпак, які, завдяки більш високій маржинальність в порівнянні з традиційними соняшником і кукурудзою, почали сіяти не тільки фермери, а й багато великих агрокомпаній. Те ж саме можна сказати про горох і сочевиці - їх посіви збільшуються. А ось площі під гірчицю, навпаки, скорочуються. Ніша сорго розширюється настільки стрімко, що експерти прогнозують збільшення в середньостроковій перспективі його посівів з нинішніх 40 тис. Га до 1,5 млн. Га, а в особливо посушливих регіонах України сорго цілком може замінити кукурудзу.

Фермерам, які бажають доповнити своє виробництво високомаржинальним нішевими культурами, варто звернути увагу на спаржу і шафран.

Спаржа особливо популярна на Близькому Сході і в Південно-Східній Азії, але попит на неї зростає і в Західній Європі, і навіть українські ресторани купують спаржі все більше. Звичайно, при вартості в 200 грн за кілограм сподіватися на масовий інтерес з боку вітчизняних споживачів не доводиться, але знайшовши канали збуту на внутрішньому і міжнародному ринку, можна непогано заробити. У сегменті спаржі навіть з'явилася ніша в ніші - це фіолетова спаржа, яка користується особливим попитом у послідовників ЗСЖ США і старої Європи.

Шафран коштує на міжнародному ринку 5-10 доларів за грам. Кроруси, з яких отримують цю спецію, добре ростуть в умовах України і не вимагають застосування засобів захисту рослин. З одного гектара крокусів можна отримувати до 10 кг шафрану. Причому він не псується, а тільки поліпшується з часом, тому шафран немає необхідності швидко продавати.

Фермерам, які шукають свою нішу, варто звернути увагу на загальну проблему при реалізації всіх нішевих культур на експорт. Вона полягає в необхідності формування великих партій, які, як правило, не можуть зробити окремі дрібні господарства. Виходами із ситуації є або кооперація, або торгівля через посередників.

Нішеві культури - це шлях для агробізнесменів, які не бояться експериментувати, можливо, ризикувати, але, при правильному підході, вони отримують гідну винагороду за свою схильність до новацій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview