Нерівномірність розподілу бюджетних коштів - головний недолік дотацій для АПК

Левова її частка знову концентруватиметься у розпорядження кількох десятків сільгосппідприємств, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи проект Бюджетних висновків Верховної Ради України, підготовлений Комітетом з питань бюджету до першого читання проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» (реєстр. №7000 від 15.09.2017.).

Підпунктом 1.11 пункту 1 Бюджетних висновків передбачається доповнення Прикінцевих положень законопроекту №7000 пунктом 16 – щодо призупинення на 2018 рік дії абзацу другого пункту 16-1.6 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» №1877-IV від 24.06.2004.

Останнім передбачено, що з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації буде здійснюватись у сумі не більше ніж 150 млн грн на одне сільгосппідприємство на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб. Така норма була запроваджена у якості своєрідного запобіжника, який унеможливлював би надмірну концентрацію сум держпідтримки в розпорядженні мізерної кількості сільгосппідприємств, пояснив науковець.

На його думку, у разі призупинення дії даної норми у Законі про Держбюджет-2018 ще на рік «законсервуються» наявні проблеми із виплатою бюджетних дотацій, що досить яскраво проявились у 2017 році – першому році функціонування відповідного напряму підтримки.

Йдеться, в першу чергу, про значну нерівномірність розподілу сум бюджетних дотацій, зазначив експерт. Адже за результатами семи порцій виплат бюджетних дотацій у 2017 році 50 сільгосппідприємств – найбільших їх отримувачів – тобто лише близько 2% від загальної кількості сільгосппідприємств, внесених у відповідний Реєстр, та менш як 3% сільгосппідприємств, що вже отримали такі дотації у 2017 році, – змогли сконцентрувати у себе понад 70 % загальної суми державної підтримки.

На решту 97% учасників даного напряму підтримки припадає менше 30% загальних сум бюджетних дотацій. Станом на кінець жовтня вона становить не більше 350 тис. грн на рік в середньому на одне таке підприємство, зауважив експерт.

Очікувалося, зазначив він, що за результатами виплати дотацій у 2017 році порядок функціонування даного напряму підтримки у 2018 році буде скориговано – особливо з врахуванням необхідності продовження дії цієї, безумовно, корисної програми. Проте замість очікуваного удосконалення порядку виплати дотацій Комітет з питань бюджету ВРУ вирішив «заморозити» на 2018 рік дію важливого запобіжника, який зміг би усунути ключовий недолік даної форми підтримки – нерівномірність розподілу бюджетних коштів.

Таке рішення Комітету може похитнути довіру значної кількості сільгосппідприємств до даної програми підтримки та зумовити їх відмову від участі у ній. Причому таке рішення окремих сільгосппідприємств лише на руку найбільшим реципієнтам даної форми підтримки: чим менше коло учасників, тим більший розмір бюджетних дотацій, отримуваних тими сільгосппідприємствами, які залишатимуться у відповідному Реєстрі.

Без застосування запобіжників щодо обмеження частки окремих сільгосппідприємств та пов’язаних з ними осіб у загальній сумі бюджетних дотацій цей напрям державної підтримки фактично спрямовується лише на стимулювання подальшої концентрації аграрного капіталу, сприяння розвитку надпотужних переважно інтегрованих сільгосппідприємств.

Натомість, раціональна аграрна політика повинна передбачати стимулювання розвитку якомога більшої кількості суб’єктів господарювання, адже це сприятиме збалансованості розвитку вітчизняної аграрної галузі.

Зважаючи на це, рішення Комітету з питань бюджету щодо незастосування у 2018 році запобіжника, який обмежував би максимальні суми бюджетних дотацій «в одні руки», одночасно із лобіюванням окремими групами збільшення обсягів фінансування даного напряму за рахунок зменшення фінансування по інших не менш важливих напрямах і програмах підтримки розвитку сільгосптоваровиробників, складно визнати економічно доцільним,  підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українців нагодують європейськими ГМО-продуктами

Кабмін хоче змусити українських виробників маркувати продукцію, що містить генно-модифіковані організми (ГМО) як в Європі. Тобто, при вмісті ГМО на рівні 0,9% і більше в продуктах харчування, кормах і ветпрепаратах на кожній пачці виробник зобов'язаний буде написати «Ця продукція містить ГМО» або «Ця продукція містить генно-модифіковані організми».

Що випливає з норм законопроекту, який КМУ недавно подав у Верховну Раду (№7210 від 19 жовтня 2017 року), щоб привести наше законодавство у відповідність з Регламентом № 830/2003 Європарламенту і Ради ЄС, пише
ubr.ua.

Як відзначають автори в пояснювальній записці, головна мета документа - надійне і повне інформування споживачів про наявність ГМО в продуктах, щоб українці могли робити усвідомлений вибір при покупці. Брати товар з модифікованими організмами або без них.
 

Нове маркування

Законопроект пропонує змінити норми відразу чотирьох законів:

    
«Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні ГМО»;
    
«Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів»;
    
«Про захист прав споживачів»;
    
«Про ветеринарну медицину».

В основному правки стосуються зміни порядку і конкретизації вимог до маркування та відстеження продукції з ГМО.

«Це пов'язано з зобов'язаннями України, взятими під час підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Одним з нововведень є маркування ветеринарних препаратів спеціальною позначкою «Ця продукція містить ГМО», - розповів адвокат Pavlenko Legal Group Сергій Олексин.

Перш за все, новий закон торкнеться виробників ветеринарних препаратів і кормів для тварин. Кормові добавки, премікси і готові корми повинні містити позначку про наявність у складі продукції ГМО.

«Якщо питання використання ГМО в продуктах харчування і косметиці, так чи інакше, було врегульоване, то виробництво продукції для тварин не підлягало такому щільному контролю», - зазначив  керуючий партнер юридичної компанії "Тарасов і партнери", адвокат Андрій Тарасов.

Разом з тим документ не стосується медикаментів для людей або тварин, а також методів зміни генетики, які не є генною модифікацією.

Така ж позначка передбачена для продуктів харчування, які містять частку ГМО в кількості 0,9% і вище. Для нефасованих продуктів, наприклад, що відпускаються на вагу, ця інформація повинна бути вказана в супровідних документах на товар.

Буває, що потрапляння ГМО-домішок в незначних кількостях (до 0,9%) неминуче в силу технічних особливостей виробництва. Тоді не потрібно маркувати продукцію, але виробникові доведеться підготувати докази, що він вжив усі можливі заходи для запобігання попаданню модифікованих організмів в свою продукцію.

Відмітки «без ГМО», які застосовуються зараз, підприємства зможуть ставити тільки при бажанні. Наприклад, щоб відрізнятися від конкурентів. Але в такому разі все одно доведеться запастися відповідними доказами, як того вимагає закон про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів.

І тут наші виробники можуть зіткнутися з новими труднощами, пов'язаними власне, з перевіркою на вміст ГМО.

Проблеми ідентифікації

У країні функціонують кілька молекулярно-генетичних лабораторій, що спеціалізуються на продуктах харчування, куди повинні відправляти зразки товару підприємства.

«Для оперативної і злагодженої роботи кількість таких пунктів варто було б збільшити як мінімум в чотири рази, з урахуванням того, що перевірку продукції в лабораторії треба робити мінімум два рази на місяць - при цьому спочатку перевіряється серія сировини на вміст ГМО, а потім вже готова продукція», - зазначила юрист АК «Прайм» Анастасія Бірюк.

За її словами, в країні має бути мінімум 25 лабораторій. У кожній області України при відділеннях Держпродспоживслужби вже існують лабораторії, але далеко не всі вони облаштовані відповідною технікою.

При цьому сама процедура реєстрації ГМО не ускладнюється, а тільки конкретизується порядок її проведення, уточнятся відомості, які повинні вказуватися.

Реєстрація по-новому

Виробники харчових продуктів, кормів та інших товарів не зможуть виводити на ринок продукцію з модифікованими організмами, до моменту державної реєстрації їх джерела. Поки досить реєструвати тільки саму продукцію з ГМО.

Вміст цих організмів в українських продуктах також поки ніяк не регулюється. Є встановлений законом порядок реєстрації продуктів, вироблених з використанням ГМ-технологій. Все, що є в цьому реєстрі дозволено до використання, все інше заборонено. Проводить реєстрацію та веде реєстр Держпродспоживслужба.

«Якщо продукція, що містить ГМО, вводиться в обіг вперше, необхідно складати письмову декларацію із зазначенням кожного продукту. Зокрема, вказувати інформацію про кожний інгредієнт харчової продукції та кормів (добавок), вироблених з ГМО, його унікальний ідентифікатор, а також реєстраційний номер такої продукції в держреєстрі ГМО», - зауважила Анастасія Бірюк.

Зараз в держреєстрах фіксують сорти рослин, породи тварин, створених на основі модифікованих організмів, а також ГМО джерела кормів. Окремо пропонується включити до реєстрів дані про ветпрепарати. Для них терміни розгляду заяв будуть не як для інших продуктів 120 днів з моменту подачі документів, а 210 днів.

«Крім того, до цих пір при ввезенні ветпрепаратів імпортер повинен реєструвати тільки джерело ГМО, то при прийнятті законопроекту імпортер зобов'язаний буде зареєструвати і сам препарат», - пояснюють юристи.

Так, законопроект зобов'язує виробників при проведенні держреєстрації ветпрепаратів включати відомості про модифіковані організми, що входять до їх складу.

«Такі зміни в цілому досить органічно вписуються в існуючу процедуру реєстрації ветеринарних препаратів. Фактично покупці ветпрепаратів знатимуть, чи отримують їх домашні тварини ГМО», - вважає Сергій Олексин.

За його словами, введення законопроекту не є формальним виконанням умов Угоди про асоціацію з ЄС, оскільки виробники продуктів тваринного походження зможуть контролювати, чи є їх продукція екологічно чистою або містить ГМО.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найефективніше використовують землю агрохолдинги (інфографіка)

Вони мають локальну конкурентоспроможність та потребують державних пільг і дотацій, а також створення державних фондів підтримки, локальних кредитних спілок.

До такого висновку прийшли в Українській аграрій конфедерації, проводячи дослідження ефективності аграрного бізнесу в Україні. Результати були презентовані в рамках виставки «Агрокомплекс-2017», пише landlord.ua

В досліджені взяли участь 8500 виробників аграрної продукції. Показники оцінювались за 2015 і 2016 роки, а всі підприємства розподіли на 6 груп залежно від кількості землі в обробітку – до 100 га, 100-200 га, 200-1000 га, 1000-5000 га,  5000-10000 га і більше 10000 га. Критерії для порівняння – кількість створених робочих місць, сплата податків, внесок у соціальну сферу, ефективність з точки зору врожайності культур/продуктивності тварин тощо.

«Ми отримали інформацію від Державної фіскальної служби, Держгеокадастру, Держстату, а також безпосередньо від сільськогосподарських підприємств, — зазначив президент УАК Леонід Козаченко, презентуючи результати дослідження. — Ці дані можуть стати відправним пунктом для формування державної стратегії розвитку АПК».

Роблячи висновки, Козаченко зазначив, що середнім виробникам доцільно вдосконалювати технології та розвивати локальну конкурентоспроможність. Тут в нагоді стануть часткові державні пільги та дотації.

Великі вертикально інтегровані підприємства мають більші перспективи. Їм легше просувати свою продукцію на світовому ринку. Окрім того, агрохолдинги мають вплив на глобальну політику. Тому сприяти їх розвитку потрібно, дотримуючись антимонопольного законодавства. Великі компанії мають конкурувати.

Водночас, саме у них найвищі показники продуктивності використання землі, орендної плати, соціальних та інших виплат.

http://landlord.ua/wp-content/uploads/2017/11/111-1068x801.jpg

http://landlord.ua/wp-content/uploads/2017/11/222-1068x801.jpg

http://landlord.ua/wp-content/uploads/2017/11/333-1068x801.jpg

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подешевшала гречка

Про це повідомляється в даних Державної служби статистики, пишуть Українські Новини.

Ціни на макаронні вироби підвищилися на 0,4% до 9,88 гривні/кг.

Ціни на пшеничне борошно незначно підвищилися з 9,7 гривні/кг до 9,78 гривні/кг.

Ціни на рис за цей період підвищилися на 2,4%, або на 0,46 гривні до 19,54 гривні/кг.

З 10 по 30 жовтня середньозважені ціни на сало свиняче підвищилися на 6,8%, або на 4,26 гривні до 66,9 гривень/кг, а ціни на варену ковбасу 1-го сорту підвищилися на 1,44%, або на 1,06 гривні до 74,88 гривні/кг.

Нагадаємо, Міністерство аграрної політики і продовольства прогнозує урожай гречки 180 тис. тонн в 2017 році при внутрішньому споживанні 150 тис. тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Донеччині використовують роботів для доїння корів

Про це повідомили у департаменті  АПК та розвитку сільских територій Донецької облдержадмнінстрації, пише AgroTimes.

Застосування роботів підвищує надій молока на 15% та значно покращує якість молока.

Довідка:

ТОВ «Нова Нива» спеціалізується на рослинництві та молочному скотарстві. За даними Milkua, має в обробітку 5 тис. га. Утримує 2,8 тис. голів ВРХ породи  українська червона молочна, в тому числі 760 дійних корів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Різати і не плакати: цибулю позбавили головного недоліку

За словами селекціонера Sunions Ріка Уотсона, на те щоб вивести новий різновид цибулі, у якого під час зберігання гострота тільки знижується, пішло більше ніж 30 років досліджень, пише журнал "Зерно".

Sunions є продуктом природної гібридизації в компанії Bayer Crop Science. Це солодкий сорт цибулі, який по довжині світлового дня належить до групи довгого дня і вирощується в Америці. Але, на відміну від інших сортів цибулі довгого дня, Sunions стає солодшим і менш «слізливим» під час зберігання.

Все пояснюється кількістю летючих сполук, відповідальних за гостроту і виділення сліз. Кількість цих сполук в інших сортах цибулі не змінюється або навіть збільшується під час зберігання. У Sunions, ці сполуки навпаки зменшуються, створюючи більш м'який смак і роблячи цибулю з часом солодшою.

«Споживачі хочуть знайти спосіб уникнути сліз при різанні цибулі. 500 тисяч запитів в Google-пошуковику говорять самі за себе. А на YouTube ми виявили більш 5 млн переглядів на цю тему», - зазначив президент Golden Sun Marketing Дон Гудвін.

Компанія також провела тестування нового сорту в Bayer Sensory Lab і в Центрі сенсорної оцінки Університету штату Огайо, на яке запросила споживачів. Кожен бажаючий зміг перевірити, чи викликає цибуля Sunions сльози під час нарізки. В результаті кожен учасник тестування був приємно здивований.

«Ніяких сліз. Зазвичай мені доводиться носити сонцезахисні окуляри, щоб нарізати цибулю. Як таке може бути, щоб я не плакав, розрізаючи цибулину, а її запах залишився таким же, як і у звичайної цибулі? », - зазначив один з учасників.

У продаж новий сорт цибулі надійде тільки після того, як буде сертифікований групою експертів з дегустації і пройде тестування в харчовій лабораторії на підтвердження допустимої кількості летючих з'єднань.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview