Nestle інвестує 700 млн грн у модернізацію харківської фабрики «Мівіна»

Про це повідомили генеральний директор Nestle в Україні та Молдові Ансгар Борнеманн і голова Харківської облдержадміністрації Юлія Світлична в ході прес-брифінгу у вівторок у Харкові, пише Інтерфакс-Україна.

"Компанія розпочала підготовку модернізації фабрики "Мівіна" в 2015 році. Фінальний план проекту був затверджений на початку 2018 року. Основною метою є розвиток фабрики, поліпшення умов праці і підвищення конкурентоспроможності продукції", - сказав генеральний директор Nestlé.

За його словами, проект буде реалізований у два етапи шляхом трансформації існуючого логістичного центру у виробниче приміщення з подальшою розробкою всієї необхідної інфраструктури та перенесення ліній виробництва в нове приміщення.

"Реконструкція допоможе не тільки модернізувати підприємство, але і поліпшити технології виробництва продукції. Оновлення рецептури продуктів ТМ "Мівіна", зокрема зниження вмісту жирів у продукції, дозволить відповідати критеріям оцінки харчових якостей продуктів Nestlé (Nutrition Foundation), які засновані на дієтичних рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров'я", - зазначив А. Борнеманн.

Голова Харківської ОДА у свою чергу повідомила, що майже половина продукції, яка виготовляється на харківській фабриці, йде на експорт в 17 країн Європи і світу.

Компанія планує завершити всі етапи реконструкції і здати оновлені підприємства в експлуатацію до 2021 року.

Nestle розпочала свою діяльність в Україні у 1994 році з відкриття представництва. Просуває такі міжнародні бренди, як Nescafe, Nesquik, Nuts, Friskies, KitKat та ін

Група компаній Nestle в Україні об'єднує львівську кондфабрику "Світоч", ТОВ "Нестле Україна", ПРАТ "Волиньхолдінг" (ТМ "Торчин"), ТОВ "Техноком" (ТМ "Мівіна").

Бізнес Nestle в Україні представлений напрямами: кава, напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи), продукти швидкого приготування, дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.

Nestle - найбільша компанія світу в сфері виробництва продуктів харчування і напоїв, яка представлена у 189 країнах. Крім цього, володіє акціями підприємств парфюмерно-косметичної і фармацевтичної промисловості.

Nestlе належить понад 2 тис. торгових марок, має 418 заводів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні почалися весняно-польові роботи

За повідомленням заступника міністра Міністерства аграрної політики і продовольства Максима Мартинюка, станом на 2.04 у Херсонській області посіяно 4,3 тис. га (4 тис. га – ячмінь, 0,3 тис. га – горох), у Миколаївській – 0,6 тис. га (ячмінь). Загалом прогнозована посівна площа залишається на рівні минулого року – 27,2 млн га.

Щодо забезпеченості аграріїв ресурсами
Станом на 30.03 наявні:
Насіння – 638 тис. тонн (100% від потреби);
СЗР – 27,4 тис. тонн (91% від потреби);
Паливо – 326 тис. тонн (81% від потреби).

Також до уваги всіх, хто прогнозував колапс/дефіцит/карколомне збільшення цін на мінеральні добрива внаслідок підвищення ввізного мита на продукцію з Російської Федерації з 36,03% до 42,96%.

По факту, ціни на більшість видів добрив (включно з аміачною селітрою) за останній тиждень не тільки не зросли, але і дещо знизилися. Не набагато, в діапазоні 100-350 грн, але тенденція показова.

Швидше за все, має місце сезонне зниження вартості, оскільки попит уже сформований. Для проведення комплексу весняно-польових робіт передбачається використати 995 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. Станом на 30 березня 2018 року в сільськогосподарських підприємствах є в наявності 979,6 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив або 98% від заявки.

Динаміка цін на основні види мінеральних добрив, грн за 1 тонну - на графіку

 

 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерт розповів про отримання сертифікату НАССР українськими підприємствами

Про це у коментарі УНН розповів заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік.

Станом на сьогодні сертифікації НАССР підлягають підприємства із високим ступенем ризику, уточнив він.

"Решта магазинів, де немає високих ризиків, мають впровадити план передумов, але водночас іти до поетапного впровадження всієї системи. Сертифікація - це коли незалежна третя уповноважена сторона перевіряє відповідність впроваджених процедур до вимог нормативних документів. Тобто, підприємства із низьким ступенем ризику мають налагоджувати систему, але проходити її оцінку поки що не обов'язково. Мова про магазинчики, невеликих виробників, які продають продукцію із малим ступенем ризику. Наприклад - запаковане печиво. Йдеться про продаж продукції, де ризики занести ззовні небезпеку для споживача невеликі", - розповів експерт.

О.Цильвік додав, що більшість вітчизняних підприємств м'ясопереробної галузі станом на сьогодні вже сертифіковані.

"В більшості випадків такі підприємства вже мають сертифікати НАССР або ISO 22000", - підкреслив він.

Експерт зазначив, що процес впровадження НАССР, як і процес отримання сертифікату, достатньо коштовний.

"Це досить велике фінансове навантаження. Вартість сертифікату залежить від конкретного підприємства. Для невеличкого ФОПу це може бути 20 - 30 тис. грн, для великого підприємства, де працюють понад 100 чоловік - це може бути досить "кусюча" ціна", - пояснив він і додав, що до 20 вересня 2019 року НАССР має бути впроваджено та сертифіковано на всіх українських харчових підприємствах.

Нагадаємо, що напередодні у Держпродспоживслужбі заявили, що отримання сертифікату НАССР на сьогодні є необов’язковим для українських підприємств.

Натомість, за словами депутат С.Тригубенка, сертифікація будь-якого виробництва у галузі харчової промисловості за принципами НАССР потрібна, і отримання такого сертифікату повинно бути метою кожного бізнесмена.

"Попри вже прийнятий закон і анонсовані перевірки, заяви із уст профільних чиновників про необов’язковість сертифікатів НАССР – сіють певну смуту і нерозуміння.

З одного боку, ми прагнемо гарантувати безпеку і виробничих процесів і кінцевих харчових продуктів, приймаємо для цього закони та будуємо плани про нарощення експертних позицій, а з іншого боку у Держпродспоживслужбі нам повідомляють, що прагнути отримати сертифікат НАССР і не варто, наче.

Дійсно, сам сертифікат без реально проведеної роботи на підприємстві нічого не значить, але його отримання на доказ того, що виробник став кращим і рухається у ногу з часом та цивілізованими вимогами до якості і безпечності виробничих процесів – має бути метою для кожного бізнесмена", - написав політик на сторінці у Facebook.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники індичатини не бачать перспектив в Україні

Виробництво м'яса індиків в Україні, за попередніми даними, в минулому році збільшилося як мінімум на 10%. Крім великих виробників, досить значна кількість індичатини (3-5 тис. тонн) виробляють господарства населення, пише UBR.

Загальні обсяги виробництва м'яса індиків в Україні зараз можна оцінити в 36-38 тис. тонн у живій вазі, або 25,2-26,6 тис. тонн у забійній. Більшість вітчизняних виробників м'яса індиків вважають, що подальше збільшення виробництва не має сенсу, тому що упирається в платоспроможний попит населення. Виробники наголошують, що тільки при умові виходу на зовнішні ринки індичий бізнес в найближчій перспективі зможе розвиватися.

У структурі виробництва м'яса птиці на індичатину в Україні припадає лише 2,5%. За рівнем споживання на одну людину в Україні припадає 800 г індичатини в рік. Для порівняння, в Ізраїлі - 12 кг, а в сусідній Польщі - 6 кг. На сьогодні кількість пропозицій і обсяги виробництва індичатини в Україні знизилися, проте ціни на цей продукт все ще досить низькі, близько 67-70 грн/кг. На початку зими попит на індичатину з боку мереж і переробних підприємств із-за скорочення пропозицій на ринку виріс. Переважно господарства реалізують за кордон (Молдову, Грузію, ОАЕ та інші країни) невеликі партії. Перспективи виходу на європейські ринки також все ще туманні - Україну туди не пускають.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З початком нересту вступає в силу щорічна заборона на вилов риби

Згідно Наказу Держрибагентства України "Про заходи щодо встановлення весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України в 2018 році", з урахуванням погодження Інституту рибного господарства НААН України з метою охорони водних біоресурсів в період їх природнього відтворення в рибогосподарських водних об'єктах, вводиться заборона на лов всіх видів риби в період з 1 квітня по 9 червня (включно) 2018 року, за винятком любительського риболовства однією поплавковою вудкою з одним гачком на рибалку або спінінгом в світлий час доби з берега в місцях визначених іхтіологічними відділами Обласних Управлінь рибоохорони. Ці терміни можуть бути змінені в разі виникнення будь-яких чинників, що впливають на розмноження риби

Робиться це з метою збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб. Адже нерест - це найвідповідальніший період в житті риб.

Асоціація рибалок України закликає громадян бути відповідальними і дотримуватися Правил рибальства. А так саме реагувати на факти браконьєрства. Якщо ви стали свідком правопорушення на воді, просимо невідкладно повідомляти за телефоном «Гарячої Лінії» Держрибагентства 0-800-50-52-50 Адже від того як пройде нерестовий компанія залежить кількість риби в наших водоймах!

 З 1 квітня в областях України та Києві розпочнеться нерестова заборона на лов риби. Терміни заборони в різних регіонах і областях можуть відрізнятися в залежності від погодних умов, проте в основному сезонний нерестовий період визначається термінами з 1 квітня по 9 червня.

Правила аматорського лову риби під час нересту передбачають: вилов тільки з берега, тільки в межах населеного пункту в місцях, де немає природних нерестовищ, лише не забороненими знаряддями лову - 1 вудкою / донкою з одним гачком або спінінгом, при цьому треба суворо дотримуватися норм вилову - до 3 кг/доба на людину; Риболовля в природних нерестовищах категорично заборонена. Місця, де можна і де заборонено рибалити і чіткі дати заборони на риболовлю на конкретної водоймі визначаються територіальними управліннями рибоохорони.

У період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на Землях Водного Фонду, добувати піщано-гравійні суміші, займатися розчищенням русел річок, берегоукріплення, проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням, пересування плавучих засобів (човнів) згідно Закону який визначає в нерестовий період «час тиші», а так само Правила навігації в цей період обмежені: пересування дозволено тільки структурам, які займаються охороною водойм.

За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел і т.д.) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність - штраф 3400 - 6800 грн або позбавлення волі на строк до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесенні збитки за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено суми в грн: судак - 510, сом - 425, щука - 340, короп - 306, білий амур, товстолобик - 255, плоскирка, синець - 85, карась, окунь і верховодка - 17, лящ - 170, линь - 119 грн., краснопірка - 68 грн., подуст - 34 грн.

"Шановні рибалки та любителі відпочинку на водоймах, Асоціація рибалок України звертається до Вас і просить в цей період року шанобливо і дбайливо ставитися до водних мешканців, які готуються до нересту, – звертається голова Асоціації Олександр Чистяков. – Допоможіть захистити рибу, не допускайте варварського її вилову в період нересту! Не залишайтеся байдужими до порушень природоохоронного законодавства та у разі виявлення фактів браконьєрства на водоймах повідомляйте про них в природоохоронні та правоохоронні органи".

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Курятина дорожчатиме, але різких стрибків ціни не буде

Принаймні, такі очікування Союзу птахівників України, пише agroday.com.ua.

Згідно з даними Держстату, за останні три місяці витрати на виробництво сільгосппродукції зросли на 14,6% проти 2017 року. Однак на курятині цей фактор поки не позначився. У березні м’ясо птиці все так само демонструвало зниження ціни.

В асоціації зазначають, що основними складовими собівартості курятини є заробітна плата, паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергія, ветеринарні препарати, дезінфікуючі засоби, корми. Від їх вартості буде залежати і вартість м’яса.

За 2017 рік вартість кілограму курячої тушки зросла приблизно з 30 грн до 52. Дещо стримували зростання цін виплати дотацій, але вони почалися тільки з травня 2017-го.
Виплати помітно почали збільшуватися у другій половині року. Тому з вересня намітилася тенденція до зниження ціни.

«Ефективність механізму дотацій добре простежується на сфері птахівництва. Восени ціни на м’ясо птиці стабілізувалися і вже не підвищувалися аж до кінця року», — кажуть у Союзі птахівників.

При цьому птахівники нарікають, що держпідтримка вітчизняного агросектору все ще низька й не дотягує до рівня найближчих сусідів: Польщі, Угорщини і Болгарії.

До слова, торік половина із 4 млрд грн дотаційної підтримки була спрямована на птахівничий сектор. Найбільше дотацій отримала компанія «Миронівський хлібопродукт».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview