«Нібулон» проведе роботи з днопоглиблення Дніпра

Про це повідомив Володимир Клименко, заступник генерального директора СП «Нібулон», на круглому столі «Аграрна Україна. Концепція світової першості», проведеного в рамках виставки «Агрокомплекс», пише propozitsiya.com.

Аграрна логістика – болюче питання для Україні. «У нас не просто високі портові збори, вони в 5-10 разів вище, ніж в портах ЄС, а ці країни – наші конкуренти на світовому ринку зерна. Ці гроші на логістику йдуть з кишені сільгоспвиробника. Втрачає в першу чергу селянин, який вирощує зерна», - підкреслив В. Клименко.

95% експорту «Нібулону» йде через порти України, для цього побудовані перевалочні комплекси потужністю близько 50 млн т зерна: «Це колосальні інвестиції за останні 15 років. Але жодної копійки не витрачалося на будівництво зерновозів. Останній зерновоз в «Укрзалізниці» було збудовано 1993 року. З того часу парк не оновлювався».

Тому трейдери мають багато логістичних проблем.

«Осінь – це вже не пора битви за урожай, а битви за перевезення», -  також додав Микола Ковальський, директор з маркетингу агропромхолдингу «Астарта-Київ».

Для вирішення цих проблем «Нібулон» принципово переводить вантажі на річки України. «Ми побудували 10 річкових елеваторів і робимо так, щоб порти були вздовж ріки Дніпро з Півдня до Півночі», - підкреслив В. Клименко.

З компанією «Нібулон» співпрацює 4,5 тис. малих фермерських господарств. «Вони вже відчули суттєву грошову різницю – везти зерно до річкових елеваторів чи в порт», - додав спікер.

У найближчі три роки компанія планує побудувати ще 10 річкових елеваторів, і випускати 15 нових суден щороку. Також заплановані днопоглиблюючі роботи на Дніпрі. «Більше на Дніпрі практично ніхто серйозно не працює. Ми вже прокопали 134 км на Південному Бузі, і перевезли 1 млн т зерна в цьому сезоні», - пояснив В. Клименко.

Він додав, що місяць тому на воду спущено унікальний інженерний комплекс для днозаглиблюючих робіт, аналогу якого в Україні немає. Комплекс проходить випробування. Мета «Нібулону» - підрівняти і заглибити річкове дно в районі Кременчуга.

Також компанія ставить перед собою мету - відновити водний шлях Е-40 між Балтійським і Чорним морем, так званий шлях «із варяг у греки». Нібулон займається частиною цього амбітного проекту, підсумував В. Клименко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні збільшилося виробництво картоплі

Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», пише ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), що не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

За попередніми даними, в 2017 році валовий збір картоплі складе 21, 9 млн тонн, що трохи (на 0,5%) перевищує минулорічний обсяг. Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передав кореспондент ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/v_ukraine_uvelichilos_proizvodstvo_kartofelya__issledovanie_2054
Golos.ua © 2015

За попередніми даними, в 2017 році валовий збір картоплі складе 21, 9 млн тонн, що трохи (на 0,5%) перевищує минулорічний обсяг. Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передав кореспондент ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/v_ukraine_uvelichilos_proizvodstvo_kartofelya__issledovanie_2054
Golos.ua © 2015

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчений назвав основну проблему українського агросектора

Чим довше фермер обробляє землю, тим краще ставлення. Такий висновок зробив керівник агрохімічної лабораторії з дослідження грунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн в інтерв'ю propozitsiya.com.

«В Америці є цілі династії фермерів. Вони знають, що колись земля буде належати їхнім синам, онукам, і це породжує більш відповідальне ставлення до неї», - підкреслив він.

В Україні експерт відвідав Південний регіон, що славиться своїми чорноземами. Наочно переконався, що українські ґрунти є одними з кращих за показниками та якістю в усьому світі.

Серед типових помилок українських аграріїв Д. Данн назвав насамперед рівень pH, дефіцит калію і фосфору, і управління рівнем азоту.

«Ці помилки допускають і американські фермери. Щоб їх уникнути, звичайно, потрібно проводити аналіз грунту. В Україні бачив тільки один аналіз грунту, і там дійсно спостерігався дефіцит калію». - пояснив дослідник.

Відповідаючи на питання, як оцінити економічну ефективність моніторингу стану грунту, експерт зазначив, що майбутня врожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості грунту. В рамках загального бюджету на добрива припадає близько 20% витрат. Тобто, розрив дуже великий.

«Потенціал культур стрімко виріс за рахунок селекції, контролю шкідників і бур'янів, застосування ЗЗР. Однак, підвищуючи результати врожайності, збільшується винос поживних речовин із ґрунту.

Додам, що за час моєї роботи, спочатку фермери були цілком задоволені результатами в 40 бушелів сої з акра (27,2 ц/га - ред.), Зараз отримують 60 (40,8 ц/га - ред.) - і вони нещасливі . Так як середня врожайність становить 65 бушелів/акр (44,2 ц/га). Але потрібно враховувати, що у нас інтенсивне зрошення. У минулому сою сіяли для сівозміни, а зараз це одна з основних вирощуваних культур», - поділився досвідом Д. Данн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що відбувається з Держгеокадастром

Це прізвище, напевно, мало хто знав за межами земельної сфери (як і більшість чиновників в статусі в.о. він був суто непублічним), але ось відомство, яке він представляв, відоме більшості громадян і викликає не найпозитивніші асоціації - Держкомзем. Ця структура була реформована однією з перших після перемоги демократичних сил у 2014 році. З цього моменту Держкомзем змінив 1) назву, ставши Держгеокадастром, 2) трьох керівників, з яких тільки один пішов з цієї посади без скандалу, на підвищення; 3) зазнав множинні структурні зміни. Останній пункт найбільш дискусійний, тому що зв'язка «земля» і «корупція» в Україні була нерозривна десятиліттями, і рішення про звільнення чергового глави Держкомзему сприймалося виключно в парадигмі «по заслугах».

Але, якщо без емоцій, що відбувалося в земельних ресурсах після Революції Гідності?

Каденція Сергія Рудика (квітень - листопад 2014 року)

- Запущена програма виділення землі учасникам АТО. Не маючи можливості фінансово підтримати військовослужбовців (що, звичайно, було б більш правильно, але нездійсненно через жалюгідний стан державних фінансів і стрімкої інфляції 2014-2015 рр), соціальна підтримка в форматі надання землі з державної власності була дуже вдалою альтернативою.

Попит з боку військових зашкалював - за перші півроку реалізації програми було подано майже 20 000 заяв на отримання ділянок. На сьогодні їх вже близько 200 000.

Період лихоліття (листопад 2014 - березень 2015)

Майже п'ять місяців Держгеокадастр був обезголовлений - фактично відомством керувала комісія з реорганізації Держземагентства, робота якої була сконцентрована на бюрократичних процедурах.

Каденція Максима Мартинюка (березень 2015 - липень 2016)

- Були звільнені всі начальники Держгеокадастра в областях і районах та відкриті конкурси на більш ніж півтисячі вакансій.

- Землі почали передавати в оренду виключно на аукціонах, припинивши багаторічну практику кишенькового дерибану. За рік такої практики загальна річна вартість оренди державних земель, переданих на конкурентних засадах, становила 38,52 млн гривень проти 6,54 млн гривень в 2014 році. В середньому орендна ставка склала 7% від нормативної грошової оцінки землі при встановленому законодавством мінімумі в 3%. Через рік показники збільшилися ще значніше - зараз держземлі здаються в оренду по 12% річних.

Паралельно почалася підготовка до електронних земельних торгів, які повинні зробити систему передачі землі в користування ще більш відкритою і розширити коло потенційних учасників.

- Послуги земельного відомства почали переводитися в електронний формат. Це дало можливість уникнути контакту з чиновником (саме на цьому етапі виникала пропозиція про винагороду) і взагалі утриматися від візиту до відомства. В першу чергу в онлайн була переведена найпопулярніша (і як наслідок - найкорупційніша) послуга - замовлення витягу з Державного земельного кадастру. На сьогодні вже 10 послуг Держгеокадастра, на які припадає 90% звернень громадян, переведені в онлайн.

- Була оцифрована вся інформація Держземкадастру про земельні ділянки - т.зв. поземельні книги (близько 10 млн одиниць), що зробило можливим доступ до всіх даних онлайн.

- Усі рішення щодо передачі держземель стали публічними - із зазначенням характеристик ділянки і ПІБ начальника, який її відвів. Персональних даних отримувача немає у відкритому доступі, але їх можна запросити через спеціальний запит на сайті Кадастру (завжди так роблю, до речі).

- Переглянуті договори оренди, видані під менше ніж 3% і на 49 років, інакше кажучи - даром. Такі тепличні умови були в половині договорів оренди землі державної власності. Результат + 0,5 млрд надходжень від плати за землю.

- Кадастр втратив монопольне становище - доступ до системи отримали спочатку нотаріуси, а потім і органи місцевого самоврядування з можливістю надавати ті ж послуги, що і кадастрові реєстратори. Можливо, це був тиск загальнодержавного тренда децентралізації (результати якого дуже сумнівні), але безсумнівно, що коли є бажання «контролювати потік», так не діють.

- Стала практикуватися перевірка роботи регіональних відділень відомства методом «таємного покупця». Співробітники Держкадастра розповідають напівміфічні історії про «чорний вівторок» і «чорний понеділок» - дні, коли були разом звільнені більше 10 топ-керівників в регіонах, чиї співробітники не пройшли перевірку.

- Відновився контроль за використанням земель - функцію цю ніхто в країні не виконував після покійної Сельхозінспекції. Держгеокадастр виконував її спочатку на волонтерських засадах, в форматі моніторингу, поки Кабмін не передав відомству відповідні повноваження.

Каденція Олега Цвяха (липень 2016 - жовтень 2017)

- Введена нова нормативна оцінка землі, яка усунула спотворення в оцінці земель і гарантувала більш справедливу базу для розрахунку земельних платежів.

- Прийнята стратегія раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, яка перекрила більшу частину схем по виділенню землі - в тому числі з учасниками АТО. Ця тема була табуйована, поки Петро Порошенко (тут треба віддати належне мужності президента) сам привселюдно не визнав, що учасники АТО часто використовуються в непорядних процесах на користь третіх осіб, які не мають зовсім ніякого відношення до війни на Сході. Стратегія встановила чіткий норматив: безкоштовно земля виділяється в першу чергу учасникам АТО, але в обсязі 25% від переданих земель на аукціоні в попередньому кварталі.

- Почав проводиться регулярний моніторинг стану земель. Проект оплатили міжнародні донори, і в результаті в Україні з'явилася узагальнена база даних з характеристиками земельних ресурсів, акумульованих з 9 відомств - дані про якість ґрунтів, оренди, судових навантаженнях і тд.

- Державний земельний кадастр переведений на технологію Blockchain- найдосконалішу систему захисту даних. Тепер неможливо скоригувати або спотворити дані так, щоб про це не стало відомо зовнішнім аудиторам - першим стала міжнародна антикорупційна організація Трансперенсі Інт.

Що не зробили три керівники Держгеокадастра?

- Не подолали повністю корупцію. Сперечатися з цим безглуздо.

- Не провели земельну реформу і ринок землі в Україні все так само далекий. Єдиний результат, досягнутий за два роки - поступове дрейфування громадської думки в сторону ринку, але відбувається воно дуже повільно.

- Не передали право розпорядження землями на рівень органів місцевого самоврядування. Але з огляду на сумнівну корупційну стійкість місцевих чиновників - не факт, що це можна вважати недоліком.

Навіть всупереч останнім трьом пунктам, зроблено в земельних ресурсах чимало. Але репутаційний спадок Держкомзему ще дуже довго буде заважати Держгеокадастру в позиціонуванні.

Автор: Олег Гавриш,

заступник редактора НВ Бізнес, ведучий щотижневої ділової передачі Перша шпальта, Перший національний телеканал

Джерело: НВ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна ставить рекорди зі споживання бананів

За звітами митної статистики, у вересні 2017 р. Україна імпортувала 15,6 тис. тонн бананів, що стало найбільшим показником для цього місяця за останні 4 роки. Для порівняння: за вересень 2016 р. на український ринок було завезено 12,5 тис. тонн зазначеної продукції, пише "АПК-Інформ: овочі і фрукти".

Безперечним лідером з постачання бананів в Україні залишається Еквадор: на частку цієї країни у вересні припадає близько 71% всього обсягу ввезеного. Далі в списку основних експортерів значаться Коста-Ріка і Колумбія з частками 17% і 10% відповідно.

Нагадаємо, що за сезон — 2016/17 (вересень — серпень) Україна імпортувала 282 тис. тонн бананів, що в 1,7 рази більше, ніж сезоном раніше, і є максимальним показником за останні 4 сезони. Зростання поставок експерти ринку пов'язують зі збільшенням споживання даних фруктів в країні. При цьому варто зазначити, що на сьогоднішній день саме банани вважаються головними конкурентами яблук на українському ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обмеження дотацій агрохолдингам призведе до катастрофічного скорочення робочих місць

Великі сільгоспвиробники будуть змушені скорочувати робочі місця, якщо не отримають в наступному році повноцінних дотацій від держави. Про це заявила експерт Олександра Решмедилова, пише comments.ua.

Як пояснила експерт, економічна ситуація в країні не настільки стабільна, щоб позбавляти бюджетоутворюючі галузі комплексної держпідтримки.

«Ми знаємо, що значну частину дотацій отримав Миронівський хлібопродукт. Але це той виробник, який працює не з рослинами, а з тваринами. А тваринники зараз мають багато проблем, оскільки сьогодні це інвестиційно малоприваблива галузь. При цьому Миронівський хлібопродукт є найбільшим агрохолдингом, який платить податки в бюджет і створює робочі місця. І для того, щоб йому пройти складний період – держава повинна створити відповідні умови», - сказала Решмедилова.

При цьому експерт впевнена, що якщо держава кине напризволяще виробників курятини, ситуація погіршиться як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках.

«Курятина – це титульний продукт, з яким може асоціюватися Україна нарівні з соняшником, медом та іншими затребуваними світом продуктами. І ці стратегічні продукти повинні бути під контролем держави», - підкреслила вона.

Експерт також припустила, що весь резонанс навколо бюджетних дотацій – це свого роду конкурентна боротьба за бюджетний пиріг, не більше.

«У 2017 році Кабміном було прийнято рішення про дотації агросектору. А агросектор у нас – це ласий шматок і зрозуміло, що за нього будуть боротися. Тому що одним дають преференції, а іншим бажаючим - ні. Чому так відбувається, питання дискусійне, але сама інформація, думаю, запускається конкурентами», - підкреслила Решмедилова.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview