«НІБУЛОН» провів тестове днопоглиблення Дніпра

Роботи на «Дніпродзержинських воротах» проводили за допомогою судна «Миколаївець», побудованого компанією на власному суднобудівно-судноремонтному заводі.

За словами генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН», Олексія Вадатурського, судновий хід у районі Кам'янського – один з найбільш складних і небезпечних для судноплавства через скелясті породи на дні річки.

«Україна взяла на себе зобов'язання перед Європейським Союзом щодо підтримання глибини суднового ходу по водному шляху Е40 від гирла Дніпра до Києва на рівні 3,65 м. Сьогодні глибина становить 3,2 м, зокрема й через скелясті породи на дні в районі від Кременчука до Запоріжжя, де таких «воріт» різної глибини близько 14», – зазначає заступник голови держпідприємства «Укрводшлях» Євген Бачев.

Експеримент в Кам'янському дозволить перевірити технічні можливості нового судна і визначити реальну вартість дроблення 1 кубічного метра скельних порід для оголошення тендеру компанією «Укрводшлях» на поглиблення всіх проблемних ділянок Дніпра. Всього «НІБУЛОН» у рамках експерименту за власні кошти поглибив ділянку шириною 15 і довжиною 50 метрів, площею 750 кв. м на глибину близько 40 см. Територію в 600 кв. м вдалося обробити протягом тижня. Усього ж виконати комплекс днопоглиблювальних робіт на всіх 14-ти проблемних ділянках Дніпра можна за півроку. І тоді Дніпро від пониззя й до Києва матиме паспортні, оголошені Україною, глибини  – 3,65 м, підрахував О. Вадатурський.

За оцінками О. Вадатурського, проведення днопоглиблювальних робіт уже в найближчі кілька років дозволить збільшити вантажоперевезення Дніпром: із сьогоднішніх 3–4 млн т до 10–15 млн т на рік, а в середньостроковій перспективі – разом з активізацією розвитку економіки і міждержавних перевезень – повернутися на кращі показники радянського періоду, коли річкою перевозили до 60 млн т вантажів на рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Євросоюз продовжив реєстрацію гліфосату

Єврокомісія продовжила ліцензії на використання гліфосату ще на 5 років. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Дебати щодо використання даного гербіциду в Європі тривали понад два роки. За продовження ліцензії на гліфосат, що є одним з найбільш поширених гербіцидів в світі, висловилися 18 членів Євросоюзу. У Європі не існує еквівалентної альтернативи цій діючій речовині, тому заборона могла мати негативні наслідки не лише для європейських фермерів, але й для українського сільського господарства, адже українські виробники широко використовують продукти гліфосату у своїй діяльності.

«Європейські політики об’єктивно оцінили реалії ведення сільського господарства та прислухалися до побажань аграріїв з усього світу, у тому числі з України. Заборона гліфосату могла би поставити під загрозу діючі торгові угоди України, що стало б ударом по аграрному сектору України», - коментує Ольга Кухар, координатор комітету з агрохімії Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільші імпортери українських яєць

Про це поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

За її словами, лише за січень-жовтень 2017 року Україна експортувала 71517 т цього виду продукції проти 50676,1 т торік.

Найбільше українських свіжих яєць у шкаралупі за 10 місяців 2017 року закупили країни Азії та Африки, зазначила експерт.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних яєць у шкаралупі вже кілька років поспіль утримують Об’єднані Арабські Емірати. Ця країна, яка 2012 року закупила лише 1125 т українських яєць, найбільш швидкими темпами нарощує обсяги імпорту цього виду вітчизняної продукції. За п’ять років ОАЕ збільшили обсяги імпорту майже у 20 разів і 2016 року закупили в Україні вже 20915 т яєць. Обсяги експорту яєць до цієї країни 2017 року можуть сягнути рекордної позначки, адже з початку року поставки яєць до ОАЕ становили 34031 т. Частка країни у загальному експорті цієї продукції у січні-жовтні 2017 року – 47,6%, зазначила експерт.

До п’ятірки найбільших імпортерів яєць українського виробництва також входять Ірак (18,0% загального експорту яєць), Катар (8,0%), Ліберія (4,9%) та Сьєрра-Леоне (4,9%).

Сукупно ці п’ять країн забезпечили близько 85% вітчизняного експорту яєць у шкаралупі.

Наразі Україна має підстави для відновлення поставок до країн, які торік тимчасово ввели обмеження на імпорт української продукції птахівництва, і надалі нарощувати обсяги поставок українських яєць на світовий ринок.

При цьому слід взяти до уваги, що протягом останнього року світові ціни на яйця впали. Середня ціна експортованих з України яєць свіжих в шкарлупі у січні-жовтні 2017 року становила 721 дол. США за тонну: у перерахунку на українську гривню – близько 12-13 грн за десяток. Зважаючи на більш високі ціни внутрішнього ринку, він є більш привабливим для вітчизняних виробників, підсумувала Світлана Пашко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні пропонують змінити ставки земельного податку

"Бюджети сільських громад тримаються на трьох стовпах: бюджеті, комунальному майні та землі. Саме тому наша земля повинна виконувати три функції на селі: створювати робочі місця, приносити дохід не тільки її власникам, а й бути джерелом фінансової підтримки місцевого бюджету. Саме за кошти місцевого бюджету має розвиватися сільська інфраструктура: будуватися дороги, встановлюватися вуличне освітлення, водогони, розвиватися дошкільна освіта тощо. Не буде доходів від землі – намарне чекати активного розвитку села", — зазначає Олег Барна.

Щоб не допустити корупції з боку представників місцевого самоврядування та органів виконавчої влади при встановленні ставки земельного податку, збільшити надходження до бюджетів громад, Олег Барна своїми законопроектами пропонує зміни до Податкового кодексу України, що стосуються ставки земельного податку. Депутат пропонує:

- встановити однакову ставку податку для сільськогосподарських угідь, нормативно грошову оцінку яких проведено, в розмірі 1% (тепер ставка від 0,3% до 1%);

- встановити мінімальний розмір ставки земельного податку (тепер мінімального розміру ставки податку немає) за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) в розмірі 1%. Наразі ставка становить від 0% до 12%);

- зменшити різницю між мінімальним і максимальним розмірами ставки земельного податку для сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено, від 1% до 3% (тепер — від 0.3% до 5%);

- відмінити пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

- Такі зміни дадуть можливість збільшити надходження саме до сільських бюджетів, а це створюватиме умови для соціально-економічного розвитку сіл і селищ, зменшить корупційні ризики при розпорядженні землями, забезпечить її ефективне використання. Дуже важливо, що в результаті таких змін зросте суспільна відповідальністьсті власників і користувачів земель перед своїми громадами, селами, в яких вони проживають, — переконаний народний депутат.

Законопроекти, які розробив Олег Барна, — результат його напрацювань у часи роботи на посаді нагірянського селищного голови та спільної співпраці народного депутата із представниками сільських громад. А це означає, що вони продумані практиками й базуються на досвіді, тож їх впровадження матиме добру перспективу для сільських громад.

Джерело: 7days-ua.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У скільки обійдеться українцям "Олів'є" на Новий рік

Про це повідомив голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко з посиланням на дані Державної служби статистики і на ціни ринку "Дніпро" у Києві, пишуть Українські Новини.

"За рік, за середніми в Україні цінами, ми сплачуємо: відварна картопля – 5,8грн за кг, або 3,5грн за 600г, відварна морква – 6,4грн за кг, або 1,6 грн за 250г, цибуля – 5грн за кг, або 1грн за 200г, варена ковбаса – 74,8грн за кг, або 44,9грн за 600г, яйця – 23,8грн за десяток, або 11,9грн за 5 шт. На консервацію й майонез із сімейного бюджету ми витратимо: на солоно-мариновані огірки – 24,3грн за 500г баночку, консервований зелений горошок – 23,6грн за 420г бляшанку, майонез – 16,7грн за 270г упаковку", - написав він.

При тому, Дорошенко зазначив, що в 2016 році приготування майже 3 кг салату "Олів’є", яких буде достатньо для родини та не менш ніж 10 гостей, обходилось у 101грн, а в 2017 році, за місяць до новорічних свят, коштуватиме 127,5 грн.

Нагадаємо, новорічний салат "Олів'є" в грудні 2016 року обходився українцям у 79 грн за порцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Вчені створюють безпечні для бджіл пестициди

У той же самий час вирощування культур без використання пестицидів не вигідно, так як шкідники завдають надто великої шкоди вирощуваним культурам. З огляду на це вчені з Мічиганського Державного Університету почали шукати пестициди, які б не шкодили бджолам, пише fainaidea.com.

Учені працювали з піретроїдним пестицидом, який працює шляхом впливу на натрієві канали в нервових і м'язових клітинах комах, які використовуються для передачі сигналів усередині організму. Піретроїди перевантажують нервову систему комахи і тим самим їх вбивають. Бджоли дуже чутливі до більшості подібних пестицидів, але стійкі до інсектицидів тау-флювалинату, який використовується для боротьби з кліщами.

Здавалося б, все просто, потрібно використовувати саме тау-флювалинат, однак до нього мають стійкість і деякі інші комахи, дикі комарі, фруктові мухи і жуки. Вивчивши стійких до пестициду комах, включаючи бджіл, вчені з'ясували, які саме мутації дозволяють уникати вредносного впливу речовини. Саме бджіл рятують специфічні амінокислоти в натрієвих каналах.

Тепер вчені збираються використовувати отриманий досвід для створення безпечних для бджіл пестицидів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview